У минулу п’ятницю понад 2600 містян навчилися основним прийомам порятунку життя на тренінгах із основ домедичної допомоги, що Департамент охорони здоров’я організував на станціях метрополітену. Про це повідомила директорка Департаменту Валентина Гінзбург. Вона зазначила, що 18 листопада охочих опановувати прийоми екстреної допомоги виявилось навіть більше, ніж минулого разу впродовж двох навчальних днів: «Це дуже тішить. Адже, перш за все, свідчить про те, що поміж нас стає все більше людей, які у потрібну мить допоможуть постраждалому протриматися до приїзду «швидкої». Директорка профільного Департаменту зауважила, що збільшується й кількість свідомих людей, які розуміють важливість набуття таких знань: «Наші інструктори навіть із деяким здивуванням розповідають, що люди вишукувалися біля тренувальних пунктів в очікуванні початку їхньої роботи. Також багато було тих, хто нотував алгоритм надання того чи іншого виду допомоги, або знімав увесь процес на відео». Гінзбург нагадала, що програма тренінгів складена таким чином, щоб за короткий час навчити людину основним навичкам надання домедичної допомоги: правильно оцінити стан постраждалого, надати допомогу при масивній кровотечі, порушенні прохідності дихальних шляхів, зупинці кровообігу, термічних опіках тощо. Тренери – досвідчені спеціалісти та педагоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які постійно навчають майбутніх медиків та ведуть курси підвищення кваліфікації для лікарів, фельдшерів і медичних сестер. «З огляду на попит та популярність започаткованих Департаментом охорони здоров’я цих короткотермінових курсів прийнято рішення впорядкувати їх проведення. Відтепер тренінги у метро проводитимуться кожної третьої п’ятниці місяця із 12:00 до 17:00. Наразі, на жаль, не маємо можливості робити це частіше через зайнятість фахівців. Проте нагадуємо, що більш ґрунтовні навчання можна пройти на базі Навчально-тренувального центру нашої «екстренки» (телефон для запису: 044- 456-22-84). Тож запрошуємо всіх охочих. І дякуємо за небайдужість і таку правильну активну позицію», – наголосила Валентина Гінзбург. Тренінги з домедичної підготовки проводяться:    Станція метро «Університет» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Дружби народів» (перехід);    Станція метро «Шулявка» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Арсенальна» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Печерська» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Дорогожичі» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Олімпійська» (проміжний вестибюль);    Станція метро «Палац України» (вестибюль перед турнікетом)    Станція метро «Театральна» (перехід);    Станція метро «Площа Льва Толстого» (вестибюль перед турнікетом);    Станція метро «Позняки» (балкон над платформою);    Станція метро «Героїв Дніпра» (вестибюль перед турнікетом).

Холодноярські артилеристи прикривають піхоту та знищують окупантів на Бахмутському напрямку!

Жителі Херсону стикаються з нестачею води та електроенергії. Посилюються зусилля з доставки гуманітарної допомоги в місто. Херсон перебував під російською окупацією з 24 лютого, 11 листопада ЗСУ повернули місто під контроль України. Велика частина інфраструктури Херсону була зруйнована протягом восьми місяців російської окупації. Відхід Росії з Херсону знаменує ще одну перемогу для Києва, оскільки лінії фронту на полі бою продовжують перемальовуватися. Під час візиту в Херсон президент України Володимир Зеленський назвав звільнення міста «початком кінця війни».

Танкісти 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького вдень і вночі нищать ворога, який не полишає намірів захопити український Донбас. Але добряче отримує "по зубах". Прес-служба бригади: "Під Бахмутом, де зараз точаться пекельні бої, багато соняшникових полів залишилися неприбраними. Танкісти 30 ОМБр споглядають цю красу – і з нестримною силою нищать окупантів. За Україну! За рідну землю! І за наші соняхи!".

Одна людина загинула, шестеро були поранені внаслідок ракетних ударів російських військ по території України, повідомив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський. «Ми зафіксували одну людину, яка загинула у Києві, та шістьох травмованих осіб: троє за адресами у Києві і ще троє — в іншому населеному пункті. Але остаточно про кількість поранених говорити поки зарано. Я думаю, що на ранок буде більш точна інформація», — сказав Монастирський в ефірі телемарафону. За його словами, внаслідок обстрілу пошкоджено близько 30 об’єктів. Так, у Печерському районі столиці, внаслідок падіння уламків збитої ракети сталось загоряння на 2 та 3 поверсі 5-поверхового житлового будинку загальною площею 60 кв. м з частковим руйнування фасаду будівлі. Також, сталось часткове руйнування квартири на 24-му поверсі 24-поверхового житлового будинку без послідуючого горіння. В Оболонському районі столиці, уламки збитої ракети впали біля фундаменту занедбаного будівництва. Займання на локаціях ліквідовано. На місцях подій загалом було задіяно 12 одиниць пожежної техніки, а також 61 чол. особового складу. Наразі, виявлено тіло 1 людини та 1 людина постраждала. Інформація щодо жертв та потерпілих уточнюється. За даними Київської міської військової адміністрації, підрозділи протиповітряної оборони збили в районі столиці 18 ракет із 21-ї. Близько третьої години дня в Києві пролунали кілька вибухів. Осколки російської ракети, збитої над столицею, влучили в житлові будинки. Панельна п’ятиповерхівка на Печерську, від влучання осколка, загорілася. Люди почали вибігати з квартир не одразу після вибуху, а вже коли дим від пожежі почав поширюватися будівлею. Частина мешканців перебували у підвалі — через вибух там розірвалися труби й приміщення затопило. Люди вискакували на вулицю в чому були. Дехто не встиг прихопити з собою навіть документи. Від влучання в будинок загинула жінка — осколок ракети впав прямісінько на її балкон. Решта мешканців не постраждали. Більшість людей, які проживали в будинку, на момент вибуху були ще на роботі.  

Херсонці продовжують святкувати звільнення міста ЗСУ з російської окупації. Журналісти Радіо Свобода знайшли на місцевому цвинтарі ймовірні масові поховання. Наслідками окупації РФ стали, зокрема, знищений аеропорт у Чорнобаївці та підірваний Антонівський міст.

Костянтин Ліберов, фотограф: «Останні дні ми провели в шпиталі міста Бахмут. Заїжджали туди кожного дня, на 1-2 години. Ці дві години на день зробили з нами одну жорстоку річ. Ми не відчуваємо в собі сил радіти. Україна звільнила Херсон! Ми так цього чекали. Але замість щастя, перед очима весь той біль, який ми бачили у фронтовому шпиталі. Один день поранених привозили кожні півгодини. Лікарі працюють без зупинки, майже не маючи перерви на сон, їжу чи елементарно сигарету.Це все так неправильно. Боже, це так неправильно! У двір шпиталю заїжджає машина. На вигляд трохи відрізняється від звичайно медеваку. Відкриваються двері. Тіло, накрите тряпкою. Йому вже не потрібна поміч лікарів. Носилки зносять у кут подвір‘я, кладуть поруч з іншими тілами, які привезли раніше. Ще годину тому він був живий. Можливо, дзвонив своїй коханій. Можливо, в нього є діти. Напевно, є ті, хто його любить і кому скоро доведеться дізнатись, що їх світ зруйновано. Боже, цього ніколи не мало трапитись. Чому ми, чому з нами? Але це відбувається сьогодні. Герої вмирають. Героям боляче. Герої страждають за наше сьогодні і за наше завтра. Це і є справжня ціна кожного міліметра нашої вільної землі. Ми завжди будемо про це пам‘ятати».

11 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про те, що Херсон повертається під контроль української армії, до міста заходять частини ЗСУ. Росія заявила про відхід із Херсона, оскільки у зв'язку із наступом ЗСУ виникла загроза потрапляння великого російського угруповання у котел. Під час свого відходу російські військові замінували територію, підрвали котельні та телецентр у Херсоні, а потім підірвали Антонівський міст. Підірвані мости та покинуті російські військові позиції, які бійці ЗСУ виявили під час просування, свідчать про те, що російські війська сплановано залишали цей район. Люди, які пережили російську окупацію, із сльозами на очах зустрічають українських військовослужбовців, які звільняють їхні села і міста. «Люди пропонували військовим теплу їжу, коли солдати входили в місто. Я бачив, як солдати плачуть», – розповідає воєнний кореспондент проєкту Donbas Frontliner Андрій Дубчак. Водночас, Головне управління розвідки Міністерства оборони України припускає, що на правобережжі Херсонщини залишається ще кілька тисяч російського окупаційного контингенту.

Генеральний штаб ЗСУ: "Активна оборона. Так будуть діяти наші воїни на випадок, якщо ворог надумає повторити наступ з території республіки білорусь. З моменту перетину державного кордону з Україною почнеться масоване вогневе ураження окупантів.Кожна дорога і стежина, ліси та пагорби  стануть для ворога пасткою або неприємним сюрпризом. Його втрати будуть величезними.Для оборони та відсічі збройної агресії буде задіяно всі можливі  інженерні загородження, мінування місцевості та використання фугасів. Активно діятимуть підрозділи спеціального призначення, Сухопутних військ, Повітряних Сил та Ракетних військ і артилерії.Разом переможемо!"

Російські військові пограбували Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. З 31 жовтня по 3 листопада окупанти вивезли колекцію творів мистецтва до Криму, повідомили у пресслужбі музею. Команда установи впізнала частину вкрадених експонатів завдяки фотографіям у соцмережах. Як зазначили у Херсонському художньому музеї, викрадені твори мистецтва невдовзі «засвітилися» у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Відповідні знімки у фейсбуці виклала блогерка Тетяна Худякова. Із посиланням на жителя Сімферополя вона розповіла, що культурні цінності привезли з Херсона на трьох фурах без номерів. «Світлини розвантаження та недбалого складання картин миттєво облетіли мережу, і твори з нашої колекції на фото впізнавані, — кажуть у херсонському музеї. — Сподіваємося, ця інформація стане вагомим доказом для викриття і покарання усіх причетних до викрадення творів мистецтва». Серед вивезених картин — роботи художників Івана Похитонова, Петра Соколова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Георгія Курнакова, Леоніда Чичкана та Гаврили Глюка. Зазначені роботи датовані XIX—XX століттями.