У Маріуполі росіяни в окремих районах на території «Азовсталі», за підтримки авіації, поновили штурмові дії з метою взяти під контроль завод, де перебувають сотні українських військових з полку «Азов» та морської піхоти, серед яких багато поранених, а також приблизно 200 цивільних. Тривають важкі бої. Сьогодні російські війська порушили режим припинення вогню на «Азовсталі» у Маріуполі: окупанти підбили авто, що рухалось до цивільних. Про це повідомляє полк «Азов», бійці якого продовжують захищати Маріуполь. Автівка рухалась до цивільних, щоб евакуювати їх із територію заводу. Проте окупанти підбили авто, застосувавши протитанковий ракетний комплекс. Внаслідок обстрілу загинув один боєць, ще шестеро — зазнали поранень. «Ворог продовжує порушувати всі домовленості та не дотримуватись гарантій безпеки під час евакуації цивільного населення», — повідомляють в «Азові». Командир полку «Азов» підполковник Денис Прокопенко ввечері 4 травня публічно повідомив про те, що росіяни прорвались на територію заводу «Азовсталь». Заступник командира полку «Азов» капітан Святослав Паламар «Калина» 5 травня заявляв, що на території заводу третій день тривають активні бої. Він наголошував, що окупанти не дотримувались режиму тиші, тож евакуація цивільних з «Азовсталі» не відбувалась. Голова патрульної поліції Маріуполя Михайло Вершинін розповів, що окупанти використовують артилерію, авіацію та іншу техніку. За його словами, поранених стає все більше, периметр скорочується.росія вже відвела більшість сухопутних військ від Маріуполя, але продовжує бити по місту — Пентагон. За підтримки ООН 1 травня з території «Азовсталі» почалась евакуація цивільних. Також 2 травня виїхали люди з інших районів Маріуполя. А 3 травня у Запоріжжя приїхала перша група цивільних українців, які виїхали 1 травня. 4 травня з Маріуполя та сіл поряд евакуювали 344 людини. Загалом за підтримки ООН з Маріуполя та заводу вивезли майже 500 людей. Сьогодні, 6 травня, триває наступний етап евакуації, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

29 квітня під Києвом відбувся черговий захід проекту «Відлуння руйнації», що організовує творче об’єднання Slavuta. Ентузіасти розв’язують відразу кілька задач: доставляють гуманітарну допомогу у постраждалі від бойових дій райони, влаштовують там невеличкі концерти та розказують про все це у засобах масової інформації. Цього разу продуктові набори, плівку для тимчасового закриття вибитих вікон і насіння городини отримали мешканці села Забуччя. Музичну частину забезпечував Валерій Мирошніченко, зараз — солдат Збройних сил України, а у цивільному житті — валторніст Естрадно-симфонічного оркестру. Перший його виступ відбувся на зруйнованому мосту через річку Бучу. Далі він і група волонтерів попрямували до будинку в середині села, що вщент згорів. Журналісти мали бесіду з господарями, а Валерій виконав на ганку ще пару музичних фрагментів. Закінчилася мандрівка в районі, де розташований міст через річку Бучу, яка розділяє міста Ірпінь та Бучу. Тут знаходяться також вже відомий значно пошкоджений Центральний будинок культури і вщент розгромлений торговельний центр «Жираф». Саме тут з перших днів тримав оборону підрозділ, в якому служить Валерій Мирошніченко. Він показав підвал будинку, в якому мешкав, кухню, свою стрілецьку позицію. І зіграв трохи музики прямо у дворі, в якому провів багато днів. Текст та фото — Олександр Зубко

Демидів — єдиний населений пункт Вишгородського району, до якого ще не відновили прямого сполучення з Києвом. Адже міст через Ірпінь на вʼїзді в село наполовину розбитий і пропускає транспорт тільки в одну сторону — до столиці. Проте головну проблему для Демидова створює інша знищена споруда — дамба в Козаровичах, де річка Ірпінь впадає у Київське водосховище. 25 лютого українські військові підірвали цю дамбу разом із мостом, аби не допустити подальшого просування російських військ у бік Києва. Внаслідок цього частина Демидова, розташована в низовині, невдовзі опинилася під водою. Місцеві не памʼятають повені такого масштабу. Коли земля достатньо просохне і можна буде щось садити — невідомо, бо глибина новоутворених озер на городах подекуди сягає кількох метрів. Вибух на дамбі підтопив орієнтовно 70 будинків у Демидові. Але загалом війна, схоже, селян помилувала. Місцеві кажуть, що росіяни вбили тільки одного мешканця, ще дванадцятеро вважаються зниклими безвісти. А до підтоплених помешкань російські війська під час окупації практично не заходили. «Якось із городами перебудемо — головне щоб війна закінчилася», — каже 64-річний Віктор, місцевий. А те, що дамбу підірвали, не шкодує. — «Зате вони не попали в Київ!»

Фотографії до та під час вторгнення Росії в Україну показують руйнування Маріуполя, спричинені російськими бомбардуваннями та обстрілами.

Мусульмане всего мира отмечают Ораза-байрам (Ид аль-Фитр), праздник разговения, который знаменует окончание священного месяца Рамадан. Мусульмане верят, что Рамадан учит их самодисциплине, самообладанию, самопожертвованию и сочувствию к менее удачливым. Он также поощряет щедрость и обязательную благотворительность. Мусульмане верят, что пост (отказ от еды и питья с восхода до заката) помогает пробудить сострадание к менее удачливым. Как и начало Рамадана, Ид аль-Фитр приходится на первое появление новой луны.

Українські військові на Світлодарській дузі, що у Донецькій області, стримують російські сили на підступах до міста Світлодарськ. Розповідають, що із нині окупованого Дебальцева російські окупаційні війська запускають балістичні ракети у бік Попасної, що на Луганщині. Разом із тим вздовж лінії російська армія обстрілює як і бойові позиції, так і житлові сектори.

25 квітня у храмі Софії Київської відбувся концерт класичної музики «В очікуванні світла», який був присвячений святу Пасхи. Українськими музикантами виконувалася європейська музика доби бароко та твори українських сучасних композиторів. Трансляція доступна у «Ютуб-каналі» освітнього центру «Дом майстер клас». Текст та фото Олександр Зубко

Росія розпочала, як це називають у Кремлі, нову «фазу спецоперації» в Україні. На Донбасі точаться безперервні бої, Харків обстрілюють

Окупаційні війська ввечері 28 квітня вдарили по Києву 5 ракетами. За попередньою інформацією, унаслідок влучання у будинок у Шевченківському районі постраждали 10 людей. Про це розповіли Володимир Зеленський та Державна служба надзвичайних ситуацій. За словами президента, російські ракети прилетіли у столицю одразу після того, як там закінчилися перемовини з генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррешем. ДСНС зазначила, що обстріл частково зруйнував житловий 25-поверховий будинок: пошкодження отримали 1 та 2 поверхи. Рятувальники отримали повідомлення про удар о 20:30. Після влучання ракет там сталося загоряння, проте пожежники вогонь о 21:25 ліквідували.

Багато десятків років у квітні магнолії університетського ботсаду приваблюють своєю красотою та ароматом киян та гостей столиці. Навіть війна не змогла завадити яскравому весняному цвітінню. Поруч із квітучими магноліями призначають побачення, проводять фотосесії та відпочивають родинами після повсякденних справ. Блідо-рожеві та білі квіти з тонким ароматом дарують гарний настрій. Магнолії ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна закарбовані в мистецтві: в книгах, у піснях, на картинах. «Вечірній Київ» побував у ботсаду та поспілкувався з українським художником, керівником артстудії Едуардом Межулом. Пан Едуард вже 35 років приходить на пленери для створення картин квітучих магнолій: «У 1976-му, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій». Цей своєрідний живий музей просто неба багато років чарує душу відвідувачів своєю чистотою, ніжністю та гармонією». В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році. Колишній дипломат французької армії Етьєн Суланж-Боден після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. Дика магнолія переважно росте на території Південної та Північної Америки, а декоративна широко розповсюджена в садах та парках багатьох країн світу. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним. «Побачивши мої картини з магноліями в 1990 роц пані Тамара Коршук запросила мене на екскурсію до ботсаду. Багато розповідала про ці рослини, подарувала свою наукову монографію «Листопадні магнолії». На жаль, перша рослина, яку описував в 1925 році Олександр Фомін, не збереглася. Але й досі квітнуть дерева, що вперше розпустилися через рік після чорнобильської трагедії», — показав дерева пан Едуард. Квіти магнолії рятують людей своєю чарівною ніжністю та ароматом, насолодитися їхнім цвітінням можна переглянувши фоторепортаж Бориса Корпусенка.