8 листопада поблизу прикордонного переходу Брузги-Кузниця на польсько-білоруському кордоні зібралися сотні біженців. Такого скупчення тут не було від початку міграційної кризи між Мінськом та його західними сусідами. Білоруська влада вчергове звинуватила Варшаву у нелюдяності, а в міноборони Польщі заявили про готовність захищати кордон. Країна вже оголосила про терміновий збір військ територіальної оборони, які мають прибути на місце за 6-24 години. Вранці 8 листопада міністерство оборони Польщі оприлюднило відеозапис, знятий з повітря. На кадрах видно, як сотні людей скупчилися у пункті пропуску "Кузница" (КПП на польському боці). Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що на кордоні чергують понад 12 тисяч військових у повній бойовій готовності. "Ми готові захищати польський кордон", - написав він у Twitter. Повідомляють також, що до кордону із Польщею відряджає своїх військових і Литва. Польський уряд проводить термінову нараду щодо ситуації на кордоні. Раніше у соцмережах з'явився відеозапис того, як натовп мігрантів, або "туристів", як їх називає білоруська сторона, рухається трасою до польського кордону у супроводі людей у формі. Вдень 8 листопада мігранти спробували перерізати колючий дріт на кордоні, а також намагалися зламати його за допомогою колоди. Білоруські прикордонники заявляють, що "на такий крок відчаю біженців спонукали байдужість та нелюдське ставлення польської влади".  Мінськ неодноразово звинувачував Варшаву у жорстокому поводженні із мігрантами. Нині ці звинувачення лунають знову. "Білоруська сторона вдається до усіх необхідних заходів, аби забезпечити безперебійне функціонування каналів міжнародного сполучення, а також безпеки людей, які рухаються автомагістраллю", - йдеться у повідомленні білоруських прикордонників. Натомість Варшава звинувачує Мінськ у спробі провокації. На думку Євросоюзу, Білорусь веде гібридну війну, приймаючи біженців з Близького Сходу і відправляючи їх у Литву та Польщу. Олександр Лукашенко багато разів відповідав на це, що після запровадження санкцій ЄС у Мінська немає коштів, щоб вирішувати проблему мігрантів. Раніше Франція звинуватила родичів Лукашенка в організації нелегальної міграції через Туреччину та ОАЕ, а у МЗС Німеччини, куди у 2021 році через Білорусь дісталися близько 4 тисяч нелегальних мігрантів, побачило у подіях із біженцями "руку Москви". 28 жовтня депутат білоруського парламенту Андрій Савиних підтверджував, що білоруські турфірми видають візи у цих країнах прибулим з Близького Сходу та Африки. Щоправда, йшлося не про мігрантів, а про "звичайних туристів", частина з яких за власним бажанням потім намагається перетнути кордони з Польщею чи Литвою, уточнював білоруський депутат.

В автобусі, який їхав із Познані до Херсона, перебували 57 громадян України, в тому числі двоє водіїв. Це люди з різних міст України, які поверталися із роботи чи навчання. Більшість – із південних і східних областей. П'ятеро людей загинули на місці. Ще 36 люди госпіталізували з травмами різної важкості. За повідомленнями польських засобів інформації, трагедія сталася майже опівночі за місцевим часом (23:50, в Україні це було вже 0:50 6 березня) поблизу міста Кощице. Перші бригади медиків прибули до місця аварії вже через 9 хвилин після ДТП.За даними поліції, транспортний засіб зніс обмежувальний бар’єр, злетів у кювет та перекинувся. Також, за попередньою інформацією поліції, як розповів консул у Любліні Василь Павлюк, водій не перевищував швидкість. Триває розслідування причин аварії. За попередньою версією, водій не впорався з керуванням. В обох водіїв взяли кров на аналіз щодо алкоголю. Попередні результати показують, що вони були тверезі. Над остаточними висновками ще працює польська поліція. Розглядаються кілька версій: неправильний чи пізній маневр або ж засинання за кермом. Двоє водіїв автобуса - у задовільному стані і дають свідчення поліції. А автобус належить перевізнику з Тернополя. «Дітей серед постраждалих не було. Станом на сьогоднішній день, за повідомленнями польської сторони, 9 пацієнтів вже виписані з лікарень», - повідомило згодом українське МВС. «Лікарі кажуть, що є люди у дуже тяжкому стані. Ми через пандемію не можемо зайти до потерпілих. Якщо люди будуть транспортабельні, то ми їх відправимо в Україну. Серед тих, хто перебуває в лікарні, п'ятеро - у вкрай тяжкому стані. Лікарі, на жаль, не дають жодних гарантій щодо їх одужання. Зараз ще 16 осіб перебувають у готелі в Ярославі. Частина з них мають легкі травми, і ми організуємо їхнє повернення додому», – розповів Василь Павлюк. Тіла загиблих, за словами дипломата, відправлять в Україну після ідентифікації.  З п'ятьох загиблих на місці - троє чоловіків та двоє жінок. Польські політики, зокрема і президент Анджей Дуда, висловили співчуття України. А українські дипломати подякували польській владі за допомогу постраждалим - попри епідемію коронавірусу вдалося швидко знайти місця у лікарнях. Постраждалих з найважчими травмами доправили з місця аварії у лікарні гелікоптерами. Свої співчуття висловив і президент України Володимир Зеленський.

11 листопада в Хожуві на Сілезькому стадіоні збірна України провела товариський поєдинок проти команди Польщі. "Грали краще за поляків, але поступилися. У футболі так буває...", - автор репортажу, фотограф Євгеній Кравс. До цієї гри за всю історію протистояння суперників у їхніх взаємовідносинах спостерігався цікавий паритет: тричі Україна перемагала, тричі зазнавала поразки, і ще дві зустрічі закінчилися внічию. Навіть різниця забитих і пропущених м’ячів була 9:9. Наразі - перевага за поляками.

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким заборонено проводити аборти через ураження плоду чи невиліковної хвороби ембріону. Відтак жінки не матимуть права перервати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя. Законно зробити аборт дозволяється лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю чи здоров’ю матері. А такі випадки у Польщі становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в сусідній державі протягом року. У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест». Зараз у низці міст країни відбуваються протести проти рішення Конституційного суду.

Рідкісні світлини двобою Давида (Польщі) і Голіафа (комуністичної Росії), що розгорнувся поблизу Варшави 100 років тому

Сьогодні, 27 березня, у деяких пунктах пропуску на кордоні України та Польщі значно зросла кількість охочих повернутися в Україну. Особливо тих, хто прибув без власного транспорту. Так, до опівдня прикордонники пропустили в Україну з Польщі більше таких громадян, ніж за всю минулу добу. «Сьогодні до опівдня на кордоні з Польщею вже здійснено пропуск майже 7,4 тисячі таких мандрівників, це більше ніж учора за усю добу — 5,4 тисячі осіб», — повідомляє Державна прикордонна служба. Через ажіотаж було залучено додатковий інспекторський склад, працювали додаткові смуги, де оформлення відбувалось із застосуванням мобільних комплексів прикордонного контролю.«Процедури прикордонного контролю будуть проводитися з врахуванням сучасних загроз. Ми не можемо прискорити пропуск, знижуючи якість контрольно-профілактичних заходів», — зазначили прикордонники. 26 березня президент Володимир Зеленський заявив, що до кінця дня 27 березня Україна закриє державний кордон, а про громадян України, які залишаться поза її межами, будуть піклуватися дипломати. Він наголосив, що 2 тижні тому попросив українців за кордоном повернутись в Україну, зараз у зв’язку з поширенням коронавірусу доводиться закривати кордон. Водночас МЗС повідомило, що у громадян ще залишається можливість повернутися в Україну на автомобілі або перейти кордон пішки на тих пунктах перетину, де це дозволено.

В Министерстве иностранных дел заявляют, что из Польши поездами в Украину уже добрались 2 тыс. 402 украинца. Об этом говорится в оперативной информации МИДа о коронавирусе. "Еще 614 украинских граждан выехали из Польши поездом. Это уже четвертый рейс "Укрзализныци" из Перемышля в Киев за сегодня", - говорится в сообщении. "В целом эти рейсы помогли добраться в Украину 2 тыс. 402 гражданам. Еще один рейс из Перемышля запланирован на вечер", - сообщили дипломаты.

В польском Освенциме сегодня, 27 января, отмечают 75-ю годовщину освобождения узников нацистского концлагеря Аушвиц-Биркенау. Накануне в Польшу прибыл и президент Украины Владимир Зеленский, который, выступая на специальном ужине, призвал международное сообщество объединиться, чтобы не допустить в будущем проявлений антисемитизма, ксенофобии и расизма. На мероприятии присутствовали бывшие пленники лагеря и их родственники. Почтить память невинных жертв сейчас сюда прибудут официальные делегации из 50 стран и мировых организаций. Но прежде всего на церемонии ждут бывших узников концлагеря и уцелевших в Холокосте. К мемориалу Аушвиц уже прибыли около 200 очевидцев того жестокого преступления. Их становится все меньше, но именно они несут воспоминания и правду. Среди них есть украинец Игорь Малицкий, которому уже 94 года. Сегодня он снова наденет свою концлагерную шапку, чтобы показать, что жизнь торжествует над насилием и желанием уничтожить целые народы. Услышать воспоминания очевидцев нацистских преступлений весь мир сможет с символической локации – рядом с так называемыми Воротами смерти. Через них эшелонами свозили сотни тысяч людей, и они исчезали навсегда. Во времена Второй мировой войны нацисты в этом концлагере замучили более миллиона человек. Комплекс Аушвиц-Биркенау – это 190 гектаров территории вблизи польского городка Освенцим: бараки, место расстрелов, газовые камеры и печи, где сжигали трупы. Больше всего уничтожили евреев почти из всех стран Европы – около миллиона. Тысячи поляков, цыган, белорусов, украинцев, советских пленных погибли здесь – всего представители 20 национальностей. 27 января 1945 года воины 1-го украинского фронта освободили концлагерь Аушвиц. Отметим, сегодня в мемориале ближе к вечеру начнутся основные торжества. Украину представит президент Владимир Зеленский. Запланирована двусторонняя встреча с его польским коллегой Анджеем Дудой. А вот Путина на торжествах не будет. С России прибудет лишь посол федерации в Польше.

«Войсковая часть Коммандос» (Jednostka Wojskowa Komandosow, JWK) — спецподразделение вооруженных сил Республики Польши, ведёт свою историю с 1957 года. Организационно состоит в структуре сил специальных операций Войска Польского и подчиняется непосредственно командующему силами специального назначения. В формировании и обучении подразделения участвовали специалисты стран НАТО (США и Великобритания); личный состав подготовлен к решению широкого круга тактических задач: партизанским действиям, ведению разведки, организации спасательно-поисковых мероприятий, рейдов, налётов и засад, проведению диверсионно-подрывных, и контр-террористических операций и т.п. Бойцы JWK в составе сил НАТО принимали участие в вооруженных конфликтах в Афганистане и на Ближнем Востоке.

Шість курсантів ІІ-го курсу Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» завершили відпрацювання завдань інтенсивної програми морської практики на вітрильнику Військово-Морських Сил Республіки Польща — ORP Iskra Marynarka Wojenna RP відповідно до програми НАТО з удосконалення військової освіти (DEEP). За словами керівника морської практики, старшого викладача кафедри кораблеводіння та штурманського озброєння Інституту ВМС капітана 2 рангу Андрія Буги, стажування проходило відповідно до програми НАТО з удосконалення військової освіти (DEEP). Тривало воно більше одного місяця, безпосередньо в морі під вітрилами курсанти провели майже 10 днів. Протягом морської практики курсанти разом з іншими членами екіпажу вітрильника працювали в такелажі, тобто з усіма снастями на судні ‒ тросами, канатами, линвами. Взаємодіяли з польськими моряками під час роботи на щоглах: фок-щоглі, грот-щоглі і бізань-щоглі, при розгортанні та відповідно згортанні вітрил. Наприклад, у кожного моряка на судні був свій кінець канату, тобто фал, якого своєчасно, за командою, треба розгорнути, щоб запустити в дію якесь конкретне вітрило. Взагалі роботи з вітрилами на судні для всіх вистачало. Щоб не було збоїв, працювати з фалами треба відповідально та головне одночасно усім відповідальним на щоглах. Крім того, курсанти щоденно несли вахту на рулі, виконували обов’язки сигнальника, вчилися проходити складні для судноплавства морські райони, де щоденно триває інтенсивний рух транзитних суден, визначали координати руху, набували необхідних навичок для орієнтування у морі тощо. Під час походу застосовували керівні документи й вимоги, за якими працюють на кораблях країн-членів НАТО. ‒ Загалом майбутні українські морські офіцери на борту цього вітрильника разом з польськими моряками пройшли випробування у багатомильному морському поході. По плану ми перетнути під вітрилами спочатку Балтійське море, пройшли Кільський канал у Німеччині, що з’єднує Балтійське і Північне моря, увійшли до Північного моря, перетнули протоку Ла-Манш та Кельтське море, ‒ розповів капітан 2 рангу Андрій Буга. — Далі зайшли з візитом до головної військово-морської бази французьких ВМС на Атлантичному океані ‒ в порт Брест. Відпочивши та набравшись сил, екіпаж вітрильника вирушив у Біскайську затоку. Тут розпочалось найцікавіше, ми потрапили у 6-бальний шторм. Це було справжнє морське випробування на злагодженість дій екіпажу судна. Зважаючи, що вітер був в корму судна, курсанти мали змогу добре попрацювати з вітрилами в екстремальних умовах. Наша практика на вітрильнику ORP Iskra завершилась в Португалії в порту Порту, — розповів Андрій Буга.