Фотографи Жан-Марк Каймі та Валентина Піччінні задокументували кілька історій українок у школі польського Перемишля, яка стала притулком для біженців. Вони також попросили жінок показати символічну річ, яку ті встигли взяти з собою. Так з’явилася серія No Woman No Cry. Жан-Марк та Валентина — дует фотографів, які з 2013 року працюють над документальними і персональними проєктами. Роботи публікувалися у The Guardian, Die Zeit, Politico, Le Monde, Wired, GQ та Newsweek. Дует отримав кілька міжнародних премій, а також був фіналістом Bird in Flight Prize ‘2020 із проєктом Güle Güle. Протягом кількох років вони висвітлювали події в Україні, зокрема Революцію Гідності та війну на Донбасі. — За кілька місяців до вторгнення ми переїхали до Києва, у квартиру нашого друга на Оболоні. Ми документували життя країни, яка готувалася до війни. Усюди з’являлися майстер-класи з виживання, невідкладної медичної допомоги, поводження зі зброєю тощо. Ці курси були популярними серед звичайних людей. Коли почалася війна, ми поїхали до Львова, щоб зафіксувати масову втечу людей, якої не було з часів Другої світової. Зі Львова рушили до Польщі. Там у нас був доступ до школи у Перемишлі, яку перетворили на пункт збору біженців. Серія No Woman No Cry була створена саме там. Жінок ми фотографували майже одразу після прибуття до притулку, всі мали драматичну історію. Вони розповіли нам, як залишали в Україні своїх літніх батьків, друзів, домашніх тварин, будинок, роботу та все, що нажили протягом життя. Серія базується на концепції диптиху: інтимний портрет героїні великим планом поєднується з чимось важливим, що вона взяла з собою і що має велике символічне значення. Це можуть бути паспорт, фотографії, талісман на удачу, домашні тварини, дитячі іграшки, рятівні ліки та навіть кухонний ніж. Своєю серією ми хотіли озвучити окремі історії, уникаючи образу анонімної масової міграції. Це дозволяє глядачу зіткнутися віч-на-віч з героями історичної події та з впливом війни на людські життя.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний висловив подяку Польщі та Чехії за передані українським захисникам танки. "Допомога братніх Польщі та Чехії для нас безцінна. Завдяки вашим танкам ми боремося з нашим спільним багатовіковим ворогом. Ми воюємо за Україну, за Чехію, за Польщу. За кожен метр нашої слов'янської землі. Ми вдячні народам Польщі та Чехії за допомогу та підтримку нашого війська та людей, які знайшли прихисток у ваших країнах від російських бомб та ракет. Разом ми вистоїмо. Ваші танки - це допомога від справжніх братів!", – наголосив Залужний.

Президент Польщі Анджей Дуда відвідав Київ із неанонсованим візитом 22 травня. Він став першим іноземним лідером, який виступив у Верховній Раді після початку масштабного російського вторгнення до України 24 лютого. Глави держав поспілкувалися у форматі віч-на-віч, після чого відбулися перемовини делегацій України та Польщі під головуванням президентів. Володимир Зеленський наголосив, що сьогодні Польща демонструє історичний рівень підтримки України, наших Збройних Сил та громадян, які були змушені залишити свої домівки через російське вторгнення. «І сьогодні Президент Польщі також сказав: Україна захищає права, свободи не тільки свої, а й кожної європейської країни. Нашої дружньої Польщі та всього Європейського Союзу», – зазначив Глава держави під час зустрічі з представниками ЗМІ за результатами переговорів з Анджеєм Дудою в Києві. За словами Президента України, у час російської агресії український та польський народи демонструють міцні зв’язки на різних рівнях.Півгодинний виступ президента Польщі у Верховній Раді багато разів переривався на оплески. «Після Бучі, Бородянки, Маріуполя не може бути повернення до business as usual із Росією, шановні пані та панове президенти і прем’єр-міністри, депутати всіх парламентів світу. Чесний світ не може цього зробити і перейти до порядку денного над злочином, агресією, топтанням основних принципів», – закликав політик. Дуда висловив переконання, що вільний світ сьогодні «має обличчя України», і подякував українцям, які захищають Європу «перед нашестям варварства і нового російського імперіалізму». «Я звертаюся до солдатів, які борються в ЗСУ, Нацгвардії, територіальній обороні, героїчних захисників Маріуполя і тих, які перебувають тепер у російській неволі і по всій лінії фронту дають запеклий опір загарбнику. Ви герої України, але ви також герої Польщі, Європи і всього світу. Прийміть нашу глибоку пошану», – сказав він. Анджей Дуда висловив готовність підтримувати Україну. «Я особисто не спочину, поки Україна не стане членом Єропейського союзу в повній мірі цього слова», – пообіцяв він.

«Шахтар» у межах Shakhtar Global Tour for Peace провів благодійний матч із «Лехією» у Гданську. Перед початком зустрічі пролунав Гімн України, на трибунах було багато українських прапорів і плакатів на підтримку нашої країни. Футболісти обох команд вийшли на поле з написами STOP WAR, а на футболках гравців «Шахтаря», як і в першому поєдинку, замість прізвищ були написані назви українських міст-героїв, які постраждали від бойових дій. Матч розпочався з хвилини мовчання на згадку про жертв війни в Україні.Зауважимо, що в стартовому складі «гірників» був вихованець клубу Ярослав Ракицький, який долучився до команди для участі в благодійних іграх, а керував діями підопічних Роберто Де Дзербі, який повернувся на тренерську лаву.Поєдинок стартував у високому темпі, і вже на 7-й хвилині донеччанам вдалося відкрити рахунок: Михайло Мудрик на швидкості увірвався до штрафного майданчика, був збитий суперником і заробив пенальті, який сам же реалізував – 0:1. Господарі швидко зрівняли: Діабате розібрався із захисниками і закрутив м'яч під дальню штангу. Від другого м'яча «Шахтар» урятував Анатолій Трубін, відбивши два небезпечні удари Дурмюса. «Оранжево-чорні» відповіли на це своїм моментом, проте голкіпер потягнув удар Топалова у верхній кут. «Гірники» виглядали активніше, багато володіли м'ячем та накривали опонента високим пресингом, проте відзначитись не вдалося. А перед самою перервою ще один сейв здійснив Трубін, відбивши постріл здалеку.Другий тайм розпочався вже з атак «Лехії» – українська оборона з Андрієм Пятовим, який вийшов після перерви, діяла безпомилково. А самі донеччани почекали свого шансу і на 58-й хвилині знову вийшли вперед: Михайло Мудрик обігрався в штрафному майданчику з Дмитром Мишньовим, вискочив віч-на-віч і ударом у дальній кут оформив дубль – 1:2. На якийсь час контроль над грою повернувся до «оранжево-чорних», а Роберто Де Дзербі освіжив центр поля замінами, випустивши Дмитра Криськіва та Максима Чеха. Поляки при цьому провели пару небезпечних атак, створюючи загрозу воротам Пятова спочатку після кутового, а потім і далеким ударом Калузинський – обидва рази м'яч пройшов над поперечиною. Гості відповіли моментом Борячука після фірмового лонгболу від Ракицького, проте форвард втратив нагоду для удару. У фінальному відтинку зустрічі тренерський штаб «Шахтаря» надав шанс проявити себе молодим гравцям: на поле вийшли Дмитро Капінус, Данило Удод, Кирило Сігеєв, Денис Шостак та Мар'ян Фарина. З передачі останнього міг відзначитись Криськів, та на його удар впритул зреагував голкіпер господарів. А вже в компенсований час поляки зуміли зрівняти рахунок: Оконевський вдало зіграв на добиванні.На останній хвилині відбулася знакова заміна. Замість Михайла Мудрика на поле вийшов 12-річний Дмитро Кеда, який разом із родиною три тижні провів у заблокованому Маріуполі, проте зміг виїхати із міста. Саме цей хлопець став героєм зустрічі, після сольного проходу перегравши воротаря і забивши переможний м'яч!Гданськ, Polsat Plus Arena GdańskГоли: 0:1 Мудрик (7, пен.), 1:1 Діабате (12), 1:2 Мудрик (58), 2:2 Оконевський (90+3), 2:3 Кеда (90+3)«Шахтар»: Трубін (Пятов, 46), Стасюк (Капінус, 73), Бондар (Удод, 78), Ракицький (Фарина, 83), Матвієнко, Бондаренко (Шостак, 89), Степаненко, Топалов (Криськів, 60), Мишньов (Чех, 60), Мудрик (Кеда, 90+3), Борячук (Сігеєв, 78)

У Варшаві в середу відбулася акція протесту під посольством рф проти збройної агресії кремля в Україні. Сотні людей принесли під посольство росії одяг та предмети побуту на знак протесту проти безпрецедентних вбивств і мародерства, які здійснюють російські війська в Україні. Зокрема, люди приносили під посольство рф жіночу білизну, дитячі іграшки, посуд, унітази, побутову техніку, пральні машини і забризкували це червоною фарбою, що символізує кров невинних людей, які загинули і постраждали від рук російських загарбників. Люди приходили на акцію протесту з українськими прапорами, плакатами проти агресії рф і ганебних та жорстоких дій загарбників. Зокрема, вони тримали в руках плакати: "російська армія – вбивці, гвалтівники і мародери", "Будьте сміливими як Україна", "Зупинити росію", "Закрийте небо над Україною", "Колготи – для сволоти", "Труселя – для москаля", "Ізюм – це Україна" тощо. Люди вигукували гасла: "Слава Україні – Героям Слава", "Слава ЗСУ", "Путін – ху@ло", "Ганьба!". Учасники акції наголошували, що росія чинить злочини в Україні, а тому весь цивілізований світ не може мовчати і стояти осторонь. Голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Мирослав Скірка іронічно підкреслив, що росіяни повинні перестати красти та мародерити в Україні, оскільки активісти назбирали і принесли під посольство рф багато речей, які росіянам можна буде передати додому. Він зазначив, що цивілізований світ повинен за будь-яку ціну допомогти Україні подолати агресію рф. Відтак країни Заходу мають передати Україні зброю, необхідну для оборони незалежності країни. Лідерка варшавського Євромайдану Наталка Панченко наголосила, що санкції цивілізованого світу мають бути настільки жорсткими, щоб росія сама відмовилася від подальшої агресії. За її словами, санкції, які введені донині, недостатні. Зокрема, вона підкреслила, що блокада російських і білоруських вантажівок на кордоні Польщі з білоруссю дала свій результат: ЄС заборонив їх пересування по Європі. Водночас, за її словами, проблему все ж не вирішено, оскільки до росії продовжують їздити вантажівки, наприклад, на польських номерах. Активістка закликала польську владу закрити рух до рф також і вантажівок на російській реєстрації, продумати систему компенсації перевізникам за втрату ринку рф. В іншому випадку активісти знову заблокують кордон. Активіст і журналіст Євген Клімакін зазначив, що потрібні активні акції протесту під офісами та магазинами міжнародних компаній, які продовжують вести бізнес у росії. Зокрема, йдеться про компанію Leroy Merlin та інші. Депутат польського Сейму Міхал Щерба наголосив, що потрібно оголосити персоною нон грата в Польщі посла рф у Варшаві Сергія Андрєєва за те, що він активно захищає війну путіна в Україні і поширює фейки російської пропаганди. Акція під посольством РФ завершилася виконанням гімну України.

За п’ять тижнів війни, за даними ООН, Україну покинули чотири мільйони біженців. Разом із сім’ями, наодинці, з тваринами. Радіо Свобода задокументувало обличчя людей, які тікають від війни одразу після перетину українсько-польського кордону на пункті пропуску «Шегині-Медика».

На пункті пропуску «Краковець» у Львівській області облаштували так званий «гуманітарний коридор» для громадян, які перетинають українсько-польський кордон. Тут біженці можуть відпочити, поїсти, зігрітись, переодягнути дітей, зарядити телефон і навіть переночувати перед перетином кордону. Встановлено намети, де волонтери роздають їжу та гарячі напої. Цілодобово чергує бригада швидкої допомоги. На всіх пунктах пропуску на українсько-польському кордоні облаштували пункти обігріву, де чергують волонтери та медики.

Схоже, що криза на білорусько-польському кордоні завершується. Білоруські прикордонники перевозять мігрантів до тимчасового табору, обладнаного в ангарі. Фотограф Кирило Пантелєєв зняв, як чекають на депортацію ті, хто мріяв потрапити до Європи. Криза почалася кілька тижнів тому, але підстави для неї були закладені давно. З початку року Білорусь збільшила кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, водночас у Туреччині, Іраку та Сирії туристичні агенції почали рекламувати поїздки до Білорусі, приблизно тоді ж білоруські консульства взагалі дозволили турфірмам ставити візи в паспорти. Спочатку литовські та польські прикордонники пропускали біженців на територію Європейського союзу, але коли їхня кількість досягла кількох тисяч, кордон закрили. Чиновники ЄС звинуватили владу Білорусі в організації потоку мігрантів. Ситуація загострилася із настанням морозів. За даними деяких ЗМІ, у стихійних таборах біля кордону від переохолодження загинуло близько десятка людей. Декілька тисяч жителів країн Близького Сходу та Африки все ще намагаються нелегально прорватися на територію Європейського союзу. За повідомленнями ЗМІ, у цьому їм допомагають білоруські прикордонники. Але після телефонних переговорів між Олександром Лукашенком та Ангелою Меркель влада Білорусі почала вивозити мігрантів від кордону з ЄС. Частина з них поїхали додому, решту перемістили до тимчасового табору. — Зараз на кордоні Білорусі та Польщі близько двох тисяч людей. Половина все ще намагається прорватися до Європи, решту білоруські прикордонники доставили до тимчасового табору, обладнаного на складі для розмитнення товарів, — він знаходиться за п’ятсот метрів від КПП «Брузги», що за двадцять кілометрів від Гродно. За чутками, скоро тут опиняться й інші мігранти, їх поселять на другому поверсі складу. У ангарах досить тепло, але місця майже немає. Смердить несвіжим взуттям. Провівши тривалий час біля кордону, багато хто застудився. Через кашель, який лунає чи не з кожного відсіку, здається, що ти у лікарні. Вигоди мінімальні: люди сплять у відділеннях для товару, миються на вулиці, їжу їм видають у наметах. Провізії вистачає, однак, щоб отримати її, потрібно відстояти півтори години у черзі. Більшість із тих, хто зібрався на кордоні, — молоді курдські хлопці з Іраку. Є сирійці, але їх менше. В Іраку небезпечно і немає перспектив, тому люди тікають звідти у пошуках кращого життя. Особливо погано живеться бізнесменам. Дівчина на ім’я Тріфа, яка приїхала до Білорусі з Іраку, розповідала, що вдома вони з чоловіком тримали невелику продуктову крамницю. Бізнес довелося закрити після того, як бандити, яких кришували чиновники, почали вимагати у них грошей. Якоїсь миті протистояти їм стало неможливо, і, побоюючись за життя, Тріфа продала все і разом із чоловіком й однорічною донькою вирушила до Європи. Наскільки я знаю, курди зриваються з місця хвилями: спочатку на переїзд наважується одна родина, за нею підтягуються сусіди. Деякі курди, які зараз перебувають у Білорусі, наслідують приклад своїх родичів, яким колись вдалося зачепитися на новому місці. Усі мріють потрапити до Німеччини. Шість років тому ця країна дала притулок мільйону біженців із Сирії, тому тепер багатьом жителям Близького Сходу здається, що вони теж зможуть там осісти. Уряд Німеччини виділяє приїжджим соціальне житло, їм належать якісь виплати. Мешкати у невеликій кімнатці на щомісячну допомогу у розмірі 400 євро краще, ніж животіти в Іраку, де майбутнє туманне. Одна дівчина скаржилася, що її знайомий, який закінчив університет, в Іраку змушений працювати на будівництві. «Хіба таке можливе в Європі?» — дивувалася вона. Німеччина для цих людей — як земля обітована. Тріфа також вважає Німеччину «чарівною». А після розмови запитує, чи не маю випадково розчинного дитячого молока. Дітям у таборі особливо складно, але для сімей є невеликі поблажки. Знайомі журналісти розповідали, що польські прикордонники, відбиваючи атаку біженців, не використовували газ проти курдів із дітьми. Вирушаючи у поїздку, ніхто з цих людей і не думав залишатися в Білорусі. Сьогодні, через кілька тижнів протистояння з польськими прикордонниками, ентузіазм багатьох згас. Через підозри, що їх можуть відправити додому, щодня хтось намагається втекти з центру та дістатися Мінська. Загубитися і перечекати галас у великому місті простіше, ніж у Гродно та околицях. У Мінську мігрантів багато. Вони мешкають у районі готелю «Білорусь», увечері збираються в торговельному центрі неподалік. Про те, що відбувається на кордоні, вони дізнаються з телеграм-каналів та від знайомих. Однак до кордону доїжджають не всі. Коли у людей закінчуються гроші, вони йдуть жити в столичні переходи — самих біженців я там не бачив, але помітив спальники. Вийти за межі табору його мешканці не можуть, тож просять журналістів купувати їм продукти. Через дефіцит сигарети на території табору перетворилися на валюту. Хочеш узяти інтерв’ю у когось із мігрантів чи зняти його — сходи для нього в магазин чи почастуй своїми цигарками. Але як тільки ти дістаєш пачку, її вміст тут же розхоплюють руки, що з’явилися ніби нізвідки. Деякі білоруси приносять до ангару теплий одяг та дитячі іграшки. Інші намагаються заробити на біженцях. Таксист, що мене підвозив у Мінську, казав, що бере з них утричі більше, ніж зі звичайних пасажирів. Один хлопець із Бейрута розповідав, що його побили у Бресті. Перевірити його слова я не можу, але історія звучала переконливо. За чутками, влада Білорусі збирається двома літаками відправити мігрантів додому. На таку перспективу біженці реагують по-різному. Хтось намагається не думати про це, прагнучи вирішити нагальні проблеми: роздобути теплу ковдру чи одяг, зарядити телефон. Інші виглядають пригнічено. Аби потрапити до Європи, вони продали вдома все майно. Повертатися їм нікуди.

Мігранти з Близького Сходу створили біля пункту пропуску Брузги-Кузниця на білоруському боці кордону новий табір. Загалом в цьому районі перебуває близько тисячі мігрантів, решту звідти забрали білоруські служби. Також частина мігрантів отримала тимчасовий притулок у логістичному центрі Брузги. Як повідомили польські прикордонники, у середу упродовж дня білоруські та російські провладні ЗМІ з пропагандистською метою знімали численні відео та робили фотографії біля кордону жінок з маленькими дітьми. Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь і Росію у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку.

Сотні мігрантів у супроводі білоруських силовиків прийшли зі стихійного табору до КПП Брузги-Кузніца. Попереду колони йшли жінки та діти. Деякі нелегали в руках несли палиці. Люди розібрали огорожу на білоруській стороні й тепер їх відокремлює від Євроосюзу лише дротяний паркан та кордон із польських військових.