Денис Казанский, блогер: Сегодня репортаж из польского города Сталева Воля. В этом городе я посетил местный мусороперерабатывающий завод, чтобы узнать, как в Польше перерабатывают отходы. Но помимо самого завода, интересно было посмотреть и сам город. Понятно, что в Гданьске, Кракове или Варшаве все круто. А как живет польское захолустье? Сильно ли там уровень жизни отличается от нашего? Всегда интересно побывать там, куда большинство людей никогда не поедет. Увидеть не парадную сторону жизни, а быт обычных людей из провинции. Скажу сразу, что Сталева Воля превзошла мои ожидания. Побывав там, я убедился, что даже отдаленные уголки Польши сегодня выглядят намного более цивилизованно, чем постсоветское пространство (кроме балтийских стран), хотя каких-то 30 лет назад разницы, как говорят, почти не было видно. Мы существенно отстали. Но в то же время, я смотрю в будущее с оптимизмом. Если получилось у поляков, с которыми мы очень похожи в ментальном плане, которые также долгое время жили при совке, то получится и у нас. Сталева Воля — медвежий угол по меркам Польши. Этот 60-тысячный промышленный город затерялся на окраине Евросоюза, в Подкарпатском воеводстве, недалеко от границы с Украиной. Туда я доехал так. Сначала Интерсити до Перемышля из Киева (кстати, Перемышль очень милый, удобно ехать прямым поездом из столицы, рекомендую), а затем из Перемышля до Сталевой Воли на микроавтобусе. Заметил, что в Польше почти нет «маршруток», в основном ходят большие автобусы, но на непопулярных направлениях, там где нет большого потока пассажиров, курсируют бусы. Сталева Воля — молодой город, который возник в 1930-х годах и строился вокруг заводов. По своей специфике он очень похож на наши города Донбасса. По размерам примерно соответствует Константиновке или Дружковке, которые также, как и Сталева Воля, специализировались на металлообработке и машиностроении. Также, как и они, состоит в основном из типовых панелек. Но контраст огромен! Как только выходишь на улицу, сразу понятно, что ты за границей. Давно нужно было сюда приехать, чтобы показать землякам, как могли бы выглядеть их города, если бы регион не достался на разграбление Ефремовым, Колесниковым и Януковичам. Вот ради чего нужно было выходить на митинги. Вот чего нужно было требовать у свои политиков: реформ, борьбы с коррупцией, привлечения инвестиций, достойного уровня жизни. Вместо этого сначала молились на уркагана Януковича, а затем вышли за «республику». Результат уже всем очевиден.

У польському місті Вроцлав знаходиться мініатюрна історична реконструкція міста Львова. Її створив інженер Януш Вітвіцький. Він готував плани та креслення близько десяти років. У панорамі відображене місто станом на 1772 рік. Януш Вітвіцький вперше висунув ідею побудови моделі Львова XVIII століття в 1928 році. Це відбулось під час його досліджень в Парижі та під впливом виставки моделей військової архітектури. Після повернення додому він почав вивчати архітектуру XVIII ст., проводити вимірювання топографії Львова. Це дозволило намалювати сотні малюнків будівель в масштабі 1:50 та серію точних проекцій, що показують макет міста. У 1932 році була побудована перша демонстративна модель Льовова XVIII ст. в масштабі 1: 500, що називається "Мала панорама". Сьогодні панорама Львова авторства Януша Вітвіцького зберігається у місті Вроцлав у національній бібліотеці, куди її передали дружина та діти інженера Вітвіцького.

Украинские художники в Польше расклеили постеры с изображениями трудовых мигрантов из Украины на фоне 200-гривненои купюры с Лесей Украинкой. На плакатах украинцы моют посуду, собирают ягоды, убирают, работают в магазинах. На фоне - 200-гривневая купюра с изображением украинской поэтессы и писательницы Леси Украинки, рядом надпись: "Я - украинка". Автор идеи Оксана Брюховецкая объясняет, что статус и труд украинских мигрантов в Польше должны стать предметом дискуссий. А такие плакаты придают им видимости:"Мені дуже хотілося зробити щось за межами виставкового простору, так, щоб мистецтво ішло до людей а не навпаки. І ось наші постери - на сітілайтах на вулицях Варшави. Українка — так найчастіше називається трудова мігрантка у Польщі. Леся Українка — це псевдонім видатної поетеси, письменниці, перекладачки, яка на початку ХХ століття займалася популяризацією феміністичних та соціалістичних поглядів. Сьогодні ця складова її творчості маргіналізована — натомість Леся Українка вважається іконою української культури, а її портрет прикрашає 200-гривневу купюру. Саме ця купюра є тлом для серії плакатів із портретами українок, із чиєю працею пов’язані численні стереотипи на польському ринку праці. Статус цих жінок та праця, яку вони виконують, мають стати предметом дискусії про сучасні форми капіталістичної економіки і гендерної політики. Плакати, розташовані в публічному просторі, надають цим жінкам видимості в символічному полі".

Неподалік міста Познань в Польщі, протягом тижня троє військовослужбовців Збройних Сил України проходили курс контр-штурмових дій для маленьких груп S.W.A.T. (Special Weapons And Tactics). Загалом, до даного курсу залучалися військовослужбовці Збройних Сил України, Великої Британії та Ліванської Республіки. За підсумками, найкращий результат показали українські військові, учасники бойових дій на Сході країни.Двоє з них – воїни Десантно-штурмових військ, майор з позивним «Кеп» та старший сержант з позивним «Шарік». Третій  – військовослужбовець підрозділу спецпризначення Військової служби правопорядку. Учасників курсу було розподілено на чотири багатонаціональних груп, по п’ять військовослужбовців в кожній. Заняття та тренування розпочиналися у шостій ранку і тривали до першої ночі. На ранковій фіззарядці перевірялися всі якості штурмовиків: сила, швидкість, витривалість та психологічна стійкість, причому саме у командного складу. За словами десантників, досить цікавим для них були заняття з тактичної підготовки: дії під час штурму будівель, зачистки приміщень, нальотів, знищення конкретних цілей, причому в правильній послідовності тощо. Від інструкторів було багато різних ввідних, наприклад поранення нашого бійця, його характер, правила та послідовність надання першої медичної допомоги. Або проникнення у відповідне приміщення завдяки спеціальному приладдю (болгарці, кліщам, кувалди, тросу, тощо). – Такі завдання більш характерні для спецпідрозділів, однак для нас це дуже цінний та важливий досвід, – підкреслює майор з позивним «Кеп». – Вся штурмова група діє наче одне ціле, проте кожен виконує різні функції. Щоденні заняття проходили в постійному інтенсивному ритмі. Протягом одного дня було навчання, а вже наступного – все проходило на залік. Цікавим є навіть і те, що українські десантники показали найкращі результати із гірської підготовки. – Для мене це своєрідне хобі, я ще раніше почав займатися гірською підготовкою, маю відповідне спорядження. Деяку інформацію шукаю в Інтернеті, читаю відповідну літературу, – розповідає старший сержант з позивним «Шарік». Цікавим та дуже корисним для наших десантників було і те, що навчальні завдання вони відпрацьовували не лише із вітчизняною штатною зброєю, а і спеціальним озброєнням підрозділів S.W.A.T. А це – відомі нам із Голівудьских бойовиків автоматичні гвинтівки, пістолети-кулемети та напівавтоматичні пістолети різних моделей.

Під Генеральним консульством Польщі у Львові 5 лютого відбувся пікет, учасники якого вимагали від польської влади не вводити у дію так званий «антибандерівський закон». У пікеті взяло участь близько півсотні учасників львівських націоналістичних організацій - представників ВО «Свобода» та Нацкорпусу , близько двох десятків поліцейських та журналістів львівських ЗМІ. За словами організаторів, це мирна акція, яка має на меті донести до польської сторони, що українці вимагають не підписувати прийнятий польським парламентом шовіністичний закон. Перед учасниками мітингу виступили керівник Львівської міської організації ВО «Свобода» Любомир Мельничук, історик Михайло Галущак. Екс-народний депутат Ірина Фаріон у своєму виступі заявила, що зараз в Україні необхідно «втілювати бандеризацію», а також подякувала українським сусідам, які, за її словами, «налаштовують нас на правильний бандерівський шлях». Учасники пікету тримали плакати з написами: «Ми – бандерівці, і ми цим пишаємось», «Бандера, Шухевич – герої народу, вони воювали за нашу свободу!», «Польща, покайся за окупацію України», «Не смійте чіпати наших героїв», «Ні – польському шовінізму», «Сьогодні бандерівці і вас захищають на Сході України». Націоналісти передали в Генконсульство Польщі звернення зі своїми вимогами. Пікетування дипломатичних представництв Польщі відбулося також в інших українських містах, зокрема, в Києві, Луцьку, Вінниці, Одесі та Тернополі.

У Харкові проходить зустріч Президента України Петра Порошенка та Президента Польщі Анджея Дуди. Після зустрічі у форматі віч-на-віч, відбулись українсько-польські переговори у розширеному складі. Глави двох держав також зустрілись з представниками ЗМІ.Окрім того, Президенти вшанували пам'ять жертв тоталітарного режиму. Лідери держав встановили вінки до Меморіалу та вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв тоталітаризму.

Белорусский блогер Максим Мирович: "На днях в Варшаве состоялся крупный марш польских националистов, приуроченный к Дню независимости Польши, что отмечается 11 ноября. Марш стал одним из самых масштабных за последние годы и в целом самым масштабным мероприятием в Варшаве в этот день — в нём приняло участие около 60.000 человек, что по количеству участников затмило все остальные государственные мероприятия. Государственный телеканал TVP назвал этот марш "великим шествием патриотов", а между тем на марше были и откровенные ксенофобские лозунги и баннеры — "Белая Европа для белых народов!" — было написано на одном, "Вернём Вильно и Львов" — написано на другом, а часть митингующих говорила про "отстранение евреев от власти" и "противостояние либералам". Думаю, про геев тоже что-то было, но в кадр фоторепортеров не попало. Для начала немного истории. Свой День независимости Польша отмечает 11 норября, этот день является официальным государственным праздником Narodowe Święto Niepodległości. В этот день завершилась Первая мировая война, и в этот день Польша вновь появилась на карте Европы. Главной государства стал Юзеф Пилсудский, и по его поручению было сформировано первое демократическое правительство. День независимости отмечался короткий период в довоенной Польше (с 1937 по 1939 годы), после чего с началом войны стал под запретом и вернулся в качестве государственного праздника только в 1989 году. В этот день во всех городах Польши проходят торжественные мероприятия, концерты и народные гуляния. Поднималась на марше и тема украинско-польских отношений, которые в последнее время обострились — поляки предъявляют украинцам претензии за украинский национализм и Бандеру, а украинцы, в свою очередь, предъявляют полякам претензии за польский национализм и Пилсудского (права украинцев в Польше 1918-39 годов были сильно урезаны). Ещё польские националисты на марше грозились отобрать обратно Вильно и Львов (которые до 1939 года относились к Польше). Мол, Армия Крайова не успела их вернуть назад в 1940-е, так вот мы сейчас вернем".

Сегодня в Польше стартовал двухдневный саммит НАТО, участники которого сосредоточатся на вопросах угроз в восточном и южном соседстве Альянса, а также примут важные решения о размещении боевых воинских подразделений стран НАТО в Польше и странах Балтии. В мероприятии запланировано участие свыше 2 тысяч делегатов, в том числе 18 глав государств, 21 премьер-министр, 41 глава МИД и 39 министров обороны.

В Польше продолжаются международные учения НАТО "ANAKONDA 2016". В рамках крупной десантной операции "Swift Response", проводившейся в Торуне и Свидвине, была осуществлена высадка десантной группы в количестве 2 тысяч военнослужащих из 30 самолетов.В Торуне высадились десантники из 82-й воздушно-десантной дивизии Армии США, 16-й воздушно-десантной бригады ВС Британии и 6-й воздушно-десантной бригады ВС Польши, в Свидвине же десантировались солдаты 173-й воздушно десантной бригады Армии США.

В Варшаве один из маршей в День независимости закончился задержанием около 220 человек - провокаторы забрасывали стражей порядка петардами, палками и бутылками с зажигательной смесью. В ответ полиция применила водометы, резиновые пули и слезоточивый газ. Столкновение продлилось 4 часа. Пострадали около 50 человек.