Василь Сліпак – відомий оперний співак, що понад 19 років вражав Європу своїм голосом. Він двічі відмовився від французького громадянства, оскільки дуже хотів залишитися громадянином України. Тому, коли почалась війна на Донбасі, не роздумуючи, пішов туди добровольцем. І став Міфом… 20 грудня йому б виповнилося 45 років.Наприкінці 2019 року, впродовж 15-20 грудня, у Львові на його честь відбувся Конкурс молодих вокалістів. За пальму першості змагалися 47 учасників. Також у рамках Конкурсу відбулися виставка, творчі зустрічі, майстер-класи, демонстрація фільму про Василя Сліпака, а також три концертні події у Львівській національній філармонії.15 грудня символічно відкрила конкурс опера «Алкід» Бортнянського, адже співак у 90-х роках, на початку своєї творчої кар’єри, неодноразово брав участь у виконанні цього твору. Не менш важливою стала паралель образів: міфічного юного Алкіда, який в зрілості став Гераклом, та Василя Сліпака, який покинув блискучу оперну кар’єру та пожертвував своїм життям заради життя інших.У події взяли участь: Софія Соловій (Алкід), Назар Тацишин (Фронім), Евеліна Любонько (Аретея), Маріанна Лаба (Едоніда), камерний хор «GLORIA», Оркестр Барокової капели ЛНМА імені М.В. Лисенка (керівниця – Анна Іванюшенко). Диригував Володимир Сивохіп.Друга концертна подія, Tribute (Присвята), відбулася 18 грудня. За участі голови журі Конкурсу, солістки Польської Королівської опери – Ольги Пасічник, камерного складу Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії та під орудою швейцарського диригента Сімона Камартіна (Швейцарія), звучали масштабні полотна композиторів ХХ століття, звучання яких розчиняло відчуття простору і часу. Це дві камерні симфонії Мійо та Симфонія №4 Малєра.20 грудня, у День народження Василя Сліпака, відбулось урочисте закриття Конкурсу. На сцені Львівської філармонії нагородили переможців, які згодом виконали кращі оперні арії, завдяки яких вони і здобули високі призові місця.Також у завершальному Гала-концерті виступили журі та організатори Конкурсу – Олег Лихач, Тетяна Вахновська, Поль Ґоґлєр, Олег Созанський, Львівська державна академічна хорова капела «Дударик», Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії. Диригував Сергій Хоровець.Гран-прі Конкурсу здобула українська співачка Інна Федорій (сопрано), а перші премії – Максим Назаренко (баритон, 2 категорія) та Даніель Семсічко (баритон, 1 категорія).

В последний день зимы в Венской опере прошел главный бал планеты — Оперный бал. Балы в Вене входят в перечень нематериального культурного наследия ЮНЕСКО. История венских балов началась в 19 веке: тогда во время карнавального сезона их проводилось более 200, каждый вечер танцевали не только представители знати, но и простые люди. Разумеется, это были разные мероприятия, с тех пор сохранилась традиция балов «по профессиям». Завершал сезон придворный бал, который вскоре стал главным событием во всей империи, на него приглашали исключительно высший свет. В 1935 г. на смену придворному пришел оперный. Традиция венских балов прервалась во время немецкой оккупации и возобновилась только в 1956 г. С момента восстановления оперного театра, Оперный бал неизменно проходит только в нем. Оперный бал в Венской опере собирает рекордное количество гостей со всего мира. Число участников обычно больше 5000 человек и еще около 1000 обслуживающего персонала. По традиции, Венский бал открывает полонез дебютантов. Это юноши от 18 до 26 лет и девушки от 16 до 23, обязательно холостые и прекрасно танцующие. После полонеза следуют полька, вальс и только потом начинается бал для остальных участников. Бальная неделя начинается в ноябре и заканчивается перед Великим постом. В этот период устраивают более 300 тематических балов, но главный среди них — Оперный. Он приравнивается к государственному приему, на нем присутствуют многие мировые знаменитости и президент страны. Точной даты нет, но это всегда четверг во время фашинга — карнавальной недели перед Великим постом. Второй по размаху — Императорский, проводится в новогоднюю ночь в Хофбурге. В остальные месяцы балы в Вене тоже бывают, но меньших масштабов. Сейчас венские балы проходят в разных городах и странах. Чтобы называться «венским», бал должен соответствовать критериям, определенным ЮНЕСКО, среди которых особенно важен бальный протокол. Например, открывают мероприятие всегда дебютанты, обязательны полночный танец и торжественное закрытие — уже под утро. Есть два способа попасть на венский бал: бесплатно в качестве дебютанта (нужно отправить заявку) или купив билет. Билеты недешевые, цена входного — 400 EUR, а стоимость ложи доходит до 20 500 EUR (+ входной билет). Накануне бала проходит его генеральная репетиция, на нее билеты гораздо дешевле: стоячие места — 15 EUR, сидячие — от 20 до 70 EUR. Попасть на бал — все равно, что перенестись в прошлый век, в мир, где все учтивы, галантны и обладают безупречными манерами. Чтобы не чувствовать себя «белой вороной», лучше перед мероприятием не только взять несколько уроков танцев, но и вспомнить правила этикета. Из-за большой популярности балов в Вене много танцевальных школ. Еще один важный момент — дресс-код. Мужчины непременно должны быть во фраке, с белой бабочкой, в лакированных ботинках; «с натяжкой» допускается смокинг. Барышни наряжаются в роскошные бальные платья в пол, для дебютанток — обязательны белые, на голове должна быть небольшая корона, а в руках — букет цветов. В Вене много пунктов проката бальной одежды, так что совсем необязательно покупать ее. Тем более, дважды появляться в одном платье для дамы — дурной тон. Венский бал транслируют на австрийском телевидении в прямом эфире, а во многих других странах позже показывают в записи. Приняв участие в этом событии, можно стать героем мировых светских хроник.

«Бал-маскарад» - мабуть, одна з найвидовищніших оперних постановок Львівського Національного Академічного театру опери та балету. Фантастичні декорації та чудові костюми, виконується італійською мовою з українськими субтитрами.