У київському ботсаду Гришка пік цвітіння бузків. Ця колекція — національне надбання. Будівництво Cірінгарію (Саду Бузків) розпочалось в 1948 році за проєктом і безпосереднім керівництвом талановитого ландшафтного архітектора Леоніда Рубцова. Він спроєктував одну із алей бузків таким чином, щоб вони «виводили» на куполи Видубицького монастиря і широчінь Дніпра — зараз це одна із найбільш впізнаваних панорам Києва. Цьогоріч через реалії воєнного стану ми можемо милуватися прекрасними кущами тільки на фото, що їх роблять співробітники та волонтери Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Цьогорічними фотографіями з читачами «Вечірнього Києва» поділився знаний арборист Володимир Ветроградський. «Леонід Іванович Рубцов для мене дійсно видатний ландшафтний архітектор, ландшафтний будівельник, селекціонер та дендролог. Людина, яка вміла не тільки планувати, а й дійсно будувати сади. І справа його думок та рук живе в живих колекціях та масштабних композиціях Національного ботанічного саду», — розповів Володимир Ветроградський. Також Леонід Рубцов вивів свої сорти — темно-фіолетовий «Вогні Донбасу», з великим квітами «Мрія», і ніжно-фіолетовий «Тарас Бульба» та інші. Всього у світі існує 27 видів бузку, 21 з них є у ботанічному саду у Києві, що цвіте і буяє на схилах Дніпра з кінця квітня до кінця травня. Проща Саду бузків становить 2,45 га. До слова, магнолії уже практично перецвіли.

Багато десятків років у квітні магнолії університетського ботсаду приваблюють своєю красотою та ароматом киян та гостей столиці. Навіть війна не змогла завадити яскравому весняному цвітінню. Поруч із квітучими магноліями призначають побачення, проводять фотосесії та відпочивають родинами після повсякденних справ. Блідо-рожеві та білі квіти з тонким ароматом дарують гарний настрій. Магнолії ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна закарбовані в мистецтві: в книгах, у піснях, на картинах. «Вечірній Київ» побував у ботсаду та поспілкувався з українським художником, керівником артстудії Едуардом Межулом. Пан Едуард вже 35 років приходить на пленери для створення картин квітучих магнолій: «У 1976-му, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій». Цей своєрідний живий музей просто неба багато років чарує душу відвідувачів своєю чистотою, ніжністю та гармонією». В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році. Колишній дипломат французької армії Етьєн Суланж-Боден після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. Дика магнолія переважно росте на території Південної та Північної Америки, а декоративна широко розповсюджена в садах та парках багатьох країн світу. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним. «Побачивши мої картини з магноліями в 1990 роц пані Тамара Коршук запросила мене на екскурсію до ботсаду. Багато розповідала про ці рослини, подарувала свою наукову монографію «Листопадні магнолії». На жаль, перша рослина, яку описував в 1925 році Олександр Фомін, не збереглася. Але й досі квітнуть дерева, що вперше розпустилися через рік після чорнобильської трагедії», — показав дерева пан Едуард. Квіти магнолії рятують людей своєю чарівною ніжністю та ароматом, насолодитися їхнім цвітінням можна переглянувши фоторепортаж Бориса Корпусенка.

Дмитрий Дятлов, фотограф: «Каждой весной в Киеве наступает удивительный период, который длится буквально пару недель, Ждать его приходится целый год, и расценивать можно как компенсацию за долгие месяцы холода, слякоти и беспросветной тоски по лету и солнцу. Причем наступает он всегда внезапно – практически в один момент. Вроде еще вчера все вокруг было серым и мрачным: голые ветки, черная земля, слой прошлогодних листьев под ногами, и вдруг, буквально за ночь – сумасшедший  взрыв красок. Как будто кто-то там, на небесах, решил поразвлечься – выдавил на город сверху несколько огромных тюбиков акварели и при этом включил мощный вентилятор, чтобы распылить краски, разбрызгать, перемешать их и создать какое-то немыслимое импрессионистское полотно. Розовый, сиреневый, красный, фиолетовый, желтый, белый, пятьдесят (как минимум!) оттенков зеленого – все эта живая палитра цветов без объявления войны обрушивается на наши головы и на несколько дней закрывает собой все остальное. Жалко, что длится это так недолго. Так что надо успеть насладиться чудом».

Фотограф Дмитрий Дятлов: В этом году весна побила все температурные антирекорды. В середине апреля лес выглядел как в начале марта - никакого массового цветения и буйства красок. Но если внимательно посмотреть вокруг, замечаешь, что жизнь кипит, и холода ей не помеха. Выползают после зимней спячки змеи, просыпаются ящерки, начинают активные строительно-ремонтные работы бобры. В чащах все время натыкаешься на «лежки» косуль и кабанов - на ночь они устраивают себе уютные лежбища в опавшей прошлогодней  листве. Сквозь эту листву прорываются и первые весенние грибы - сторчки (они же сморчки, они же мозговики), при виде которых инстинкт собирательства включается даже у тех, кто к грибам равнодушен. На цветущие мхи и лишайники вообще можно смотреть часами - если просто присесть и увидеть, какое удивительное разнообразие оттенков простирается под ногами. В общем, как банально это ни звучало бы, лес прекрасен в любое время года. Это место силы, от которого можно «заряжаться», как от источника питания.

У столичному ботсаду імені Фоміна натовпи відвідувачів — почали цвісти магнолії. Щороку у квітні в «університетський ботсад» приходять тисячі киян та туристів аби помилуватися квітами. Цьогоріч людей трохи менше, — все ж таки локдаун.

Пік сезону цвітіння сакури в місті Кіото цьогоріч стався найраніше за останні 1 200 років. Нам про це відомо, оскільки перші записи про спостерження за цвітінням сакури в цій країні, які є в розпорядженні дослідників, зробили представники імператорського двору ще у 812 році нашої ери. Попередній рекорд, як вважається, був встановлений у 1409 році: тоді пік сезону цвітіння припав на 27 березня. Цьогоріч це сталося на день раніше - 26 березня. Дослідники кажуть, що в останні десятиліття пік сезону цвітіння настає все раніше і можливою причиною цього називають глобальні зміни клімату. Дані демонструють, що приблизно з 1800 року піковий день сезону цвітіння в Кіото поступово зсувається з середини квітня ближче до березня. Для Японії цвітіння сакури має важливе культурне значення, а процес милування нею навіть вважається чимось на кшталт ритуалу, який має назву ханамі. Щороку в сезон цвітіння мешканці Кіото збираються в парках із родинами та друзями, а Instagram наповнюється тисячами фотографій вишневих дерев. Ця вишня цвіте лише тиждень і символізує початок весни. Вважається, що нетривале цвітіння символізує швидкоплинність життя, рім того, сакура — традиційний символ жіночої молодості та краси. З часів Мейдзі (з 1868 по 1912рр.) зображення сакури містяться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. Нині також використовується на гербах поліції та сил самооборони Японії. За ходом сезону уважно стежать і науковці: Японське метеорологічне агентство випускає власні прогнози початку і піку цвітіння. З IX століття особливості цвітіння сакури в Японії були описані цілих 732 рази. Це перетворює ці історичні записи на найдовший і найбільш повний звіт про будь-яке природне явище у світі. "Свідчення на кшталт часу цвітіння сакури є одними з опосередкованих історичних показників, за якими можна відновлювати дані про клімат минулого", - каже вчений-кліматолог Майкл Манн.

Сьогодні, 12 березня, Київ накрив сильний снігопад. Згідно з даними синоптиків, в температура повітря в Києві тримається на рівні -1°. Снігопад продовжиться весь день і половину ночі. А мер закликав керівників підприємств відпустити працівників додому раніше. У ніч на 13 березня температура підвищиться до +1° і сніг перейде в дощ. А вдень потеплішає до +9°. Найближчої суботи, 13 березня, дощі перемістяться ближче до півдня, в північних областях піде сніг. У неділю в Україні потеплішає до +13°, опади накриють західні регіони. На решті території очікується мінлива хмарність. Згідно з прогнозом, в Києві в суботу очікується мінлива хмарність, температура повітря вночі 0°, вдень +9°. У неділю погода не зміниться, але вдень трохи похолодає, температура: +2°...+8°.

Фотограф Дмитрий Дятлов: "Бродить с камерой по задворкам Киева - особое удовольствие. Тем более в период карантина, когда город опустел, зарос зеленью и как будто немного одичал. Во время таких пеших прогулок можно встретить множество обитателей мегаполиса, которые живут тут рядом с нами и которых мы обычно не замечаем в каждодневной суете и спешке. Птицы, ежики, самые разные насекомые - весной жизнь кипит, и надо внимательно смотреть под ноги, чтобы не раздавить никого из соседей по планете. А еще, если никуда не спешить и смотреть по сторонам, можно заметить массу интересных сюжетов, которые так и просятся на фото. Из них-то потом и складывается живой и неожиданный образ Киева - как мозаичное панно из разнокалиберных и разноцветных фрагментов. В этом репортаже собраны майские зарисовки карантинного Киева. С твоим Днем, любимый город!".

В Киевском ботсаду им. Гришко уже вовсю цветут пионы, сирень, каштаны. Тем не менее насладиться киевлянам этой красотой нельзя, так как все еще действует запрет на посещение скверов, парков и лесопарковых зон. Эти меры были предприняты для того, чтобы обезопасить людей от COVID-19. Сад сирени (Сирингарий) уже давно стал своеобразной визитной карточкой ботанического сада. Строительство Сирингария началось в 1948 году, его площадь составляет 2,45 га. Из высочайшей точки сада сиреней открывается захватывающая панорама Днепра и Заднепровских далей, Видубецького монастыря. В предыдущие годы в период цветения сирени в саду было просто не протолкнуться. Рядом с сиренью хорошо уживается древовидный пион, а в горном саду все еще цветет яркая форзиция, рясно цветут каштаны. Посетителей в ботсаду нет – аллеи пустые.

Фотограф Дмитрий Дятлов: «Конец апреля и начало мая – чудесное время. Буквально за несколько дней Киев преображается: как будто кто-то берет разноцветные краски и наносит их крупными мазками на уныло-серый городской пейзаж. Расцветает все, что способно цвести: от героически пробивающихся сквозь камень и асфальт одуванчиков до заморских сакур. В этом году пик весеннего цветения пришелся на карантин. Люди сидят по домам, в городе непривычно пусто, сады и парки закрыты. Грустно, обидно. Но, с другой стороны, никто не вытаптывает газоны, не ломает роскошные ветви сирени и не устраивает бесконечные селфи-сессии под каждым цветущим кустиком. Складывается впечатление, что этой весной все цветет особенно буйно. Может, это иллюзия, а может природа действительно обрадовалась неожиданно выпавшей передышке и решила ею воспользоваться на сто процентов. Хочется, чтобы мы все извлекли урок из вынужденного «заточения» и научились видеть, ценить и беречь красоту, которая нас окружает».