Травень – ідеальний час для відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка у Києві. Саме у цей період тут активно квітне бузок – візитівка столичного ботсаду. Будівництво Сирінгарію (так офіційно зветься сад бузків) у столичному ботсаду розпочалось в 1948 році. Нині там можна побачити блищько 1500 кущів бузку понад 20 видів і понад 90 сортів. Також тут є близько сотні декоративних гібридів бузку власної селекції ботсаду імені Гришка. Втім, не бузком єдиним столичний ботанічний сад приваблює відвідувачів. Також у травні тут можна побачити рододендрони, азалії, півонії, каштани та багато інших неймовірно красивих весняних квітів. Загалом же ботанічний сад імені Гришка має що запропонувати відвідувачам протягом усього року. Так, влітку там можна буде побачити лілії, троянди і хризантеми, а в холодну пору року можна відвідувати оранжерею. Також там приємно просто прогулятися – що під час "золотої" осені, що під снігом, що на початку весни. Звісно, уся ця краса приваблює величезну кількість киян та гостей міста, особливо у вихідні. Тож якщо у вас є можливість відвідати ботанічний сад Гришка посеред тижня – скористайтеся нею. Якщо ж ви можете піти туди лише на вихідних – будьте готові до великих черг до кас, часом вони тягнуться на десятки метрів. Однак тут є одна хитристь: виявляється, далеко не усі знають, що за квиток можна заплатити безконтактною карткою на турнікетах прямо біля входу – тут зазвичай все проходить набагато швидше. Щодо натовпів в самому ботсаду, то оскільки він дуже великий – місця там вистачить усім. Звісно, на найбільш популярних локаціях людей багато, тож якщо захочете зробити красиве фото з бузком чи рододендронами – доведеться трохи почекати. Також важко буде знайти місце на лавках чи в кафе. Однак ніхто не забороняє відвідувачам брати до ботсаду власні їжу та напої, щоб влаштувати пікніки на галявинах чи посеред дерев. Вартість вхідного квитка до ботсаду імені Гришка становить 100 гривень, для дітей шкільного віку – 50 гривень. Також можна придбати місячний абонемент вартістю 1000 гривень. Для дітей до 7 років, пенсіонерів та пільгових категорій відвідувачів – вхід безкоштовний. Вартість вхідного квитка в Оранжерейний комплекс становить 50 гривень для всіх категорій відвідувачів. Відкритий ботсад Гришка щоденно у травні-серпні з 8:30 до 21:00, у вересні-квітні з 8:00 до настання сутінок. Оранжерейний комплекс відкритий для відвідування з 10:00 до 17:00 (вихідний – понеділок, вівторок). Після початку повномасштабного російського військогово вторгнення до України у лютому 2023 року столичний ботсад імені Гришка залишався закритим для відвідувачів більше трьох місяців. Відкрили його лише наприкінці травня 2022 року, тож цвітіння бузку минулого року кияни пропустили.

Рясні опади та підняття рівня води в Дніпрі спровокували підтоплення у прибережних районах Києва. Цьогоріч рівень води на 0,5-1 метр перевищує минулорічний, і станом на 17 квітня рівень води у Дніпрі оцінювався як близький до критичного. Як повідомляє КМДА, пік весняної повені очікується до кінця цього тижня, орієнтовно 22 квітня. У столичній адміністрації також пояснюють, що раніше рівень Дніпра у Києві завжди регулювався за рахунок роботи каскаду дніпровських ГЕС, але на сьогодні Каховська ГЕС не працює в повному технологічному режимі, тому інші греблі намагаються скорегувати цю ситуацію. ДСНС із посиланням на дані Гідрометеорологічного центру інформує про сезонне підняття рівня води і в інших річках на територіях Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей, де також виникли підтоплення. Що відбувається на вулицях столиці через весняну повінь – дивіться у репортажі.

У київському ботсаду Гришка пік цвітіння бузків. Ця колекція — національне надбання. Будівництво Cірінгарію (Саду Бузків) розпочалось в 1948 році за проєктом і безпосереднім керівництвом талановитого ландшафтного архітектора Леоніда Рубцова. Він спроєктував одну із алей бузків таким чином, щоб вони «виводили» на куполи Видубицького монастиря і широчінь Дніпра — зараз це одна із найбільш впізнаваних панорам Києва. Цьогоріч через реалії воєнного стану ми можемо милуватися прекрасними кущами тільки на фото, що їх роблять співробітники та волонтери Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Цьогорічними фотографіями з читачами «Вечірнього Києва» поділився знаний арборист Володимир Ветроградський. «Леонід Іванович Рубцов для мене дійсно видатний ландшафтний архітектор, ландшафтний будівельник, селекціонер та дендролог. Людина, яка вміла не тільки планувати, а й дійсно будувати сади. І справа його думок та рук живе в живих колекціях та масштабних композиціях Національного ботанічного саду», — розповів Володимир Ветроградський. Також Леонід Рубцов вивів свої сорти — темно-фіолетовий «Вогні Донбасу», з великим квітами «Мрія», і ніжно-фіолетовий «Тарас Бульба» та інші. Всього у світі існує 27 видів бузку, 21 з них є у ботанічному саду у Києві, що цвіте і буяє на схилах Дніпра з кінця квітня до кінця травня. Проща Саду бузків становить 2,45 га. До слова, магнолії уже практично перецвіли.

Багато десятків років у квітні магнолії університетського ботсаду приваблюють своєю красотою та ароматом киян та гостей столиці. Навіть війна не змогла завадити яскравому весняному цвітінню. Поруч із квітучими магноліями призначають побачення, проводять фотосесії та відпочивають родинами після повсякденних справ. Блідо-рожеві та білі квіти з тонким ароматом дарують гарний настрій. Магнолії ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна закарбовані в мистецтві: в книгах, у піснях, на картинах. «Вечірній Київ» побував у ботсаду та поспілкувався з українським художником, керівником артстудії Едуардом Межулом. Пан Едуард вже 35 років приходить на пленери для створення картин квітучих магнолій: «У 1976-му, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій». Цей своєрідний живий музей просто неба багато років чарує душу відвідувачів своєю чистотою, ніжністю та гармонією». В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році. Колишній дипломат французької армії Етьєн Суланж-Боден після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. Дика магнолія переважно росте на території Південної та Північної Америки, а декоративна широко розповсюджена в садах та парках багатьох країн світу. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним. «Побачивши мої картини з магноліями в 1990 роц пані Тамара Коршук запросила мене на екскурсію до ботсаду. Багато розповідала про ці рослини, подарувала свою наукову монографію «Листопадні магнолії». На жаль, перша рослина, яку описував в 1925 році Олександр Фомін, не збереглася. Але й досі квітнуть дерева, що вперше розпустилися через рік після чорнобильської трагедії», — показав дерева пан Едуард. Квіти магнолії рятують людей своєю чарівною ніжністю та ароматом, насолодитися їхнім цвітінням можна переглянувши фоторепортаж Бориса Корпусенка.

Дмитрий Дятлов, фотограф: «Каждой весной в Киеве наступает удивительный период, который длится буквально пару недель, Ждать его приходится целый год, и расценивать можно как компенсацию за долгие месяцы холода, слякоти и беспросветной тоски по лету и солнцу. Причем наступает он всегда внезапно – практически в один момент. Вроде еще вчера все вокруг было серым и мрачным: голые ветки, черная земля, слой прошлогодних листьев под ногами, и вдруг, буквально за ночь – сумасшедший  взрыв красок. Как будто кто-то там, на небесах, решил поразвлечься – выдавил на город сверху несколько огромных тюбиков акварели и при этом включил мощный вентилятор, чтобы распылить краски, разбрызгать, перемешать их и создать какое-то немыслимое импрессионистское полотно. Розовый, сиреневый, красный, фиолетовый, желтый, белый, пятьдесят (как минимум!) оттенков зеленого – все эта живая палитра цветов без объявления войны обрушивается на наши головы и на несколько дней закрывает собой все остальное. Жалко, что длится это так недолго. Так что надо успеть насладиться чудом».

Фотограф Дмитрий Дятлов: В этом году весна побила все температурные антирекорды. В середине апреля лес выглядел как в начале марта - никакого массового цветения и буйства красок. Но если внимательно посмотреть вокруг, замечаешь, что жизнь кипит, и холода ей не помеха. Выползают после зимней спячки змеи, просыпаются ящерки, начинают активные строительно-ремонтные работы бобры. В чащах все время натыкаешься на «лежки» косуль и кабанов - на ночь они устраивают себе уютные лежбища в опавшей прошлогодней  листве. Сквозь эту листву прорываются и первые весенние грибы - сторчки (они же сморчки, они же мозговики), при виде которых инстинкт собирательства включается даже у тех, кто к грибам равнодушен. На цветущие мхи и лишайники вообще можно смотреть часами - если просто присесть и увидеть, какое удивительное разнообразие оттенков простирается под ногами. В общем, как банально это ни звучало бы, лес прекрасен в любое время года. Это место силы, от которого можно «заряжаться», как от источника питания.

У столичному ботсаду імені Фоміна натовпи відвідувачів — почали цвісти магнолії. Щороку у квітні в «університетський ботсад» приходять тисячі киян та туристів аби помилуватися квітами. Цьогоріч людей трохи менше, — все ж таки локдаун.

Пік сезону цвітіння сакури в місті Кіото цьогоріч стався найраніше за останні 1 200 років. Нам про це відомо, оскільки перші записи про спостерження за цвітінням сакури в цій країні, які є в розпорядженні дослідників, зробили представники імператорського двору ще у 812 році нашої ери. Попередній рекорд, як вважається, був встановлений у 1409 році: тоді пік сезону цвітіння припав на 27 березня. Цьогоріч це сталося на день раніше - 26 березня. Дослідники кажуть, що в останні десятиліття пік сезону цвітіння настає все раніше і можливою причиною цього називають глобальні зміни клімату. Дані демонструють, що приблизно з 1800 року піковий день сезону цвітіння в Кіото поступово зсувається з середини квітня ближче до березня. Для Японії цвітіння сакури має важливе культурне значення, а процес милування нею навіть вважається чимось на кшталт ритуалу, який має назву ханамі. Щороку в сезон цвітіння мешканці Кіото збираються в парках із родинами та друзями, а Instagram наповнюється тисячами фотографій вишневих дерев. Ця вишня цвіте лише тиждень і символізує початок весни. Вважається, що нетривале цвітіння символізує швидкоплинність життя, рім того, сакура — традиційний символ жіночої молодості та краси. З часів Мейдзі (з 1868 по 1912рр.) зображення сакури містяться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. Нині також використовується на гербах поліції та сил самооборони Японії. За ходом сезону уважно стежать і науковці: Японське метеорологічне агентство випускає власні прогнози початку і піку цвітіння. З IX століття особливості цвітіння сакури в Японії були описані цілих 732 рази. Це перетворює ці історичні записи на найдовший і найбільш повний звіт про будь-яке природне явище у світі. "Свідчення на кшталт часу цвітіння сакури є одними з опосередкованих історичних показників, за якими можна відновлювати дані про клімат минулого", - каже вчений-кліматолог Майкл Манн.

Сьогодні, 12 березня, Київ накрив сильний снігопад. Згідно з даними синоптиків, в температура повітря в Києві тримається на рівні -1°. Снігопад продовжиться весь день і половину ночі. А мер закликав керівників підприємств відпустити працівників додому раніше. У ніч на 13 березня температура підвищиться до +1° і сніг перейде в дощ. А вдень потеплішає до +9°. Найближчої суботи, 13 березня, дощі перемістяться ближче до півдня, в північних областях піде сніг. У неділю в Україні потеплішає до +13°, опади накриють західні регіони. На решті території очікується мінлива хмарність. Згідно з прогнозом, в Києві в суботу очікується мінлива хмарність, температура повітря вночі 0°, вдень +9°. У неділю погода не зміниться, але вдень трохи похолодає, температура: +2°...+8°.

Фотограф Дмитрий Дятлов: "Бродить с камерой по задворкам Киева - особое удовольствие. Тем более в период карантина, когда город опустел, зарос зеленью и как будто немного одичал. Во время таких пеших прогулок можно встретить множество обитателей мегаполиса, которые живут тут рядом с нами и которых мы обычно не замечаем в каждодневной суете и спешке. Птицы, ежики, самые разные насекомые - весной жизнь кипит, и надо внимательно смотреть под ноги, чтобы не раздавить никого из соседей по планете. А еще, если никуда не спешить и смотреть по сторонам, можно заметить массу интересных сюжетов, которые так и просятся на фото. Из них-то потом и складывается живой и неожиданный образ Киева - как мозаичное панно из разнокалиберных и разноцветных фрагментов. В этом репортаже собраны майские зарисовки карантинного Киева. С твоим Днем, любимый город!".