Це – легендарні "Привиди Києва". Наші Герої та страшний сон російських окупантів. Вони очікують на багатоцільові літаки F-16. Вони готові опанувати їх в найкоротші терміни. А поки українські пілоти вправно закривають наше небо на старих радянських літаках МіГ-29. Щодня льотчики здіймаються в небо, щоб наблизити нашу перемогу! Щодня викладаються на повну, вижимають все з цієї техніки та працюють над забезпеченням спокійного неба для кожного українця! Подякуємо Героям за службу! Вірте у Збройні Сили України!

Боротися до перемоги українські льотчики не втомилися! Хай би як ворог не намагався залякати авіанальотами і ракетними ударами - ми не здамося. На суші, в морі, у повітрі – ми боронимо свою Батьківщину і обов’язково переможемо. Рашисти намагаються оглушити ракетними ударами і обстрілами – у відповідь ми битимемо ще потужніше! Слава Україні!

Зара Рутенфорд пролетіла понад 55 тисяч кілометрів й відвідала понад 50 країн і 5 континентів. Дівчина з Бельгії встановила новий рекорд та стала наймолодшою жінкою, яка сама облетіла земну кулю на легкомоторному літаку. Навколосвітня подорож далася бельгійці непросто. Грози, урагани та навіть землетруси - все це траплялося на шляху 19-річної дівчини. Вона вирушила у кругосвітню подорож 18 серпня 2021 року, з аеропорту у Бельгії. Вже на підльоті до Гренландії дівчина усвідомила, що подорож буде непростою й навіть небезпечною. Там вона втрачала радіозв'язок та ледь не опинилася у холодному морі, адже не одразу могла зрозуміти, де їй можна приземлитися. 8 вересня вона приземлилася у Мексиці. Буквально за годину Зара збагнула, що у небі їй було безпечніше, адже у місті Варакруз того вечора стався потужний землетрус. Потім на її шляху трапилося ще важче випробування - пожежі у Каліфорнії. Чіткий план дій дівчині довелося коригувати прямо у небі. Далі на мандрівницю чекали морози, її літак мало не впав через обледеніння в Росії. Дівчина ледь встигла не потрапити у сніговий шторм. Під час подорожі Зара сильно вибилася з графіку, але це врятувало її життя. Дівчина мала пролітати над Індонезією прямо під час потужного виверження вулкану. На щастя, через затримки вона не потрапила у небезпеку. Потім вона обходила потужні грози. Попри все це дівчина зустріла багато нових друзів та втілила у життя свою мрію й облетіла планету на маленькому літачку.

У бригадах тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України пройшли планові льотні зміни вдень та вночі у простих та складних метеоумовах. І хоч новий навчальний рік ще офіційно не розпочався, авіабригади почали інтенсивну льотну підготовку на базових та оперативних аеродромах по всій території України. Як зазначили у Командуванні Повітряних Сил, протягом цього тижня було проведено одинадцять льотних змін. Військові льотчики загалом налітали понад 200 годин на різних типах літаків: Су-24, Су-25, Су-27, МіГ-29 та Л-39. Проведення льотних змін у зимовий період передбачає виконання завдань як в простих, так і складних метеорологічних умовах. Особливо це стосується підготовки аеродромної інфраструктури, підтримання боєготовності летовищ під час інтенсивних опадів та обмерзань. У таких умовах успіх виконання бойових завдань залежить від професійної та злагодженої роботи всіх підрозділів забезпечення та наземних служб. Варто зазначити, що під час цих польотів авіаційні командири всіх рівнів, від командира ескадрильї і до комбрига, підтвердили рівень льотного вишколу відповідно до своїх посад. Перевірялись, зокрема, і методики підготовки підлеглого льотного складу. Адже з наступного тижня розпочнеться інтенсивна льотна підготовка молодих пілотів, які торік закінчили навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил.

У  831-й бригаді тактичної авіації Повітряного командування "Центр" відбулись командирські польоти. Формування та удосконалення інструкторсько-методичних умінь і навичок керівного складу бригади у навчанні льотного складу – саме така головна мета поточної льотної зміни. До командирських польотів долучилися усі льотчики авіабригади. У небі пілоти тренувалися вести бої вдень та вночі за метеумовами, а також удосконалювали власний рівень льотно-методичної підготовки. На передпольотних вказівках командир бригади вкотре наголосив усім екіпажам на  дотриманні заходів безпеки. Льотна зміна відбулася на належному рівні завдяки злагодженій та професійній роботі наземних служб забезпечення.

Окрім пілотів, які безпосередньо керують літаком, насправді авіарейси супроводжує ще велика команда спеціалістів. І це, насамперед, авіадиспетчери, які працюють над тим, щоб літаки успішно піднялись у небо, розминулись з іншими бортами та щасливо приземлились. Щоразу заступаючи на зміну, вони без перебільшення розділяють із екіпажем відповідальність за життя пасажирів, а у кризових ситуаціях — допомагають знайти вихід із ситуації. В Америці їх називають Guardian Angels — Янголи-охоронці. Авіадиспетчери аеродромної диспетчерської вишки Украероруху аеропорту Борисполя, звідки контролюють усі польоти, працюють у три зміни — ранкову, денну та нічну. Тоді один відсипний, і два вихідних. Такий графік не видуманий будь-ким, а регламентований рекомендаціями всесвітніх організацій. Оскільки робота напружена і відповідальна, то добрий відпочинок — дуже важливий фактор. У кожній зміні до карантину нараховувались 12 осіб. Але позаяк, кількість польотів через пандемію скоротилась майже втричі — із 350/добу до 120/добу — зараз на зміну заступає лише половина складу. Перед зміною завжди відбувається інструктаж, під час якого розповідають про погодні умови, кількість рейсів, приліт особливих бортів та інші важливі фактори. Оскільки мова йде про авіаційну безпеку, перед роботою кожен із диспетчерів проходить ретельний медогляд, де їм вимірюють пульс, температуру, а також запитують про загальне самопочуття. І лише після цього видають доступ до праці. Також раз у рік вони повинні отримати сертифікат від нарколога та психолога, а раз у два роки ВЛЕК — медичну сертифікацію авіаційного персоналу. Адже, сідаючи за пульт управління, вони беруть на себе велику відповідальність за життя екіпажу та пасажирів. Щоб потрапити на диспетчерську вишку, на журналістів видання «Вечірній Київ» чекали ще кілька етапів погодження різних служб. Оскільки об’єкт режимний і мова йде про авіаційну безпеку, погодження візиту зайняло близько тижня. Дані спочатку перевіряла служба безпеки Украероруху. По своїх базах оцінювала журналістів і Служба безпеки України. Врешті, за день до запланованої дати візит на вишку таки погодили. Та це ще не все — на місці чекала ще процедура отримання одноденних перепусток, рамка металодетектора та ретельний обшук.

Миргородські авіатори відпрацювали денну льотну зміну з переходом у ніч. Незважаючи на мінусову температуру, льотна зміна відбулася на належному рівні. Усі наземні служби забезпечення польотів спрацювали злагоджено та майстерно. 

Морська авіаційна бригада завершила льотно-тактичні навчання, в рамках яких п’ять днів відпрацьовувала різні сценарії застосування підрозділів під час забезпечення дій сил (військ) ВМС. До навчань залучили майже весь особовий склад частини, вертольоти Мі-14, Мі-8 та літаки Ан-26. Екіпажі вдосконалювали льотні навички, проводили польоти у зоні й по колу. Відпрацьовували також і варіанти пошуку й надання невідкладної допомоги як цивільним, що зазнали лиха, так і пілотам, їхню евакуацію пошуково-рятувальним вертольотом, скиданням спеціального човна, підйомом рятувальною лебідкою й у взаємодії з кораблем. — Коли визначили, де перебуває «постраждалий», наш підрозділ відпрацював десантування по-штурмовому на воду з висоти 3 метрів моторного човна і рятувальників, — розповів начальник рятувально-пошукової десантної групи морської авіабригади лейтенант Євген Дрьомін. — У моторному човні є все необхідне спорядження для надання допомоги. Знайшли, швидко евакуювали. Наші хлопці діяли чітко й професійно. Під час відпрацювання другого варіанта, коли рятували групу осіб за інших умов, з літака Ан-26 скинули рятувальні плавзасоби, а парашутно-десантним способом — фахівців рятувальників. — Ан-26 ефективніше проводить пошук. Швидкість польоту та радіус огляду дає змогу знайти постраждалих за менший відрізок часу. Але у другому варіанті плавзасоби лише дозволять протриматись доти, доки підлетить вертоліт та проведе евакуацію, — додає Євген Дрьомін. Одне з головних завдань, яке відпрацювали підрозділи забезпечення бригади, — розгортання по тривозі й підготовка позабазового аеродрому до прийому авіатехніки, організація повноцінного польового табору з командним пунктом, місцями для їди, відпочинку тощо. Кульмінацією навчань для морських авіаторів став пошук і відстеження субмарини противника з наступним нанесенням бомбового й торпедного ударів. Відпрацювали й елементи перевезення та десантування у заданий район сил морської піхоти. Підрозділи окремого розвідувального батальйону на вертольотах Мі-8 виконали перекидання у визначений район, де морпіхи взяли під контроль місцевість, організували оборону та провели розвідку. Найважливішим завданням морських піхотинців було забезпечення приймання вантажів з транспортного літака Ан-26.

Необхідність повітряного перевезення великої кількості засобів індивідуального захисту під час пандемії коронавірусу викликала великий попит на український транспортний літак-рекордсмен Ан-225 «Мрія».

14 января страны НАТО провели военные учения по сдерживанию российских самолетов от приближения к союзному воздушному пространству.