Загинув під час евакуації поранених: у Києві попрощалися з медиком-добровольцем «Госпітальєрів» Ніко, який приїхав зі Швеції рятувати життя українців. «Під час евакуації поранених із фронту сталося зіткнення нашого евакуаційного авто з бойовою машиною піхоти, покинутою серед дороги. А евакуація відбувалась з самого нуля», - розповіли в медичному добровольчому батальйоні

Після 10 днів офіційної жалоби Велика Британія прощається з померлою королевою Єлизаветою II. Її похорон відбувається у Вестмінстерському абатстві — місці, де Єлизавета вийшла заміж і була коронована. Щоб провести королеву в останню путь, люди чекали з ночі.Двері Вестмінстерського абатства відчинилися сьогодні вранці для гостей, які прибувають на державний похорон королеви. Труну з монархом провезли урочистою процесією від Вестмінстерського палацу до Вестмінстерського абатства, де у церемонії бере участь 2 000 гостей. Труну королеви помістять у катафалк і відправлять до Віндзорського замку. Паралельно з цим до Віндзора йтиме процесія Довгою алеєю (The Long Walk). До неї приєднаються король і члени королівської сім'ї. А вже ввечері, о 19:30, відбудеться приватна похоронна служба за участю лише короля та королівської родини. Труну королеви покладуть у каплицю Святого Георгія разом із принцом Філіпом та її батьками, королем Георгом VI та королевою-матір'ю. Старші представники королівської сім'ї, зокрема король Чарльза III і його сини приїхали до Вестмінстер-голу, звідки вони супроводжували процесію з труною королеви до абатства.  Принцеса Шарлотта і принц Джордж разом зі своєю родиною прийшли на похорон своєї прабабусі. Меган Маркл і Кетрін, принцеса Уельська, виглядали похмурими. Серед присутніх на службі - політики, королівські особи та знаменитості. Президент Франції Еммануель Макрон, президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо та президент Ірландії Майкл Хіггінс, імператор Японії Нарухіто та імператриця Масако - серед світових лідерів, які приїхали на церемонію. Прем'єр-міністр Британії Ліз Трасс і колишні прем'єри також присутні на службі. Представників росії, Білорусі та Сирії не запрошували. Від України прибули вшанувати королеву Єлизавету ІІ прем’єр-міністр Денис Шмигаль та перша леді Олена Зеленська.Щоб провести Єлизавету II в останню путь, люди з ночі займали місця. А втім, устигнути вдалося не всім. Ті, хто так і не потрапив на прощання з королевою у Вестмінстер-холі, чекали на проїзд її труни за раніше анонсованим маршрутом. Очікується, що в день похорону Єлизавети на заходи у Лондоні збереться приблизно мільйон людей. Для охорони безпеки у місті залучили понад 100 тисяч поліцейських та інших працівників. Масштаб похорону Єлизавети II називають більшим за Олімпійські ігри 2012 року та Платиновий ювілей королеви.Служба також транслювалася на телебаченні та радіостанціях, по всій країні для цього встановили приблизно 125 кінотеатрів.

Знімки відображають деякі з незліченних трагедій російського вторгнення в Україну. Матері та батьки оплакують своїх вбитих синів та дочок. Станом на ранок 21 липня 2022 року, за даними Офісу генпрокурора, внаслідок збройної агресії РФ в Україні загинули 358 дітей. В ООН станом на 18 липня підтвердили 5110 випадків загибелі цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, з яких 346 – неповнолітні. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.

4 липня в селищі Сергіївка попрощались з чотирма загиблими внаслідок влучання російської ракети у дев'ятиповерхівку: чоловіком та дружиною Сергієм та Галиною Ромащуками, Максимом Недомовим та Марією Арнаут. Олена Гетьманець жила в будинку, куди влучила російська ракета. У ту ніч була на дачі. Не стримує сліз — всі загиблі були з її під’їзду, знала їх з дитинства. "Це, напевно, найскладніші похорони, тому що загинув хлопець (Максим Недомов — ред.), який допомагав своїй коханій дівчині, з якою вони жили, який допомагав її дітям, просто свята людина, в мене мурахи по шкірі. Батьків (Сергій та Галина Ромащуки — ред.) Ані з Дмитром от зараз поховали, вони були релігійні люди. Усе життя жили, працювали на благо усім людям. Ну ось так, напевно забрали найкращих, будемо сподіватись, що їм там буде легше", — ділиться жінка. Провести загиблих в останню путь прийшла ще одна сусідка загиблих — Галина. Жінка згадала як проводила час з ними. "З одними ми гуляли з собакою на подвір’ї, з іншою жінкою ми ходили на йогу. Дуже важко про щось казати, дуже важко, тому що прощання із ними надто складне. Дівчинка, яка теж ходила на йогу з нами, й співала пісні, вона сьогодні залишилась без батьків. Як їй тепер жити? Чому ця Росія хоче нас окупувати, хоче нас вбивати? Чого? Я не розумію", — розповіла Галина. Загиблих поховали на кладовищах у селах Біленьке та Широке Білгород-Дністровського району. 1 липня внаслідок ракетних ударів військ РФ по Сергіївці загинула 21 людина, 39 отримали поранення. У багатоповерхівці загинули 16 мирних мешканців, 38 отримали поранення, з них п'ятеро – діти віком від 3 до 17 років; на базі відпочинку "Годжі" загинули п'ятеро людей, серед них 10-річний хлопчик. Ще одна людина отримала поранення.

Урочистий королівський похорон герцога Единбурзького відбувся в суботу, 17 квітня, в каплиці Святого Георгія при королівському Віндзорському замку під Лондоном. В останню путь принца проводжали не лише найближчі, які були присутні на похороні, але й уся Велика Британія. Як і хотів принц Філіп, його похорон був королівським, але не державним - без церемонії публічного прощання. Водночас церемонію транслювали на телебаченні, а о 15:00 за британським часом (17:00 за Києвом) Британія вшанувала чоловіка королеви хвилиною мовчання. Попри те, що британцям рекомендували стежити за церемонією з дому, сотні охочих зібралися біля Віндзору, щоб також провести в останню путь принца Філіпа. О 14.45 за британським часом (16.45 за Києвом) труну з тілом принца помістили в Land Rover - автомобіль у військовому стилі, який принц Філіп сам в 2016 році допоміг модифікувати. Згодом у супроводі королівських морських піхотинців, труна вирушила з приватної каплиці Віндзорського замку, де тіло принца спочивало перед похороном, до каплиці Святого Георгія. За труною пройшли ходою члени королівської родини, зокрема принци Чарльз, Ендрю, Едвард та принцеса Анна, а також онуки - принци Вільям і Гаррі. До них приєдналися син принцеси Анни Пітер Філіпс та її чоловік віцеадмірал Тім Лоуренс, граф Сноудон. За ними пройшли члени штабу покійного герцога, зокрема його особистий секретар, бригадний генерал Арчі Міллер Бейкуелл, офіцер особистої охорони, два пажі і два камердинери. Королева прибула до каплиці в окремому автомобілі. Уздовж дороги, по якій везли тіло принца, вишикувалися службовці королівського флоту, морської піхоти, горян, четвертого батальйону королівського полку Шотландії і ВПС. Загалом в церемонії взяли участь понад 730 британських військовослужбовців, адже для герцога, який служив на флоті, збройні сили були завжди важливими. На галявині біля східної частини замку на честь принца загін королівської кінної артилерії дав салют з гармат, після якого у країні запанувала хвилина мовчання. Після цього труну внесли в каплицю Святого Георгія. Службу в каплиці Святого Георгія провів її настоятель архієпископ Кентерберійський, який висловив вдячність принцу за "його рішучу віру та відданість, за високе почуття обов'язку і доброчесність, за життя в служінні нації та співдружності, а також за мужність і натхнення його лідерства". Через коронавірусні обмеження там було лише близько 30 людей, усі дотримувалися вимог соціальної дистанції та були у масках. До списку гостей, окрім королеви, увійшли передусім найближчі - четверо дітей королеви та герцога, а також восьмеро їхніх онуків з чоловіками і дружинами. Зокрема, щоб попрощатися з дідусем, на похорон зі Сполучених Штатів прибув принц Гаррі. Його вагітна дружина Меган Маркл за рекомендацією лікаря залишилася у США. Її прессекретар уточнив, що вона стежила за церемонією вдома в Каліфорнії та долучила до їхнього з Гаррі вінка записку, написану від руки. Правнуків королеви і принца Філіпа на церемонії не було. Також в каплиці були діти покійної сестри королеви - принцеси Маргарет та троє родичів принца Філіпа з Німеччини. Після служби принца поховали у королівській усипальниці, його труну опустили в склеп з допомогою електричного механізму. Цей момент не транслювався публічно.

Британці сумують у зв'язку зі смертю чоловіка королеви Єлизавети II принца Філіпа. Вони несуть квіти до Букінгемського палацу та Віндзорського замку. В країні почався траур. До похорону принца будуть приспущені всі державні прапори, і не будуть приймати нових законів. Як повідомляє People, вісім днів Єлизавета II не виконуватиме офіційних обов'язків. Стільки ж триватиме і національна жалоба. А вся королівська сім'я проведе в жалобі 30 днів.

Жива черга в кілька тисяч осіб вишикувалася від пам'ятника Шевченку до Харківського театру опери та балету імені Лисенка, де триває громадянська панахида - харків'яни прощаються з померлим міським головою Геннадієм Кернесом. Церемонія прощання відкрита, в ній беруть участь всі бажаючі. На площі біля театру - розмежувальні стрічки, вони скеровують і розділяють потік людей в умовах карантину. Охорону території забезпечують понад 400 поліцейських і бійців Нацгвардії України, всередині будівлі чергують представники приватної охорони. На фасаді будівлі встановлено банер з портретом Кернеса. Всередині будівлі поруч з труною встановлені 4 ряди крісел для близького оточення Кернеса і соратників. Біля труни вінки від колег по Харківській міськраді та громадськості. Серед присутніх на прощанні є і гості з Києва. Як сказав журналістам мер Києва Віталій Кличко, він завжди сприймав Кернеса як колегу з організації діяльності міськради: «Київ і Харків змагалися з благоустрої міста, починаючи з розвитку парків. І харківський Центральний парк культури і відпочинку імені Горького - зразок для всіх». Після прощання в театрі на 2-му міському кладовищі о 13.30 відбудеться похорон Кернеса. Його поховають на центральній алеї. Центральна Сумська вулиця Харкова біля театру перекрита, як і ряд інших вулиць у середмісті. Процедура прощання триває, люди несуть квіти.

Сьогодні, 3 серпня, у Львові поховали 42-річного комбата 8 добровольчого батальйону «Аратта» Андрія Гергерта (позивний «Червень»). Гергерт помер 1 серпня від важкої онкологічної хвороби, яку у нього діагностували у лютому цього року. Попрощатись із бійцем і провести його до місця спочинку прийшли побратими з різних міст України. Похоронна процесія до Личаківського цвинтаря пройшла вулицями Львова. «Ми формували «Правий сектор» і тоді, у 2014 році, зустрілись із Андрієм. З Майдану ще знались. Створилась Українська добровольча армія і він став командиром 8 батальйону. Воював, був надзвичайною людиною. Це була людина на своєму місці і якби всі так, як він, любили державу, то ми мали б відповідну українську державу», – пригадує Богдан Вербицький. На похорон приїхало багато добровольців і волонтерів із Маріуполя, де Андрій Гергерт перебував із батальйоном. «Широкіне, Бердянськ, Водяне... Скрізь був Андрій. У Маріуполі всі акції спільно готували. 5 років... Скільки воював і тримав батальйон завдяки допомозі людей і не отримував жодних коштів від держави. Ми були спокійні у Маріуполі, бо знали, що у нас стоїть 8-й батальйон», – говорить волонтер із Маріуполя Галина Однорог. Комбат чеченського батальйону «Муслім» теж розповів про Андрія Гергерта: «Ми з Андрієм знайомі з 2014 року. Україна втратила надійного патріота, ми разом йшли 6 років і стояли на передовій. Війна не забрала, а ось хвороба забирає, і вона могла стати наслідком пережитого. Ми весь час були на одних позиціях. Україна втратила справжнього патріота», – каже комбат. Андрій Гергерт народився у Миколаєві на Львівщині 22 травня 1978 року. За фахом він ветеринар, але з березня 2014 року пішов воювати на Донбас і потрапив спершу у 5-й батальйон. Невдовзі став заступником командира Української добровольчої армії. У чоловіка залишилася дружина та четверо дітей. Андрій Гергерт нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня «За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України».

У США поховали афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув під час затримання наприкінці травня. Його смерть спричинила хвилю протестів у країні та світі проти неправомірних дій поліції. Церемонія прощання відбулася у рідному місті Флойда Х'юстоні, штат Техас, у церкві The Fountain of Praise. Службу транслювали онлайн. Члени сім’ї Флойда прийшли в церкву в одязі білого кольору. Промови виголосили священнослужителі, родичі загиблого, а також чиновники, члени Палати представників і правозахисники. Виступив на похоронах за допомогою відеотрансляції і колишній віцепрезидент США Джо Байден. «Ми не можемо відвертатися. Ми не повинні відвертатися. Ми не можемо залишити це, думаючи, що ми знову можемо відвернутися від расизму, від системних зловживань, які все ще переслідують американське життя», — сказав Байден.«Я можу дихати. І поки я дихаю, справедливість візьме гору. Це не просто вбивство, це злочин ненависті», – заявила племінниця Флойда Брук Вільямс. Активіст за громадянські права темношкірих, політик та священник Ел Шарптон сказав: «Бог забрав викинутий камінь та зробив його наріжним каменем руху, який збирається змінити цілий світ». Після церемонії прощання тіло Флойда «останню милю» провезли до кладовища на катафалку, який запрягли кіньми. Чоловіка поховали поруч з його мамою на кладовищі Houston Memorial Gardens у місті Перленд.

У Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Києві 3 червня прощаються з композитором Мирославом Скориком, який помер 1 червня на 82-му році життя. Мирослав Михайлович Скорик – видатний український композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії імені Шевченка, володар кількох орденів за заслуги, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (2011—2016). Він – основоположник української естрадної пісні, автор багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери «Мойсей», міжнародну прем’єру якої профінансував Ватикан. Найвідомішою композицією Мирослава Скорика є «Мелодія», яку називають духовним гімном України. Музика маестро звучить у понад 40 фільмах, серед яких, зокрема, картина Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Твори Скорика регулярно виконуються в Україні, інших пострадянських країнах, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Нідерландах, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії. Часто композитор виступав як диригент і піаніст із виконанням власних творів.4 червня попрощатися з композитором можна буде на батьківщині композитора, у Львові, в Соборі Святого Юра. Поховають Мирослава Скорика 5 червня на Личаківському цвинтарі.