Частина учасників акції на Майдані та панахиди на Алеї Героїв Небесної сотні прийшли до Офісу президента. Частину активістів поліція пропустила, перевіривши речі, але організовану колону, без поверхневої перевірки, не пускали. Також 21 листопада до Дня Гідності та Свободи громадська організація «Родини Небесної Сотні» провела марш до меморіального комплексу Героїв Небесної сотні.

Під будівлею Верховної Ради проходить акція противників вакцинації від COVID-19, на яку зібралось більше тисячі мітингарів. За їх словами, люди приїхали відстоювати свої права з різних регіонів України. Учасники акції перекрили в урядовому кварталі вулицю Грушевського та Шовковичну. Їх основні вимоги - скасування карантинних правил, заборона примусової медицини та забезпечення прав людей. Вони скандують: "Ні - медичному терору" і тримають в руках прапори з надписами "Права людини" та плакати "Скажи "Ні" обов'язковій вакцинації", "Руки геть від наших дітей", "МОЗ. Фармація". За ситуацією в урядовому кварталі стежить поліція. На вулиці Садовій та на площі Конституції перед ВР зосереджена велика кількість представників Нацгвардії. За винятком невеликих перепалок з поліцією, ситуація наразі спокійна. Серед ініціаторів акції - екснародний депутат Надія Савченко, яку кілька тижнів тому затримали в аеропорту з фальшивим ковід-сертифікатом.

Активісти руху #saveФОП сьогодні прийшли на Майдані Незалежності та під Офіс президента з вимогою зберегти спрощене оподаткування для мікробізнесу. Акція протесту супроводжувалась декількома сутичками активістів з поліцією.

У центрі Києва 8 березня відбулася акція «Марш жінок», учасники якої вимагали від депутатів ратифікувати Стамбульську конвенцію і виступали за ґендерну рівність у суспільстві. Стамбульська конвенція – міжнародний документ про запобігання насильства проти жінок, який Україна підписала однією з перших ще у 2011-му, але спроби її ратифікації наштовхуються на сильний опір церкви і частини парламенту. Водночас пандемія лише загострила проблему: в Україні повідомлення про випадки насильства у першій половині 2020-го почастішали на 40%. Демонстранти зібралися на Михайлівській площі і пройшли ходою до Поштової площі. Учасники й учасниці маршу тримали в руках плакати з написами «Різні, але рівні», «Жінкам – рівне представництво у владі», «Дискримінація коштує дорого», «Рівність – традиційна цінність» та інші. В «Марші жінок» взяли участь близько чотирьох тисяч людей. Цьогорічна тема Маршу – «У пандемії – жіноче обличчя». Організатори акції (зокрема міжнародні правозахисні організації та низка українських жіночих та ЛГБТ-об’єднань) стверджують, що пандемія коронавірусу особливо негативно вплинула на жінок: зріс рівень домашнього та ультраправого насильства; жінки становлять більшість працівників соціальної та медичної сфер; вони вимушені в умовах локдауну поєднувати хатні справи, догляд за дітьми й роботу тощо. На акції на були присутні і противники заходу, учасники консервативної організації «Традиція і порядок», які заявили про «операцію з порятунку феміністок». Вони виступають проти ратифікації Стамбульської конвенції й легалізації секс-роботи, а також закликають заборонити аборти. Їх із учасниками акції розділив «кордон» поліції. Одну людину було затримано правоохоронцями за спробу перешкодити учасницям маршу спуститися в метроОдночасно відбувалася також акція противників фемінізму. Дві акції розділяв кордон поліції. Акції відбулися без грубих порушень. В «Марші жінок» взяли участь близько чотирьох тисяч людей.

Сьогодні на алеї Героїв Небесної сотні у Києві та в більш як тридцяти містах України ы Європи відбувається акція «Ангели пам'яті-2021». Тиха акція вшанування героїв Небесної сотні. Її ініціювали громадська активіста і співачка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція «Територія А» у пам’ять про розстріл героїв Небесної сотні 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

1 февраля отмечается Всемирный День хиджаба, одна из целей которого – поддержать право женщин носить хиджаб. Этот праздник начали отмечать в 2013-м году. Мероприятия, приуроченные ко Дню хиджаба, проводятся ежегодно в 140 странах мира, чтобы побудить женщин всех религий носить его. В Киеве акция приуроченная ко Всемирному дню хиджаба состоялась уже в четвертый раз. Идея создания праздника родилась у мусульманки по имени Назми Кхан. Ее семья переехала из Бангладеша в США, где не отказалась от своих религиозных убеждений. Девушке в хиджабе приходилось терпеть непонимание со стороны общества. Поэтому она решила рассказывать об истории, традициях и правильном ношении хиджаба. Позже она предложила создать праздник в честь хиджаба, чтобы побороть негативные стереотипы об исламе. В Киеве в центре города мусульманки в хиджабах посреди дня раздавали цветы прохожим девушкам. Так они привлекали внимание ко Всемирному дню хиджаба. Организатором собрания выступила Всеукраинская ассоциация мусульманок, активистки которой и участвуют в акции. В Киеве в понедельник, 1 февраля, шел снег. Температура воздуха днем составляла -4...-6 °С. Но непогода не напугала участниц акции. «В этот день мусульманки решили порадовать украинских женщин и показать, что мы, мусульманки, никому не желаем зла, мы хотим добра, мы хотим поднять им настроение и подарить цветы», – рассказала одна из участниц акции в Киеве. Также в организации отметили, что подобные мероприятия проходят не только в Киеве. Крымские татары неоднократно жаловались на пренебрежительное отношения к женщинам в хиджабах на территории аннексированного полуострова. Хиджаб – женская одежда, соответствующая нормам шариата, она должна закрывать тело и волосы женщины. Непокрытыми оставляют лицо, кисти рук и ноги ниже щиколоток. Многие называют хиджаб паранджой, но это не более чем распространенное заблуждение. Паранджой следует называть тот убор, который закрывает все лицо, оставляя открытыми только глаза.  

У Києві під Офісом Президента проходить Всеукраїнська акція протесту «Стоп Шкарлет - не дамо вбити освіту» проти новопризначеного міністра освіти Сергія Шкарлета. Під ОП зібралися кілька десятків активістів. Також на протести вийшли студенти, науковці, батьки, громадські активісти у багатьох містах України. Акцію організовують студентські та молодіжні громадські організації України. За словами активістів, згідно з рішенням Верховної Ради, 17 грудня Сергій Шкарлет призначений міністром освіти, його кандидатуру обрано незважаючи на протести науковців, студентів, батьків та Освітнього комітету Верховної Ради. Учасники акції вимагають негайного відсторонення Шкарлета від посади. 17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки. Відповідну постанову підтримали 226 народних депутатів. Раніше, у серпні на сайті "Помилки та фальсифікації у наукових дослідженнях" з'явилося повідомлення про наявність академічного плагіату в наукових статтях Сергія Шкарлета до докторської дисертації. 11 вересня на засіданні Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) оголосив про виявлені порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату в науковому доробку в.о. міністра освіти та науки Шкарлета. Сергій Шкарлет із 25 червня виконував обов'язки міністра освіти і науки.

Під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. Зібралися на цей захід кілька тисяч осіб. Організатори - Центр протидії корупції, Автомайдан, Фундація DEJURE, Рух опору капітуляції, Демсокира.Люди тримають у руках плакати із надписами "Корупційний Сходняк України", "КСУ: скасовує декларації; Майдан (крадеться)" та інші. "Всі зв'язки з РФ суддів КСУ і людей, які їх контролюють, мають бути зупинені кримінальними розслідуваннями і кримінальними покараннями. Тоді буде справді очищення суду. А після очищення КСУ парламент, де у Президента є більшість, під контролем всієї України має прийняти закон, за яким в КС можуть потрапляти лише справжні конституціоналісти, люди з кришталевою репутацією, люди з розумінням, що таке Конституція і що вони слугують лише українському суспільству", - зазначили організатори. Зі свого боку активіст Віталій Овчаренко зазначив, що КС треба очищувати, але робити це треба відповідно до закону, Конституції. На акції також присутні активісти Катерина Бутко, Сергій Стерненко, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін та інші. Активісти також символічно принесли під КСУ для суддів, які голосували за таке рішення, валізи та спільний квиток до Ростова. Зокрема, плакат у вигляді символічного квитка наклеєний на металеву огорожу перед судом із зображенням експрезидента Віктора Януковича і даними як на посадочному документі на символічний потяг "Київ-Ростов". На цьому символічному квитку зазначається, що він - на вантажний вагон, пропонований сервіс - кайданки, а місця - за ґратами. Згодом Конституційний Суд закидали димовими шашками. Поруч із огорожею під КС стоїть кордон із правоохоронців. 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції. 28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. 29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак - заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів. 29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій. 29 жовтня, близько опівночі, Національне агентство з питань запобігання корупції поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

Декілька десятків активістів зібралися 20 жовтня ввечері в Києві на читання при свічках книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Читання влаштували на символічному місці, де свого часу було засуджено Стуса до ув’язнення, а нині на цьому місці розташований Печерський районний суд вже незалежної України. Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса». Зокрема, суд вирішив визнати «недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права Віктора Медведчука на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації» інформацію, поширену в кількох розділах книжки «Справа Василя Стуса». Крім того, суд заборонив Кіпіані і видавництву Vivat використовувати і поширювати в ЗМІ інформацію, яка міститься в згаданих двох розділах і «надає можливість ідентифікувати Віктора Медведчука як персонажа, дійової особи без його згоди». Вахтанг Кіпіані та видавництво Vivat заявили, що на таке рішення буде подано апеляцію. Тим часом до друку готується ще одна партія книги.

Під Верховною Радою проходить мітинг на захист української мови. Нараз на площі під парламентом знаходиться більш як 1000 осіб, водночас люди постійно продовжують підходити під ВР. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою. Учасники акції тримають плакати з надписами "Заважає мова - геть до Ростова", "Руки геть від української мови", "Ні русифікації", "Слово=зброя, українське слово=українська зброя", "Нас єднає мова", "Мова - це зброя", "Кажи мовою, а не ляпай язиком", "Зупини лінгвоцид" та інші. На площі під ВР також встановлено сцену, на якій є плакат із цитатою відомої української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". У Верховній Раді у п’ятницю, 17 липня, можуть розглянути законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.