Під Офісом Президента сьогодні свої акції проводять прибічники блогера Анатолія Шарія і противники діяльності «партії Шарія». Серед останніх - представники «Демократичної сокири» і «Руху ветеранів України». Наразі площа перед ОП заповнена людьми. Правоохоронці перевіряють речі тих, хто хоче пройти під будівлю. Раніше біля входу на територію ОП зібрались активісти, одягнені у медичні халати із надписами «Психлікарня №6», які тримали у руках таблички із надписами «Психіатрична допомога: лікуємо Шизарія». Прибічники Шарія вигукують, серед іншого, російською мовою «Вінниця – це не міста Порошенка і Гройсмана», «Зеленський – не мій Президент» тощо. Вони також закликають поліцейських «відсунути подалі» учасників акції протесту проти діяльності "партії Шарія", які їх оточили, і скандують російською: «Поліція, працюй». Натомість їхні опоненти скандували українською «Ганьба». Під час масових акцій та сутичок в центрі столиці правоохоронці затримали кількох осіб. Про це повідомляє прес-служба поліції Києва. «Близько 12-ї години агресивно налаштовані молодики кинули кілька димових шашок у бік колони, яка рухалася на вулицю Академіка Богомольця, та застосували сльозогінний газ. Поліцейські миттєво відреагували та затримали кількох осіб. Зараз їх доставляють до територіального управління поліції. Після проведення перевірки діям правопорушників буде надана правова оцінка», - йдеться у повідомленні. Раніше організатори акції прибічників Шарія заявляли, що її метою є домогтися реакції керівництва країни на «численні побиття журналістів». 15 червня під Шевченківським районним судом Києва, де керівнику громадської організації «Небайдужі» та блогеру Сергію Стерненку обирали запобіжний захід, сталися сутички між активістами та прибічниками блогера Анатолія Шарія. Зокрема, видання «Шарий.net» написало про напад на своїх працівників і заявило, що поліція вивела їх за територію суду «без пояснення причин». Крім того, за їх словами, коли суд 12 червня обирав запобіжний захід Стерненку, активісти нібито побили одного працівника «Шарий.net», а іншому – заважали знімати та вибили телефон з рук. Раніше, 11 червня, біля будівлі СБУ, де Стерненку вручили підозру, активісти теж нібито напали на працівників «Шарій.нет».

П'ятий президент Петро Порошенко прибув на допит до Державного бюро розслідувань у справі про переміщення через кордон картин всесвітньо відомих художників, у якій Печерський райсуд ухвалив рішення про його примусовий привід. "Сьогодні на вулиці під ДБР відбувається справжня мистецька подія. Зустріч з прекрасним. А шанувальники мистецтва у нас сидять у ДБР... Я гублюся в догадках, навіщо я їм сьогодні тут знадобився? Можу передбачити, що вони хочуть вибачитися за брутальне порушення закону, коли озброєний до зубів спецназ ДБР штурмував не Слов'янськ, а Національний музей Гончара, ламаючи двері", - сказав Порошенко перед допитом, звертаючись до своїх прихильників і журналістів. Під ДБР також проходить акція на підтримку Порошенка. Активісти тримають у руках репродукції відомих картин, на яких замість оригінальних героїв зображені обличчя Президента Володимира Зеленського, генпрокурора Ірини Венедіктової і керівників ДБР. На акції присутні народні депутати від партії "Європейська солідарність". Адвокат експрезидента Ілля Новіков заявив, що допит Порошенка в ДБР у справі про переміщення через кордон картин не відбувся. Натомість йому намагалися оголосити підозру у справі про призначення заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.Слідчі Державного бюро розслідувань готують клопотання про обрання п'ятому президенту Петру Порошенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі про можливе незаконне призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки. Відповідна інформація оприлюднена на сторінці відомства у Facebook. "Наразі слідчі ДБР вирішують питання щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", - інформують у бюро. Зазначається, що прокурори Офісу генерального прокурора за дорученням генпрокурора повідомили у будівлі ДБР про підозру народному депутату. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. "Слідством встановлено, що народний депутат, який перебував у статусі п'ятого Президента України, схилив військову службову особу - голову Служби зовнішньої розвідки України до вчинення злочину, а саме перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду, шляхом видання явно злочинного наказу (ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України)", - йдеться в повідомленні ДБР.Порошенко не став спілкуватися з представником ОГП і залишив будівлю ДБР.

Під стінами головного слідчого управління СБУ у Києві пройшла акція на підтримку активіста Сергія Стерненка, якому сьогодні мали вручити підозру. Як зазначили напередодні організатори акції, мета протесту - висловити підтримку Стерненку, адже "на місці Сергія може опинитись будь-хто, хто не захоче віддати своє життя та здоров'я замовному тітушці". Учасники акції протесту в переважній більшості прийшли у захисних масках, на заході були відсутні плакати та прапори політичної символіки. Стерненко подякував усім, хто прийшов його підтримати, і заспівав разом з ними гімн України та пішов із адвокатом на зустріч зі слідчим. Вийшовши з будівлі СБУ, Стерненко повідомив, що його викликали для ознайомлення з матеріалами справи"Знаєте для чого мене викликали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мене з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани у них були сьогодні зовсім інші, тому що для того, щоб ознайомитись з матеріалами, повістки ніхто ніколи не вручає", - сказав активіст. З його слів, під час перебування у будівлі СБУ він побачив пост Служби Безпеки щодо його виклику. Зазначимо, раніше у відомстві повідомили, що Стерненка було викликано до СБУ у понеділок для проведення слідчих дій, які на даний момент не пов’язані з оголошенням йому про підозру. "Я абсолютно впевнений, про це говорять і наші внутрішні джерела в офісі Генерального прокурора та в СБУ, що станом на сьогодні мені мали повідомити про підозру по статті 115 – умисне вбивство", - заявив Стерненко.14 травня активіст Сергій Стерненко заявив, що його викликають у СБУ на понеділок, 18 травня, для повідомлення про підозру. Стерненко уточнив, що слідчий СБУ у виклику не вказує, для участі у яких слідчих і процесуальних діях його викликають. Раніше фанатський рух WBC ультрас "Динамо" оприлюднив заяву про підтримку Стерненка і попередив про мобілізацію через можливе затримання екс-лідера одеського "Правого сектора". Також оприлюднили свої заяви щодо ситуації навколо можливого ув’язнення Стерненка ще шість фанатських рухів України: ультрас "Волині", запорізького "Металурга" та інші. В цей же день у 9 містах України пройшли акції "Руки геть від Стерненка - маю право на захист". Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на 23-річного Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — також державну охорону. Щодо фактів нападів на Стерненка наразі здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях, ще за одним обвинувальний акт щодо підозрюваного нападника спрямовано до суду. У березні 2020 року ряд правозахисних та громадських організацій закликали правоохоронців неупереджено розслідувати кримінальну справу, порушену за фактом нападу на громадського активіста. Раніше генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що слідство в будь-якому разі пред'явить підозру активісту.

Декілька десятків людей, активістів ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» під Офісом президента України влаштували акцію протесту, учасники акції вимагали пояснень від Володимира Зеленського та звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової через завершення досудового слідства у справі Катерини Гандзюк.На думку присутніх активістів, завершення досудового слідства є передчасним, адже прокуратура та СБУ мають ще 3 місяці. На думку активістів, це свідчить про «злиття справи» генпрокурором. Після завершення акції під Офісом президента активісти пішли під помешкання, де, ймовірно, проживає Ірина Венедіктова.

У Києві кілька десятків громадян утворили на мосту Патона живий ланцюг до Дня Соборності України. Колони учасників акції з обох берегів Дніпра зустрілися на мосту Патона. Учасники однієї колони тримали у руках прапори із написами "Українська Народна Республіка", іншої - "Західноукраїнська Народна Республіка". Утворення такого ланцюга символічно нагадало про об'єднання УНР та ЗУНР в одну державу. Люди тримали у руках запалені лампадки, пов'язали на себе українські прапори, били в барабани. Обличчя багатьох присутніх були розмальовані у кольори державного прапора. Люди також тримали в руках по два паперових чоловічки - у синіх і жовтих кольорах. У створенні цього живого ланцюга брали участь і маленькі діти. Настрій у присутніх був піднесений. Громадяни також запалювали кольорові вогники, дим з яких складався у прапор України.

З0 років тому в Україні відбувся «Живий ланцюг» («Українська хвиля») з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. Ця акція, яка відбулася у неділю, 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки – одна із наймасштабніших такого роду у світовій історії. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності. Акцію «Українська хвиля» організував Народний Рух України, виконавчий орган якого – Секретаріат – очолював колишній політв’язень Михайло Горинь. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів. Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом. Після проведення «Живого ланцюга» у Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську відбулися мітинги-молебні.

Декілька десятків активістів зібралися під Офісом президента з плакатами «Аваков чорт», «Тимчасовий міністр – час вийшов», «Авакова у відставку». «На його рахунку провалена реформа правоохоронних органів, вибіркова переатестація і реабілітація старих «ментівських» кадрів. Нерозкриті напади на активних громадян і журналістів, злочини самих правоохоронців, фальсифікації розслідувань. Непрофесіоналізм, популізм, участь в політичних війнах і інформаційних спецопераціях Арсена Авакова і його підлеглих», – зазначають організатори на сторінці події у фейсбуці. Учасники акції зазначають, що будуть організовувати такі акції регулярно, поки Аваков не піде у відставку.

У Києві 8 грудня «проводжали» президента Володимира Зеленського на зустріч «нормандської четвірки», що відбудеться у понеділок, 9 грудня, в Парижі. Ранкова акція на майдані Незалежності пройшла під гаслом «Червоні лінії для Зе». Надвечір активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

В минувшее воскресенье в Харькове впервые состоялся Марш равенства в поддержку сообщества ЛГБТ. Акции стартовали на Площади Свободы. Участников Марша равенства, всего около 2000 человек, который проходил в рамках KharkivPride, отделили рядом правоохранителей и автобусов. Несколько противниц Марша легли на землю перед колонной. Участники марша просто обошли их.В то же время на Площади Свободы проходило два мероприятия сторонников «традиционных семейных ценностей». На них присутствовали представители религиозной общины и общественной организации «Фрайкор» – всего около 500 человек. Через некоторое время после старта участники шествия за традиционные ценности начали бросать в участников Марша равенства яйца, возникали также мелкие стычки и потасовки. Участников акции KharkivPride охраняли около 2500 правоохранителей, в том числе личный состав из других регионов Украины – спецназовцов, подразделения ТОР и курсантов Харьковского университета внутренних дел. Руководство полиции Харьковской области сообщило, что правоохранители не получили ни одного обращения из-за избиения или другого правонарушения. После завершения шествия участники Марша равенства разъехались на метро и автобусах.

Біля Офісу президента України увечері 4 липня зібралося кілька сотень людей на акцію протесту «Не перетинай червону лінію!» Вони вимагали від влади – не переступати «червоні лінії». І визначили шість «червоних ліній»: це мова, євроінтеграція, неприпустимість відносин із Росією, відкат у декомунізації, армія і територіальний устрій. «Ми збираємось на Банковій 11, щоб виставити для нової влади «червоні лінії», перетнувши які вона зіткнеться з протестами та спротивом усього громадянського суспільства України», – заявили організатори акції. Пізніше учасники акції вирушили від будівлі Офісу президента до Верховної Ради, а потім до Кабінету міністрів, щоб «провести тонку червону лінію».