В Україні продовжують виникати скандали, коли продавці, офіціанти, чиновники всупереч мовному закону намагаються уникнути спілкування українською. Як можна вирішити цю проблему? Чи можуть стати в пригоді декілька десятків слів та фраз, які знімуть напругу? Про це ВВС запитала відомого мовознавця Олександра Авраменка, а також спробувала з’ясувати на вулицях Харкова та Вінниці, що люди думають про "мовну сотню слів" для сфери обслуговування.

Народні депутати намагаються змінити закон про мову. Комітет з гуманітарної та інформаційної політики розглядає законопроєкти депутатів від фракції «Слуга народу», котрі передбачають скасування або відтермінування штрафів за порушення закону про мову. Частина депутатів виступає категорично проти.

В Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова продовжують вивчати скандальні заяви професора Євгенії Більченко в соцмережах. Викладачка філософії й культурології Євгенія Більченко негативно висловилася про мовний закон та назвала Україну «онкохворою американською колонією». Думки студентів з цього приводу розділилися.

З 16 січня уся сфера обслуговування переходить на державну мову. Тепер у кафе, ресторані, в таксі чи супермаркеті з вами зобов’язані розмовляти українською, окрім випадків, коли клієнт сам не попросить перейти на іншу мову. Більшість закладів уже давно запровадили державну, однак і зараз не усі готові до таких змін. Пояснюють, що клієнти розуміють обидві мови, а працівникам буде складно перелаштуватися. За порушення передбачений штраф від 5100 до 6800 грн. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповідає, що потрібно робити, якщо вам відмовили в обслуговуванні українською. Спершу варто спробувати владнати конфлікт на місці. Якщо відмовляють надалі — потрібно звертатися до керівників закладу або зателефонувати на гарячу лінію. Також важливо зафіксувати факт порушення на телефон або диктофон, щоб мати докази. І вже тоді слід подати скаргу мовному омбудсмену на електронну адресу skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму на сайті: mova-ombudsman.gov.ua.

Новий закон «Про повну загальну середню освіту» ще має підписати президент України Володимир Зеленський. У регіонах країни, де багато російськомовних жителів, заговорили про утиск прав населення, яке говорить російською мовою. Чи повинні будуть школи вчити дітей тільки українською мовою і як на майбутні зміни дивляться вчителі, батьки і самі школярі?

Чи мають право лікарі спілкуватися з пацієнтами недержавною мовою? Чи порушуєте ви закон, якщо переписуєтеся з друзями не українською? Журналісти перевірили, чи можуть кияни відрізнити факти від брехні про «мовний закон».

Із вересня 2020 року школи з російською мовою викладання мають перейти на українську. Станом на 2018-й в Україні було 194 такі школи (за даними міносвіти). Чи готові до змін учителі й батьки?

Першокласник Богдан розповідає про те, як зробить усіх білорусів білоруськомовними. Хлопчик від народження виховується білоруською мовою і тому ніколи не переходить на російську у спілкуванні з однолітками.

Влад Сосницький — вуличний музикант з Рубіжного. У свої 18 років він вчиться у коледжі на електрика та співає в електричці разом із компаньйоном. У репертуарі багато пісень, серед яких є і Океан Ельзи, і Бі-2. Каже, що його рідна мова — російська, якою говорять в родині та якою думає. Але мовний закон, який щойно набув чинності, його не лякає. Влад впевнений, що його покоління розуміє, чому українська — державна, і чому її варто знати. Головне, на його думку, не нав'язувати українську в його рідному регіоні агресивно, а популяризувати її через культуру й музику. І тоді, можливо, нею заговорять навіть у побуті. Що думають про мовний закон його друзі та люди, для яких співає хлопець?

Необхідність захисту російськомовних громадян - улюблений аргумент Кремля, коли йдеться про виправдання агресії проти України. Росія навіть порушує це питання в ООН. DW спробувала з’ясувати, чи дійсно мешканці Донбасу потерпають від українізації і потребують "захисту Путіна".