Окрема бригада територіальної оборони міста Дніпра, на рівні з іншими бригадами та підрозділами ЗСУ дає відсіч окупанту на Донеччині. Хлопці, які ще півроку тому жили цивільним життям, стали на захист Батьківщини.

Змії, вужі, випалена рівнина — от що відрізняє український південь від Донбасу й Слобожанщини — земель, де теж простягається українсько-російський фронт. На цій випаленій рівнині, де можливість життя видається доволі примарною, вже кілька місяців живуть під землею українські військові. Життя, виявляється, може тривати і тут. Хтось встиг освідчитися своїй дівчині, хтось завів собаку — просто тут, у бліндажах. hromadske на власні очі побачило, чого коштує українській армії тут просуватись углиб Херсонської області. І що тут означає український контрнаступ. Один із бійців, з яким тут знайомляться Настя і Колян, гине через два дні у бою на новій зайнятій позиції. Життя тут перемагає смерть, хоча смерть стоїть поруч — просто в сусідньому окопі, на сусідній позиції, на наступному завданні.

Українські війська на зайнятих рубежах продовжують утримувати лінію оборони. Проте російська армія намагається штурмувати передову лінію українських підрозділів. ЗСУ доводиться завдавати їй вогневої поразки як на далеких, так і на ближніх дистанціях, щоб утримати лінію оборони та не дозволити просунутися окупаційним силам у глиб території України. Сьогодні на східному напрямку Донецької області, з боку тимчасово окупованого Лисичанська, російські війська безперебійно стріляють із артилерії та намагаються штурмувати ЗСУ. Спроби безуспішні.

Російські окупанти не полишають спроб взяти під контроль Піски, що у Донецькій області. Однак постійно зазнають невдачі.

Батальйон «Карпатська Січ» перебуває на війні з 2014 року. Це добровольче формування тримало одні з найважчих позицій на Донбасі, зокрема селище Піски під донецьким аеропортом. 24 лютого 2022-го ветерани «Січі» повернулись на війну. Воювали спочатку в Ірпені під Києвом, а коли росіян із півночі України відігнали, добровольці перемістилися на схід — під Ізюм. Відколи вони на цих позиціях, на жоден метр землі фронт тут не посунувся. У травні добровольці нарешті почали всім батальйоном із власним керівництвом та структурою оформлюватись. Окремий офіційний підрозділ у Збройних силах. Усе роблять паралельно — воюють, трохи наступають і долають армійську бюрократію. Тут немає жодного мобілізованого. Усі прийшли добровільно, тому мотивація — на високому рівні. Через неї сюди їдуть воювати іноземці. Зараз у батальйоні є громадяни 35 країн. Перекладають їм українські бійці, котрі повернулися з робіт за кордоном, щоб захищати власну землю. Себе стрілецький окремий батальйон жартівливо називає «привиди ріллі» — на противагу «привиду Києва», котрий захищав українське небо, вони захищають землю. На момент виходу відео «Карпатська Січ» пішла у контрнаступ під Ізюмом.

Російські війська продовжують спроби штурмувати Бахмут та Соледар Донецької області. З коротким інтервалом містом прилітають снаряди різних калібрів. Здебільшого російські сили намагаються атакувати з флангів. На допомогу піхоті ЗСУ підключаються українські танкісти та артилеристи, які вражають цілі та стримують тиск з боку російської армії. Як українські танкісти борються на передовій та чим допомагають артилеристи окремого гірничо-штурмового підрозділу дивіться у відео Радіо Свобода.

На Донбассе есть участки фронта, где украинским военным медленно, но все же удается отодвигать российские войска. И там, где были окопы российских военных, их позиции занимают уже украинцы

«Лягайте, розтягніться, біжімо, це танк по нас», — ці слова чуло hromadske, коли журналісти бігли, йшли, повзли до передових позицій української армії під Харковом. Українські військові просуваються вперед на схід від Харкова. hromadske повернулося на позиції харківської тероборони, де ми були в травні. За два місяці військові тут просунулися на два кілометри на схід і зайняли позиції, з яких вибили росіян. Тут зараз працює і наша артилерія, й іноземна — як американські гаубиці «три сімки», так і українська авіація. Але за ці два місяці ситуація погіршилась і для українських військових: хоч вони і просуваються вперед, російська артилерія тут працює тепер втричі сильніше. Машина, яку ми залишили в посадці, втратила заднє скло, поки ми повернулись. І тут так щодня. Щойно росіяни бачать переміщення людей чи машин, відразу туди прилітає. Також почастішали виходи ДРГ росіян, одну таку групу кілька днів тому харківська тероборона разом зі спецпризначенцями розбила неподалік під Дементіївкою. До терооборонівців приходить бригадний генерал «Марсель». «Не з інспекцією, а щоби підтримати», — каже він.

«Гранд» – колишній прикордонник та підприємець, а зараз мінометник окремого батальйону територіальної оборони міста Запоріжжя. На момент повномасштабного вторгнення військ РФ до України чоловік займався власним бізнесом і навіть планував відкриття філії свого підприємства до ЄС. Після 24 лютого він поповнив лави тероборони. Спочатку воював як піхотинець, а згодом після тижневого курсу навчання став мінометником. Радіо Свобода Україна поспілкувалася з «Грандом» біля лінії фронту та записала його історію.

Американський Інститут вивчення війни повідомляє, що існує ймовірність того, що Володимир Путін наказав захопити Харків та неокуповані території області, незважаючи на те, що успіх такої операції мінімальний. Українські військові, котрі захищають Харківський напрямок, стверджують, що реалізувати плани Москві не вдасться. Автор: AP