Кожна російська ракета має своє обличчя – чи то жінки, яка фотошопить себе у різні шуби та постить у "Однокласниках". Чи чоловіка, який використовує "Вконтакте" як архів для фото оголених дівчат, думаючи, що ніхто цього не бачить. Чи то молода людина, яка цілує зображення леніна. Наші джерела у Силах оборони України передали нам фотографії уламків ракет "Калібр", які впали або були збиті на території України. На цих уламках збереглися прізвища росіян, які причетні до виготовлення ракет. "Калібром" росіяни стріляли по будівлі ОДА у Харкові, внаслідок чого загинули 29 людей. 14 липня калібри вдарили по центру Вінниці, вбивши трьох дітей та 21 дорослого. То хто ж виготовив ракети, які полетіли до громадянської інфраструктури на території України? Шукав (і знайшов) Анатолій Остапенко.

Від Оріхова на Запоріжжі до лінії фронту менш як 10 кілометрів. Ледь не щогодини росіяни обстрілюють місто мінометами, «Градами», «Ураганами», авіацією, закидають фосфорними снарядами. Уцілілих будинків у місті майже не залишилося. До війни тут мешкали 14 тисяч людей, нині їх не більше 2 тисяч. Про підвальне життя Оріхова.

Серед цивільних про снайперів ходять незліченні міські легенди і байки, сформовані фільмами і поп-культурою. Кажуть, вони вміють лежати нерухомо багато годин, носять памперси, мають характерний мозоль на пальці і уникають сексу перед важливим завданням. Щоб розібратися, де тут правда, а де вигадка, ми поговорили зі справжнім снайпером – нацгвардійцем Дмитром Фінашиним. У травні минулого року він втратив у боях ліву руку і нині проходить реабілітацію.

У січні підрозділ Сил спеціальних операцій «Азов-Київ», сформований ветеранами «АЗОВу», став третьою окремою штурмовою бригадою. Сьогодні військові вже у складі бригади обороняють Бахмутський напрямок. hromadske побувало на позиціях артилеристів-штурмовиків, які працюють на трофейній артилерійській установці «Мста». У своїх бліндажах вони розповідають про те, як почуваються і що найскладніше для військових на другий рік великої війни.

Аеророзвідники одного із підрозділів Збройних сил України показали свою роботу журналістам під час одного з чергувань на Донбасі. Оператори використовують для розвідки, коригування та цілевказівки наймасовіший у своєму класі у ЗСУ БПЛА «Лелека-100» – він може залітати вглиб окупованої території на 50 км та виявляти цілі, у тому числі для далекобійних західних систем HIMARS та M270. Екіпаж Євгена та Влада з моменту вторгнення вже провели орієнтовно 2000 вильотів – як вдень, так і вночі. Останнім часом посилилася протидія з боку російської ППО – зокрема, систем Тор. Завдяки розвідінформації з БПЛА знищували різноманітну техніку: системи ППО, реактивну та ствольну артилерію, танки, склади боєприпасів, пального та багато іншого. Як кажуть бійці, цілей під час розвідки фіксують набагато більше, ніж є можливості їх знищувати, тому доводиться розставляти пріоритети.

Війна у посадках та траншеях. Російський наступ під Бахмутом, обстріл танків, мінометів, удари авіації, постійні перестрілки.

Військові ЗСУ з різними ступенями травм, які потребують медичної допомоги, або направлення на реабілітацію, вистоюють по кілька днів у чергах біля військово-медичних установ, щоб потрапити до лікаря та пройти військово-лікарську комісію. У черзі до невропатолога у такому закладі у Львові записано понад 600 військовослужбовців. Електронна черга не створена, тому воїни самоорганізувалися та записуються у чергу на листочках. Пораненим бійцям, які втратили ногу, доводиться на 7 поверх підніматися пішки. До клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Міністерства Оборони України у Львові знімальну групу Радіо Свобода не пропустили.

Бійці полку «Азов» ведуть вогонь із радянської гаубиці «Мста-Б» по позиціям російських військових під Бахмутом. За словами військових, армія РФ веде наступальні дії на цьому напрямку. Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина ПВК «Вагнер», тривають з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.

«Техніка не нова, вона радянська, а будь-яка техніка потребує обслуговування. За теперішніх погодних умов механізми виходять із ладу», — розповідає військовослужбовець 28-ї бригади «Варяг». САУ, на якій він працює, три доби перебувала в ремонті, а нині їде на передову продовжувати виконувати бойові завдання. Як працює артилерія 28-ї бригади.

Петро Волощенко із позивним "Стоун" напередодні нового року вивіз із Бахмута родину, у тому числі 7-річного Стасіка. Хлопчик сам познайомився із українським військовим. Петро потоваришував з дитиною і пообіцяв йому, що зможе вивезти хлопця та його сім'ю у безпечне місце, адже до будинку, де вони жили в Бахмуті, вже потрапляв російський снаряд і залишатися там надалі стало дуже небезпечно, російські військові були вже поряд. Зрештою за допомогою танків, дронів та стрільців вдалося евакуювати родину із передової до Чернівців. Військовий продовжує спілкуватися із хлопчиком. Станіслав попросив, щоб Петро став його хрещеним батьком. Зрештою, через місяць після евакуації "Стоун" приїхав з Бахмута до Чернівців.