Не їхати по протез за кордон, а отримати його в Україні. За час широкомасштабного вторгнення потреба у протезуванні втрачених унаслідок обстрілів кінцівок значно зросла як серед військових, так і серед цивільних. У новому репортажі Мар'яни П'єцух дивіться історії пацієнтів, які спочатку намагалися отримати протез за кордоном, а врешті отримали його у Львові в центрі «Незламні».

Українські танкісти на модернізованому Т-64 відпрацьовують по російським військовим та найманцям групи «Вагнера» під Бахмутом. Вогонь ведуть з закритої вогневої позиції за координатами БПЛА. Під час масованих штурмових дій противника танкісти виїжджають на бойові завдання безпосередньо на передову - там висока концентрація протитанкових керованих комплексів і артилерії, яка накриває будь-яку бронетехніку, що затримується там надовго, тому завдання виконують максимально швидко. Російські військові, за словами танкістів, на цьому напрямі бронетехніку майже не використовують через насиченість української оборони різноманітними ПТРК. Автор: Роман Пагулич

59 окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка нині боронить східний напрямок. Допомагає їм у цьому техніка, яку українським військовим вдалося затрофеїти на півдні. Як трофейна «Мста-Б» працює по окопах росіян — у репортажі hromadske.

Гармати FH-70 передали Україні одними з перших – як і американські гаубиці M777, ЗСУ отримали їх навесні. Цю артилерію калібру 155 мм передали дві країни – Естонія та Італія. Після місяців ведення інтенсивного вогню гармати продовжують працювати у складі артилерійської бригади на Запорізькому напрямку – навіть тут, де бойові дії спокійніші порівняно з Донбасом, артилеристи лише однією батареєю з шести гармат випустили понад 15 тисяч боєприпасів. Найбільш зносиму частину гармати – ствол, замінювати ще не доводилося, але окремі гармати втратили у боях, інші, враховуючи інтенсивність бойових дій, періодично ламаються. Частину поломок військові усувають самостійно, іншим доводиться викликати ремонтні команди. Бійці розповіли, як показали себе західні гармати калібру 155 мм у бойових діях та з якими проблемами доводиться стикатися на восьмому місяці їх використання у боях із російськими окупаційними військами в Україні. Автор: Роман Пагулич

Добровольчий батальйон «Карпатська Січ» на війні з 2014, але після повномасштабного вторгнення став частиною ЗСУ і віднедавна завдяки трофейній техніці переформатувався зі стрілкового батальйону в механізований. Журналістка Аліна Шеремета та оператор Олег Архангородський поїхали в Донецьку область та провели кілька днів з бійцями. За цей час вони побували на позиціях з танкістами й аеророзвідниками та побачити їхню роботу, попали під мінометний обстріл, записали інтерв’ю з іноземними бійцями, медиками, які виїжджають на поле бою, танкістами, та побачили вручення шевронів. Тож дивіться репортаж з фронту на Донеччині, ставте лайки та поширюйте, аби якнайбільше українців бачили як, в яких умовах та якою ціною українці перемагають у війні.

До вашої уваги перша серія документального фільму про бої за Бахмут – найгарячішу точку фронту очима бійців азовського підрозділу. Напружена атмосфера щоденного ритму війни в епіцентрі боїв за Донбас, що для українських захисників давно стала рутиною. У воєнній хроніці – унікальні кадри війни з передової, важкі окопні бої азовців з окупантами, коли ворога видно неозброєним оком, порятунок та евакуація поранених побратимів. Інтенсивні міські бої в зруйнованих житлових будівлях, безкінечні автоматні черги, враження учасників боїв, і, звісно, чорний азовський гумор. На сьогодні Бахмут – один з головних напрямків удару ворога, що сконцентрував тут потужні угрупування. Вже пів року попри величезні втрати окупанти безуспішно намагаються взяти місто за будь-яку ціну. Внаслідок нещадних ворожих обстрілів Бахмут майже стерто з лиця землі, але місто стоїть. Українські сили продовжують тримати оборону.

Бахмутський напрямок – позиції 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Вона стримує наступ піхоти армії РФ. Як розповідають бійці ЗСУ, російська армія намагається атакувати тут постійно, і часто їхні солдати йдуть на вірну смерть. Українські військовослужбовці кажуть, що російські військовополонені розповідають, що в них часто розстрілюють за дезертирство.

З березня позиції під Авдіївкою боронять бійці 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яку формували вже під час великої війни. Дев’ятий місяць піхотинці одного з підрозділів стримують наступ росіян на Авдіївському напрямку. hromadske побувало на позиціях військових, які щодня відбивають атаки противника. 28-річний командир підрозділу Варр каже, що пишається своїми підлеглими - багато з яких старші за нього, і не сумнівається у здатності підрозділу тримати оборону.

Журналістам вперше надали можливість відвідати острів Зміїний у Чорному морі після його звільнення від російських військ 30 червня 2022 року – його окупація відбулася надвечір першого дня повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого. На острові знаходиться обмежена кількість бійців Міжнародного легіону та інших підрозділів ЗСУ – зокрема, етнічних росіян. Радіо Свобода поспілкувалося на острові з Іллею Богдановим – росіянином та колишнім офіцером ФСБ, який воює на українській стороні з 2014 року. На Зміїному ракетними, бомбовими та артилерійськими ударами фактично повністю зруйновано комплекс будівель, що існував до цього. Залишилася розбитою та спаленою значна кількість російської техніки та озброєння. Наприклад, щонайменше 5 систем ППО ближнього радіусу дії – Панцир С1 і Тор. Також залишки російського вертольота Мі-8, враження якого зафіксовано з БПЛА Bayraktar TB2. Залишено значні запаси їжі та боєприпасів. Російські війська вже завдавали ракетних ударів по острову, коли там знаходився український гарнізон. Акваторію Чорного моря на великій дистанції патрулює російський літак-розвідник Су-24МР, щоб виявляти активність на воді, тому пересуватися на острів доводиться на невеликому катері. Автор: Роман Пагуліч

Гуманітарний вантаж – картоплю та питну воду – доставили до Бахмута волонтери з Костянтинівки та Нової Зеландії. Також у планах була евакуація принаймні чотирьох мирних жителів. У підсумку з-під обстрілів російських військ вже вдруге виїхав місцевий житель Леонід. А от родина Геннадія спочатку зголосилася на виїзд: люди попросили 20 хвилин, аби зібрати речі. Врешті вони виїжджати відмовилися. Проте волонтери кажуть: й надалі вмовлятимуть їх евакуюватися, щоб зберегти життя.