Таких президентських дебатів Америка ще не бачила. Кандидати відкрито висміювали одне одного, лаяли, перебивали та вивертали брудну білизну. Чинний президент Дональд Трамп нагадав про колишню наркозалежність сина Джо Байдена. А той у відповідь на багаторазове перебивання попросив Трампа стулити пельку. Попереду в кандидатів ще двоє дебатів. Вибори президента Сполучених Штатів відбудуться 3 листопада. Поки що в рейтингах лідирує кандидат від Демократичної партії і колишній віцепрезидент Джо Байден. Утім виборча система США, зокрема, електоральний коледж, залишає можливість для перемоги навіть тому кандидату, який не набере найбільше сукупно голосів, а виграє у так званих swing states - штатах, де демократи та республіканці мають однакові шанси на перемогу.

Був мером Дебальцевого, має три вищі освіти, а тепер - таксист. Андрій Бондарчук після початку війни на Донбасі вирішив переїхати з родиною до Києва. Чи комплексує за кермом таксі і чи плекає ще політичні амбіції?

Білоруський айтішник Андрій Максимов разом із командою спеціалістів створив проєкт «повернення облич», також відомий як деанонімізація («деанон»), на фото ОМОНівців та силовиків у балаклавах (або з частково прихованими обличчями), які брали участь у розгонах та жорстих побиттях протестувальників у Білорусі.

У Києві занепадають сотні старих будівель, зокрема будинки авіаконструктора Ігоря Сікорського та художника Олександра Мурашка. Міська влада не квапиться їх реставрувати, а приватні власники навмисне доводять до стану руїни. Активісти ГО "Мапа реновації" дослідили "заброшки" центру столиці і знайшли спосіб їх врятувати.

Заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Микола Тищенко заявив, що він увійшов до створеної парламентської групи щодо законодавчих змін для врегулювання війни на Донбасі. Що це означає та в чому саме полягатиме його робота, Тищенко пояснив журналістам.

Олександру 33 роки. Він родом з Луганщини. Там працював фельдшером на швидкій допомозі. З початком війни виїхав з окупованої території і пішов воювати добровольцем на фронт. З війни повернувся в нікуди. З 2017 року Олександр – бездомний. Хоча дім у нього є, повернутися на окуповану Луганщину він не може. Живе на поденні підробітки. У квітні чоловік приїхав у Карпати і захопився горами. Тепер він мандрує з наплічником, спальником та мінімумом речей. Ночує у придорожніх капличках, пастуших колибах. З посуду має металеве горнятко – щоб кип'ятити воду на ватрі. Він мріє стати гірським провідником. Але для цього потрібне хороше спорядження і пристойний вигляд, а в Олександра розлазиться по швах наплічник і ледь тримаються купи потріскані черевики. Та попри непевне становище, він нікого не звинувачує. Має патріотичні погляди. Кілька років тому перейшов на українську. Дивіться історію про ветерана-бездомного, який шукає себе і свій дім у мирному житті. Знімав та монтував — Макс Левін. Метою сюжету не є збір коштів, тому номер картки ми не даємо. Водночас сконактувати з Олександром можна за номером: +380 66 870 2167 Олександр Артющенко.

Президент Володимир Зеленський заявив, що якби не місцеві вибори, то захворювань на Covid-19 в Україні було б менше. Чи справді проведення виборів сприяє поширенню коронавірусу?

Бабин Яр – це місце розстрілу десятків тисяч людей у Києві. Але нині мало що лишилося від того, як він виглядав у 1940-х роках. Житлова забудова, парк, автострада – навіть рівень ґрунту у багатьох місцях змінився. Група дослідників намагається відновити вигляд цієї місцевості на момент розстрілів і відтворити її у 3D. Для створення моделей команда із шістьох фахівців вивчила на замовлення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" карти місцевості різних років, топографічні зйомки, фотографії, архівні та історичні матеріали. Прототипи напрацювань вже можна побачити онлайн. Розробники сподіваються, що напрацьовані методи можна буде використати, щоб аналізувати інші важливі точки. Максим Рохманійко із Центру просторових досліджень розповів ВВС Україна, як створювали моделі і чому важливо зберегти пам’ять про вигляд Бабиного Яру та події, які в ньому сталися. Відео Романа Лебедя та Івана Єрмакова.

Від ранку 27 вересня у понад тридцятилітньому конфлікті між Вірменією та Азербайджаном — чергове загострення. Хоча поки складно передбачити, якими будуть його наслідки, дехто не відкидає ймовірності розгортання повномасштабної війни. Баку та Єреван вже звинуватили одне одного в ескалації насильства, пустили в хід бронетехніку й авіацію. Влада Нагірного Карабаху повідомила про потужні обстріли свого адміністративного центру Степанакерта. Збройні сили Вірменії кажуть про понад 30 вбитих військових, втрати Азербайджану складають не менше десятка людей. Є жертви і серед мирного населення. Таке загострення — чи не найбільше за останні роки, але загалом збройна суперечка за Карабах між вірменами та азербайджанцями триває з 1988 року. Карабах або «Арцах», як він сам себе називає, колишня територія у складі Азербайджанської РСР — невизнана республіка, що проголосила свою незалежність у 91-му. Але фактично перебуває під контролем Вірменії. Чим може закінчитися нинішня ескалація? І хто буде влаштовувати мир між ворогуючими державами?

Другий день тривають важкі бої між вірменськими та азербайджанськими військовими підрозділами на території Нагірного Карабаху. Сутички відбуваються на так званій лінії зіткнення. Міжнародна спільнота закликає до стриманості. Конфлікт у Нагірному Карабасі – найдовший за тривалістю конфлікт у Європі. Бої, що почалися 27 вересня, стали наймасштабнішими і найзапеклішими з моменту укладення перемир’я у 1994 році. (Відео Reuters, Міністерство оборони Азербайджану)