Дивіться, як бортпровідник авіакомпанії та директор підприємства стали аеророзвідниками добровольчого формування Харківської громади "Хартія", та допомагають нищити ворога.

Кожна російська ракета має своє обличчя – чи то жінки, яка фотошопить себе у різні шуби та постить у "Однокласниках". Чи чоловіка, який використовує "Вконтакте" як архів для фото оголених дівчат, думаючи, що ніхто цього не бачить. Чи то молода людина, яка цілує зображення леніна. Наші джерела у Силах оборони України передали нам фотографії уламків ракет "Калібр", які впали або були збиті на території України. На цих уламках збереглися прізвища росіян, які причетні до виготовлення ракет. "Калібром" росіяни стріляли по будівлі ОДА у Харкові, внаслідок чого загинули 29 людей. 14 липня калібри вдарили по центру Вінниці, вбивши трьох дітей та 21 дорослого. То хто ж виготовив ракети, які полетіли до громадянської інфраструктури на території України? Шукав (і знайшов) Анатолій Остапенко.

Від Оріхова на Запоріжжі до лінії фронту менш як 10 кілометрів. Ледь не щогодини росіяни обстрілюють місто мінометами, «Градами», «Ураганами», авіацією, закидають фосфорними снарядами. Уцілілих будинків у місті майже не залишилося. До війни тут мешкали 14 тисяч людей, нині їх не більше 2 тисяч. Про підвальне життя Оріхова.

Серед цивільних про снайперів ходять незліченні міські легенди і байки, сформовані фільмами і поп-культурою. Кажуть, вони вміють лежати нерухомо багато годин, носять памперси, мають характерний мозоль на пальці і уникають сексу перед важливим завданням. Щоб розібратися, де тут правда, а де вигадка, ми поговорили зі справжнім снайпером – нацгвардійцем Дмитром Фінашиним. У травні минулого року він втратив у боях ліву руку і нині проходить реабілітацію.

У січні підрозділ Сил спеціальних операцій «Азов-Київ», сформований ветеранами «АЗОВу», став третьою окремою штурмовою бригадою. Сьогодні військові вже у складі бригади обороняють Бахмутський напрямок. hromadske побувало на позиціях артилеристів-штурмовиків, які працюють на трофейній артилерійській установці «Мста». У своїх бліндажах вони розповідають про те, як почуваються і що найскладніше для військових на другий рік великої війни.

Аеророзвідники одного із підрозділів Збройних сил України показали свою роботу журналістам під час одного з чергувань на Донбасі. Оператори використовують для розвідки, коригування та цілевказівки наймасовіший у своєму класі у ЗСУ БПЛА «Лелека-100» – він може залітати вглиб окупованої території на 50 км та виявляти цілі, у тому числі для далекобійних західних систем HIMARS та M270. Екіпаж Євгена та Влада з моменту вторгнення вже провели орієнтовно 2000 вильотів – як вдень, так і вночі. Останнім часом посилилася протидія з боку російської ППО – зокрема, систем Тор. Завдяки розвідінформації з БПЛА знищували різноманітну техніку: системи ППО, реактивну та ствольну артилерію, танки, склади боєприпасів, пального та багато іншого. Як кажуть бійці, цілей під час розвідки фіксують набагато більше, ніж є можливості їх знищувати, тому доводиться розставляти пріоритети.

Життя поруч з росією прикре: путін задовго до 2022, та навіть 2014 року, хотів захопити українські землі. Репетиція окупації відбулася у 2003 році, коли росія вирішила загарбати український острів Тузла у Керченській протоці між Чорним та Азовським морями. росія поки що не хотіла радикальних дій, тому захоплення острову готували за допомогою будівельної техніки: росіяни прокладали дамбу зі свого таманського півострову до Тузли. Події розгортались швидко, дамба росла кожного дня, і до відкритого конфлікту лишалось буквально 100 метрів. Чому росія саме тоді вирішила відкусити шматок української території і як усе заморозилось? У цьому нам допоміг розібратися кандидат історичних наук Сергій Шкабко.

Війна у посадках та траншеях. Російський наступ під Бахмутом, обстріл танків, мінометів, удари авіації, постійні перестрілки.

Останнім часом на Запорізькому напрямку посилилися ракетні обстріли й атакувальні спроби противника. Українська розвідка попереджала, що новий напрямок російського наступу може бути на Запоріжжі. ЗСУ готуються до цього і проводять навчання на полігоні. Як тренуються тероборонівці на Запорізькому напрямку

Військові ЗСУ з різними ступенями травм, які потребують медичної допомоги, або направлення на реабілітацію, вистоюють по кілька днів у чергах біля військово-медичних установ, щоб потрапити до лікаря та пройти військово-лікарську комісію. У черзі до невропатолога у такому закладі у Львові записано понад 600 військовослужбовців. Електронна черга не створена, тому воїни самоорганізувалися та записуються у чергу на листочках. Пораненим бійцям, які втратили ногу, доводиться на 7 поверх підніматися пішки. До клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Міністерства Оборони України у Львові знімальну групу Радіо Свобода не пропустили.