У селі Козин на Київщині під будинком Ігоря Гладковського, сина відстороненого з посади першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, відбулася акція протесту після оприлюднення журналістського розслідування, фігурантом якого і став Гладковський-молодший. Як повідомив з місця події кореспондент Радіо Свобода, представники організацій «Національний корпус» та «Національні дружини» розкидали перед брамою будинку папірці у вигляді грошей та розлили червону фарбу як «символ крові». Організатори спочатку заявили, що акція «Розкрадаєш оборонку України – відрубаємо руки» буде мирною, але незабаром представники акції почали застосовувати піротехніку, у вікна будівлі почали жбурляти каміння, а перед входом на подвір’я підпалили штучні гроші, залиті фарбою.

Війна на сході триває вже п’ятий рік, а разом із нею з початку окупації Донбасу Україна втратила 15% свого ВВП, що у 2013 році становило понад 240 мільярдів гривень. У Донецькій та Луганській області до війни 2014 року жило понад 6 мільйонів людей та працювали тисячі підприємств. Що з ними сталося після окупації, та що економіка України втратила разом із регіоном?

«На спецлінію 102 надійшло повідомлення про те, що з Києва у напрямку Одеси їдуть два автобуси з озброєними людьми. Для перевірки інформації на пост при в’їзді в Одесу прибули бійці батальйону поліції особливого призначення та підрозділу тактико-оперативного реагування патрульної поліції. Під час перевірки поліцейські встановили, що 58 «пасажирів» автобусів, семеро з яких – неповнолітні, їхали в Одесу для можливих провокацій під час так званих «мирних акцій» на території нашого міста. Зі слів молодиків, за це організатори поїздки обіцяли їм грошову винагороду у розмірі 600-800 гривень. В ході невідкладних слідчий дій у потенційних учасників «мирних» зібрань, особи яких встановлені, правоохоронцями було вилучено декілька пістолетів, ножі, газові балончики і палиці. За фактом незаконного поводження зі зброєю відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 263 Кримінального кодексу України. Тривають слідчі дії. «Підкреслюю, що вказана подія жодним чином не пов’язана з виборчим процесом на території Одеської області», - начальник ГУНП Дмитро Головін.

Другий Володимир Балух. Так правозахисники називають кримчанина Олега Приходька. На його сільському подвір’ї 5-ть років майорить український прапор. До кримчанина вже навідувалися російські силовики. Шукали, як повелося в останні 5 років, щось заборонене: наркотики, нелегальну зброю та екстремістську літературу. Знайшли та вилучили старі диски з відео та патріотичну символіку і автомати. Автомати забрали на експертизу. Хоч і так було зрозуміло, що вони іграшкові – з пластику. У доросійські часи Олег Приходько очолював осередок партії «Свобода» у тому ж районі Криму, де живе зараз. Він тричі був на Майдані під час Революції Гідності. Звідти й символіка українських націоналістів. Останній обшук у родині Приходьків – уже другий за російських часів. Перший стався у 14-му році, одразу після анексії. А почалися негаразди ще раніше – за України. Крим.Реалії не знайшли ні нацистської свастики, ні пошкоджень на радянських пам’ятниках у Саках. Олег показав нам символіку, якою насправді пишається. Український тризуб на димарі. Приходько займався зварюванням. Допоміг встановити купол на українську церкву в Євпаторії. Тепер, коли замовлень небагато, коваль опанував теслярство. Через портрет Степана Бандери та червоно-чорний прапор Олега, скоріш за все, звинуватять у пропаганді «Правого сектора». Він цього порушення не визнає. Зараз Олегу загрожує штраф або арешт до 15 діб за зберігання символіки, яку в Росії вважають екстремістською. Якщо російські слідчі доведуть, що він причетний ще й до вандалізму, покарання буде серйознішим.

В Исаакиевском соборе во время праздничного концерта 23 февраля «Концертный хор Санкт-Петербурга» под руководством дирижера Владимира Беглецова исполнил песню Андрея Козловского «На подводной лодочке или о зарплате военнослужащих», в которой поется об атомной бомбардировке США и о том, что военные готовы на всё «за три рубля». В песне, в частности, есть такие слова: «На подводной лодочке с атомным моторчиком / Да с десятком бомбочек под сотню мегатонн / Пересек Атлантику и зову наводчика: / «Наводи, говорю, Петров, на город Вашингтон!». Написанная в 1980-е годы как пародия на советскую пропаганду песня прозвучала после основной программы, в которой хор исполнял песни Владимира Высоцкого, Александры Пахмутовой и других.

Через бідність та корупцію з Молдови виїхало ще більше людей, ніж з України. Але дехто все ж вирішив залишитися та поборотися за майбутнє своєї країни.

Вода в Криму є. У кранах цілодобово - холодна та гаряча. Таке часто можна почути або прочитати від кримчан. Здебільшого про якісне водопостачання розповідають жителі двох найбільших кримських міст – Севастополя та Сімферополя. Крим.Реалії перевірили стан Чорноріченського водосховища. Воно на вісімдесят відсотків задовольняє потребу у воді найбільшого міста Криму – Севастополя. До анексії в роки посухи до Чорноріченського водосховища перекидали воду з Міжгірного водосховища, де накопичувалася вода, закачана з Північно-кримського каналу. Але зараз канал перекритий. Качати нічого. Цьогоріч кримчан врятували дощі. Сімферопольське водосховище – друге в Криму за розмірами, хоча й вполовину менше за Чорноріченське. Воно подає воду до Сімферополя, разом з іще двома водосховищами – Аянським та Партизанським. В Сімферополі з водою наче добре, а сільське господарство занепадає. Міжгірне – найбільше штучне наливне водосховище Криму. Тобто сюди десятиріччями закачували воду з Північно-кримського каналу. Тепер воно майже порожнє – лишилося три відсотки від об’єму води, це менше ніж півтора мільйона кубометрів. Якщо прогнози екологів правильні, то ані Чорноріченське, ані Сімферопольське водосховища не отримають достатньо води з гір та від дощів. І під найбільшим ударом опиняться саме найнаселеніші міста – Севастополь і Сімферополь.

Усі кандидати в Президенти України обіцяють завершення бойових дій на Донбасі. Найпопулярніші, за даними соціологів, претенденти запевняють, що зроблять це за допомогою дипломатії, а не військового наступу. Як бачать вирішення війни Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Юрій Бойко, Олег Ляшко та Олексій Гриценко і чи є в цих обіцянках конкретика? Дивіться в сюжеті.

Після втечі Віктора Януковича у 2014 році українці були в шоці, коли побачили розкішну резиденцію екс-президента в Межигір'ї. Щоправда, статус резиденції досі невизначений. Чим нині живе "Межигір'я"?

З’ясувати законність новобудови, подивитися, чи авто, яке ви купуєте з рук, не розшукують, або перевірити свого бізнес-партнера на доброчесність. Все це можна зробити за допомогою відкритих даних. Громадське розібралося, як ними користуватися та навіщо вони Україні.