Роман Костенко про деокупацію правобережної частини Херсонської області та майбутні плани ЗСУ. Херсон та всі села, що знаходяться на правому березі Дніпра, стають тепер прифронтовою зоною. Російська армія може обстрілювати ці території навіть із легкої зброї, що становить небезпеку не лише мешканцям, а й ставить під загрозу можливість відновлення інфраструктури. Експерт також аналізує можливі подальші наступальні дії української армії.

Херсон без світла, води і газу, але третю добу на головній площі — дискотека. У місті темрява через те, що росіяни, відступаючи, обстріляли лінії електропередач. Немає також звʼязку. Ловить лише російський і лише на набережній біля Дніпра, яке тепер і є лінією фронту. В Херсоні тихо, але вранці мешканці ще чули прильоти з лівого берега на правий — на околиці Херсона. Місцеві розуміють, що Херсон ще можуть обстрілювати з ще окупованої частини області з лівого берега Дніпра. Але кажуть, що найгірше для них, а саме 255 днів окупації — позаду. «Найстрашніше, що було — це що про нас забули. Ми не боялися, коли бахкало, бо це означало, що ЗСУ десь поруч. Ми боялися, коли було тихо, бо про нас забули», — каже нам жителька Херсона. Чоловік обіймає військових, які приїхали на площу вітатися. «Запамʼятайте їх. Ось це — визволителі», — каже він нам в камеру.

Як мешканці Херсона зустрічали та вітали ЗСУ, які увійшли до міста 11 листопада. Раніше російська влада неодноразово заявляла, що "Росія тут назавжди" – Херсон був окупований російською армією у лютому 2022 року. У вересні окупаційна влада провела так званий "референдум" про приєднання до Росії.

Євросоюз має зробити все, що від нього залежить, щоб допомогти Україні відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода у Брюсселі заявила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон. Сказала, що вже вдалося домовитися про перші трансформатори, які «приїдуть» на заміну знищеним російськими ракетами та безпілотниками. Скільки часу знадобиться, щоби поставити на ноги повністю українську енергосистему? Як врятувати від блекаутів українську столицю і наскільки важливим є ЄС у своїй поступовій відмові грітися російським газом? - з екврокомісаркою спілкувалася Зоряна Степаненко.

«Від моєї квартири ні*уя не залишилось», — каже житель Харкова Саша. Він залишається в місті попри те, що його мало не щодня обстрілюють із території росії. Вже двічі у квартиру Саші влучала російська ракета. Перша забрала життя членів його сімʼї — кота Біма та птахів. Він переселився до підвалу девятиповерхового будинку, з даху якого видно лінію фронту. Підвал він ділить із котами та літньою сусідкою. Своє життя чоловік знімає на камеру мобільного телефону, розсилає відео сусідам в евакуації та знайомим, які живуть в рф. Про життя у прифронтовому Харкові та біль, який принесли росіяни, дивіться у документальному фільмі театрального режисера Сашка Брами «Місто на кордоні з темрявою». Кадри, що увійшли до стрічки, були відзняті в різні періоди протягом трьох місяців у Харкові. Іноді Сашко разом із командою сиділи всю ніч на багатоповерхівці, щоб зняти, як із Бєлгорода летять російські ракети на Харків.

Російських медійників вже 300 років важко називати журналістами. Стріха в них тече давно та стабільно — це єдина стабільність, на яку варто розраховувати росіянам. Втім зараз ми спостерігаємо Північне сяйво в небі російських схиблень на ґрунті жаги української крові. російські пропагандисти постійно підіймають ставки у своїх погрозах українцям та усім, хто проти росії, що їх складно відрізнити у кровожерливій фанатичності від учасників ІДІЛу. Але російська пропаганда — це внутрішній голос російської влади, який виривається назовні. Все, що соромиться сказати путін, кажуть його прислужники на телебаченні.

Старий Салтов та ще ряд сіл біля Печенізького водосховища до повномасштабного російського вторгнення в Україну були курортною зоною, з облаштованими турбазами, місцями для риболовлі чи плавання. Наразі вони зруйновані або спустошені регулярними російськими обстрілами. А місцеві жителі думають не про туристичні сезони, а як вижити: наприклад, потрапити до лікарні чи магазину, коли зруйновано переправу з одного берега річки на інший.

Punisher («Каратель») — перший український багаторазовий ударний дрон, розроблений командою українських ветеранів. Це найменший і найлегший ударний дрон, який не має аналогів у світі. Він здатний завдавати ударів по захищених об’єктах ворога на глибині до 40 кілометрів. Вартість виконання кожної місії дорівнює $100, тоді як у дрона-камікадзе — десятки тисяч доларів. Як працює український багаторазовий ударний дрон.

"Блин, ну это вроде как моя жизнь, почему моей жизнью кто-то распоряжаться должен настолько? То есть иди на войну, воюй непонятно за что". Скрываясь от мобилизации в России, программист Адам ушел в лес, откуда продолжает работать удаленно. Служащие ​​"офисом" и ​​"домом" палатки, собранная дождевая вода, чтобы мыться и пить, четыре солнечные панели и бензопила – посмотрите, как он живет в лесу и что рассказывает о своем решении

Маріуполь – одне з українських міст, що найбільше постраждали з перших днів російського вторгнення. Про те, як російські війська окупували місто, за яких умов доводилося жити в нових умовах і шлях до свободи через фільтраційні табори, розповіла Грузинській службі Радіо Свобода Олена Струкальєва. Жінці вдалося покинути вже окупований російськими військами Маріуполь та виїхати до Грузії