Лисичанськ — місто на на Луганщині, яке намагаються захопити російські війська. Це один із небагатьох населених пунктів області, що досі лишається під контролем української армії. Місто щодня потерпає від ворожих обстрілів і ракетних атак. 27 травня співробітники патрульної поліції приїхали до Лисичанська, щоб евакуювати місцевих жителів. Проте частина людей відмовляється залишати рідне місто — кажуть, їм немає куди й за що їхати. Люди, які лишаються в місті, уже тривалий час живуть без води, електрики та зв’язку. А останніми днями — ще й без газу. Вони змушені переховуватися в підвалах і готувати їжу на вогнищах у дворах. Як місцеві жителі виживають у місті, бої за яке не припиняються, — дивіться в репортажі hromadske.

Журналіст Юрій Бутусов записав розмову з молодим командиром одного з підрозділів ДШВ ЗСУ, який боронить Луганську область від російських окупантів.

Опрос прохожих в городах Украины, записанный за день до начала полномасштабного вторжения России. В нем украинцы реагируют на слова Путина о Майдане и демократии, о "геноциде на востоке Украины" и о том, что Украину создал Ленин, а также на признание сепаратистских республик на Донбассе

Уповноважена Верховна Рада з прав людини Людмила Денисова повідомила, що російські окупанти вводять в обіг російські рублі на окупованій Херсонщині. За її словами, це факт анексії. Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощену видачу російського громадянства жителям Херсонської та Запорізької областей України. Частини цих областей окуповані російською армією та призначена Кремлем місцева влада вже раніше заявляла про намір приєднати ці регіони до Росії. Що відбувається у окупованій Херсонській області? Чи готові люди там отримувати російські паспорти? І що місцеві чекають від української влади? Радіо Свобода поговорило з мешканцем окупованого регіону. За його словами, виїзд із області на машині може тривати тиждень часу.

27 лютого 2022 року через три дні після початку повномасштабної російсько-української війни президент України Володимир Зеленський закликав іноземців доєднуватися до оборони України. Так був створений Іноземний легіон. hromadske зустрічає легіонерів у звільненому нещодавно селі під Харковом. Це лише один із підрозділів, де воюють іноземці — тут вони боряться з російською армією у складі однієї з механізованих бригад. Офіцерський склад тут — українці. А вже командир взводу — іноземець. Воюють тут громадяни 92 країн, від США до Австралії та Японії. Уже були в боях і брали участь у звільненні сіл. Вже попрощалися з одним із побратимів: від ракетного обстрілу загинув громадянин Нідерландів Рон Вогелар. І хоча, на відміну від українців, контракт зі Збройними силами іноземці мають право розірвати будь-коли, більшість, хто вже пройшов перші бої, кажуть, що взяли квиток в один кінець — і вони тут до перемоги.

Журналист Юрий Бутусов: Записал тайком как солдат бригады 3018 НГУ «Чех» говорит о своём командире взвода «Ройсе»

Без ротацій одразу після звільнення та зачистки Харкова 113 бригаду тероборони відправили захищати один із напрямків наступу російських військ – ізюмський. Бійці згадують, що 24 лютого починали воювати без бойової згоди та з нестачею боєприпасів. А тепер – тестують американські гвинтівки та прагнуть помсти за загиблих побратимів.

На вулиці Миру в селі Здвижівка на Київщині жили два найкращих друга: Павло Холоденко та Віктор Балай. Нерозлучні з дитинства: разом ходили до дитсадка, школи… Разом пішли на фронт: у 2014-15 роках захищали Україну на Донбасі у складі батальйону поліції «Київщина». У перші дні широкомасштабного вторгнення Росії Павло та Віктор зібралися та пішли у військкомат у сусідню Бородянку. Але на початку березня зв'язок із ними обірвався. Друзів знайшли вже після витіснення загарбників з Київщини в одному з російських окопів: теж разом, але – замученими та застреленими в голову.

Светлана и Валентин украли у военных РФ бензовоз с 700 литрами топлива и передали его госпиталю. Этого хватило на 7-8 дней его работы. В поселке, где шли тяжелые бои, медики были рады каждой канистре

Українська армія звільнила вже більше ніж 20 сіл під Харковом. Під час відступу російські війська залишили тіла своїх загиблих. Українські військові збирають їхні трупи, щоб потім обміняти — на загиблих, а якщо пощастить, то й живих українських бійців. Антон Іванніков — капітан збройних сил — на повністю простріляній осколками машині їздить звільненими селами й забирає тіла. Декотрі лежать уже тижнями, декого поховали самі росіяни в нашвидкуруч зроблених могилах, хтось сам застрелився. Наразі вдалося забрати тіла із трьох звільнених сіл — Вільхівки, Малої Рогані та Циркунів. Тепер вони в рефрижераторі на одній із залізничних станцій — тут 63 мішки. Військові пошуковці знають про ще 4 закопаних тіла у Малій Рогані. Пошуки тривають.