Президент МАУ закликав уряд подумати, як зберегти авіагалузь

В контексті погіршення епідеміологічної ситуації в Європі, та заяв ВООЗ про те, що саме туди наразі перемістився епіцентр COVID-19, ці кроки України є очікуваними, вчасними та співмірними.

З метою захисту безпеки та громадян вводяться обмеження для перетину державного кордону України за категоріями - для громадян України ( та осіб, які мають відповідне право на постійне перебування або роботу на території України), а також іноземців. Відповідне обмеження повною мірою стосується галузі авіаперевезень…

Туризм, бізнес-туризм, міжнародні відносин - ті галузі, які найбільшою мірою стали заручниками дії форс-мажорних обставин.

Я не хочу і не буду відштовхуватися від особистої думки у даному питанні або від представництва інтересів виключно авіакомпаніі, яку я на разі очолюю і дуже люблю. Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), яка об’єднує більше 280 авіакомпій світу та представляє інтереси більше 80% авіабізнесу, сьогодні підтримує політику держав, націлену на стримування епідемії. Та в той же наголошує, що урядам важливо дбати про економічні наслідки від запобіжних заходів. Аргументація таких пересторог дуже проста – цифри та економічна вага, яку ринок пасажирських авіаперевезень займає в глобальних економіках Євросоюзу та Сполучених Штатів Америки.

IATA зазначає, що на сьогодні через гостру ситуацію з епідемією та різке скорочення авіаперевезень між країнами Європи та США під тяжким економічним тиском опинилося 2,7 млн працівників світового авіаринку. І цей момент потребує свідомої уваги керівництва усіх урядів, усвідомлення жахливих наслідків від падіння ринку та забезпечення необхідної підтримки гравцям авіа- та туристичного ринку на кризовий період.
Одна профільна авіаційна посада згідно з прийнятим нормативом генерує до семи (!) суміжних посад у компаній-контрагентів авіакомпаній, аеропортів, аеронавігаційного комплексу. І це якщо не брати до уваги готельний бізнес, прокат авто, ринок авіастрахування та туристичного страхування тощо.

Світовий авіаційний сектор у свою чергу прекрасно усвідомлює пріоритетність піклування про безпеку та здоров’я людей в усьому світі та завжди на найвищому рівні виконує усі відповідні міжнародні стандарти.
При цьому ми очікуємо розуміння ризиків, які сьогодні створюються. Мова про прості зрозумілі речі – збереження робочих місць та життєздатності цілої галузі, яка за своєю природою є каталізатором економічного зростання та розвитку України.

За оцінками ІАТА криза на авіаринку, спричинена коронавірусом, коштуватиме світовій авіації 113 мільярдів доларів. І цей прогноз було зроблено ще до обмеження польотів до США, Ізраїлю, Кувейту та Іспанії. Загальна вартість американо-шенгенського ринку в 2019 році склала 20,6 млрд доларів. Найбільший вплив на цьому напрямку мають США-Німеччина ($4 млрд), США-Франція ($3,5 млрд) і США-Італія ($2,9 млрд). Тобто можна тільки уявити масштаб втрат та економічних наслідків для населення багатьох країн. Тому цілком обгрунтованим та гострим постає питання від ІАТА, щодо життєвої необхідності екстрених заходів для подолання кризи на світовому авіаринку. І свою відповідальність за це мають усвідомити саме уряди країн, які беруть участь у глобальному ринку.

Україна займає частку цього світового авіаційного «пирога». На хвилинку «авіація» України це близько 2600 висококваліфікованих працівника МАУ, майже 4000 працівників Міжнародний аеропорт "Бориспіль" , 3500 робітників «Украероруху» та десятки тисяч працівників інших аеропортів України, інших українських авіакомпаній, суміжних обслуговуючих компаній, які надають послуги с хендлінгу, готельно-ресторанного комплексу, рітейлу, паливно-заправного комплексу, логістичних послуг та ін. Усі ці працівники після закриття «неба» опиняться без роботи. А бізнеси - у зоні ризику.

ІАТА наголошує - авіаринки потребують розширення кредитних ліній, зниження витрат на інфраструктуру, зниження податкового тягаря, і все це в зоні відповідальності урядів, які мають запобігти галузевій катастрофі. Неприйняття ж відповідних заходів загрожує галузевою фінансовою кризою на додаток до надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров'я.

Україна має своє місце на світовій карті авіаперельотів і, відповідно, несе аналогічні економічні ризики. Під загрозою опиняються десятки тисяч людей, їх добробут та подальші життєві перспективи. Відповідно, нам потрібен відвертий діалог влади з галуззю (Авіаційний комітет Торгово-Промислової Палати України), щодо компенсаторних механізмів на період регресії авіаринку України. Чи будемо ми готові як увесь цивілізований світ пройти це випробування разом, чи залишимося один на один зі своїми проблемами?

Автор: Євгеній Дихне