Українці почали суттєво більше читати

Про це свідчать результати дослідження Як читають українці під час повномасштабної війни — 2023 від Українського інституту книги.

«Українці почали читати більше. Це суттєво більше, і на це варто зважати тепер, будуючи подальшу державну політику у сфері промоції читання, підтримки читання і підтримки книговидання», — зазначила директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль.

Істотно виріс показник читання українською: 54% респондентів зазначили, що читають саме українською (це на 22% більше, ніж у 2020 році). Натомість показник читання російською мовою значно знизився, і становить зараз менш як 10% (у 2020 році цей показник був 27%).

Найчастіше друковані книги купували представники вікової групи від 30 до 39 років. Серед жанрів найчастіше респонденти зазначали, що читають сучасні романи, фантастику та книжки з психології й саморозвитку.

У розрізі читання/слухання книжок, загалом найчастіше читають саме друковані книги. При цьому частіше таку дозвіллєву практику мають люди з середньою спеціальною та вищою (не)закінченою освітою.

Більш ніж половина респондентів вказали, що не купували жодної друкованої книги протягом останнього року, проте 34% - купили від однієї до дванадцяти книжок. Найчастіше друковані книги купували представники вікової групи від 30 до 39 років. Електронні та аудіокниги лишаються аутсайдерами купівельної практики респондентів.

Попри те, що для дітей читання як дозвілля значно поступається іграм і спілкуванню з друзями, частка української малечі, яка читає книжки, зросла в усіх сегментах — щоденних, тижневих і щомісячних читачів. Зменшилася частка дітей, які ніколи не читають на дозвіллі: з 18% до 15%. Хлопчики читають менше за дівчат: хлопчики частіше від дівчат кажуть, що не читають ніколи, а дівчата частіше за хлопчиків читають щодня.