Чи буде війна Росії з НАТО: що кажуть експерти і сам Альянс

Росія готується до широкомасштабної війни проти НАТО, але Альянс у це не вірить. Колись у таке повірити не могли і українці.

Що свідчить про наміри Путіна ковтнути світ, йдеться в ексклюзиві Вікторії Гнатюк TSN.UA.

НАТО під загрозою?

Ми ніби міняємося місцями, от тільки війна нас ніяк не залишає. Інститут вивчення війни трубить про те, що Росія готується до широкомасштабної війни проти НАТО, але там у це, схоже, не вірять.

Дійсно, у те, що Путін може піти кривавою війною і вбивати мирне населення, повірити складно. Ми теж не вірили, навіть коли про це вже гуділи усі американські газети і високопоставлені посадовці. Одним із перших тривожних дзвіночків тоді стала нова публікація Путіна, про, як він любить казати: “історичну єдність росіян та українців”. Його публічна риторика почала стрімко змінюватися, паралельно потроху він нарощував сили поблизу українських кордонів, бити на сполох почали американці.

Про це говорила і Евріл Гейнс – директорка Національної розвідки США:

"У квітні-березні [2021 року] я бачила, як це наростало (посилення російських військ на кордоні з Україною). Безумовно, був момент, коли я зрозуміла, що це не просто нарощування сил для досягнення дипломатичного ефекту. Путін явно розглядає військові дії на якомусь рівні. На той момент єдиною військовою акцією, яка здавалася ймовірною, було значно менше вторгнення".

Що казали високопосадовці перед війною в Україні?

Далі Гейнс визнала, що повірити у це було просто неможливо. А радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван вже після початку вторгнення згадував, як американці намагалися стримати і відмовити Путіна від вторгнення.

“Частиною мотиваційного імпульсу для внесення пропозиції щодо саміту в Женеві [у червні 2021 року] була спроба створити альтернативний шлях, який передбачав би деескалацію Росії навколо України. Спроба внести певну стабільність у відносини з Росією та стабільність у ширшій ситуації в Україні. Коли президент Байден зустрівся з президентом Путіним у Женеві, очевидно, головною темою навколо цього візиту були кібернетичні атаки, але здорова кількість дискусій за зачиненими дверима стосувалася України”, – говорив Салліван.

Коментарі ЦРУ

Зупинити кремлівського диктатора намагалося і ЦРУ. Директор Вільям Бернс навіть зізнався, чому Путін обрав для нападу саме лютий 2022 року.

"Тактично Путін вважав зиму 2021-2022-го років сприятливим часом – він сказав про це, коли я з ним розмовляв. Він думав, що європейці відволіклися, і досить скептично ставився до нашої реакції. Але він помилявся в усіх цих припущеннях, глибоко помилявся. Потім по дорозі літаком зателефонував президенту Зеленському на прохання президента Байдена, щоб просто описати розмову з Путіним. Він дуже уважно слухав. Думаю, він був досить тверезий", – згадував Бернс.

Тривожні знаки

До слова, починаючи від 27 грудня перед війною, літаки-розвідники США регулярно літали над Україною, аби перехопити переговори російських військових. Також застосовувалися літаки-розвідники Е-8, які реєструють пересування наземних сил Російської Федерації.

Версій було маса: то Путін стягує все більше й більше військ, то навпаки якусь частину забирає. Але подейкують, що на початок наступу впливала і погода. А тепер згадайте як у закордонних газетах були просто червоні заголовки навіть із конкретними датами нападу. Одна з них – 22 лютого, до цього ще були різні припущення, що українці вже у це і дійсно не вірили. Але все ж, цей день настав.

Цього ви могли не знати

А до того, як росіяни запустили першу ракету по цивільному населенню, на хвилинку повернемося до цікавої статті британської The Independent. Автори випустили цю статтю 2021 року, і оптимізму там було дуже мало.

Одна з причин такої не надто оптимістичної ситуації – невизначеність щодо того, наскільки рішучою буде відповідь Заходу на можливе вторгнення. У виданні всерйоз були занепокоїні, що усі Європейські країни залишать Україну сам на сам із Путіним.

"Сподіватися на допомогу від Європи Україні також не варто. Наприклад, Німеччина відкрито заявила, що не воюватиме за Україну, хоча Велика Британія та деякі інші країни готові відправити військових радників та зброю як стримувальну силу", – йшлося у статті.

Чому Росія так впевнена в собі?

Тоді видання висловило ще одну не надто веселу думку, мовляв, якщо так станеться –  то у Росії може виникнути справедливе питання –  якщо Захід не збирається воювати за Україну, то чи воюватиме він за країни Балтії, Польщу або Фінляндію? І після запитав таке.

"Хто буде наступним після України?"

І все ж таки тут видання прогадало, світ активно став на бік правди і почав допомагати Україні, але помітно, що з часом допомоги стає усе менше і менше. На обличчя – брак навіть техніки, обіцяна ж доїхала не вся. Конгрес США ніяк не може домовитися про бюджет на підтримку України. Паралельно із цим з’являються знову ці самі “тривожні дзвіночки”. Про це НАТО попереджає Інститут вивчення війни.

Аналітики назвали основні ознаки цього: це зокрема виділення Росією дорогих військово-морських ресурсів до районів за межами України та Східної Європи. Останнім часом Путін регулярно наголошує на тому, що РФ є морською державою в Тихому океані й акцентує на стратегічному інтересі Росії в Арктиці.

А ще Росія продовжує мобілізувати усе більше і більше людей до армії, лише до кінця цього року хочуть поповнити лави на майже 200 тисяч новобранців. А от потенціал насправді, усі й так це розуміють, куди більший. А паралельно Кремль докладає усі зусилля щодо поступової мобілізації своєї оборонної промислової бази і може вирішити зосередити ці зусилля на морських виробниках.

Тим часом російський військово-промисловий комплекс працює у три зміни й може відновити свої війська у найближчі три роки. Про це в інтерв'ю польському виданню заявив державний секретар канцелярії президента Польщі та керівник Бюро національної безпеки Яцек Сєвєра. Він також відповів на запитання, чи погоджується з твердженням Німецької ради з міжнародних відносин про те, що Росія може напасти на країни НАТО, а вони мають від п’яти до дев’яти років на підготовку до початку агресії.

"На жаль, так. Цей аналіз збігається з американськими дослідженнями. Проте, як на мене, часові рамки, представлені німецькими аналітиками, занадто оптимістичні. Якщо ми хочемо уникнути війни, країни НАТО на східному фланзі повинні прийняти коротший, трирічний часовий горизонт, щоб підготуватися до конфронтації", – сказав Яцек Сєвєра.

НАТО готується

От і лідери країн Балтії потроху починають готуватися до нападу, хоча стверджують, що безпосередньої військової загрози для них наразі немає. Однак і Латвія, і Литва, і Естонія приєдналися до закликів запустити четверту статтю договору НАТО про початок консультацій в умовах "загрози цілісності та безпеки".

Востаннє країни Східної Європи говорили про запуск четвертої статті восени, на піку міграційної кризи. Однак тоді Польща утрималася від конкретних дій. Цього разу за запуск четвертої статті виступили країни Балтії, Польща, Словаччина, Чехія, Румунія та Болгарія. При цьому балтійські політики та представники збройних сил стверджують, що безпосередньої військової загрози в регіоні наразі немає. Про це заявив і міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.

А от в інтерв’ю ВВС депутат латвійського парламенту Айнар Латковскіс сказав дещо інше:

"Ситуація будь-якої миті може змінитися. Ця потенційна загроза виходить з того, що наш сусід - країна-агресор, яка напала на іншу країну, і ця інша країна, хоч і не входить до НАТО, але розташована поруч".

Путін не зупиниться?

Світові давно час усвідомити, що Путін раптово зброю не складе, бо такі як він крові не напивається ніколи. А от вмирати за свободу почнуть і європейські діти. Про це неодноразово заявляв і Зеленський, як у своїх щоденних відео, так і на публічних виступах, і у закордонних ЗМІ.