У Нацбанку назвали причини прискорення інфляції

Споживча інфляція у липні 2024 року очікувано зросла до 5,4% у річному вимірі (порівняно з 4,8% у червні). Інфляційні очікування залишаються досить стійкими, а за попередніми оцінками, зростання споживчої інфляції продовжилося й у серпні.

Як повідомляють Контракти, про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ (вересень 2024 року).

Основними факторами, що вплинули на підвищення інфляційного тиску, стали зростання витрат бізнесу на забезпечення електроенергією, зберігання продукції та оплату праці, а також послаблення обмінного курсу гривні у попередні періоди.

Фактична споживча інфляція у липні була дещо нижчою за прогноз НБУ, який було опубліковано в Інфляційному звіті за липень 2024 року. Це пояснюється меншим, ніж очікувалося, впливом спекотної погоди на ціни сирих харчових продуктів. Показник базової інфляції також зріс у липні до 5,7% р/р з 5,0% р/р у червні. НБУ пояснює цю динаміку стрімким зростанням цін на оброблені харчові продукти, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні.

За даними НБУ, ціни на харчові продукти та безалкогольні напої у липні відновили зростання через подорожчання оброблених продуктів, що спричинене зростанням витрат на енергію, зберігання продукції та оплату праці. Крім того, сповільнилося зниження цін на сирі харчові продукти, зокрема через поступове вичерпання запасів попередніх високих врожаїв, складніші погодні умови та дефіцит електроенергії. Разом із тим, ціни на яйця продовжували падати, а здешевлення свинини та курятини тривало під впливом слабшого тиску з боку витрат на корми.

На непродовольчі товари також спостерігалося зростання цін, зокрема через вплив курсового чинника. Одяг і взуття дешевшали повільніше, а послуги дорожчали під тиском зростальних витрат бізнесу на оплату праці й енергію.

Зростання цін на пальне у липні сповільнилося через повернення оподаткування до довоєнного рівня, достатні запаси та зниження попиту з боку агропромислового комплексу. Водночас на вартості пального позначалися ефекти від послаблення обмінного курсу гривні та зростання цін на сировину на світових ринках.

Промислова інфляція у липні продовжила стрімке зростання, досягнувши 33,3% р/р (порівняно з 26,7% р/р у червні). Основною причиною цього стало підвищення цін в енергетиці через дефіцит електроенергії, втрату генерувальних потужностей, імпорт електроенергії за вищими цінами та зростання витрат на альтернативні джерела енергопостачання. У серпні ситуація дещо покращилася завдяки більш ранньому виходу з ремонту атомних електростанцій і зниженню споживання енергії.

Ціни на алкогольні напої знижувалися дедалі повільніше, а зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання пришвидшилося, імовірно, через курсовий чинник. Подорожчання тютюнових виробів сповільнилося, але залишалося на високому рівні, зокрема через боротьбу з тіньовою продукцією.

Водночас інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.

НБУ прогнозує, що зростання споживчої інфляції продовжиться у найближчі місяці, зокрема через посилення цінового тиску на продовольчі та непродовольчі товари.