Українські креслення для іранської "оборонки": чому індійська BEC націлилась на ДП "Гипрококс"?

Від Харкова до іранського Ісфахана: державне підприємство "Гипрококс" опинилось у фокусі інтересів одіозного індійського бізнесмена Раджива Джаіна, який, імовірно, вже використовував українські технології для того, щоб передати їх у руки сталеварів з Ірану. Аналітики СтопКор припускають: Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), яка напряму співпрацює з підсанкційними іранськими структурами, прагне взяти під контроль українські ДП та їхню інтелектуальну власність. Хто стоїть за цим ланцюгом і як працює сумнівна міжнародна схема? Про це повідомляе СТОПКОР. 

Аналітичне розслідування СтопКору виявило: індійська Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), що співпрацює з іранськими підсанкційними металургійними гігантами, вже могло отримати доступ до українських технологій через пов’язані структури в Україні. Ключову роль тут відіграє харківське ДП "Гипрококс", державна наукова інституція з унікальним портфелем патентів і технологій для коксохімії. Саме на це підприємство BEC не перший рік намагається отримати вплив.

"Історія намагань індійської BEC взяти під контроль українські державні підприємства почалася ще у 2022 році. Тоді директор ДП "Укрдіпромез" Станіслав Стасевський разом із представниками BEC протизаконно звільнили директора ДП "Гипрококс" та призначили "свою" людину – Олександра Щербакова, який працював у прямому підпорядкуванні Стасевського", – зазначають розслідувачі.

BEC, повністю контрольована індійською родиною Джаін, з 2016 року також володіло українським ПрАТ "КБ Коксохіммаш" з Донеччини через британську компанію.

Згідно з документами, які опинились у розпорядженні СтопКору, ця структура укладала контракти з підсанкційною Esfahan Steel Company, використовуючи українські інженерні напрацювання.

На фото з підписання контракту поруч з керівництвом іранської компанії — представник BEC Ашиш Джаін, близький родич Раджива Джаіна.

Esfahan Steel перебуває під санкціями США з 2020 року та пов’язана з ще одним гігантом — Mobarakeh Steel, включеним до списків OFAC за підтримку Корпусу вартових ісламської революції. Обидві компанії підпадають під дію "вторинних санкцій", що робить співпрацю з ними токсичною на міжнародному рівні та забороненою в Україні.

Попри жорсткі санкції, зокрема укази Президента №253/2016 та №308/2023, які забороняють будь-яку передачу Ірану технологій і об’єктів інтелектуальної власності, BEC, імовірно, продовжувала укладати угоди на проєктування коксових печей для Esfahan Steel за участі українських конструкторських матеріалів.

Ключовим моментом, який встановило розслідування СтопКору, стала спроба BEC у 2022 році отримати прямий доступ до внутрішніх архівів ДП "Гипрококс".

За сприяння тодішнього керівництва ДП "Укрдіпромез" незаконно змінили директора "Гипрококсу" та призначили "лояльного" Олександра Щербакова. Після цього на адресу держпідприємства надійшов лист BEC з вимогою передати базові та детальні креслення для контракту з Esfahan Steel.

Станом на 2025 рік ситуація стала ще загрозливішою. ДП "Гипрококс" опинилося у процедурі банкрутства, що відкриває простір для атак з боку зовнішніх гравців. Відповідно до українського законодавства, підприємство створило спільну структуру ТОВ "Гипрококс", передавши до статутного капіталу майнові права інтелектуальної власності — при цьому виключні права залишаються за ДП.

Арбітражний керуючий офіційно підтвердив законність схеми та взяв інтелектуальні активи під свій контроль, що заблокувало можливість для BEC заволодіти ними у "сірий" спосіб.

Саме після цього, як зазначають джерела СтопКору, представники BEC активізували спроби дискредитувати ДП "Гипрококс", тиснути на керівництво та маніпулювати ситуацією з банкрутством, намагаючись зірвати роботу спільного підприємства.

Наразі щодо пов’язаних із BEC осіб відкрито низку кримінальних проваджень: за державну зраду (ст.111 та 111-2 ККУ), службове підроблення (366 ККУ) та незаконне використання українських технологій у співпраці з підсанкційними іранськими підприємствами. Однак жоден фігурант досі не поніс реальної відповідальності.

Раджив Джаін і його BEC вже мають сумнівну репутацію: у 2025 році компанію дискваліфікували на індійському ринку за фальсифікацію банківської гарантії на €15 млн. Серед її ділових партнерів — структури, афілійовані з російськими заводами. І попри це, вона й надалі претендує на доступ до українських держпідприємств та їхніх інтелектуальних активів.

Ситуація з ДП "Гипрококс" — це не просто корпоративний конфлікт. Це питання нацбезпеки: українські технології можуть опинитися у розпорядженні держави, яка допомагає росії атакувати Україну.

Нагадаємо, після накладення санкцій Мінфіну США на дві українські компанії ("ГК Імператив Україна" та "Екофера") через їхню участь у схемах постачання компонентів для іранського виробника дронів HESA стало зрозуміло: це, ймовірно, – лише верхівка айсбергу.