Державний протекціонізм в умовах кризи: так чи ні

Не варто забувати, що кожна країна захищає свої внутрішні інтереси, виходячи з реальної економічної ситуації, що складається як всередині країни, так і в світі. Так, свої інтереси захищають крани ЄС, США, Росія та інші. Україна також мусить відстоювати власні економічні інтереси. В попередні роки ми неодноразово зверталися до країн ЄС та США щодо зняття деяких обмежень, наприклад, стосовно продукції хімічної промисловості, металургії, продукції сільського господарства. Але до цього часу жодної реакції немає.

Державний протекціонізм в умовах кризи повинен бути. За нинішніх умов Україна має діяти, виходячи з раціональних форм захисту внутрішнього ринку. Що ми зараз маємо? Подивимось на рівні тарифного захисту ринків України порівняно з іншими кранами-учасницями СОТ. Відповідно до проведеного аналізу, за рівнем зв’язаної ставки мита (граничний рівень мита) Україна із 152 країн у постійній номенклатурі товарів посідає 119-те місце. Нижче тільки середньоарифметичні ставки у США, Японії та ще деяких країнах.

За сільськогосподарськими товарами країна займає 118-те, за несільськогосподарськими – 116-те місце. Порівняння середньоарифметичної зв’язаної митної ставки України в рамках членства в СОТ здійснено також за товарними групами. Аналіз проведено порівняно з 20-ма країнами-членами СОТ, серед яких наші головні торговельні партнери, які приєдналися до організації після 1995 року. Так, за результатами цього аналізу з’ясувалося, що за ставками на сільськогосподарські продукти Україна посідає: на живі тварини, м’ясо та м’ясні продукти – 15-те місце, на овочі, фрукти та насіння олійних культур – 13, на цукор та кондитерські вироби – 12-те місце. Серед несільськогосподарських товарів показники наступні: риба та рибопродукти – 15-те місце, мінеральні продукти та метали – також 15-те, продукти хімічної промисловості – 12-те, електричні машини – 14-те місце.

Тобто результати підтверджують, що рівень тарифного захисту внутрішнього ринку відповідає принципам експортноорієнтованої зовнішньоекономічної політики. Водночас рівень тарифного захисту не дозволяє визначити доступ до внутрішнього ринку України як закритий. Отже, в нинішніх економічних умовах Україна повинна діяти, виходячи з усіх можливостей захисту свого внутрішнього ринку та власних інтересів.