Не страшний нам сірий вовк: від чого можна застрахувати школяра

Доживемо до понеділка

Топовий у Радянському Союзі вид страхування — накопичувальне — зараз найменш популярний. І хоча такі програми пропонує безліч страховиків, число клієнтів у цьому сегменті залишається незмінно низьким: у загальному портфелі «дитячих» страховок ця позиція ледь перевищує 10%.

Суть накопичувального поліса (його ще називають страхуванням на дожиття) зводиться ось до чого: батько (або бабуся з дідусем) визначає суму, що передасться дитині в якийсь момент її життя, платить страхові внески, а після закінчення строку договору застрахований одержить суму накопичених коштів в особисте користування. Ці гроші можуть бути витрачені на що завгодно: весілля, придбання квартири, оплату навчання у внз.

До речі, якщо із батьком (страхувальником) у період дії поліса сталося нещастя, страхова компанія все одно виплатить дитині всю суму, зазначену в договорі. Це може відбутися або відразу, або після закінчення дії договору. За законом дитина при накопичувальному страхуванні автоматично страхується й від ризику смерті. Але сума виплати за цим ризиком обмежена, зазвичай, 8 тис. грн, тож фахівці часто рекомендують батькам у комплексі із накопичувальною страховкою для дітей застрахувати й своє життя на їхню користь.

Утім, крім захисту для дитини, від такого страхування є пряма вигода й для батьків. Так, якщо батько або мати купують для дитини «накопичувальний» поліс терміном дії десять років і більше, за законом вони можуть розраховувати на компенсацію у вигляді податкового кредиту.

Страховики присягаються, що обсяг кінцевої страхової виплати буде вищим, ніж сума сплачених внесків, за рахунок інвестиційного доходу. Збільшення невелике — 5–7% на рік, але до кінця строку ці відсотки теоретично можуть скласти цілком пристойну суму. Проте з урахуванням інфляції купівельна спроможність таких накопичень, на жаль, найчастіше буде зі знаком «мінус».

Один раз укушений

Починаючи з березня, страховики зазвичай констатують зростання популярності дитячих полісів страхування від нещасного випадку. Пояснюється це кількома причинами: коштує недорого, продукт зрозумілий, та й статистика за нещасними випадками свідчить, що травматизм — одне з найпопулярніших дитячих «захворювань».

Кожен страховик розробляє власну програму. В одних компаніях вона передбачає страхові виплати при травмах, погіршенні здоров'я дітей і смерті в результаті нещасного випадку, в інших, окрім травм і смерті, страховими подіями вважаються викрадення дитини або її зґвалтування. У страховий поліс також включаються й типово дитячі ризики: укуси тварин і комах, опіки, отруєння рослинами та грибами.

Термін дії, розмір виплати й вартість страховки визначаються індивідуально, і що старша дитина, то дешевше коштуватиме поліс. За законом від нещасних випадків можна застрахуватися на період від місяця до року, а річний тариф за таким страхуванням коливається від 0,4% до 0,8% страхової суми. На ділі вартість цього захисту виходить не такою й високою, особливо з розрахунку на один день. Якщо батьки обрали страхову суму в розмірі 5 тис. грн і тариф становить 0,5–0,7%, страховка на рік коштуватиме 25–35 грн, або 7–10 коп. на день. Щоправда, при визначенні тарифу багато страхових компаній цікавляться способом життя «дитинки». Якщо вона займається хокеєм, боксом, карате або цілими днями без нагляду блукає вулицями, ціна поліса може істотно збільшитися — до 2,5–6% від покриття.

При цьому не варто забувати, що виплата при настанні страхового випадку відбуватиметься не в повному обсязі. У випадку встановлення дитині інвалідності, у разі смерті, викрадення або зґвалтування виплата становить 100% страхової суми, в інших випадках — залежно від ваги травм.

«Мені додому, у мене ноги»

Мабуть, найчастішим приводом для звертання до страховиків за компенсацією є ситуації менш приємні, ніж закінчення школи. Автомобільна аварія, падіння з турніка, невдала гра можуть стати причинами серйозних проблем зі здоров'ям, для усунення яких будуть потрібні значні суми. На цей випадок дуже придасться дитяче добровільне медичне страхування.

За даними російських страховиків, є три основні групи населення, які купують поліс ДМС для дитини. Перша — це батьки спортсменів: для участі у змаганнях спеціальна страховка — обов'язковий елемент. Друга — дорослі, що оформили іпотеку або кредит на велику суму. Щомісяця вони зобов'язані виплачувати кредит, і коштів на лікування дитини в таких людей майже не залишається. Третя група — це турботливі бабусі (прабабусі), які виховувалися за радянських часів, для них страхування дитини є нормою поведінки. Тож вони завжди знаходять можливість виділити з пенсії цільовий внесок.

Зазвичай поліс ДМС оформляється на рік, але можна обрати й менш тривалий строк — наприклад, літні канікули або перебування за кордоном. Суму страховки розраховують за спеціальними таблицями, де кожному ризику відповідає певна сума виплати, або залежно від строку, необхідного для відновлення здоров'я у стаціонарі. При цьому вартість поліса може коливатися в доволі широкому діапазоні за рахунок вибору батьками різних страхових програм і умов оформлення договору.

Зазвичай компанії групують дітей за віком, і ціни на продукт залежать від групи. Так, покриття для дитини до трьох років дорожче за все — близько 6–9 тис. грн; трохи дешевше для 4–9-річних — 5,5–7 тис. грн, а для 10–15 (іноді 10–17) років — тарифи, наближені до дорослих, орієнтовно 5–6 тис. грн.

Якщо дорослий поліс зазвичай коштує 5–15% від страхової суми, аналогічний дитячий — 15–35%. Наприклад, якщо страхова сума становить на рік 10 тис. грн, за дорослого застрахованого, страхувальник заплатить від 500 до 1500 грн, а за поліс на таку ж суму для дитини — 1500–3500 грн. Страховики пояснюють дискримінацію тим, що діти хворіють набагато частіше за дорослих — самих лише застуд і грипів середньостатистичне маля за рік підхоплює щонайменше чотири-п'ять разів. А якщо додати сюди ще й вітрянку, кір або краснуху... На підставі аналізу дитячих пакетів у різних страхових компаніях можна стверджувати, що витрати СК за такими договорами перевищують отримані премії в 1,5–2,5 рази.

Більшість страхових компаній пропонують кілька програм добровільного медичного страхування дітей. Ці програми можуть містити в собі будь-яку комбінацію таких видів медичної допомоги: поліклінічне обслуговування; стаціонарна допомога (планова й екстрена); невідкладна допомога; стоматологічна допомога (планова й екстрена); оплата медикаментів; різні додаткові програми — такі, як вакцинація від грипу, оплата нетрадиційних методів діагностики й лікування, профілактичні заходи.

За словами фахівців, голов­не при придбанні страхового поліса — знати, у яких клініках доведеться лікувати маля та який спектр послуг вони надають пацієнтам. Інакше кажучи, чи не доведеться лікувати дитину від бронхіту в одному районі, на консультацію до офтальмолога їздити в інший, а до лора — ще деінде.

Також варто звернути увагу на те, чи входить до страховки вартість медикаментів, і якщо так, то яка схема їхнього одержання. Зазвичай медикаментозне забезпечення входить у базову страховку, а одержати ліки можна або за спеціальним безкоштовним «страховим» рецептом, що виписується лікарем, або придбати за свій рахунок і одержати в страховій компанії відшкодування. Якщо доведеться їздити за ліками самостійно, не зайвим буде довідатися, чи далеко розташовані аптеки, що співпрацюють зі страховою компанією.

Ще один «слизький» момент при придбанні страхового поліса — перелік неоплачуваних опцій і захворювань. Як свідчить практика, найчастіше до списку винятків потрапляють захворювання шкіри, сполучної тканини (ревматизм, системна червона вовчанка тощо), онкозахворювання, ВІЛ, СНІД, психічні захворювання. Також можуть не оплачуватися окремі послуги на кшталт консультацій психолога або логопеда.