Осіння турбулентність: економічні реалії України

Продовження. Початок читайте тут

Потрібно в першу чергу підтримувати сільське господарство і внутрішній попит, стимулювати зростання внутрішнього ринку. Разом з тим, розрахунки показують, що його потенціальні можливості щодо зростання є досить великими. Повне їх використання дало б змогу збільшити обсяги товарного виробництва майже вдвічі. Проте, на заваді цьому стоять інституційні перешкоди, що унеможливлюють кумулятивне зростання сукупного попиту на внутрішньому ринку, приріст якого майже на 90% обмежується зовнішньокон’юнктурними коливаннями, а його зростання не прискорюється через несприятливий інвестиційний клімат, що стримує надходження вітчизняного та іноземного капіталу. Природно в цій ситуації уряд змушений буде шукати способи корекції бюджетного дисбалансу, нові механізми для забезпечення економічного розвитку та збалансування фінансового стану.

Несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура визначала зменшення обсягів виробництва експортоорієнтованих галузей промисловості, а високий внутрішній споживчий попит сприяв розвитку галузей, орієнтованих на внутрішній споживчий попит. Якщо подивитися на загальний статистичний огляд розвитку економіки України, який публікується Державною службою статистики України за січень-вересень, то можемо спостерігати наступні тенденції. ВВП у другому кварталі 2013 року порівняно з другим кварталом 2012 року знизився на 1,3% (у постійних цінах 2007 року). Основна причина – несприятливі зовнішньоекономічні тенденції, що призвели до уповільнення темпів розвитку промислового виробництва.

Індекс промислової продукції у січні–вересні 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 94,8%. Промислове виробництво в Україні у вересні 2013 року порівняно з вереснем 2012 року скоротилося на 5.6%, повідомляє Державна служба статистики України. Загалом низхідний тренд розвитку промисловості був зумовлений комплексом чинників, пов’язаних із збереженням значних фінансових проблем у ряді країн Єврозони, Росії та Близького Сходу, посиленням рецесійних тенденцій, що негативно позначилося на динаміці зовнішнього попиту та збереженням структурних диспропорцій системного характеру. Тобто, негативно на ситуацію у промисловості впливало посилення конкуренції з боку іноземних виробників (зокрема, Китаю, РФ та Туреччини), формування низької цінової динаміки на світових товарних ринках, відсутність кредитної підтримки та жорстка монетарна політика.

Порівняно з попередніми місяцями, динаміка роботи промисловості залишається стабільною. Однак, викликає значне занепокоєння секторальний зріз галузей промисловості
Позитивні результати діяльності демонструють тільки фармацевтичне виробництво ( +7,5%), видобуток металевих руд (7,3 %), виробництво виробів з деревини ( 0,8 %) та розподілення електроенергії , газу і пари (3,6 % у порівнянні з вереснем 2012).

Потребує прийняття кардинальних заходів зі сторони Уряду ситуація в хімічній галузі: зниження обсягів виробництва склало 19,7 %. Складається враження, що надмірна монополізація виробництва в галузі є, насправді, гальмом її подальшого розвитку. Можна говорили про відсутність попиту на зовнішніх ринках і сезонний вплив, але це не вирішує суть питання. Мова має йти про нові ринки збуту продукції і створення умов для аграріїв для придбання необхідних хімічних засобів.

Потребує нових підходів розробка національної політики розвитку машинобудування. Це пов’язано, як зі скороченням обсягів закупівель вітчизняної продукції на російському ринку, відсутністю ефективного просування вітчизняного експорту на міжнародні ринки і слабким попитом на неї внутрі країни, що є наслідком недостатньо ефективної системи споживчого кредитування. В підсумку – скорочення обсягів автомобілебудування. Не допомогли й імпортні мита на авто. Якби не старались лобісти автомобільних компаній запроваджувати різні обмежувальні заходи без підвищення рівня конкурентоздатності своєї продукції вони перспектив не мають.

Уряд також має прийняти ряд рішучих заходів щодо недопущення погіршення ситуації в промисловості в осінній період. По-перше, потребує термінового вирішення питання митного оформлення вантажів на кордоні з РФ. По-друге, вирішення питань функціонування підприємств хімічної галузі. Для цього має бути проаналізований досвід 2008-2009 років щодо укладення меморандумів між виробниками, споживачами та Урядом. По-третє, погіршення світового попиту – може мати серйозні наслідки і для вітчизняної металургійної індустрії.

Серед інших негативних чинників, що мали вплив на динаміку промислового виробництва, були: продовження зниження попиту та відповідно цін на сталь, що спричинило падіння обсягів виробництва металургії; утилізаційний збір на автомобілі, уведений у дію Російською Федерацією з 1 вересня минулого року. Позитивна динаміка інших промислових галузей визначалася високим внутрішнім споживчим попитом. Додатковим фактором високих темпів його зростання було зниження споживчих цін на деякі групи товарів та послуг, що сприяло посиленню споживчих настроїв населення. Тому, останні підсумки роботи промисловості України ще раз підтверджують факт надзвичайної відкритості національної економіки та її залежності від кон’юнктури світового ринку. Обмежене кредитування реального сектору економіки та високі процентні ставки за кредитами стали каталізаторами уповільнення економічного зростання. Ці явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, в той час як курс гривні відносно долара США утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду.

Вже більше року відбувається зростання сільськогосподарського виробництва. У січні-вересні 2013р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 103,0%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 101,8%, у господарствах населення – 103,9%. У січні-вересні поточного року індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 104,8%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 108,5%, господарствах населення – 102,1%. Діяльність сільськогосподарського виробництва в цей період визначалась під впливом стабільного попиту з боку домогосподарств та переробних підприємств; забезпечення фінансової підтримки сільгоспвиробників з боку банківського сектору; збільшення обсягів дотацій і компенсацій за реалізовану тваринницьку продукцію переробним підприємствам.

В цілому, розвиток аграрного сектору спроможний здійснити потужний вплив на економічну динаміку України, зважаючи на значні перспективи його капіталізації та прогнозовані довгострокові підвищувальні тренди на ринках основних видів аграрної продукції. В умовах відкритості національної економіки світові тенденції щодо наростання дефіциту продовольства та зростання цін можуть розглядатися як потужний виклик для українського аграрного виробництва. Ці тенденції стимулюватимуть приплив інвестиційних ресурсів до галузі, можуть діяти як активний стимул пожвавлення сільгоспвиробництва та експорту сільгосппродукції, джерело додаткових фінансових ресурсів для розвитку й капіталізації сектору, підґрунтя для розкриття вітчизняного аграрного потенціалу як важливої та досі недостатньо розкритої національної конкурентної переваги. Реформування в аграрній сфері має полягати в запровадженні прозорого та конкурентного ринку земель сільськогосподарського призначення. Основні акценти мають бути зміщені в бік формування ринкових інститутів, які дозволять оптимізувати діючі форми організації сільськогосподарського виробництва з погляду ефективності реалізації ними не лише економічних, а й соціальних та екологічних функцій.

За оцінками спеціалістів, у найближчі роки Україна матиме найвищий у світі відсоток зростання аграрного виробництва. Це дозволить їй наростити експорт більш ніж наполовину. Покупцями ж вітчизняної сільгосппродукції є як країни Європи, так і Азії і Африки. Україна активно розширює географію та асортимент продукції, що експортується. Так, Україна займає перше місце в світі з експорту соняшникової олії. А в поточному маркетинговому році держава займе друге місце в світі з експорту зерна, поступаючись лише Сполученим Штатам Америки.

У 2012 році втричі зросли поставки зерна в ЄС, склавши понад 7,8 мільйона тонн. Закріпившись в традиційних регіонах, вітчизняна сільгосппродукція динамічно просувається на перспективні ринки країн Південно-Східної Азії та Африки. У цьому маркетинговому році прогнозується наростити поставки зернових в Китай - майже до 5 мільйонів тонн, і соняшникової олії - до 350 тисяч тонн. Україна починає активну участь у продовольчих програмах ООН. Продовольча програма ООН (FAO ) прогнозує, що Україна в найближчі роки буде мати найвищий у світі відсоток зростання аграрного виробництва і, відповідно, експорту сільськогосподарської продукції, який в 2020 році збільшиться на 60%.

Оборот роздрібної торгівлі за січень-вересень 2013р. становив 638,1 млрд грн, що у порівнянних цінах на 9,8% більше обсягу січня-вересня 2012р.

За січень-серпень 2013р. експорт товарів склав $41127,6 млн США, імпорт – $48524,2 млн. Порівняно з відповідним періодом 2012р. експорт склав 90,9%, імпорт – 87,6%. Від’ємне сальдо становило $7396,6 млн. (за січень-серпень 2012р. також від’ємне – $10110,4 млн.).

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України з країн ЄС на 01.07.2013 становив $42819,9 млн, що складає 77,4% загального обсягу інвестицій в Україну (на 01.01.2013 – $43431,0 млн, 78,8%). Головними країнами-інвесторами, на які припадає майже 87,0% загального обсягу інвестицій з ЄС, є Кіпр – $17928,5 млн (41,9% загального обсягу інвестицій з країн ЄС), Німеччина – $6165,3 млн (14,4%), Нідерланди – $5376,1 млн (12,6%), Австрія – $3196,3 млн (7,5%), Велика Британія – 2697,2 млн (6,3%) та Франція – $1808,4 млн (4,2%).

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн ЄС на 01.07.2013 складав $6053,7 млн, або 92,5% загального обсягу інвестицій з України (на 01.01.2013 – $6046,6 млн, 93,3%). Найбільші обсяги інвестицій з України на 01.07.2013 спрямовано до Кіпру – $5817,2 млн (96,1% загального обсягу інвестицій в країни ЄС). Друге та третє місця за обсягами інвестицій посідають Латвія та Польща, в економіку яких з України надійшло відповідно $94,1 млн та $54,3 млн.

Для прикладу - у 2012р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств, або 17,4% обстежених промислових підприємств (у 2011р. – 1679 підприємств, або 16,2%). Виходить, що замість того, щоб модернізовувати виробництво та займатись інноваційною діяльністю в Україні – наші олігархи розвивають наукову та технічну діяльність на Кіпрі та в інших офшорних зонах. Значна технологічно обумовлена експортоорієнтованість української економіки на тлі песимістичних оцінок світової торговельної кон’юнктури спонукає до цілеспрямованої політики підтримки експортної активності й конкурентоспроможності українських підприємств.

Продовження читайте тут