Илья Кенигштейн: Украина и Европа. На истину не претендую, высказываю собственное мнение. Мнение окончательно сформировал после того, как убил 2 месяца на открытие счета компании в польском банке.

Павел Казарин: В Харькове есть мемориал воинам-интернационалистам. Белая колонна и мраморные плиты по кругу. На каждой – география, год и имена. Помимо привычного Афганистана там Западная Украина (1939), Финляндия (1939), Венгрия (1956) и Чехословакия (1968). Хорошее напоминание о том, что еще недавно мы все были «бурятами» имперских войн.

У цьому звіті Купера багато сарказму щодо здібностей представників розвідувальних служб різних країн, занепокоєння ситуацією у Новомихайлівці та станом 53 механізованої бригади,  великі втрати росіян у Мелітополі, трохи критики українським танковим бригадам.

Сергей Медведев, профессор: А ведь речь вовсе не о визах, ВНЖ и хороших-плохих русских. Речь идет о конце тридцатилетней эпохи, в которой россияне чувствовали себя в Европе, как дома. Да, поначалу как гости без гроша, окно в Париж, челноки, интердевочка и все такое, а потом и как хозяева – с русскими курортами, поместьями, лоббистами, прикормленными политиками, партиями, странами и даже целым пэром в Палате лордов.

Євген Дикий: Доброго ранку, мої котики та зайчики! Натхненні вчорашньою «бавовоною», ми за якийсь дуже короткий час можемо бути заскочені новинами про наступ ворога, притому ще й не на одному напрямку. Що відбувається та чому це не лише не катастрофа, а швидше навпаки умовно добра новина – у останньому шматку багатостраждального недільного лонгріда (початок та середина відповідно у позавчорашньому та вчорашньому постах).

Євген Дикий: Отож, мої котики та зайчики, продовжимо огляд ситуації (початок – у двох вчорашніх постах). Зараз про трохи невеселі речі, але які треба тверезо оцінювати.

Євген Дикий: Отже, мої котики та зайчики, продовжуємо огляд подій та перспектив (хто пропустив – початок у минулому пості, не рахуючи репосту).

Андрій Харук: Війна очима москалів. Інтерв’ю директора російського Центру аналізу стратегій і технологій Руслана Пухова. Досить цікаве, тому вирішив перекласти.

Юрій Бутусов: 1. Коли закінчиться війна? Війна не закінчиться найближчим часом, ні до кінця осені, ні до кінця зими, усі прогнозисти які розповідають про терміни просто намагаються заволодіти увагою публіки. Війна тривала 8 років, і може тривати ще довгі роки.

Владимир Дубровский: Уже приходилось об этом писать и говорить неоднократно: сравнение глубоко ошибочное, и не дай б-г на нем строить государственную политику. Оно полностью пренебрегает самым главным: качеством того "человеческого материала", из которого построена нация. Израиль – совершенно уникальная страна в этом плане.