Українсько-польський кордон: Історії українських біженців

За п’ять тижнів війни, за даними ООН, Україну покинули чотири мільйони біженців. Разом із сім’ями, наодинці, з тваринами. Радіо Свобода задокументувало обличчя людей, які тікають від війни одразу після перетину українсько-польського кордону на пункті пропуску «Шегині-Медика».

Юлія і Вікторія, Харків. «Молодшій доньці всього рік. Позавчора ми виїхали з Харкова. Ми живемо у висотному будинку. З маленькою дитиною ти не будеш бігати невпинно в бомбосховище. Найстрашніше, коли над твоїм будинком пролітають військові літаки. Я чула звуки літаків, хапала малу серед ночі, бігла в коридор в одній нічній сорочці, потім поверталася, потім знову бігла. Мені було так страшно, у мене руки тремтіли. Стосовно Росії – навіть слів не маю. Ми просто не очікували цього. Ми лягли спати і все було добре. А вранці мене розбудила моя старша дочка і сказала: «Вставай, війна почалася». Як це можливо? Російські війська обстріляли автомобіль наших родичів. Мирні люди, проходили контрольно-пропускний пункт у своїй машині. Військові побажали їм щасливої дороги, а потім розстріляли машину. Вони вижили, їх врятували речі в машині. Далі ми поїдемо до знайомих у Німеччину».