НОВОСТИ ДНЯ: Виїзд чоловіків за кордон: у Зеленського заявили про відсутність будь-яких пом'якшень  До великоднього столу: рецепт соковитої буженини  Науковці дослідили за допомогою телескопа екзопланету розміром із Землю: чи можливе там життя  Феномен F-16: Ігнат пояснив, чому ці літаки такі бажані та потрібні Україні  "Кіна не буде": імперія Трампа тріснула по швах  Рецепт швидкої паски панетоне на дріжджах  Які зміни чекають на українців у квітні 2023 року: головні нововведення в Україні та за кордономвсе новости дня
Фото и Видео
Фоторепортажи
07.02.2023   Київ, Україна   birdinflight.com
4881 Метки:  история, Киев, 90-е.

Київ 90-х. Яким його побачив Пітер Форд

Колишній британський дипломат Пітер Форд працював в Україні після здобуття нею незалежності та зробив тут сотні знімків. Тепер він надрукував фотокнигу, гроші від продажу якої підуть на благодійність. Ось якою Форд запам’ятав Україну 90-х.
Пітер Форд з 1996 по 1999 рік працював у Міністерстві закордонних справ Великої Британії в Києві. Увесь цей період він знімав життя українців — дещо для себе під час прогулянок, дещо як позаштатний фотограф Associated Press. Зараз Форд на пенсії та живе у Вест-Мідлендсі. Щоб допомогти Україні, він власним коштом надрукував фотокнигу з 300 світлинами свого київського періоду. Кошти від продажу підуть на благодійність. У березні в Києві відбудеться її презентація. Форд розповів Bird in Flight, якою його зустріла Україна 90-х.
— Я працював у консульському відділі британського посольства до 1999 року. Потім у Грузії, Анголі та врешті-решт повернувся до Великої Британії. Зараз я на пенсії, але все ще займаюся фотографією. В Україну я більше не приїжджав.
У Києві я жив недалеко від заводу «Арсенал»; пам’ятаю, навпроти був відділок міліції. Не можу сказати, що я багато подорожував у той час — побував лише у кількох селах під Києвом, Чорнобилі та у Львові. Як і всюди, тут були молоді люди, які хотіли змін, і старші, які їх боялися. Але в Україні вони ніби органічно співіснували, а не боролися одне з одним. Я побачив терпимість — якої немає, наприклад, у сучасній Росії.
У Києві мені нічого було боятися. В Анголі, де я бачив 10-річних дітей з автоматами, було лячно, а в Україні — ні. Страшно було лише у Чорнобилі, куди я потрапив на один день. Не хотілося вірити, що така катастрофа може статися у сучасному світі й українцям про неї брехатимуть. Хочете дізнатися, що таке Росія? Подивіться на Чорнобиль.
В Україні я подружився з багатьма фотографами. Я досі спілкуюся з кількома, які живуть у Києві. Один із них — Єфрем Лукацький. Ми кілька разів перетиналися у Києві, потім ще раз у Лондоні і стали добрими приятелями. Він навіть знімав моє весілля.
Однак я спілкувався не тільки з колегами. Завдяки знанню російської я часто говорив із таксистами чи продавцями на ринку. Вони були вражені тим, що я їх розумів, і часто ділилися своїми історіями. Питали, що я тут їм, як проводжу час, чи подобається мені країна. Мені згадуються тільки доброзичливі люди. У міграційному відділі, де я працював, я вперше зустрів братів Кличків, які прийшли отримувати документи. Вони вже були зірками. Добре пам’ятаю Ірину Білик.
Не можу сказати, що мені чогось бракувало в Україні: я легко пристосовуюся до всього, в тому числі до місцевої кухні. Гадаю, я зміг би жити де завгодно, де можна випити чаю. А от за традиційною українською їжею сумую, особливо за борщем. Грошей мені на все вистачало, врешті-решт це не Гонконг із його високими цінами. Я не великий шанувальник фаст-фуду, але застав і добре запам’ятав відкриття першого «Макдональдса» у Києві: тоді всі столичні багатії прийшли туди.
Багато фотографій того періоду здаються мені вдалими, але знімати спорт — це завжди випробування. Тож мої світлини київського «Динамо» у матчах з британськими чи іншими європейськими футбольними командами є моєю гордістю. Їх часто публікували у британських газетах.
Чим більше ми, британці, допомагаємо українцям, тим більше дізнаємося про цю країну та її чудових людей. За власні гроші я надрукував 150 примірників книги «Київ: моменти часу» зі своїми українськими фотографіями, купити її можна буде по всьому світу. Прибуток піде у міжнародну організацію Rotary Club в Україні, яка займається доставкою ліків. Книга коштуватиме £28-30. Десь £10 з кожного екземпляра буде спрямовано безпосередньо на гуманітарну допомогу, а решта доходів — на друк другого тиражу. Ці фотографії — справжнє вікно в інший час. Я пам’ятаю дружність і толерантність українців. Сподіваюся, у майбутньому війна цього не змінить.

Фоторепортажи

все фоторепортажи
Популярные теги
Шахтер, столкновения, зима, Сергей Смоленцев, полиция, корабли, Донбасс, выборы, путешествия, соревнования, показы, Зеленский, стихийные бедствия, Киев, Александр Зубко, пейзажи, дети, Порошенко, Китай, солдат, юмор, политика, обстрелы, праздники, выставки, традиции, коронавирус, сборная Украины, Нацгвардия, женщины, люди, акции, митинги, экология, суд, ЗСУ, культура, церковь, живопись, искусство, фотопроект, Новый Год, военная техника, Киевщина, история, политики, Карпаты, пляжи, передовая, портрет, Одесса, город, музыка, Крым, #Євромайдан, фотоподборки, архитектура, визиты, ДСНС, дизайн, война, мода, Динамо, Львів, парады, НАТО, протесты, автомобили, спорт, тест-драйв, Россия, мир, туризм, фотоконкурсы, карантин, оккупация, терроризм, животные, США, фотография, Майдан, учения, медицина, футбол, общество, самолеты, пожары, ВСУ, авиация, природа, Польша, уикенд, марш, фестивали, Верховная Рада, пандемия, технологии, Дмитрий Дятлов, ВМС, Путин