Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії. Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи. Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA. Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості. Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому. Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується. Зона: територія зупиненого часу Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося. Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір. Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу. Природа: життя після людини Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається. Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла. Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує. Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором. Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини. ЧАЕС: станція, яка не може померти Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році. На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху. Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати. Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу. І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах. Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему. Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію. Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.  фото: Дмитро Дятлов

Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою. В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ. Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA. НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга". Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово. Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних. "Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело. Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України. Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ. Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи.

Артистка святкує день народження. Син української акторки Наталії Сумської показав, який вигляд мала його мама в молодості, та просто захопив її красою. Так, 22 квітня артистка святкує день народження. Ба більше, цьогоріч у знаменитості ще й ювілей. Наталії Сумській виповнюється 70 років. Тож, у програмі "ЖВЛ представляє" її син – актор В'ячеслав Хостікоєв – поділився архівними фото мами з молодості та розповів, якою вона є. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Наталія Сумська просто обожнює театр. Вона залюбки грає у виставах і, як говорить В'ячеслав Хостікоєв, це і є для неї найкращий відпочинок. "Головна риса – це звичайно працьовитість. Для мами найкращий відпочинок – це зміна робочого плану, зміна якогось процесу", - говорить син артистки. Звичайно, вдома Наталія Сумська присвячує час рідним та від дитинства давала синові важливі настанови: "Вона завжди мені казала одне: "Синочку, плекай українську мову, вчи українську мову, ніколи не забувай, хто ти є". Окрім театру, для Наталії Сумської неабияк важлива її родина. Після театрального сезону вони всі разом їдуть на дачу, де проводять час. За словами Хостікоєва, це вже своєрідна традиція. Таким чином вони перезавантажуються перед наступним театральним сезоном. "Після театрального сезону у нас є трішки відпочинку. Це може бути місяць-півтора максимум. Це дуже приємна зустріч із батьками в селі за містом. Це сільська хата, де ми збираємося. Це традиція – приїжджати туди, перезавантажитися і знову пірнати в роботу", - говорить син артистки. До речі, свій день народження Наталія Сумська святкуватиме на сцені – вона гратиме у виставі. В'ячеслав Хостікоєв помінявся з колегою змінами, аби в цю дату бути поруч із мамою та сказати їй найважливіші слова, що він пишається виступати з нею на одній сцені. Нагадаємо, нещодавно сестра Наталії Сумської – Ольга – показувала фото їхніх батьків у молодості. Вона також ділилась спогадами про театральне дитинство.

21 квітня королеві Єлизаветі II виповнилося б 100 років. Монархиня не дожила до свого ювілею лише кілька років, залишивши цей світ у вересні 2022 року, попередньо завершивши всі свої робочі та особисті справи та призначивши нову прем'єр-міністерку. Сьогодні ми згадуємо найнеймовірніші та найцікавіші факти про королеву, яка залишилася в серцях багатьох поколінь. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 1. Вона стала первістком герцога Йоркського Альберта (згодом короля Георга VI) та Єлизавети Боуз-Лайон і народилася о 2:40 ранку 21 квітня 1926 року. Її мати, будучи на п’ятому місяці вагітності, потрапила в автомобільну аварію і їй дивом вдалося уникнути викидня. Її вагітність тоді трималася у секреті від публіки. На щастя, все скінчилося добре. 2. Принцеса Єлизавета з’явилася на світ у лондонському районі Мейфер, резиденції графа Стратмор на Брютон-стріт, будинок № 17. Перші пологи герцогині Йоркської, матері Єлизавети, були довгими і складними, оскільки пологова діяльність була слабкою, і їй довелося робити кесарів розтин. Нині в цьому будинку розташований китайський ресторан, а на його стіні встановлено меморіальну табличку, де написано, що тут народилася Єлизавета II. 3. Єлизавета ніколи не мала б стати королевою. На момент її народження вона була лише третьою в черзі на престол, як зараз принцеса Шарлотта Уельська (єдина дочка Кейт та Вільяма Уельських). Після смерті її діда короля Георга V, новим королем мав стати його старший син принц Едуард, дядько Єлизавети. Але Едуард VIII, пробувши на троні 10 місяців, так і не був коронований, він публічно зрікся корони заради шлюбу з американкою Волліс Сімпсон. Королем став батько Єлизавети — Георг VI, а його дочка — спадкоємицею. Їй було тоді 10 років, це був 1936 рік. 4. У віці 21 року принцеса Єлизавета виголосила свою культову промову, якої дотримувалася все своє життя. З нагоди свого 21-річчя у квітні 1947 року принцеса виступила зі зверненням з садів Будинку уряду в Кейптауні, Південна Африка, у промові вона тоді сказала: «Я заявляю перед вами, що все моє життя, довге чи коротке, буде присвячене служінню вам», — і свого слова дотрималася. 5. Вона вийшла заміж за п’ять років до свого сходження на британський престол. Її чоловіком став принц грецький та данський Філіп Маунтбеттен. Їй було вісім, коли вона вперше його побачила. У 13 Єлизавета зрозуміла, що закохана в майбутнього морського офіцера, йому тоді було 18. Одружилися вони, коли принцесі був 21 рік. Церемонія вінчання відбулася 20 листопада 1947 року у Вестмінстерському абатстві у Лондоні. У шлюбі у них народилося четверо дітей — троє синів — принци Чарльз, Ендрю та Едвард — та дочка — принцеса Анна. 6. Найщасливішими роками свого життя Єлизавета вважала час, проведений з чоловіком та молодшими дітьми на Мальті. Принцеса Єлизавета і принц Філіп жили там у період від 1949 до 1951 року. Принц служив у Королівському військово-морському флоті та був відряджений на Мальту. Єлизавета говорила, що саме в той період вона могла жити життям звичайнісіньких людей — ходити за закупами, гуляти з дітьми і бувати в перукарні. Раніше ми показували, який сьогодні вигляд має їхня вілла на Мальті. 7. Вона стала королевою 6 лютого 1952 після раптової смерті її батька короля Георга VI. Єлизавета та Філіпп тоді були на відпочинку в Кенії. Чоловік повідомив їй про смерть батька після дзвінка з Лондона. Додому Єлизавета повернулася вже у статусі монархині. 8. Вона була коронована 2 червня 1953 року у Вестмінстерському абатстві у Лондоні. Церемонію подивилися на телебаченні 27 мільйонів людей у всьому світі. Її коронація стала першою в історії Великої Британії, яку транслювали на телебаченні. Початок її правління ознаменувався піднесенням оптимістичних настроїв у Великій Британії та країнах Співдружності, після Другої світової війни нова «Єлизаветинська епоха» була як ковток свіжого повітря. 9. 2015 року королева Єлизавета II стала правителем, який правив найдовше у Британії за всю її історію. Вона перевершила на троні свою прапрабабусю королеву Вікторію, яка правила 63 роки та 216 днів. А у червні 2022 року Єлизавета II відсвяткувала 70-річчя перебування на троні. Тільки нещодавно стало відомо, що монархиня боролася з раком останні кілька років свого життя і просила лікарів намагатися подовжити їй життя наскільки це можливо, щоб відсвяткувати таку важливу віху правління. 10. Відсвяткувавши ювілей у червні 2022 року, монархиня востаннє вийшла на балкон Букінгемського палацу в оточенні своєї родини. В її очах стояли сльози, адже того дня вона вже чітко розуміла, що це її остання поява на такому грандіозному заході. Того ж літа вона, як і завжди, вирушила до шотландського замку Балморал, де мирно померла 8 вересня 2022 року. Похована королева у Меморіальній каплиці короля Георга VI, яка є частиною каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку. Поховання відбулося 19 вересня 2022 року після державної церемонії прощання.

Що відомо про пошкодження одного з "Семи див України"? В Хотинській фортеці в Чернівецькій області (Буковина) стався частковий обвал на одному з мурів. Постраждалих немає, доступ туристів до аварійної ділянки обмежили. Про це пише РБК-Україна з посиланням на міського голову Хотина Андрія Дранчука.Про це повідомляють Контракти.UA. "Вчора в нашій прекрасній Хотинської фортеці сталася дуже не приємна і вкрай аварійна ситуація. Так, відбувся частковий обвал на великій стіні. І цей обвал дуже суттєвий. Всі живі! Найважливіше, ніхто не постраждав", - написав він. Обвал стався на території Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця", постраждав один з великих мурів. Зазначається, що команда ДІАЗ відреагувала дуже швидко, залучивши працівників ДСНС та обмеживши доступ туристів до пошкодженої ділянки. Зараз, за словами Дранчука, ведеться фіксація масштабу пошкоджень. Про інцидент вже проінформували усі важливі установи - Чернівецьку обласну військову адміністрацію, Міністерство культури України та Міністерство розвитку громад і територій України. "Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт. З усім справимось", - додав Дранчук. Стародавня Хотинська фортеця розташована у місті Хотин Чернівецької області. Масштабну фортецю остаточно добудували у XV столітті, вона відома завдяки знаменитій Хотинській битві 1621 року, де брали участь українські козаки під командуванням Петра Сагайдачного. Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) "Хотинська фортеця" створили у 2000 році. У 2007 році за результатами всеукраїнського опитування Хотинську фортецю визнали одним із "Семи див України". Нагадаємо, що на території Дунайського біосферного заповідника спалахнула пожежа через атаку російських окупантів по Одещині в ніч на 17 квітня. Заповідник має міжнародне значення і входить до складу транскордонного резервату ЮНЕСКО. А 24 березня під час атаки російських окупантів по Львову один з ворожих дронів поцілив по житловому будинку в центрі та об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - Бернардинському монастирю. Проте ЮНЕСКО хоч і висловила "глибоку стурбованість" у зв'язку з ударом, навіть не згадала про те, хто завдав удару - через що отримала "рознос" від МЗС України.

Це атмосферне явище виникає через дифракцію світла в хмарах. Українські полярники зафіксували рідкісне атмосферне явище — вінець навколо Місяця над станцією «Академік Вернадський». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. За словами дослідників, вінець виглядає як світлі або різнокольорові кола, які розташовуються безпосередньо біля місячного диска. Подібні оптичні ефекти можуть виникати не лише навколо Місяця, а й навколо Сонця, яскравих зірок та інших джерел світла. Науковці пояснюють, що це явище формується за наявності тонкого шару хмар або туману, які складаються з дуже дрібних крапель води чи крижаних кристалів. У такому середовищі світло не просто проходить крізь них, а дифрагує — огинає ці частинки, утворюючи характерні кільця. Саме завдяки цьому процесу на небі з’являється вінець. Інтенсивність і чіткість кольорів залежать від однорідності крапель або кристалів. Якщо вони приблизно однакового розміру, кільця виглядають яскравішими, чіткішими та райдужнішими. У «ідеальному» випадку кожне кільце повторює спектр веселки. Зазвичай таких кілець не більше трьох, однак іноді їхня форма може бути нерівною — це пов’язано з різницею у розмірах частинок у різних частинах хмар. Фахівці окремо наголошують, що вінець не є різновидом гало, попри зовнішню схожість. Гало формується на більшій відстані від джерела світла та має менш виражені кольори. Його поява пов’язана з іншим фізичним процесом — заломленням і відбиттям світла у більших кристалах льоду, які містяться у перисто-шаруватих хмарах верхнього ярусу тропосфери. Натомість вінець виникає ближче до джерела світла — його кутовий радіус становить близько 5°, тоді як у гало він зазвичай сягає приблизно 22°. Це явище спостерігають на тлі високо-купчастих або тонких високо-шаруватих хмар середнього ярусу. Нагадаємо, раніше українські дослідники повідомляли про інше незвичне атмосферне явище поблизу станції «Академік Вернадський» — білу веселку, яку також вдалося зафіксувати під час спостережень.

Місія Artemis II завершилася успішним приводненням капсули в Тихому океані — всі члени екіпажу почуваються добре. Космічний корабель Orion spacecraft місії Artemis II приводнився о 3:07 за київським часом у Тихому океані поблизу узбережжя Сан-Дієго. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомило NASA під час прямої трансляції. Історичний політ навколо Місяця: екіпаж Artemis II успішно приземлився (ФОТО) (4 фото) Після посадки командир місії Рейд Візман заявив, що екіпаж перебуває у стабільному стані. "Яка подорож! Ми у стабільному стані. Усі чотири члени екіпажу почуваються добре", — зазначив він. Після приводнення астронавтів має забрати спільна команда NASA та військових США. Їх евакуюють гелікоптером на десантний корабель USS John P. Murtha (LPD-26), де вони пройдуть медичне обстеження. Згодом екіпаж доправлять до Космічного центру Джонсона у Гюстоні для подальшого відновлення після місії. У NASA уточнили, що трансляція тривала до моменту безпечного виходу астронавтів із капсули та їх транспортування на корабель. Що відомо про місію «Артеміда-2» Місія «Артеміда 2» стартувала в ніч проти 2 квітня з Космічного центру Кеннеді на борту SLS — найпотужнішої ракети в історії NASA. На борту четверо астронавтів: Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох та канадець Джеремі Гансен. Місія «Aртеміда-2» завершила проліт довкола дальньої сторони Місяця і розпочала рух назад до нашої планети. Шлях назад займе близько чотирьох днів: очікується, що астронавти приводняться у Тихому океані біля західного узбережжя США 11 квітня. Досі рекорд відстані від Землі належить астронавтам місії «Аполлон-13», які у квітні 1970 року перебували за 400 171 км від нашої планети. У NASA оцінюють, що це може перевершити рекорд, встановлений «Аполлоном-13» 1970 року, залежно від точного часу і траєкторії.

Українські полярники показали рідкісне атмосферне явище — білу веселку, яку іноді можна спостерігати в природі. Через особливості утворення таке явище також називають туманною веселкою, адже воно виникає, коли сонячне світло підсвічує тонкий туман, що складається з мікрокрапель води. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Відповідні фото оприлюднив Національний антарктичний науковий центр. Як зазначають фахівці, колір веселки залежить від розміру крапель води в повітрі. У великих краплях світло розкладається на окремі кольори спектра — тому ми бачимо звичну різнокольорову дугу. Натомість у випадку дуже дрібних крапель світлові промені починають змішуватися через сильну дифракцію. У результаті кольори втрачають насиченість і веселка виглядає майже білою. Іноді на її краях все ж можна помітити слабкі відтінки: зверху — помаранчевий, знизу — фіолетовий. Нагадаємо, раніше українські науковці зафіксували на відео не лише поведінку китів, а й цікаве метеорологічне явище — гало.

Через дощі та тумани птахи не змогли продовжити політ і сіли великими зграями. В українській Бессарабії зафіксували масову вимушену зупинку білих лелек під час міграції. Птахи приземлилися через несприятливу погоду, однак отримали змогу швидко відновити сили завдяки великій кількості корму. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив доктор біологічних наук Іван Русєв. За його словами, протягом останнього тижня в районі міста Татарбунари, довкола лиману Сасик та на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» зафіксували близько 2000 білих лелек, які зупинилися великими групами на кілька днів. Фахівець пояснив, що білі лелеки є майстрами польоту ширянням і зазвичай майже не махають крилами, а використовують висхідні теплі повітряні потоки. Саме тому вони не мігрують через Чорне море. У разі похмурої та холодної погоди, як це було останніми днями в регіоні, такі потоки слабшають або зникають, що унеможливлює подальший політ. У таких умовах птахи змушені сідати на землю та чекати покращення погоди. Саме це і сталося на Одещині: через дощі та тумани лелеки здійснили масову посадку на полях. Водночас така зупинка виявилася для них сприятливою. За словами Русєва, на поверхні ґрунту останніми днями спостерігалася надзвичайно велика кількість дощових черв’яків — до десятків тисяч особин на гектар. Це стало важливим джерелом їжі для птахів, які під час тривалих перельотів втрачають значну частину маси тіла. Науковець зазначив, що поява черв’яків на поверхні пов’язана з перезволоженням ґрунту. Під час сильних опадів їхні нори заповнюються водою, через що знижується рівень кисню. Щоб уникнути задухи, черв’яки виповзають на поверхню, де умови для дихання кращі. Крім того, волога поверхня полегшує їм пересування та сприяє активному розселенню і пошуку партнерів у весняний період. Нагадаємо, у гнізді українських лелек Грицика та Одарки оселився інший птах, який уже взявся наводити там лад. Його старання швидко привернули увагу користувачів у Мережі. 29 березня пернатий майже без перепочинку облаштовував гніздо: підносив гілки, листя та сіно, підправляв конструкцію й підтягав усе, що звисало донизу.

Встановленням макетів ракет на дрони також росіяни намагаються привернути увагу перехоплювачів. Ворог почав встановлювати макети ракет Р60 на дрони типу "Шахед". Ціль росіян - налякати Повітряні Сили ЗСУ та привернути увагу перехоплювачів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на радника міністра оборони України Сергія "Флеша" Бескрєстнова в Telegram. Про це повідомляють Контракти.UA. "Армійська авіація знає, як реагувати на такі речі. А ось підрозділів перехоплювачів у нас багато в різних родах військ і відомствах, і, звичайно, всі намагатимуться знищити таку "важливу" ціль, не зважаючи на ресурси. На це і розраховує ворог". - написав Безкрєстнов. З його словами, наразі є потреба вигадати спосіб задля тооо, щоб розпізнавати подбіні"Шахеди" з фальшивими ракетами. Нагадаємо, що ворог продовжує вдосконалювати розробки з дронами, які вони спочаткк прозичили, а надалі запозичили технології з Ірану. Наприклад, днями радник міністра оборони Сергій Безксрєстнов повідомив, що російські окупанти щодня скидають по Україні вісім мін з одного ударного дрона "Шахед". Вони розміщені під крилами безпілотників.