До національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині прилетіла зграя з 85 молодих рожевих фламінго. Птахи прибули з турецького озера Туз. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на національний природний парк "Тузлівські лимани". Звідки прилетіли фламінго За даними нацпарку, зграя з 85 молодих фламінго з’явилася в заповідній зоні у середині жовтня. Птахи прилетіли з озера Туз у Туреччині. У 2026 році там народилися близько 12 800 пташенят фламінго - це найвищий показник за останні п’ять років. Перші пташенята вилупилися на початку червня, а наприкінці серпня молоді птахи вже почали літати та готуватися до міграції. У нацпарку припускають, що шлях до українського узбережжя молодим фламінго могли показати дорослі птахи, які раніше вже бували на Тузлівських лиманах. Можливо, вони пам’ятають цю місцевість як місце, де можна знайти їжу та перепочити під час міграції. Чи гніздяться фламінго на Тузлівських лиманах Протягом кількох останніх років рожеві фламінго не могли успішно виводити потомство на території національного природного парку. Одним із чинників, що заважали розмноженню птахів, у нацпарку називають шум війни, яку Росія веде проти України. Водночас у 2023 році на Тузлівських лиманах фламінго вдалося вивести близько 200 пташенят. За даними парку, це був єдиний рік від початку повномасштабної війни, коли птахи успішно розмножилися в цій місцевості. Чому фламінго успішно розмножувалися в Туреччині У нацпарку пояснюють, що цьогорічному успіху фламінго на озері Туз сприяли, зокрема, рясні опади. Вони допомогли підтримати рівень води та забезпечили птахів кормом - рачками Artemia salina. Важливу роль також відіграють заходи з охорони місць гніздування. У парку наголошують, що життя птахів значною мірою залежить від стану водно-болотних угідь і відсутності чинників, які їх турбують. Попри небезпеку, пов’язану з війною, молоді рожеві фламінго знову прилетіли на Тузлівські лимани. У нацпарку сподіваються, що українське узбережжя й надалі залишатиметься місцем, де ці птахи зможуть знаходити їжу та відпочивати під час міграції. Раніше РБК-Україна розповідало, що через російські обстріли та шум дронів у Чорному морі масово гинуть птахи, а рожеві фламінго у "Тузлівських лиманах" уже кілька років поспіль не можуть успішно вивести потомство. Війна також змушує перелітних птахів змінювати маршрути міграції та негативно впливає на їхнє розмноження. Також ми писали, як у 2023 році в Одеській області зафіксували рекордну кількість рожевих фламінго.

Поки Москву трусило від масованого нальоту 155 безпілотників, справжній погром стався в глибині РФ. У Росії 23 жовтня було зафіксовано удари по стратегічних об’єктах у Нижньогородській області та Пермському краї, під Москвою працювала ППО. Під прицілом опинилися ключовий дата-центр податкової служби та один із найбільших хімічних заводів РФ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Під удар потрапив дата-центр податкової служби Росії у місті Городець Нижньогородської області. Очевидці зафіксували на відео моменти атаки, а також роботу протиповітряної оборони. Зауважимо, що цей об’єкт є одним із двох ключових дата-центрів податкової служби РФ. Там зберігають і обробляють дані державних реєстрів та основні податкові бази. Через атаку наслідки можуть позначитися на роботі низки державних цифрових систем країни-агресорки. Крім того, під удар потрапив великий хімічний виробничий комплекс «Азот» АТ «ОХК „Уралхім“ у місті Березники Пермського краю Росії. Комплекс розташований на території близько 140 га, до його складу входить близько 90 виробничих корпусів. Водночас мер Москви Сергій Собянін заявив, що за ніч у напрямку Московського регіону летіло 155 дронів. За його словами, більшість безпілотників російська ППО начебто знищила на далеких рубежах. Ще п’ять БпЛА, як стверджується, нейтралізували на підльоті до російської столиці. Нагадаємо, у ніч проти 22 жовтня під Москвою в Серпухові атакували 75-й арсенал — єдину відому базу зберігання та ремонтне підприємство РФ, де відновлюють зенітно-ракетні комплекси «Бук-М1», «Бук-М2» та С-300В. За даними моніторингових ресурсів, Сили оборони України могли завдати удару ракетами або реактивними БпЛА. Місцеві жителі чули вибухи.

У ніч проти 22 жовтня російські війська завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки є одразу в шести районах столиці, зокрема значні руйнування припали на Оболонський р-н. Кореспондент РБК-Україна побувала на місці події та показує, який вигляд мають Retail Park, "Епіцентр" та "Ашан" на Почайній. Про це повідомляють Контракти.UA. Зруйнований "Епіцентр", потрощений Retail Park Найбільших руйнувань на Почайній зазнав гіпермаркет "Епіцентр" - будівлю частково знищено вогнем. На місці працюють підрозділи ДСНС, триває ліквідація наслідків та розбір завалів. Також серйозно потрощило сусідній торгівельний комплекс Retail Park. Зокрема, повністю знищено магазин меблів та товарів для дому JYSK, який розташовувався всередині комплексу. (Оновлено 13:20). Унаслідок нічної російської атаки магазин JYSK на Почайній у Києві повністю знищений, повідомила пресслужба компанії в коментарі РБК-Україна. "На щастя, ніхто зі співробітників не постраждав. Для нас це найважливіше", - наголосили в компанії. Наразі JYSK оцінює масштаби збитків та подальші кроки щодо роботи магазину. "Ашан" зазнав ушкоджень Поруч з епіцентром вибуху опинився й гіпермаркет "Ашан". Наразі біля будівлі працюють комунальники та працівники магазину: вони прибирають вибите скло. На майданчику перед входом уже підвезли плити ДСП, якими оперативно забивають пошкоджені віконні отвори та елементи фасаду. У коментарі РБК-Україна в пресслужбі Auchan підтвердили, що торгівельний заклад не зазнав критичних руйнувань. "Фасад та вхідна група магазину Auchan Почайна зазнали незначних ушкоджень", - уточнили виданню в пресслужбі мережі. Попри нічний обстріл та пошкодження вхідної групи, магазин уже працює в штатному режимі та приймає покупців. Обстріл Києва У ніч на 22 жовтня Росія випустила по Києву 21 балістичну ракету впродовж трьох хвиль ударів. Пошкоджень також зазнали енергетичні об'єкти, залізнична та метрополітенівська інфраструктура, торговельні центри й підприємства. За даними Київської міської прокуратури, станом на 9:30 ранку загинула одна людина, ще 24 постраждали, серед них - семеро дітей. Наслідки ударів зафіксували у шести районах столиці. У Дніпровському районі зруйновано 13 приватних будинків. В інших районах пошкоджено вісім багатоповерхівок, станцію швидкої допомоги, будівельний гіпермаркет, ресторан, монастир, поштове відділення та офісне приміщення.

Окупанти вдруге атакували Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска у Києві. Під ударом 20 жовтня опинилася операційна. Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву прем'єр-міністра України Сергія Корецького у Telegram. Про це повідомляють Контракти.UA. Росія ударила по операційній Корецький зазначив, що росіяни вдарили по лікарні вдруге. "Цього разу - по операційній Інституту Стражеска Національної академії медичних наук у Києві", - уточнив він. За його словами, торік удар припав на четвертий поверх інституту, а тепер - на шостий, де розташована операційна. "На щастя, обійшлося без загиблих. Один пацієнт дістав поранення, йому надали усю необхідну допомогу", - каже прем'єр. Інститут рятує людей із хворобами серця з усієї України, зазначив чиновник. Тут оперують, виходжують після інфарктів і повертають українцям життя. Раніше РБК-Україна писало, що уранці 20 жовтня дрон РФ вдарив біля АЗС у Голосіївському районі Києва. Одна людина загинула. Крім того, сьогодні вранці також ворог атакував автомобілі на трасі Київ-Одеса. Унаслідок атаки загинуло троє людей, є поранені.

Сотні акцій протесту проти Дональда Трампа пройшли у різних містах США. Учасники руху No Kings виступили на захист виборчих прав і закликали громадян достроково голосувати на виборах до Конгресу. У різних містах США 17 жовтня відбулися сотні акцій руху No Kings («Жодних королів»), учасники яких виступили проти політики президента Дональда Трампа та закликали американців достроково голосувати на проміжних виборах до Конгресу 3 листопада. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляє Associated Press. Організатори позиціонували акції як позапартійні та намагалися продовжити хвилю протестів No Kings, які протягом майже двох років проводять противники політики Трампа. У Вашингтоні кількасот людей зібралися біля Меморіалу Лінкольна. Учасники тримали плакати з написами «Голосуйте достроково» та «Руки геть від мого голосу». В Атланті член міської ради Майкл Джуліан Бонд закликав учасників переконувати інших американців прийти на вибори. «Конституція дає вам одне право, правда? Це право голосувати. Ви збираєтеся ним скористатися?» — звернувся він до присутніх. Бонд порівняв голосування із «суперсилою» та закликав американців не відмовлятися від можливості впливати на вибори. Суперечка навколо голосування загострюється Акції проходять на тлі нових суперечок щодо виборчих процедур у США. Трамп давно критикує голосування поштою та без доказів стверджує, що фальсифікації позбавили його перемоги на президентських виборах 2020 року. У четвер його адміністрація подала позов проти виборчих посадовців Каліфорнії та попросила суд заборонити підрахунок окремих бюлетенів, надісланих поштою, доки не буде перевірено імміграційний статус виборців, яких федеральна влада визначила як «ймовірних» негромадян. Наступного дня Міністерство юстиції попередило місцевих посадовців, що опрацювання таких бюлетенів може стати підставою для кримінального розслідування. Протести також відбуваються у Франції Нагадаємо, у Франції спалахнули масштабні протести проти зростання цін. За даними AFP, на вулиці в різних містах країни вийшли щонайменше 550 тисяч людей, а правоохоронці затримали близько 160 учасників акцій. У низці міст демонстрації переросли у сутички, пожежі та погроми. У Марселі група протестувальників у масках вибила двері мерії та проникла всередину. У Парижі учасники акцій перекривали дороги, запускали піротехніку й вступали у сутички з поліцією, яка застосовувала водомети та сльозогінний газ. Через протести також закривали окремі станції метро. Масові акції посилили тиск на президента Емманюеля Макрона та його уряд на тлі невдоволення французів зростанням вартості життя. Водночас частина громадян критикує дії правоохоронців, вважаючи застосовані ними заходи непропорційними.

14 жовтня 2026 року в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувся спеціальний закритий показ повнометражного документального фільму «Битва за гривню». Подія об’єднала людей, які творили історію української фінансової незалежності, представників державних установ, банківської спільноти, дипломатичного корпусу та українського кінематографа. Фільм розповідає про один із визначальних етапів становлення незалежної України — боротьбу за власну національну валюту. Адже гривня стала не лише символом державності, а й важливим інструментом економічного суверенітету країни. Про це повідомляють Контракти.UA. У перші роки незалежності Україні довелося долати залежність від радянського рубля, економічну кризу, дефіцит і гіперінфляцію. Водночас тривала складна робота над створенням власної грошової системи, виготовленням українських банкнот за кордоном і підготовкою грошової реформи 1996 року. Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов привітав присутніх із показом, відзначив велику роботу творчої команди та наголосив на актуальності фільму для сучасної України. До події долучилися представники керівництва Національного банку України, зокрема Ярослав Мотузка, заступник Голови Правління НБУ, а також керівники Асоціації українських банків. Особливого значення події надала присутність людей, які безпосередньо брали участь у становленні української фінансової незалежності, та героїв документальної стрічки. Серед гостей були генерал-лейтенант Служби безпеки України Василь Крутов і члени команди «Альфа», які брали участь в операції «Щит України-2», зокрема в першому рейсі з доставлення української гривні. На спеціальному показі були присутні герої та спікери фільму: Іван Заєць — народний депутат України I, II, III, IV та VI скликань; Олександр Кірєєв — заступник Голови Національного банку України у 1993–2003 роках; Олександр Савченко — заступник Голови Правління Національного банку України у 1991–1992 роках, із 2010 року — керівник Міжнародного інституту бізнесу;Алла Ковтун — економічна журналістка, редакторка газети «Урядовий кур’єр», авторка книги «Сальдо великих грошей». Анатолій Савченко – розробник  української СЕП, директор департаменту інформатизації НБУ, 1991- 2010 рр. Серед гостей були представники дипломатичного корпусу — посольств Канади, Швеції, Хорватії та Іраку. Їхня присутність підкреслила важливість розповіді про український шлях до незалежності для міжнародної аудиторії. «Битва за гривню» — це історія про те, що політична незалежність не може бути повною без фінансової та економічної самостійності. І про людей, які розуміли це ще тоді, коли майбутнє української держави лише формувалося. Поява гривні у 1996 році стала визначним кроком у зміцненні української державності. Однак фінансова незалежність не є раз і назавжди здобутим результатом. Вона потребує постійної праці, відповідальних рішень, стійкості державних інституцій і довіри суспільства. Саме тому історія, розказана у фільмі, набуває особливого звучання сьогодні, коли Україна захищає свій суверенітет і право самостійно визначати майбутнє. Стрічка поєднує свідчення учасників подій, архівні матеріали, документи та людські історії, перетворюючи складну фінансову хроніку на документальну розповідь про ціну незалежності. Створення фільму стало можливе за підтримали Державне агентство України з питань кіно. Партнером фільму виступив ТАСКОМБАНК, для якого участь у проєкті стала продовженням підтримки ініціатив, присвячених історії українських грошей та їхньому значенню для державності. Підтримка документального кіно дає можливість зберігати історичну пам’ять і передавати наступним поколінням знання про людей та події, які визначили шлях України. Авторка ідеї та продюсерка фільму Тетяна Лазарева, режисер і автор Володимир Сидько разом із творчою командою працювали над тим, щоб розповісти історію української гривні як історію боротьби за самостійність держави. Фільм має англомовну версію, що відкриває можливості для його представлення міжнародній аудиторії. Попереду — фестивальний шлях і подальше знайомство українських глядачів зі стрічкою. «Битва за гривню» — це більше, ніж історія національної валюти. Це історія про людей, які виборювали фінансову незалежність України, і про державу, чия незалежність сьогодні знову потребує захисту. «Битва за гривню» - 90 хвилин, Жанр: повнометражний документальний фільм. Рік виробництва: 2026. Авторка ідеї та продюсерка: Тетяна Лазарева. Режисер та автор: Володимир Сидько. Виробник: Продюсерська агенція ACCA. За підтримки: Державного агентства України з питань кіно

Зеленський заслухав доповідь української делегації після зустрічей у США. Україна повністю підтримала ініціативу США щодо енергетичного перемир’я, проте Росія ігнорує ці домовленості та продовжує щоденні масовані атаки. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді української переговорної групи після зустрічей у Вашингтоні. «Позиція абсолютно чітка: Україна готова гарантувати енергетичне припинення вогню, як і було оголошено президентом Америки, і Росія має зробити відповідні кроки», — пояснив глава держави. Зеленський нагадав, що станом на зараз не фіксується виконання Росією цих умов, які були озвучені Дональдом Трампом. Натомість, були російські удари по україській енергетиці вчора, тривають удари по енергетиці й сьогодні. Увесь день в Україні повітряні тривоги, РФ б’є «шахедами» і авіабомбами. «Якщо удари і є відповіддю Росії на заяву Президента Америки, то це означає, що росіяни змарнували чергову можливість наблизити мир. Багато залежить саме від позиції Америки, щоб деескалація все ж таки спрацювала. Потрібен тиск на Росію. Продовжуємо говорити з американською стороною на всіх рівнях. Визначили подальші кроки і дипломатичні рамки», — підсумував Зеленський. Нагадаємо, 11 жовтня Трамп заявив про негайний початок «енергетичного перемир’я» між Україною та Росією, стверджуючи, що обидві сторони погодилися на умови. Володимир Зеленський заявив, що оголошення Дональда Трампа про енергетичне перемир’я стало для нього новиною. Водночас він запевнив, що Україна готова до енергетичного припинення вогню. Проте Росія порушила «енергетичне перемир’я» у першу годину, одразу після його оголошення президентом США Дональдом Трампом.

"Ні, ти клади": у Путіна видали нові "деталі" дзвінка з Трампом, які підірвали Мережу Історія з небажанням першим класти слухавку перетворилася на привід для сатири над особистими відносинами Трампа і Путіна та критики американської політики щодо Росії. Після телефонної розмови президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна український сегмент соцмережі Threads вибухнув мемами. Причиною стала заява помічника президента РФ Юрія Ушакова про те, що наприкінці розмови жоден із лідерів не хотів першим класти слухавку. Українці іронізують над поведінкою президентів, порівнюючи їх із закоханою парою, яка нічого не бачить навколо себе. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. ТСН.ua зібрав найактуальніші меми про спілкування американського та російського президентів. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що не може розкривати всіх подробиць телефонної розмови Путіна з Трампом. Водночас він поділився деталлю, яка швидко стала приводом для жартів у соцмережах. «Під час розмови Путіна і Трампа ніхто не хотів першим класти слухавку», — сказав Ушаков. Саме ця характеристика завершення розмови викликала бурхливу реакцію серед українських користувачів Threads. У соцмережі почали поширювати меми, в яких спілкування двох президентів зображують як побачення закоханої пари, яка ніяк не може попрощатися. У мемах користувачі проводять паралелі між поведінкою Трампа і Путіна та відомим клоунським номером «Асісяй», що пародіює розмову закоханої парочки. Іронічні дописи висміюють демонстративну приязність двох політиків, які, судячи з коментаря Кремля, не поспішали завершувати спілкування. За гумором стоїть і політична критика. Українців обурює тональність відносин між президентом США та очільником держави-агресорки, яка вже п’ятий рік веде повномасштабну війну проти України. На тлі російських атак і закликів Києва посилити тиск на Москву така демонстрація взаємної прихильності сприймається багатьма українцями як недоречна. Тому меми про «закоханих голубків» перетворилися не лише на жарти про телефонний етикет, а й на спосіб висловити обурення політикою Вашингтона щодо Кремля. Окремим приводом для критики стали попередні позитивні висловлювання Трампа про домовленості щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Президент США також подякував Путіну за відповідні кроки. Ці заяви викликають особливе роздратування в Україні, де наголошують, що доходи Росії від експорту енергоресурсів допомагають фінансувати її воєнну машину. У соцмережах Трампу закидають готовність загравати з російським президентом напередодні проміжних виборів до Конгресу США. Критики вважають, що прагнення домовлятися з Москвою та публічно дякувати Путіну виглядає блюзнірством під час російської агресії проти України. Нагадаємо, США відкрили російському дизельному пальному доступ до свого та світових ринків не отримавши від Москви жодних поступок щодо миру в Україні.

У ДСНС України показали фото з Києва, де унаслідок атаки загинуло двоє людей. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу України з надзвичайних ситуацій. У ДСНС показали фото наслідків. На знімках видно численні руйнування та пожежі в різних районах міста. У Дарницькому районі рятувальники ліквідували пожежу на території гаражного кооперативу. Вогонь охопив 200 квадратних метрів. Під час гасіння виявили тіла двох загиблих. Ще двох людей вдалося врятувати. У Подільському районі загорілися дві нежитлові будівлі. На місцях працюють усі відповідні служби. Нагадаємо, нічна атака на Київ забрала життя двох людей у Дарницькому районі. Столицю кілька разів атакували балістикою - близько 03:23 і повторно близько п’ятої ранку. Також Росія масовано била по містах України від ночі 7 жовтня. Під ударом були Київ, Кременчук, Дніпро, Запоріжжя та Прилуки.

Біля берегів російського Сочі спалахнула масштабна пожежа на нафтовому танкері, який входить до «тіньового флоту» РФ та перебуває під українськими санкціями. Біля берегів російського Сочі (Краснодарський край) у морі спалахнула масштабна пожежа на танкері. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляють Телеграм-канали ASTRA і Exilenova+. «У місті Сочі місцеві жителі фіксують масштабну пожежу на одному за танкерів, що знаходився в акваторії порту. При цьому зазначається, що звуків вибуху чи повітряної тривоги не було», — пишуть у Exilenova+. За даними російських пропагандистських пабліків, пожежа, попередньо, почалася після атаки безекіпажного катера. Проте Сили оборони поки не підтверджували це. За даними прокремлівського пабліка Mash, судно перевозило сиру нафту з Новоросійська до Індії та було завантажено «майже під зав’язку». Згодом стало відомо, що це горить нафтовий танкер AFRAMAX RIO. Він «ходить» під прапором Ліберії і включений до списку санкцій України як судно «тіньового флоту» РФ, але не значиться у списках санкцій ЄС. У 2024–2026 роках танкер неодноразово вивозив нафту з російських портів. У списку адрес доставки, крім Індії — Сінгапур та Саудівська Аравія.