Установа № 27: як живе колишнє СІЗО, куди потрапили Штепа і Зайцева

Велика територія, обнесена "колючкою", розмістилася в Харкові між станціями метро "Холодна гора" та "Південий вокзал". За старою звичкою харків’яни називають це місце СІЗО, але у 2014 році його реорганізували в установу виконання покарань №27. Це місце має свою моторошну історію. Відкрита у 1848 році в’язниця бачила чимало заарештованих та розстрілів. "Найвищу міру покарання" тут приводили у виконання до 1970-х років.
Зараз установі доводиться приймати скандальних особистостей. Таких, як одіозна екс-голова Слов’янська Неля Штепа, підозрювані у скоєнні смертельного ДТП у Харкові Олена Зайцева та Геннадій Дронов. "Куди ж, якщо не до нас?", – кажуть працівники.
На сьогодні у колишньому СІЗО утримуються й ті, хто ще не отримав вироку суду, й такі, хто вже відбуває покарання. Сюди поміщають лише "першоходів" – ув'язнених, які опинилися за решіткою вперше за злочини середньої тяжкості, або тяжкі. Станом на кінець травня 2018 року тут знаходяться 1830 людей при максимальній наповненості 2400. У штаті – 420 працівників.
На великій території розташовано декілька корпусів, де утримують ув’язнених і підозрюваних. Спілкуватися з тими, хто ще знаходиться під слідством і утримується в ізоляторі, заборонено. До таких арештантів приставляють лише досвідчених працівників. Саме в ізоляторі утримували Нелю Штепу, зараз там знаходяться Олена Зайцева та Геннадій Дронов.
Робітники установи вже давно стомилися від запитань про відомих на всю Україну "мешканців" колишнього СІЗО. Лише повторюють: всі арештанти для них однакові, незалежно від статусу на свободі, а розголос іншої інформації заборонений.
Як і у будь-якому колективі, серед засуджених виникають сварки. Однак, кажуть працівники установи, масових бійок і поножовщини, які показують у фільмах, не трапляється.

У дворі установи увагу привертають чорні надписи на стінах – цифри під вікном кожної камери. Колись це підгледіли у "Хрестах" (слідчий ізолятор у Санкт-Петербурзі). Цифри – це корпус, пост і номер камери. Щоб тюремник бачив, хто намагається передати "коня" – це нитку з вікна у вікно, по якій передають записку. Тюремники "ганяють коней", тобто подібні передачі, "конокрадкою" – палицею. А за допомогою надписів на камерах можна швидко відреагувати на порушення.