За 40 метрів від ворога: життя солдата на передовій

Поблизу Кримського, що на Луганщині, щодня точаться бої між солдатами Збройних сил України та керованими Росією силами на Донбасі. Відстань між позиціями від 40 до 200 метрів. На одному із взводно-опорних пунктів служить Євген. У нього позивний «Одуванчик». Походження такого псевдо він не пам’ятає, адже на війні уже четвертий рік. Служить ще з другої хвилі мобілізації (з 2014 року).
Досвідчений солдат нерадісно згадує бойовий шлях, ба більше, не хоче про «неприємні речі» говорити вголос. Згадує сім’ю. Ще б пак! За роки війни у нього підріс трирічний син. Коли Євген їхав воювати, старший син ще був дитиною, а тепер, за його словами, – дорослий чоловік. Історія воїна, який нині перебуває на одному з найгарячіших напрямків фронту на Донбасі.

«Батько мені створював перешкоди кожен раз. Батько був проти з самого початку, бо сам у свій час в Афганістані проходив службу. Вони з моїм військовим комісаром служили разом. Війна почалася, я пішов. Відмовили раз, відмовили другий. Пізніше пішов напряму до комісара. Він сказав, що це тато (перешкоджає – ред.). Пішов до батька й нагадав йому, чого він мене вчив з дитинства – бути чоловіком до кінця. Або ти схибив, або ж чоловік до кінця. Тато заплакав і відпустив мене в армію. Я й пішов. Чоловік повинен захищати свій дім. Україна – це дім, захищаєш Україну, захищаєш свій дім, на цьому все сказано», – так Євген нас почав знайомити із своєю біографією

• 
• 
• 
• 
•