Після нещодавніх ударів по Харкову журналістам показали залишки ракети, яку, як припускає Україна, Росія отримала від Північної Кореї. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі повідомив журналістам 4 січня, що нещодавно розсекречені розвіддані виявили, що Північна Корея надала Росії пускові установки балістичних ракет і кілька балістичних ракет. З такою оцінкою погодився і радник голови Офісу президента України. 5 січня радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Росія вперше з початку повномасштабного вторгнення здійснила обстріл України ракетами, поставленими Північною Кореєю. Росія «нападає на українців за допомогою ракет, одержаних у держави, де громадян мучать у концтаборах за незареєстроване радіо, розмову з туристом, перегляд серіалів», – написав Подоляк у соцмережі Х (колишній твіттер). Українські фахівці не уточнили, які саме північнокорейські ракети, на їхню думку, Росія використовувала під час ударів по Україні, проте експерти вказують на ракету KN-23, що зовні майже ідентична російському «Іскандеру», а також ракету KN-24, яка є копією американських систем ATACMS. Нещодавно Міноборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю. У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії. Перед цим США заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася. Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. 4 січня офіційний представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі, посилаючись на нещодавно розсекречені розвіддані, заявив, що Росія використала невідомі північнокорейські балістичні ракети під час двох ударів по Україні. Кірбі назвав це «значною ескалацією, що викликає занепокоєння». Він також заявив, що Росія хоче отримати від Ірану балістичні ракети ближнього радіусу дії.

Україна 3 січня за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін. "Сьогодні, попри всі виклики, гарна новина за довгий уже час. Довга була пауза в обмінах, але жодної паузи не було в переговорах щодо обмінів. Ми використовуємо кожну можливість, пробуємо всі варіанти посередництва. На кожній міжнародній зустрічі, яка може бути допомогою, ми піднімаємо тему повернення наших полонених. І будемо й надалі працювати, щоб повернути усіх наших", — сказав президент Володимир Зеленський у відеозверненні. У Координаційному штабі з питань поводження із військовополоненими розповіли, що цей обмін став найбільшим за кількістю повернутих оборонців від початку повномасштабного вторгнення РФ. Так, додому повернулися 230 українських військових: ЗСУ — 130 людей (серед них ТрО — 14, ВМС — 14); Нацгвардії – 55; Державної прикордонної служби — 38; Національної поліції — 1. Україна також звільнила 6 цивільних, які були незаконно позбавлені волі. Серед повернутих були як ті, хто мав офіційний статус військовополоненого, підтверджений через Міжнародний комітет Червоного Хреста (182 людини), так і ті українські військовослужбовці, які вважалися зниклими безвісти та мали статус "пошук особи" (48). Більшість звільнених — чоловіки (225), п'ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 воїнів, 11 — офіцери. У Координаційному штабі також подякували Об'єднаним Арабським Еміратам "за активну участь у реалізації цього обміну". Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив, що 2024 рік дав старт 49 обміну військовополоненими. Омбудсмен додав, що нині 2 828 захисників вже вдома. Керівник Головного управління розвідник Міноборони Кирило Буданов також був присутній під час обміну. Генерал-лейтенант наголосив, що процес повернення українських захисників був "дуже складним". "Нарешті, через значний проміжок часу, нам вдалося провести дуже складний обмін. Цей обмін готувався досить довго", — зауважив Буданов. Тим часом, Міноборони Росії повідомило, що 3 січня повернуло 248 російських військовослужбовців, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну.

Вранці 2 січня російські війська завдали ударів по Києву й Харкову за допомогою крилатих та балістичних ракет. Під ударами опинились об’єкти цивільної інфраструктури та житлові квартали. Внаслідок атаки загинули щонайменше п’ятеро людей, майже сотня дістали поранення.Ракетній атаці передував запуск "шахедів" — уночі російські війська випустили 35 ударних дронів, однак Повітряні сили повідомили про знищення всіх БпЛА. Сили ППО також збили 72 з 99 ракет, зокрема усі 10 "Кинджалів".

Повітряні сили ЗСУ назвали ракетний обстріл України 29 грудня «наймасованішою атакою з повітря». Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок. За повідомленням Повітряних сил, російська армія випустила по українських містах 158 засобів повітряного нападу, силам ППО вдалося знищити 114 з них – 87 крилатих ракет типу Х та 27 ударних БПЛА Shahed. Атаки зазнали військові та промислові об'єкти, а також об'єкти критичної і цивільної інфраструктури: як повідомив президент України Володимир Зеленський, серед них – пологовий будинок, навчальні заклади, багатоповерхові та приватні житлові будинки, комерційний склад та паркувальний майданчик. Більше 130 людей постраждали, щонайменше 18 – загинули. Київська влада повідомила про трьох загиблих та 24 поранених, однак станом на 14:00 ці дані неостаточні. Повітряна тривога оголошувалася тричі і тривала сумарно майже 5 годин. За даними КМВА, за цей час силам ППО вдалося уразити понад 30 повітряних цілей над столицею. Пошкоджень зазнала станція метро Лук'янівська, житлові будинки в різних районах міста і нежитлові забудови. Крім того, внаслідок атаки «є незначні пошкодження» в системі теплопостачання, які не вплинули на її функціонування. Для ліквідації наслідків обстрілу міська влада перекрила кілька вулиць.

Зимові умови - холод, погіршена видимість і відсутність укриття з дерев без листя стали викликом як для України, так і для окупантів. Жодна зі сторін не досягла значних територіальних здобутків цього року, і бойові дії, в основному, йдуть на виснаження.

Уночі 22 грудня Росія атакувала Україну 28 "Шахедами". Протиповітряна оборона знищила 24 з них. Один з дронів влучив у багатоповерхівку Києва, зруйнувавши квартири на високих поверхах. Мер Києва Віталій Кличко розповів, що частково зруйновні несучі стіни між 24, 25 та 26 поверхами. "Загоряння в одній з квартир було оперативно ліквідоване", - розповів він. Одна зі зруйнованих квартир належить телеведучому національного марафону Андрію Ковальському. Він розповів, що в момент удару дружина встигла відбігти від вікна. Епіцентр вибуху був вище, але уламки впали на його квартиру. "Почалася пожежа, дим був страшний. Дружина і я встигли погасити вогонь. Якби не погасили, могло б бути все набагато гірше", - сказав журналіст. Дружина журналіста Тетяна Хитрик згодом написала у соцмережах: "Боже, дякую за життя, дякую, що ми і діти вижили в пеклі. В самому пеклі, що не згоріли живцем під завалами, що змогли потушити полумʼя, що змогли...".Минулої ночі дрони збили у межах Київської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Житомирської, Рівненської та Хмельницької областей, повідомили військові. Однак чотири "Шахеди" збити не вдалося: є влучання в інфраструктурний об'єкт у Миколаївській області, а уламками дронів пошкодили зерносховище на Одещині та будинки в Києві й Київській області. У столиці руйнувань зазнали багатоквартирний та приватні житлові будинки, постраждали двоє людей. Влада міста повідомила про влучання дронів та їхніх уламків у трьох районах: Соломʼянському, Голосіївському та Дарницькому. У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків дрона виникла пожежа у двоповерховому приватному будинку, повідомив т.в.о. голови районної адміністрації Микола Калашник. Він додав, що будинок був недобудований, і в ньому нікого не було: "Поруч у житлових будинках повилітали вікна від вибухової хвилі, уламки пошкодили фасадні частини, огорожі". У МВС України своєю чергою розповіли, що у Дарницькому районі виникла пожежа у кімнаті на другому поверсі двоповерхового приватного недобудованого будинку. Її оперативно ліквідували. "Це був третій поспіль повітряний удар дронами по столиці за останні шість днів", - написав у телеграмі начальник КМВА Сергій Попков. У Київській міській державній адміністрації сподіваються, що не доведеться відселяти мешканців. "Про відселення мова поки що не йде. Якраз ми сьогодні, думаю, до обіду зрозуміємо, яка ситуація безпосередньо з будинком. Якщо ви самі бачите, що практично там таких серйозних пошкоджень будинку немає. У будинку є світло, є тепло, є вода. Працюють ліфти. Тому що це все проведено в центральній частині будинку, тому вони виявилися непошкодженими. В мене є дуже великі сподівання в тому, що нам не потрібно буде нікого звідти відселяти і якомога швидше просто треба провести відновлювально-ремонтні роботи", – повідомив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. Що саме спричинило пошкодження – дрон чи його уламки – мають з’ясувати фахівці. "Різниці насправді в цьому немає. Дякувати Богу, що закінчилося таким чином, що практично відсутні постраждалі – двоє легкопоранених, яким надана допомога. Зараз фахівці більше детально розберуть ситуацію і з влучанням, і з тими наслідками, які приніс цей вибух", – сказав Поворозник. Офіційно в Повітряних силах ЗСУ повідомили про те, що РФ за час вторгнення випустила по Україні 3700 безпілотників. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

У ніч на 13 грудня Росія завдала удару балістичними ракетами по столиці України. Близько 3-ї ночі у Києві пролунало кілька вибухів. Через кілька хвилин після цього в місті оголосили повітряну тривогу. За даними КМВА, пуски балістичних ракет, найімовірніше, були із північно-східного напрямку. Сили ППО збили усі 10 ракет, але їхні уламки впали у 4-х районах Києва: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському. В результаті, щонайменше 53 людини отримали поранення, переважно різані рани. Серед постраждалих 8 дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитяча лікарня. Горіли автівки. Це вже другий ракетний російський ракетний удар по Києву цього тижня. Російська агресія руйнує життя людей, убиває і калічить. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські міста і населені пункти. Кремль, попри численні докази і свідчення, о фіксуються із початку повномасштабної війни, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру та населення.

У Львові протягом чотириденного воркшопу в Національному реабілітаційному Центрі «Незламні» (UNBROKEN) фахівці із-за кордону навчають українських колег протезуванню верхніх та нижніх кінцівок. «Через війну пацієнтів з важкими пораненнями та ампутаціями постійно більшає. Це значить, що нам потрібно ще швидше та ще якісніше виготовляти штучні кінцівки для захисників та цивільних, які їх втратили. А спеціалістів – не вистачає. Тому зараз ми переймаємо найкращий досвід, щоб вдосконалити свої навички і навчити інших», - розповів протезист Центру протезування Першого медоб’єднання Львова Назар Багнюк. Навчання триватиме 4-7 грудня, його проводять фахівці компанії Fillauer LLC, яка входить у список світових лідерів у галузі ортопедії та протезування. До Львова приїхали учасники з Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Одеси, Полтави, Житомира та Запоріжжя. Це протезисти з досвідом роботи від трьох місяців й до 23 років. У межах тренінгу вже знято мірки з трьох пацієнтів центру, і тепер для них виготовляють штучні кінцівки. Наприкінці воркшопу - цих пацієнтів запротезують. Як зазначають у центрі, десятки тисяч українців потребують протезів, а спеціалістів, які можуть їх виготовити, критично бракує. Цього року лише державним коштом в Україні було встановлено 15 тисяч протезів, експерти припускають, що благодійним коштом становлено не менше. Однак, якщо кількість встановлених протезів нижніх кінцівок вимірюється тисячами, то верхніх - сотнями. У той час як 30% ампутацій нині - це саме руки. Спеціалістів, які вміють «встановлювати руки» - одиниці, тому пацієнтам доводиться чекати на протез пів року і більше. Особливу увагу під час воркшопу приділятимуть виготовленню верхніх кінцівок. Адже одне з основних завдань для протезистів – у співпраці з лікарями визначати найоптимальніше функціональне призначення протеза руки. У програмі інтенсиву - вивчення технічних характеристик протезів, опанування основ спеціального програмного забезпечення, що необхідне для налаштувань високотехнологічних штучних кінцівок, та застосування отриманих знань на практиці. Навчання проводяться в рамках проєкту «Реабілітація та протезування українців в Україні», що реалізується завдяки програмі Український Фонд Швидкого Реагування, яку втілює IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.

6 грудня — це день, коли в 1991 році український парламент ухвалив закон «Про Збройні сили України». Закон визначає ЗСУ як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається обов'язок обороняти України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності». ЗСУ складаються із Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Повітряних та Військово-морських сил. Окрім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи Територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби. День Збройних сил України набув особливого значення у 2014-му році – після початку агресії Росії, і став всенародним визначним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії. ЗСУ своїм затятим спротивом, оригінальними несиметричними діями, успіхом на фронті здивували весь світ і зруйнували міф про непереможність російської армії. Дата 6 грудня є знаковою і для періоду визвольних змагань України у 1917−1921 роках. Історичні ремарки взяті із публікацій Українського інституту Національної пам'яті. Фоторепортаж Радіо Свобода до Дня Збройних сил України

6 вересня близько 14:00 війська РФ обстріляли Костянтинівку на Донеччині, поціливши по одному з ринків у середмісті. За словами свідків, на ринку саме була «година пік». У Міністерстві внутрішніх справ ввечері середи повідомили, що пошуково-рятувальну операцію в Костянтинівці завершено. Станом на 18:00 унаслідок російського обстрілу 17 осіб загинули та 32 отримали поранення. За даними влади, серед загиблих – одна дитина. За попередніми даними, внаслідок удару пошкоджено 20 магазинів, лінії електропередач, адмінбудівля та 5-й поверх житлового будинку. Вщент згоріли легкові автомобілі та низка торговельних об’єктів. Донецька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.«Російські окупанти навмисно здійснили терористичну атаку на цивільні об’єкти в місті Костянтинівці на Донеччині через невдачі своїх військ на полі бою», - Володимир Зеленський. Москва заперечує обстріли цивільних людей в Україні.