Військові 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону, які в складі сил оборони нині на цьому напрямку обороняються, показали, як це відбувається. Укриття в піщаних грунтах, лісові масиви, безперебійні обстріли артилерії, холод, бруд і думки про дім. А ще на передовій кажуть, що це – Перша світова у 21-му столітті. Воєнні кореспонденти Радіо Свобода побували на передовій понад добу разом із піхотинцями. Як це було – дивіться у фоторепортажі.

Фотографії міст, селищ і сіл, зроблені до та після російського вторгнення у 2022 році.

Рано-вранці 23 січня Росія здійснила ракетний удар по українських містах Київ, Харків та Павлоград на Дніпропетровщині, що призвело до загибелі мирних жителів і значних руйнувань, повідомляє місцева влада. Близько 04:00 та 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районам Харкова, повідомила місцева влада. За попередніми даними, атакували ракетами Х-22. Наразі відомо загалом про понад 60 постраждалих у Харкові внаслідок ракетного удару 23 січня, з них семеро людей загинули, повідомляє Міністерство внутрішніх справ України. За даними правоохоронців, серед постраждалих – восьмеро дітей. Також постраждали троє працівників поліції, які розбирали завали. За даними міського голови Харкова Ігоря Терехова, наразі в результаті російської атаки у Харкові пошкоджені 30 житлових будинків, вибиті близько тисячі вікон, у 20 будинках змушені були вимкнути опалення. Харків, який розташований за 30 кілометрів від кордону з Росією, часто відчуває на собі основний тягар зимових ударів Росії, що зазвичай вражають житлові райони міста, зауважують місцеві жителі.Унаслiдок ранкової ракетної атаки РФ в Києві постраждали 22 людей, зокрема 13-річний хлопчик, повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, у житловому будинку у Святошинському районі в одній із квартир виявили нездетоновану бойову частину ракети – людей евакуювали з будинку. Водночас у КМВА заявили, що внаслідок атаки РФ у Києві загинула людина. Є пошкодження у чотирьох районах міста. У Павлограді на Дніпропетровщині внаслідок ракетної атаки РФ загинула людина, є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська випустили 41 засіб повітряного нападу під час ранкової ракетної атаки на Україну: балістичні, крилаті, зенітні і керовані ракети. Українські військові збили 21 ракету. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою російських ударів є лише військова інфраструктура України.

Пропонуємо вашій увазі світлини, зроблені всередині літака-розвідника НАТО, який пильно стежить за діями Росії вздовж східного кордону Північноатлантичного альянсу.

Українські сили оборони під час січневих морозів на позиціях засніженого фронту.

15 січня Збройні сили України заявили, що збили російський літак-розвідник А-50. Знищення цього літака стало серйозним ударом по військових зусиллях Росії. ЗСУ також заявили, що знищили Іл-22 тієї ж ночі, що й А-50. Пізніше з'явилися світлини, які показують, що Іл-22, мабуть, пережив аварійну посадку із щонайменше сильно пошкодженим шрапнеллю хвостом. На самому літаку внаслідок ураження виникла пожежа. Джерело: Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).

Нові оборонні лінії показують, як активізувалося будівництво фортифікаційних споруд за останні місяці. Україна переводить свої військові операції проти Росії на більш оборонну основу.

Після нещодавніх ударів по Харкову журналістам показали залишки ракети, яку, як припускає Україна, Росія отримала від Північної Кореї. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі повідомив журналістам 4 січня, що нещодавно розсекречені розвіддані виявили, що Північна Корея надала Росії пускові установки балістичних ракет і кілька балістичних ракет. З такою оцінкою погодився і радник голови Офісу президента України. 5 січня радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Росія вперше з початку повномасштабного вторгнення здійснила обстріл України ракетами, поставленими Північною Кореєю. Росія «нападає на українців за допомогою ракет, одержаних у держави, де громадян мучать у концтаборах за незареєстроване радіо, розмову з туристом, перегляд серіалів», – написав Подоляк у соцмережі Х (колишній твіттер). Українські фахівці не уточнили, які саме північнокорейські ракети, на їхню думку, Росія використовувала під час ударів по Україні, проте експерти вказують на ракету KN-23, що зовні майже ідентична російському «Іскандеру», а також ракету KN-24, яка є копією американських систем ATACMS. Нещодавно Міноборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю. У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії. Перед цим США заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася. Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. 4 січня офіційний представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі, посилаючись на нещодавно розсекречені розвіддані, заявив, що Росія використала невідомі північнокорейські балістичні ракети під час двох ударів по Україні. Кірбі назвав це «значною ескалацією, що викликає занепокоєння». Він також заявив, що Росія хоче отримати від Ірану балістичні ракети ближнього радіусу дії.

Україна 3 січня за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін. "Сьогодні, попри всі виклики, гарна новина за довгий уже час. Довга була пауза в обмінах, але жодної паузи не було в переговорах щодо обмінів. Ми використовуємо кожну можливість, пробуємо всі варіанти посередництва. На кожній міжнародній зустрічі, яка може бути допомогою, ми піднімаємо тему повернення наших полонених. І будемо й надалі працювати, щоб повернути усіх наших", — сказав президент Володимир Зеленський у відеозверненні. У Координаційному штабі з питань поводження із військовополоненими розповіли, що цей обмін став найбільшим за кількістю повернутих оборонців від початку повномасштабного вторгнення РФ. Так, додому повернулися 230 українських військових: ЗСУ — 130 людей (серед них ТрО — 14, ВМС — 14); Нацгвардії – 55; Державної прикордонної служби — 38; Національної поліції — 1. Україна також звільнила 6 цивільних, які були незаконно позбавлені волі. Серед повернутих були як ті, хто мав офіційний статус військовополоненого, підтверджений через Міжнародний комітет Червоного Хреста (182 людини), так і ті українські військовослужбовці, які вважалися зниклими безвісти та мали статус "пошук особи" (48). Більшість звільнених — чоловіки (225), п'ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 воїнів, 11 — офіцери. У Координаційному штабі також подякували Об'єднаним Арабським Еміратам "за активну участь у реалізації цього обміну". Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив, що 2024 рік дав старт 49 обміну військовополоненими. Омбудсмен додав, що нині 2 828 захисників вже вдома. Керівник Головного управління розвідник Міноборони Кирило Буданов також був присутній під час обміну. Генерал-лейтенант наголосив, що процес повернення українських захисників був "дуже складним". "Нарешті, через значний проміжок часу, нам вдалося провести дуже складний обмін. Цей обмін готувався досить довго", — зауважив Буданов. Тим часом, Міноборони Росії повідомило, що 3 січня повернуло 248 російських військовослужбовців, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну.

Вранці 2 січня російські війська завдали ударів по Києву й Харкову за допомогою крилатих та балістичних ракет. Під ударами опинились об’єкти цивільної інфраструктури та житлові квартали. Внаслідок атаки загинули щонайменше п’ятеро людей, майже сотня дістали поранення.Ракетній атаці передував запуск "шахедів" — уночі російські війська випустили 35 ударних дронів, однак Повітряні сили повідомили про знищення всіх БпЛА. Сили ППО також збили 72 з 99 ракет, зокрема усі 10 "Кинджалів".