Минулого року на острові Хортиця в Запоріжжі діяла заборона на прогулянки. Зараз обмеження вже послабили й жителі активно прогулюються заповідником. Від музею історії козацтва до комплексу «Запорозька Січ» проклали нові доріжки та поставили лавки зі смітниками. Проте другий рік сам комплекс не працює. Зараз із оглядового майданчика – як біля самої Січі, так і Кургану Єдності відкривається панорамний вид на обмілілу річку Дніпро. Через пошкодження греблі Каховської ГЕС гирло річки звузилося і з’явилися острови, які дуже полюбилися пташкам. Зараз на берегах острова можна знайти різні металеві предмети, коріння дерев, які там росли, дерев’яні опори та багато скла. Аби люди не порушували та не гуляли по заповідних островах, берег патрулюють рятувальники та поліцейські. За інформацією Запорізької міськради, з початку липня рятувальники з островів доставили на берег 77 осіб. Як виглядає оголена Хортиця, дивіться у фоторепортажі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Під час нічної ракетної атаки на Одесу Росія вбила одну людину та поранила ще 22, пошкодила житлові будинки та пам'ятки архітектури у центрі. Великих руйнувань зазнав головний православний храм Одеси - кафедральний Спасо-Преображенський собор. Росія протягом цього тижня майже щоночі проводить масовані ракетні удари по Одесі та портовій інфраструктурі регіону. "Головна мета ракетних атак росіян на Одесу та регіон - це спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря", - написав у фейсбук секретар РНБО Олексій Данілов. Він також припустив, що метою Росії є "нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування "зернового коридору", оскільки "після провалу ідеї "енергетичної наддержави" Путін хоче стати "зерновою надімперією". "Знищення української інфраструктури... має зробити світ залежним від російського зерна і їх логістики і можливостей. План - поставити світ на коліна і зробити Росію унікальним зерновим постачальником", - вважає секретар РНБО України. В російському міноборони заявили, що завдали удару по об'єктах, "де готувалися терористичні акти проти РФ із застосуванням безекіпажних катерів", а на самих цих об'єктах "перебували іноземні найманці". За даними Національної поліції, внаслідок нової атаки одна людина загинула, а ще 22 отримали поранення. Серед них є четверо дітей. Там також повідомляють, що крім Преображенського собору в Одесі "пошкоджень та руйнувань зазнали об'єкти цивільної інфраструктури, багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі громадян. У багатьох будинках пошкоджені фасади та дахи, вибиті вікна". Як повідомили військові з ОК "Південь", під час ракетної атаки Росія застосувала 19 ракет різних типів: 5 крилатих "Онікс" з берегового ракетного комплексу "Бастіон" (Крим); 3 крилаті ракети повітряного базування Х-22 - пуски здійснювались з літаків Ту-22МЗ (акваторія Чорного моря); 4 крилаті ракети морського базування "Калібр" - імовірно з підводного човна (акваторія Чорного моря); 5 крилатих ракет наземного базування "Іскандер-К" (Крим); 2 балістичні ракети "Іскандер-М" (Крим). Українським силам ППО вдалося знищити 9 ракет - 4 "Калібри" та 5 "Іскандерів". Міська влада повідомляє, що руйнувань зазнала портова інфраструктура та щонайменше шість житлових будинків. У центрі Одеси в охоронній зоні ЮНЕСКО зруйновані дві пам'ятки архітектури, а також Спасо-Преображенський собор УПЦ (Московського патріархату). Міська рада уточнила, що руйнування є на бульварі Жванецького, також пошкоджений Будинок вчених та споруди поруч.

В ніч на 20 липня російські сили вчергове атакували південь України: як повідомили в командуванні Повітряних сил ЗСУ, загалом військові РФ випустили по Україні 38 повітряних цілей, з яких 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе. Одесу російські сили атакують третю ніч поспіль. У місті внаслідок атаки 1 загиблий, зруйнована адмінбудівля, пошкоджений дитячий садок, ясла та житлові будівлі. У Миколаєві через російський обстріл, за даними місцевої влади, двоє загиблих, зруйнований триповерховий житловий будинок.

Українські військові, за повідомленням Генштабу ЗСУ, змогли захопити стратегічні висоти поблизу Бахмута. Це дозволило наблизити українську артилерію на відстань удару до російських позиціях. Росія заявила, що її армія взяла під контроль Бахмут у травні 2023 року. Місто майже повністю знищене російською артилерією за час постійних боїв, що розпочалися у серпні 2022 року. Та не пройшло і двох місяців, як ЗСУ знову відтіснили російські сили і зайняли панівні висоти поблизу Бахмута. Фоторепортаж. Джерело: AP, Reuters

У Києві стартували навчання з підготовки до нацспротиву для жителів столиці: заняття з першими учасниками провели 5 інструкторів-волонтерів, які мають професійні навички та досвід бойових дій. Теоретичні та практичні заняття пройшли ті охочі, які першими заповнили спеціальну форму. Зокрема, працівники Департаменту муніципальної безпеки та інструктори-волонтери провели теоретичні заняття з таких напрямів:- основи мінно-вибухової безпеки, де розглядали види вибухонебезпечних предметів і правила поводження з ними;- стрілецька підготовка, де ознайомили з видами вогнепальної зброї та як поводитися з нею;- основи тактичної медицини, де вивчали дії з надання первинної медичної допомоги постраждалим.Під час практичних занять слухачі опановували навички ведення стрільби з автомата АК-74 на лазерному тренажері.«Такі навчання ми проводитимемо майже щодня, адже охочих долучитися до підготовки зареєструвалося дуже багато. Тільки за першу добу подали заявки понад 2 тисячі осіб, майже 70% із них – жінки», – розповів заступник директора Департаменту муніципальної безпеки Михайло Щербіна.Він додав, що з 15 липня в Києві розгорнуть ще дві локації, де одночасно зможуть навчатися близько 120 людей. Для зручності вони обиратимуть для тренувань робочі або вихідні дні. Фото: Олексій Самсонов

У понеділок, 10 липня, у Миколаїв, разом із супроводжуючою делегацією, прибула 10-річна волонтерка з Японії Міраі Шіраіші в межах проєкту «Дитячий погляд на не дитячу війну». Метою проєкту є збір історій дітей, які в своєму віці пізнали всі жахи війни: вимушені були покинути свої домівки, стали сиротами, зазнали фізичних та психологічних травм.

Українські військові 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» показали і розповіли трохи про M2 Bradley. Дивіться в ексклюзивному фоторепортажі кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка.

Голова ДСНС Сергій Крук: "Незламна столиця. Аварійно-рятувальні роботи завершені у 25-поверховому будинку, який постраждав від ворожої атаки. Рятувальникам вдалося евакуювати з будинку 24 людини. На жаль 5 осіб загинули. Щирі співчуття. Дякую особовому складу за професіоналізм та відвагу!"

Жителі приватного сектору нерідко зовсім незахищені під час обстрілів — вони не мають поруч укриттів чи станцій метро. Тому Кирило Барашков і вирішив побудувати сховище для своєї родини. Кирилу 43 роки, він адвокат, з початку повномасштабного вторгнення також волонтерить. Після масованої атаки 10 жовтня, коли російські ракети прилетіли на Володимирську, в парк Шевченка та під скляний міст у Києві, Кирило і взявся побудувати бункер біля свого дому. — Ми з родиною живемо у приватному секторі, тут немає жодних підземних укриттів, як у спальних районах чи в центрі міста. Тому я вирішив побудувати власний бункер для себе і наших сусідів прямо на вулиці. Його проєктував виконроб, мій старий знайомий. Він довго воював, допоки його не комісували через поранення. Бункер він споруджував зі знанням справи. Конструкція зовсім проста: це одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею — викопували екскаватором. Згори — два метри армованого бетону. Стіни обшиті вагонкою і дерев’яними панелями.Усередині я облаштував приміщення так, щоб було максимально затишно, тепло, аби тут могли сидіти діти. Поставив м’який диван, кушетку, стільці. Коли родина у від’їзді, я спускаюся сюди ночувати, щоб уже не бігати під час тривог. Спиться як у барокамері: ні світла, ні звуків. І спокійно. Для тепла встановив камін. Він безпечний, це сучасний закритий камін зі скляними дверцятами. Вентиляція зроблена як належить, йде двома шляхами: чисте повітря надходить одним, а іншим — виводяться продукти згоряння. Є запас питної води і маленький біотуалет — людям має бути комфортно, коли вони знаходяться у бункері протягом тривалого часу. Будувати його я почав у жовтні, під час активних атак на Київщину, а завершив у грудні. Працювало четверо людей. Хотілося ще швидше, бо в мене вагітна дружина і двоє дітей — було страшно за їхнє життя. Затримки у будівництві ставалися тільки через погоду. Довелося це робити у холод — північні «друзі» не лишили нам іншого вибору. Бункер може вмістити до 15 людей. Я зробив кодовані двері й розіслав код усім сусідам — у нас є свій чат, — тож вони приходять сюди, коли хочуть. Звичайно, не всі спускаються в укриття, та людей просто гріє думка, що їм є куди йти. У нас свого роду закрите ком’юніті, тож місцеві відреагували на цей проєкт максимально позитивно. Я часто бував у Ізраїлі і знаю, що там укриття у житлі взагалі обов’язкові. У будь-якому випадку бункер був створений як об’єкт соціальної інфраструктури. Жодні документи я не оформлював; якби я це робив, то досі не зробив би його. Ділянка знаходиться у приватній власності, тож я маю право на таке будівництво — моя територія. А якщо в когось є претензії, нехай прийде і розкаже, що я під час війни не можу облаштувати бункер для людей. Загалом будівництво коштувало 20 тисяч доларів. На безпеці не можна економити, це зараз найважливіше. Вважаю, що таке укриття — об’єктивна необхідність. Я постійно дивуюся: в нас люди під час війни купують авто по 30-40 тисяч доларів, роблять ремонти. А отак скинутися вп’ятьох, наприклад, на один бункер — безпечне місце, куди можна спускати своїх дітей, — так ні. Про інші випадки, коли хтось так само збудував собі бункер, я не чув. Я не взяв ані копійки в інших мешканців вулиць, у мене є можливість — я зробив. А вже коли війна закінчиться, влаштую тут чоловічий клуб, будемо відпочивати з сусідами. Дружина не проти. Фото: Михайло Палінчак, спеціально для Bird in Flight

Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва припинив своє існування.  Аеропорт цілком зруйнований 22 січня 2015 року в результаті атаки російських військ та терористичних угруповань. Точна кількість загиблих бійців, що брали участь в обороні аеропорту невідома. Рахунок йде на сотні з обох сторін. Не виключено, що під заваламі й досі лишаються люди.