Денис Казанський: День Незалежності та пів року від початку війни. Ніщо так не надихає в цей день, як перечитування публікацій російських телеграм-каналів від 24 лютого.

Черкаському фотохудожнику Ігорю Солодовнікову нещодавно дістався архів зі знімками України на рубежі XIX та XX століть. Про світлини відомо небагато, але вони точно були надруковані в гітлерівській Німеччині. Фотограф Валерій Мілосердов, який працює з архівами, пояснив Bird in Flight, у чому цінність цих знімків і чому вони могли бути частиною нацистської пропаганди. Фотохудожник Ігор Солодовніков із Черкас купив листівки з рідкісними знімками України початку минулого століття. Продавець не назвав ані точного місця, де були зроблені світлини, ані їх призначення, ані навіть імені автора. Втім, останнє все ж вдалося дізнатися. Автором виявився Володимир Світличний — один із перших українських фотографів. Відомостей про Світличного залишилося небагато: фотограф Андрій Котлярчук стверджує, що той був учнем відомого київського фотографа і художника Франца де Мезера. Також є дані, що Світличний співпрацював з Громадою святої Євгенії — благодійним товариством, яке існувало в Російській імперії до 1918 року. Видавництво цієї громади стало одним із перших, хто почав друкувати листівки та репродукції. Виявилося, що такі ж фотографії чотири роки тому опублікував меценат Володимир Козюк. З однією відмінністю — підписи на них були зроблені російською та французькою мовами, а надруковані листівки були, схоже, незабаром після створення. До Ігоря Солодовнікова ж потрапили картки, надруковані в 1940-х роках у Німеччині. Bird in Flight попросив його розповісти про історію колекції, а фотографа Валерія Мілосердова — пояснити, навіщо тиражувати ідилічні зображення України у Третьому рейху. Ігор Солодовніков, фотограф і художник: — Я отримав ці листівки від черкаського колекціонера. Йому терміново потрібні були гроші, тому він шукав покупця унікальних знімків українських сіл часів царизму. Він міг би продати листівки окремо, але хотів зберегти цілісність, тому що це дуже рідкісне зібрання з 37 фотографій і воно мало бути повним. Кадри були зроблені на початку XX століття, але надрукували їх тільки в 1942 році в гітлерівській Німеччині. Мене вразив художній рівень світлин, висока якість фотоматеріалів, неймовірна передача матеріальності та художній відбір при створенні фотозображень. У сюжетах — самобутність української сільської культури, художнє оформлення побуту, одягу і будинків. Я колекціоную світлини, які розповідають про життя і побут українців, в основному це фотографії 1914—1960 років. Валерій Мілосердов, український фотограф і фоторедактор: — Видно, що це хороша професійна зйомка. Таких свідчень про життя українців дуже мало: ми — народ з підрізаним корінням. Країна, по якій пройшлися кілька воєн, Голодомор, Голокост і репресії, що знищили безліч свідчень минулого життя. На той час фотографія була досить розвинена в Російській імперії (на цих кадрах, швидше за все, зображені території, що відносяться саме до неї). Тому знімати могли і місцеві фотографи. На листівках — Центральна Україна, про це ми можемо судити за ландшафтом. Але найцікавіше дата, коли ці знімки були надруковані: 1942 рік. У квітні 1941-го рейхсміністр східних окупованих територій Альфред Розенберг подав Адольфу Гітлеру другу доповідну записку, в якій розповів про своє бачення цих земель. Особливе місце в ній приділялося Україні, яка повинна була стати житницею Німеччини. У планах нацистів було залишити працездатну частину місцевих жителів і заселити колоністів. Тоді ж стали з’являтися пропагандистські матеріали, що переконували вирушити до України. Наприклад, є відомий фоторепортаж, в якому німецька дівчина приїжджає до Києва і знаходить тут роботу. На одній із цих листівок ззаду написано по-німецьки «український ландшафт». Їх я теж бачу як пропагандистський матеріал, в якому зображена ідилічна картина життя в окупованій нацистами Україні.

На фотографиях, которые вызвали резонанс в социальных сетях, позируют дети младшего школьного возраста. Все они одеты в форму солдат Советской армии, позируют возле оружия или боевой техники, а на их лицах — грим, имитирующий ранения. В московском детском саду повесили календарь, приуроченный к 75-летию со дня окончания Второй мировой войны. На его страницах напечатаны фотографии детей со следами искусственной крови и в форме Советской армии. Об этом в своем фейсбуке написал москвич Алексей Бигильдин. «Вот такие вот плакаты с окровавленными детьми развесили в нашем детском саду сегодня. И предлагают сделать фотосессию в таком же стиле. Аргументация: дети должны помнить о войне. 3-6-летние дети», — написал Бигильдин. Он не уточнил, о каком именно учреждении идет речь. Вскоре страницами из календаря поделился в твиттере российский политик Алексей Навальный: «Такие плакаты развешивают в детских садах Москвы. Не в школах. Наверное, теоретически, можно было бы объяснить такое, но с детьми 10-14 лет. Типа, как пионеры-герои в СССР. Но для чего нужно вешать окровавленных детей там, где находятся малыши от трёх до шести лет?». Оказалось, что календарь был создан по заказу российского хостинг-провайдера Masterhost и посвящен детям войны, которые помогали партизанам. На своей странице в фейсбуке компания заявила, что изучила «множество документов того времени» в процессе работы над календарем и опиралась на реальные фотографии периода Второй мировой войны. В качестве моделей были выбраны дети сотрудников компании. Masterhost также назвал имена двух подростков, награжденных медалями «За боевые заслуги» и «За отвагу» в 1944 году. Именно они, по словам представителей хостинг-провайдера, вдохновили на создание календаря. После этого в департаменте образования и науки города Москвы официально заявили, что не размещали календари с изображением детей в образе солдат Советской армии, а администрации дошкольных учреждений не предлагали родителям воспитанников провести подобную фотосессию.

Підбірка агітаційних плакатів СССР і Третього Рейху. Як кажуть, знайдіть відмінності.

Блогер softranger: "Решил вот написать про Украину. Всю правду-матку. И проиллюстрировать это все своими собственными свежими фотографиями, сделанными в последние два месяца. Если вы внимательно следите за российскими СМИ, то у вас должны была сложиться вполне определенная картина того, что творится сейчас в Украине (страна, запрещенная в России). Холод, голод, нищета, депрессия. Народ, измученный тем, что уже три зимы подряд в квартирах 10 градусов тепла (это еще в лучшем случае), отсутствием еды, непомерными жилищными платежами, когда зарплаты хватает только на оплату света, получаемого от 25-ватной лампочки, уже не имеет сил подняться на борьбу и скинуть ненавистную фашистскую хунту. Там более, что покрышки сожжены на десять лет вперед. Безвиз оказался не перемогой, а зрадой. Только олигархи могут себе позволить им воспользоваться. Простые украинцы вынуждены тайком от СБУ переходить вброд Сиваш и "отдыхать" в пещерных городах в Крыму, выпрашивая подаяния у русских туристов, приходящих туда на экскурсии. Но реальная действительность в сто раз страшнее. И сейчас я наглядно вам это докажу на примере родного Харькова. Итак, начнем. Только уберите от экрана маленьких детей, беременных женщин и стариков. Они могут не пережить этот ужас. Надеюсь, что вы по достоинству оценили творящийся в моем городе ужас. Охотно приму предложения на публикацию этой статьи от ведущих российских изданий. Выступлю с этими разоблачениями на 1-м канале, НТВ, канале "Звезда", Life News, в шоу Малахова, Соловьева, Кисилева и перед домочадцами Дома-2. Шлите денег. Же не манж па си жюр"!

Официальный  репортаж: "Презентация первого детского журнала ЛНР "Вежливые человечки" состоялась в Луганске. Сергей Колесников, главред издания: "Основной целью журнала является духовно-патриотическое воспитание подрастающего поколения. Мы хотим, чтобы наши дети выросли такими вот "мальчишами-кибальчишами", людьми без страха, без упрека, вежливыми, открытыми, защитниками своей земли, своих близких, честными и благородными. Мы хотим, чтобы у наших детей был какой-то идеал, и они к нему стремились В отличие от Украины, журнал не несет ненависти к другим национальностям и культурам", а направлен исключительно на воспитание патриотизма и любви к Родине. В качестве образца для детского журнала создатели взяли советский журнал "Веселые картинки".

Пропагандистские машины противоборствующих во Второй мировой войне сторон работали на полную мощь, листовки и агитационные плакаты распространяли в невероятном количестве. Эта подборка немецких плакатов для оккупированных советских территорий.