НОВОСТИ ДНЯ: Смакота з фаршу та капусти, краща за голубці: просто змішайте все  В Україну йде аномальна спека: синоптик приголомшив прогнозом  Війна, "референдуми" та жертви: Росія за 30 років спровокувала конфлікти у трьох країнах  В Україну повертається тепло і сонце: прогноз погоди на 29 вересня  Російським полоненим в Україні дозволять телефонувати рідним: деталі  У Росії створюють списки ухилянтів від мобілізації і хочуть відбирати у них авто  Російські "референдуми" під дулами автоматів: як голосували окуповані території і що буде далівсе новости дня
Фоторепортажиметки: Крым
  • Российские военные базы в Крыму на снимках Google Earth: полуостров напичкан военной техникой и складами боеприпасов Российские военные базы в Крыму на снимках Google Earth: полуостров напичкан военной техникой и складами боеприпасов

    Юрий Христензен, автор скриншотов: "Google Earth добавил свежие августовские фотографии Крыма в высоком разрешении. Полуостров напичкан военной техникой и складами боеприпасов. Там еще курить и курить". Надо принять во внимание, что ситуация на сегодняшний день может быть несколько иной - редакция.

    19.08.2022 14 6456
  • Супутникові знімки російської бази в окупованому Криму: до та після потужних вибухів Супутникові знімки російської бази в окупованому Криму: до та після потужних вибухів

    На супутникових знімках, зроблених незадовго до вибухів на російській авіабазі в окупованому Криму та після них, видно пошкодження, спричинені вибухами. Військово-морські сили Росії втратили щонайменше дев'ять військових літаків, у тому числі винищувачі Су-30СМ і бомбардувальники Су-24М, свідчить аналіз зображень «до і після», повідомили журналісти «Схем» (Радіо Свобода). Міністерство оборони Росії заявило про «детонацію кількох авіаційних боєприпасів». В Міноборони України офіційно не підтвердили факту обстрілу аеродрому, а порадили пильніше слідкувати за протипожежною безпекою. Американське видання The New York Times зацитувало неназваного українського військового високопосадовця, який визнав, що до вибухів причетні українські Збройні сили. За його словами, з цього аеродрому злітали літаки, які завдавали ударів по півдню України, а для атаки на нього використали обладнання «ексклюзивно українського виробництва», хоча він не уточнив, яке саме. Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у Кремля немає жодних мотивів звинувачувати Україну в ударах, оскільки такі удари продемонстрували б неефективність російських систем ППО. Також у ISW припускають, що Україна могла модифікувати свої ракети «Нептун» для наземної атаки, але нині немає жодних доказів, що підтверджують цю гіпотезу. Такий крок міг би стати значним загостренням у ході війни, кажуть деякі оглядачі. Курортне селище Новофедорівка (до 1994 року закритий авіагарнізон Саки-4) відходить від пережитого 9 серпня. На автобусних зупинках, у магазинах можна почути, як місцеві жителі жваво, з деталями обговорюють наслідки інциденту. Емоції в людей, зрозуміло, різні. Проте все в результаті зводиться до одного: коли і в якому обсязі окупаційна влада компенсує їм завдану шкоду.

    11.08.2022 20 5253
  • Новофедорівка: вибухи на російській авіабазі в Криму Новофедорівка: вибухи на російській авіабазі в Криму

    Агентство Reuters з посиланням на очевидців повідомляє про вибухи на аеродромі в Новофедорівці в анексованому Росією Криму. Дим піднімається в районі російської авіабази, розташованої у селищі. Новофедорівка розташована на березі Чорного моря, неподалік міста Саки на західному узбережжі Криму. Раніше тут була військова частина армійської авіації України, але навесні 2014 року під час захоплення півострову Росія розмістила тут свою авіабазу. Від Новофедорівки в Криму до найближчих позицій українських збройних сил в Херсонській області біля 200 км. Про наявність в ЗСУ або постачання від західних країн ракет відповідної дальності публічно не повідомляли. Внаслідок вибухів у Новофедорівці постраждали п'ятеро людей, повідомляє російське агентство ТАСС з посиланням на призначеного Москвою голову міністерства охорони здоров'я Криму. Серед постраждалих є дитина, каже він. За його словами, одному із постраждалих роблять операцію. На аеродромі розташований навчально-тренувальний комплекс "Нитка" та склади з боєприпасами, де відпрацьовується зліт та посадка на палубу авіаносців. На виїзді з Новофедорівки утворилися затори: туристи поспіхом їдуть із селища. Сьогоднішні вибухи у Новофедорівці є черговим нагадуванням про те, чий Крим, написала віцепрем'єрка Ірина Верещук у своєму телеграм-каналі. Вона стала одним із перших українських посадовців, які прокоментували цю подію. "Сьогодні Міжнародний день корінних народів. В Україні такими вважаються кримські татари, караїми та кримчаки. А сьогоднішні вибухи в Новофедорівці є черговим нагадуванням про те, чий Крим. Бо то є Україна!" - наголосила Верещук. Телеграм-канал "Mash на хвилі" також із посиланням на очевидців повідомив, що горять склади з боєприпасами і злітна смуга в Новофедорівці. "Перший вибух пролунав близько 15:20, всього повідомляють про десять. Попередньо пошкоджено сусідні будинки". Згодом російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що виїхав на місце події, а обставини "з’ясовуються". Радник Аксьонова Олег Крючков заявив, що поки що може "підтвердити лише сам факт кількох вибухів у районі Новофедорівки". Водночас заступниця глави російської адміністрації Сакського району Вікторія Казьмірова заявила російському державному агентству ТАСС, що "аеродром вибухає".

    09.08.2022 20 5013
  • «Мертвый» сезон в бухтах Коктебельского залива  «Мертвый» сезон в бухтах Коктебельского залива

    Коктебельский залив с востока ограничивается мысом Киик-Атлама, с юго-запада – Планерным (Мальчин, Пастуший), который в свою очередь представляет собой восточный склон массива Кара-Даг. На первом мысе раскинулся закрытый в советское время из-за работающих там двух военных заводов поселок городского типа Орджоникидзе, у мыса Планерный – популярный курортный поселок Коктебель. Коктебельский залив включает в себя четыре бухты: Коктебель, Мертвую, Тихую и Провато. Залив известен своим галечным пляжем. Среди гальки раньше можно было найти россыпи полудрагоценных камней – яшмы, агата, опала, халцедона и сердолика. Главная природная достопримечательность залива – мыс Хамелеон, который омывается водами Тихой и Мертвой бухт. Как выглядят бухты накануне зимы – в этом фоторепортаже.

    29.11.2021 18 5644
  • «Вернем «скифское золото», а затем и Крым». Запутанная история «скифского золота» Крыма «Вернем «скифское золото», а затем и Крым». Запутанная история «скифского золота» Крыма

    Семь лет назад стены нескольких крымских музеев покинули около пятисот экспонатов времен скифской эпохи. Эти древние изделия имеют большую историческую и культурную ценность для Украины и мира, говорят исследователи. Экспонаты должны были провести полгода в музее Алларда Пирсона в Амстердаме и вернуться назад. Но все изменили события весны 2014 года. На момент окончания выставки в Амстердаме Крым был аннексирован уже несколько месяцев. Нидерланды не признали аннексию полуострова, поэтому в музее Пирсона не знали, как и куда возвращать экспонаты. Часть экспозиции, которая приехала из Киева, вернулась в украинскую столицу, а коллекция из Крыма около семи лет дожидалась судебного решения в хранилищах нидерландского музея. В деле на нее претендовали четыре музея на полуострове. Они настаивают на том, что имеют право управлять музейной коллекцией и называют «скифское золото» культурным достоянием Крыма, а не всей Украины. Также крымские музеи ссылались на договоры о предоставлении экспонатов для выставки, которые они подписывали согласно украинскому праву. В Киеве же заявляют, что ценности принадлежат не крымским музеям, а государству. Украинские власти опасались, что, если «скифское золото» передадут на полуостров, оно попадет под контроль России и будет утрачено для Украины. 26 октября 2021 года Апелляционный суд Амстердама принял решение передать Украине «скифское золото». Президент Украины Владимир Зеленский назвал решение суда «долгожданной победой». «Сначала вернем «скифское золото», а затем и Крым», – написал он твиттере. Подконтрольные России власти Крыма отреагировали на решение Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота» – экспонатов крымского музея, которые отправили на выставку в Нидерланды до российской аннексии Крыма, назвав его «несправедливым и неправовым». Директор «Центрального музея Тавриды» в Симферополе Андрей Мальгин сообщил, что не исключает возможности обжалования решения Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота»  

    27.10.2021 11 5104
  • Президент Зеленський побував на адмінмежі з Кримом. Офіційний репортаж Президент Зеленський побував на адмінмежі з Кримом. Офіційний репортаж

    Під час робочої поїздки до Херсонської області Президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції військовослужбовців на адміністративній межі з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим. Капітан Руслан Маришев ознайомив Главу держави з оперативною обстановкою та системою укріплень на адмінмежі з АР Крим. На передовій позиції Володимир Зеленський оглянув бліндаж та окопи й коротко поспілкувався з військовослужбовцями, які несуть тут службу. Президент поцікавився рівнем забезпечення та умовами перебування бійців на позиціях. Також Глава держави відвідав базовий табір українських військових поблизу села Чаплинка, де ознайомився з умовами розміщення особового складу. У модульному містечку Володимир Зеленський оглянув спальний, санітарний модулі та польовий спортивний зал. У санітарній частині Глава держави поспілкувався з черговими лікарями, запитав про забезпечення медобладнанням та лікарськими засобами, а також поцікавився епідемічним станом і перебігом вакцинації серед військових. «Ми сьогодні на Херсонщині. Бачимо наші позиції, перевіряємо готовність з точки зору техніки, наших бійців, наших бригад. Дуже важливо як на передовій, так і в резерві бачити стан наших військових, стан нашої армії – технічний і психологічний. Це важливо для того, щоб розуміти: те, що війська відходять, не значить, що армія не повинна бути готовою до того, що може в будь-який момент бути повернення військ до кордонів нашої країни», – сказав Володимир Зеленський. Також Глава держави передав двом військовим підрозділам прилади нічного бачення та тепловізори.

    27.04.2021 25 7712
  • Нехватка пресной воды в Крыму. Хроника водного кризиса в фотографиях Нехватка пресной воды в Крыму. Хроника водного кризиса в фотографиях

    Генеральная Ассамблея ООН объявила 22 марта Всемирным днем водных ресурсов. Этот день призван привлечь внимание к проблеме нехватки пресной воды и доступа к ней, а также к необходимости преодоления глобального водного кризиса. Ежегодно эта дата посвящена определенной теме. В 2021 году это тема ценности воды. Крымчане прожили 2020 год в условиях засухи и ограничений водоснабжения, и проблемы с водой продолжаются до сих пор. Летом прошлого года в нескольких районах Крыма начали вводить графики подачи воды. Сейчас многие населенные пункты полуострова получают воду по часам. Такие меры начали применять из-за обмеления водохранилищ и сокращения запасов пресной воды. При этом российские власти Крыма расконсервировали скважины и использовали подземные источники. В октябре на полуострове заговорили об опреснении морской воды. Сейчас российские власти Крыма называют опреснение единственным способом «гарантировать стабильное водоснабжение» на полуострове. Однако жители Ялты, где планируют построить опреснительную установку, выступили против ее строительства. Мониторинговая миссия ООН в Украине настаивает на том, что с учетом аннексии Крымского полуострова, «Россия несет основную ответственность за обеспечение доступа к воде защищенным лицам в Крыму». Раньше Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом. После аннексии Крыма Россией в 2014 году поставки воды на полуостров прекратили. Официальный Киев утверждает, что они возобновятся только после деоккупации Крыма. Как Крым переживает нехватку пресной воды – в фотогалерее Крым.Реалии.

    24.03.2021 25 8776
  • Митинг 26 февраля 2014 года. Крым. Как это было Митинг 26 февраля 2014 года. Крым. Как это было

    Семь лет назад, 26 февраля 2014 года, под стенами крымского парламента в Симферополе прошел масштабный митинг, в котором участвовали пророссийские и проукраинские активисты. Последние требовали не допустить рассмотрения вопроса о назначении референдума о статусе Крыма, запланированного в тот день на парламентской сессии. На тот момент на митинге в Севастополе уже «назначили» российского «народного мэра» Алексея Чалого вместо действовавшего тогда главы города Владимира Яцубы. В Симферополе события могли бы развиваться по такому же сценарию. Однако проукраинским участникам митинга удалось добиться переноса сессии крымского парламента. Она состоялась на следующий день, 27 февраля. В захваченном российскими военными здании, под кураторством сотрудников российских спецслужб депутаты проголосовали за проведение «референдума», который впоследствии стал основанием для аннексии Крыма властями России. Митинг у крымского парламента вошел в историю как начало сопротивления крымчан российской оккупации. С 2016 года день 26 февраля внесен в календарь официальных дат Украины как «День сопротивления Крыма российской оккупации». В этой фотогалерее мы вспоминаем, как семь лет назад проходил масштабный митинг сопротивления российской оккупации в Симферополе.

    26.02.2021 19 9370
  • В доме погибшего 3-летнего Мусы провели молебен в поддержку политзаключенных крымчан В доме погибшего 3-летнего Мусы провели молебен в поддержку политзаключенных крымчан

    В среду, 29 июля, в селе Строгоновка Симферопольского района в доме погибшего трехлетнего Мусы Сулейманова провели молебен (дуа) в поддержку политзаключенных крымчан. Об этом сообщило общественное объединение «Крымская солидарность» на странице в Facebook. «По канонам Ислама, после похорон ребенка дуа (молебен) не проводится, так как дети считаются безгрешными. Собравшиеся со всех концов Крыма люди приехали, дабы поддержать семью погибшего ребенка, помолиться за его отца и всех политзаключенных. Тяжелая утрата, постигшая семью политзаключенного Руслана Сулейманова, трагическая гибель 3-летнего маленького Мусы потрясла весь Крым», – говорится в сообщении. Международный правозащитный центр «Мемориал» считает Руслана Сулейманова – так же, как и еще несколько десятков крымских мусульман, фигурантов подобных дел, – политическим заключенным. Ранее в НСЖУ призвали поддержать гражданского журналиста из Крыма Сулейманова, у которого погиб сын. Трехлетний Муса Сулейманов пропал вечером 24 июля. На его поиски приехали несколько тысяч людей со всего Крыма. 26 июля управление МЧС России по Крыму сообщило, что нашло тело ребенка в выгребной яме. В понедельник, 27 июля 2020 года, провели дженазе (похоронный обряд). Разделить боль близких, поддержать их и проводить малыша в последний путь приехали со всех концов Крыма около 5 тысяч человек. В эти минуты рядом были люди разной национальности и вероисповедания. Это была общая боль. Отцу, находящемуся в СИЗО, всего в нескольких километрах от дома, не дали проститься с сыном. До этого управление Следственного комитета России по Крыму и Севастополю возбудило уголовное дело по факту исчезновения мальчика, а российская прокуратура Крыма возбудила уголовное дело по п. «в» ч. 2 ст. 105 УК России – убийство малолетнего лица.

    30.07.2020 24 11184
  • Быт крымских татар до депортации: кофе, базары и ремесла Быт крымских татар до депортации: кофе, базары и ремесла

    Хотя советская власть, установленная в Крыму в конце 1920 года, жестко расправилась с политическим движением крымских татар, культура народа в целом не пострадала. Даже больше – на 20-е годы ХХ века приходится кратковременный расцвет крымскотатарского общества, по крайней мере, той его части, что пережила репрессии и голод 1921-1923 годов. Крымские татары к этому времени уже уступали русским первое место по численности в Крыму, но все равно составляли 26% жителей полуострова. Государственными языками в Крымской АССР были русский и татарский, проводилась политика «татаризации», крымские татары занимали высшие руководящие должности в республике. Активно продвигалось изучение крымскотатарской археологии и этнографии. Выходили научные работы и сборники материалов – пронизанные советской идеологией, но полные важных фактов. Но в 30-е годы советская власть развернула борьбу с национальными элитами, оставившую крымских татар почти без интеллигенции. В 1944 году произошла депортация, а в начале 50-х появилась новая концепция истории Крыма, в которой не было места изучению коренного народа. Именно поэтому сделанные в начале века записи и фотографии имеют непреходящее значение для истории крымских татар. Каким был традиционный быт крымскотатарского народа?

    19.05.2020 17 7283