Російські окупаційні війська вночі 6 червня підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. ГЕС відновленню не підлягає. Триває евакуація людей із затоплених сіл. Вночі 6 червня у соцмережах з’явилися повідомлення про руйнування дамби Каховської ГЕС. Вранці в оперативному командуванні «Південь» ЗСУ у підриві дамби звинуватили російські окупаційні війська. Російська окупаційна влада спочатку заперечувала факт руйнування, а згодом заявила, що верхню частину Каховської ГЕС зруйновано нібито внаслідок обстрілу українськими військами, а саму дамбу водосховища, мовляв, не зруйновано. Президент України Володимир Зеленський оприлюднив відео, на якому видно, як вода із Каховського водосховища стрімко витікає через пошкоджену ділянку дамби. Українська влада оголосила про евакуацію населення із районів Херсонщини, що потрапили у зону можливого затоплення. За фактом підриву Каховської ГЕС Офіс генпрокурора України відкрив справу про екоцид. На терміново скликаному засіданні РНБО погодили комплекс міжнародних і безпекових заходів, щоб притягти Росію до «жорсткої відповідальності». Головну будівлю Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС у Херсонській області російські війська захопили у лютому 2022 року. За даними ГУР міністерства оборони України російські окупанти замінували Каховську ГЕС ще у квітні минулого року, а у жовтні додатково замінували шлюзи та опори ГЕС. Ще тоді українські розвідники попереджали, що дамбі Каховського водосховища та агрегатам Каховської гідроелектростанції загрожує руйнування, а також про можливі тяжкі наслідки для усього півдня України, включаючи окупований Крим. Фахівці моделювали наслідки можливого підриву греблі водосховища. За найгіршим сценарієм моделювання передбачало, що повінь заллє лівий берег (його південно-східну частину) Дніпра. Приблизно через 19 годин на Антонівський міст, що східніше Херсона прийде хвиля висотою у 4-5 метрів. Далі можливий зворотний розлив річки Інгулець, а через чотири-п’ять днів – невеликий розлив річки Буг під Миколаєвом. У Херсонській ОВА повідомили, що потенційною зоною затоплення є щонайменше десять сіл та частково Херсон. Повідомляють про підтоплення декількох херсонських мікрорайонів. На правобережжі Херсонської області через загрозу затоплення евакуюють близько 16 тисяч людей. Зоозахисна організація UAnimals після спілкування з керівництвом зоопарку «Казкова діброва», що в окупованій Новій Каховці, підтвердила: зоопарк повністю затоплено і врятуватися могли лише лебеді та качки.  Оглядачі світових медіа звертають увагу, що гребля Каховського водосховища зазнала руйнувань на піку очікувань контрнаступу української армії.

Російські військові пограбували Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. З 31 жовтня по 3 листопада окупанти вивезли колекцію творів мистецтва до Криму, повідомили у пресслужбі музею. Команда установи впізнала частину вкрадених експонатів завдяки фотографіям у соцмережах. Як зазначили у Херсонському художньому музеї, викрадені твори мистецтва невдовзі «засвітилися» у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Відповідні знімки у фейсбуці виклала блогерка Тетяна Худякова. Із посиланням на жителя Сімферополя вона розповіла, що культурні цінності привезли з Херсона на трьох фурах без номерів. «Світлини розвантаження та недбалого складання картин миттєво облетіли мережу, і твори з нашої колекції на фото впізнавані, — кажуть у херсонському музеї. — Сподіваємося, ця інформація стане вагомим доказом для викриття і покарання усіх причетних до викрадення творів мистецтва». Серед вивезених картин — роботи художників Івана Похитонова, Петра Соколова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Георгія Курнакова, Леоніда Чичкана та Гаврили Глюка. Зазначені роботи датовані XIX—XX століттями.

Через місяці після того, як Росія захопила Маріуполь, з'являються фото окупованого міста, яке все ще лежить у руїнах. Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб масштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого. Завод «Азовсталь» був останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових. Фоторепортаж RFE/RL та Reuters.

Мешканці України щодня стикаються з жахливою реальністю російського вторгнення

Поховання знайшли поряд із кладовищем, де під час окупації російськими військами міста Ізюму в період з 2 квітня до 15 вересня ховали цивільне населення під безіменними похованнями. Наразі невідома точна кількість людей, які захоронені в могилі, також невідомо, хто похований у сусідніх могилах. Триває розмінування території. «Ми так порахували, тут десь близько 20-25 людей. Хоча напис тут був 17. Ми перевіримо це уже коли будуть підіймати (тіло - ред.)», - повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко. Після звільнення міста 12 вересня депутат Ізюмської міської ради Максим Стрельніков заявив, що щонайменше тисяча цивільних жителів Ізюму загинула за час російської окупації. Після деокупації Київщини у квітні у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки загибелі цивільних жителів. Україна і деякі представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині. Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.

Юрий Христензен, автор скриншотов: "Google Earth добавил свежие августовские фотографии Крыма в высоком разрешении. Полуостров напичкан военной техникой и складами боеприпасов. Там еще курить и курить". Надо принять во внимание, что ситуация на сегодняшний день может быть несколько иной - редакция.

Літо-2022 в окупованому Бердянську пройшло без звичного в цей час напливу відпочивальників, концертів на Приморській площі та продажу сувенірів.Особливо порожньо та сумно на пляжах. Серпень, як і попередні два місяці, більше нагадує кінець вересня, коли всі гості роз'їхалися по домівках, а у містян так само немає часу на відпочинок біля моря. Бердянці кажуть, що такими пустими літні пляжі ще не бачили.

На супутникових знімках, зроблених незадовго до вибухів на російській авіабазі в окупованому Криму та після них, видно пошкодження, спричинені вибухами. Військово-морські сили Росії втратили щонайменше дев'ять військових літаків, у тому числі винищувачі Су-30СМ і бомбардувальники Су-24М, свідчить аналіз зображень «до і після», повідомили журналісти «Схем» (Радіо Свобода). Міністерство оборони Росії заявило про «детонацію кількох авіаційних боєприпасів». В Міноборони України офіційно не підтвердили факту обстрілу аеродрому, а порадили пильніше слідкувати за протипожежною безпекою. Американське видання The New York Times зацитувало неназваного українського військового високопосадовця, який визнав, що до вибухів причетні українські Збройні сили. За його словами, з цього аеродрому злітали літаки, які завдавали ударів по півдню України, а для атаки на нього використали обладнання «ексклюзивно українського виробництва», хоча він не уточнив, яке саме. Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у Кремля немає жодних мотивів звинувачувати Україну в ударах, оскільки такі удари продемонстрували б неефективність російських систем ППО. Також у ISW припускають, що Україна могла модифікувати свої ракети «Нептун» для наземної атаки, але нині немає жодних доказів, що підтверджують цю гіпотезу. Такий крок міг би стати значним загостренням у ході війни, кажуть деякі оглядачі. Курортне селище Новофедорівка (до 1994 року закритий авіагарнізон Саки-4) відходить від пережитого 9 серпня. На автобусних зупинках, у магазинах можна почути, як місцеві жителі жваво, з деталями обговорюють наслідки інциденту. Емоції в людей, зрозуміло, різні. Проте все в результаті зводиться до одного: коли і в якому обсязі окупаційна влада компенсує їм завдану шкоду.

Агентство Reuters з посиланням на очевидців повідомляє про вибухи на аеродромі в Новофедорівці в анексованому Росією Криму. Дим піднімається в районі російської авіабази, розташованої у селищі. Новофедорівка розташована на березі Чорного моря, неподалік міста Саки на західному узбережжі Криму. Раніше тут була військова частина армійської авіації України, але навесні 2014 року під час захоплення півострову Росія розмістила тут свою авіабазу. Від Новофедорівки в Криму до найближчих позицій українських збройних сил в Херсонській області біля 200 км. Про наявність в ЗСУ або постачання від західних країн ракет відповідної дальності публічно не повідомляли. Внаслідок вибухів у Новофедорівці постраждали п'ятеро людей, повідомляє російське агентство ТАСС з посиланням на призначеного Москвою голову міністерства охорони здоров'я Криму. Серед постраждалих є дитина, каже він. За його словами, одному із постраждалих роблять операцію. На аеродромі розташований навчально-тренувальний комплекс "Нитка" та склади з боєприпасами, де відпрацьовується зліт та посадка на палубу авіаносців. На виїзді з Новофедорівки утворилися затори: туристи поспіхом їдуть із селища. Сьогоднішні вибухи у Новофедорівці є черговим нагадуванням про те, чий Крим, написала віцепрем'єрка Ірина Верещук у своєму телеграм-каналі. Вона стала одним із перших українських посадовців, які прокоментували цю подію. "Сьогодні Міжнародний день корінних народів. В Україні такими вважаються кримські татари, караїми та кримчаки. А сьогоднішні вибухи в Новофедорівці є черговим нагадуванням про те, чий Крим. Бо то є Україна!" - наголосила Верещук. Телеграм-канал "Mash на хвилі" також із посиланням на очевидців повідомив, що горять склади з боєприпасами і злітна смуга в Новофедорівці. "Перший вибух пролунав близько 15:20, всього повідомляють про десять. Попередньо пошкоджено сусідні будинки". Згодом російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що виїхав на місце події, а обставини "з’ясовуються". Радник Аксьонова Олег Крючков заявив, що поки що може "підтвердити лише сам факт кількох вибухів у районі Новофедорівки". Водночас заступниця глави російської адміністрації Сакського району Вікторія Казьмірова заявила російському державному агентству ТАСС, що "аеродром вибухає".

Чернігівщина уже майже чотири місяці як звільнена, але там досі лишаються сліди перебування російської армії. Волонтери з Repair Together проводять у селах області рейв-толоки, щоб залучити до відбудови більше людей. Село Ягідне на Чернігівщині було окуповане 29 днів: з 5 березня до 2 квітня. У місцевому Будинку культури росіяни облаштували склад боєприпасів, у школі — штаб. У її підвалі окупанти зачинили понад 300 людей, 11 з яких там і померли. Коли українські військові зайшли в село, на деяких вулицях уже не лишалося вцілілих будинків. Тепер за їх відновлення взялися волонтери. Об’єднання Repair Together провело вже вісім толок у селі Ягідному та сусідній Лукашівці, останній захід — під діджейські сети цими вихідними. 23 липня рейв-прибирання проходило на залишках Будинку культури Ягідного. Там під музику понад 200 волонтерів розбирали завали та виносили сміття. На те, щоб за увесь цей час полагодити 15 будинків у Ягідному — замінити вікна, залатати дах чи провести внутрішні роботи — їм знадобилося близько 300 тисяч гривень, які зібрали в інстаграмі. Там же Repair Together і знаходять однодумці — в основному працівники креативної сфери. Про це Bird in Flight розповіла одна з засновниць проєкту Тетяна Бур’янова. Зазвичай волонтери радяться з головою села про те, які сім’ї не мають змоги самотужки полагодити будинок, і в першу чергу приходять до них. Спочатку вони зверталися до будівельної компанії та винаймали майстрів, але з часом до ініціативи приєдналося багато охочих із досвідом ремонту, тому внутрішні роботи у житлах почали виконувати своїми силами. Об’єднання людей, які прибирають сміття та розгрібають завали під музику, вийшло таким видовищним, що потрапило на камеру представників HBO — зараз ті знімають в Україні фільм про електронну музику. До зими волонтери планують відремонтувати ще кілька десятків будинків, слідкувати за анонсами можна інстаграмі Repair Together. Фото: Слава Ратинський, Катя Москалюк