Боротися до перемоги українські льотчики не втомилися! Хай би як ворог не намагався залякати авіанальотами і ракетними ударами - ми не здамося. На суші, в морі, у повітрі – ми боронимо свою Батьківщину і обов’язково переможемо. Рашисти намагаються оглушити ракетними ударами і обстрілами – у відповідь ми битимемо ще потужніше! Слава Україні!

27 лютого 2022 року в результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт "Гостомель" під Києвом був спалений один з найбільших і найпотужніших літаків у світі українського виробництва АН-225 "Мрія". Фотокореспондент УНІАН побував в аеропорту через кілька днів після звільнення Гостомеля і показав, що залишилося від "Мрії" та інших літаків, що знаходилися тут на початку війни. Зазначається, що росіяни "продирявили" своєю стрілецькою зброєю всі літаки на аеродромі "Гостомеля". Вони продовжували стріляти вже по знищеній "Мрії". Ворог також наніс істотні пошкодження фюзеляжу Ан-22 "Антей". Під удар потрапив і один з літаків Ан-124-100 "Руслан". Пошкодження отримав і дослідний зразок Ан-132D. А літаки "технічного флоту" "Авіаліній Антонова" – Ан-26 і Ан-74Т – буквально спалені дотла.

СБУ провела тактико-спеціальні навчання на базі міжнародного аеропорту «Антонов» у Київській області. Спецпризначенці української спецслужби знешкодили умовних «терористів», які захопили літак з пасажирами та один з авіаційних об’єктів. Тренування проводили в умовах максимально наближених до реальних. У заходах брали участь підрозділи СБУ, поліції, Національної гвардії та Держслужби з надзвичайних ситуацій. За легендою навчань, умовні «терористи» захопили заручників у літаку та вимагали його приземлення. При цьому, їх «спільники» захопили диспетчерську вежу в аеропорту та висунули умови звільнення «потерпілих». Після відпрацювання встановленого алгоритму дій, керівники оперативного штабу прийняли рішення про здійснення силової фази. В ході її реалізації, правоохоронці знешкодили «зловмисників» та «звільнили» заручників. Метою проведення тренувань стало вдосконалення міжвідомчої взаємодії у сфері запобігання та нейтралізації терористичних загроз, у тому числі на стратегічно важливих об’єктах критичної інфраструктури. Навчання проводили співробітники Антитерористичного центру при СБУ у взаємодії з координаційною групою Антитерористичного центру при СБУ у м. Києві та Київській області.

Зара Рутенфорд пролетіла понад 55 тисяч кілометрів й відвідала понад 50 країн і 5 континентів. Дівчина з Бельгії встановила новий рекорд та стала наймолодшою жінкою, яка сама облетіла земну кулю на легкомоторному літаку. Навколосвітня подорож далася бельгійці непросто. Грози, урагани та навіть землетруси - все це траплялося на шляху 19-річної дівчини. Вона вирушила у кругосвітню подорож 18 серпня 2021 року, з аеропорту у Бельгії. Вже на підльоті до Гренландії дівчина усвідомила, що подорож буде непростою й навіть небезпечною. Там вона втрачала радіозв'язок та ледь не опинилася у холодному морі, адже не одразу могла зрозуміти, де їй можна приземлитися. 8 вересня вона приземлилася у Мексиці. Буквально за годину Зара збагнула, що у небі їй було безпечніше, адже у місті Варакруз того вечора стався потужний землетрус. Потім на її шляху трапилося ще важче випробування - пожежі у Каліфорнії. Чіткий план дій дівчині довелося коригувати прямо у небі. Далі на мандрівницю чекали морози, її літак мало не впав через обледеніння в Росії. Дівчина ледь встигла не потрапити у сніговий шторм. Під час подорожі Зара сильно вибилася з графіку, але це врятувало її життя. Дівчина мала пролітати над Індонезією прямо під час потужного виверження вулкану. На щастя, через затримки вона не потрапила у небезпеку. Потім вона обходила потужні грози. Попри все це дівчина зустріла багато нових друзів та втілила у життя свою мрію й облетіла планету на маленькому літачку.

У бригадах тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України пройшли планові льотні зміни вдень та вночі у простих та складних метеоумовах. І хоч новий навчальний рік ще офіційно не розпочався, авіабригади почали інтенсивну льотну підготовку на базових та оперативних аеродромах по всій території України. Як зазначили у Командуванні Повітряних Сил, протягом цього тижня було проведено одинадцять льотних змін. Військові льотчики загалом налітали понад 200 годин на різних типах літаків: Су-24, Су-25, Су-27, МіГ-29 та Л-39. Проведення льотних змін у зимовий період передбачає виконання завдань як в простих, так і складних метеорологічних умовах. Особливо це стосується підготовки аеродромної інфраструктури, підтримання боєготовності летовищ під час інтенсивних опадів та обмерзань. У таких умовах успіх виконання бойових завдань залежить від професійної та злагодженої роботи всіх підрозділів забезпечення та наземних служб. Варто зазначити, що під час цих польотів авіаційні командири всіх рівнів, від командира ескадрильї і до комбрига, підтвердили рівень льотного вишколу відповідно до своїх посад. Перевірялись, зокрема, і методики підготовки підлеглого льотного складу. Адже з наступного тижня розпочнеться інтенсивна льотна підготовка молодих пілотів, які торік закінчили навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил.

Окрім пілотів, які безпосередньо керують літаком, насправді авіарейси супроводжує ще велика команда спеціалістів. І це, насамперед, авіадиспетчери, які працюють над тим, щоб літаки успішно піднялись у небо, розминулись з іншими бортами та щасливо приземлились. Щоразу заступаючи на зміну, вони без перебільшення розділяють із екіпажем відповідальність за життя пасажирів, а у кризових ситуаціях — допомагають знайти вихід із ситуації. В Америці їх називають Guardian Angels — Янголи-охоронці. Авіадиспетчери аеродромної диспетчерської вишки Украероруху аеропорту Борисполя, звідки контролюють усі польоти, працюють у три зміни — ранкову, денну та нічну. Тоді один відсипний, і два вихідних. Такий графік не видуманий будь-ким, а регламентований рекомендаціями всесвітніх організацій. Оскільки робота напружена і відповідальна, то добрий відпочинок — дуже важливий фактор. У кожній зміні до карантину нараховувались 12 осіб. Але позаяк, кількість польотів через пандемію скоротилась майже втричі — із 350/добу до 120/добу — зараз на зміну заступає лише половина складу. Перед зміною завжди відбувається інструктаж, під час якого розповідають про погодні умови, кількість рейсів, приліт особливих бортів та інші важливі фактори. Оскільки мова йде про авіаційну безпеку, перед роботою кожен із диспетчерів проходить ретельний медогляд, де їм вимірюють пульс, температуру, а також запитують про загальне самопочуття. І лише після цього видають доступ до праці. Також раз у рік вони повинні отримати сертифікат від нарколога та психолога, а раз у два роки ВЛЕК — медичну сертифікацію авіаційного персоналу. Адже, сідаючи за пульт управління, вони беруть на себе велику відповідальність за життя екіпажу та пасажирів. Щоб потрапити на диспетчерську вишку, на журналістів видання «Вечірній Київ» чекали ще кілька етапів погодження різних служб. Оскільки об’єкт режимний і мова йде про авіаційну безпеку, погодження візиту зайняло близько тижня. Дані спочатку перевіряла служба безпеки Украероруху. По своїх базах оцінювала журналістів і Служба безпеки України. Врешті, за день до запланованої дати візит на вишку таки погодили. Та це ще не все — на місці чекала ще процедура отримання одноденних перепусток, рамка металодетектора та ретельний обшук.

Миргородські авіатори відпрацювали денну льотну зміну з переходом у ніч. Незважаючи на мінусову температуру, льотна зміна відбулася на належному рівні. Усі наземні служби забезпечення польотів спрацювали злагоджено та майстерно. 

Зранку 29 травня пара стратегічних бомбардувальників ВПС США B-1B Lancer перетнула повітряний простір України. Винищувачі українських Повітряних Сил – пара Су-27 та пара МіГ-29, пришикувались до американських літаків та здійснили їх супровід по заданому маршруту. Українські льотчики підхопили естафету від польських пілотів, а сам захід із повітряного патрулювання має плановий характер для досягнення взаємосумісництва країн НАТО та ключових партнерів Альянсу. Бомбардувальники ВПС США B-1B Lancer вилетіли з американської авіабази Елсворд, перелетіли через Атлантику, територію кількох європейських країн у тому числі Республіки Польща та України.

Необхідність повітряного перевезення великої кількості засобів індивідуального захисту під час пандемії коронавірусу викликала великий попит на український транспортний літак-рекордсмен Ан-225 «Мрія».

14 января страны НАТО провели военные учения по сдерживанию российских самолетов от приближения к союзному воздушному пространству.