Кинооператор Сергей Михальчук опубликовал фотографии с Евромайдана, сделанные в один из наиболее трагичных дней противостояния, 19 февраля 2014 года.

23 січня лідер опозиції Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе виконувачем обов’язків президента, коли десятки тисяч людей взяли участь у протестах проти президента-соціаліста Ніколаса Мадуро. Деякі загальнонаціональні демонстрації переросли у насильство – як повідомляється, загинули щонайменше чотири людини. Мадуро був переобраний у минулому році під час голосування, проголошеного незаконним вдома і за кордоном.

В індійському штаті Керала почалися протести через відвідування жінками храму Сабарімала, одного з найбільших місць паломництва індуїстів. Храм Сабарімала у штаті Керала довгий час був центром суперечок між вірянами та активістками за право жінок менструального віку (від 10 до 50 років) відвідувати святиню. У вересні Верховний суд Індії офіційно зняв заборону, але всіх жінок, які намагалися увійти в храм, паломники-чоловіки закидали камінням і палицями. Конфлікт перейшов у гостру фазу після того, як 1 січня вперше за кілька століть двом жінкам вдалося увійти в храм і помолитися. Внаслідок сутичок одна людина була забита насмерть камінням і ще 15 отримали поранення. Поліція застосувала сльозогінний газ для розгону протестувальників у столиці штату Тируванантапурамі. Того ж дня в Індії жінки вишикувалися в живий ланцюг завдовжки 620 кілометрів. Так вони виступили на підтримку гендерної рівності. За оцінками влади, в акції взяли участь понад п’ять мільйонів людей. За два дні насильницьких протестів унаслідок релігійного конфлікту довкола святині Сабарімала в Індії було арештовано 750 осіб. Окрім цього правоохоронці превентивно затримали ще 600 осіб.

Тысячи демонстрантов вышли на улицы Парижа, протестуя против повышения цен на бензин и требуя повышения минимальной заработной платы. Протесты переросли в погромы. Разбито множество витрин, подожжены десятки автомобилей, сожжено несколько рождественских ёлок. Только за первые сутки "топливного бунта" пострадали, по меньшей мере, 110 человек, в их числе 17 полицейских. Среди пострадавших есть журналисты. Не менее 270 участников протестов были задержаны.Журналисты отмечают, что среди погромщиков есть представители самых разных радикальных движений, включая анархистов и исламистов.

Неподалік від посольства Росії в Києві згорів автомобіль з російськими дипномерами. Авто стояло в провулку Ярослава Хомова, недалеко від будівлі дипмісії, де пізно ввечері 25 листопада активісти проводили акцію протесту проти нападу російських військових на українські кораблі на вході до Азовського моря. Російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил Збройних сил України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».

У Франції постраждало 47 людей під час масових акцій проти підвищення цін на бензин. Серед постраждалих троє перебувають у критичному стані, повідомляє французька преса. Всього в протестах беруть участь понад 120 тисяч людей, по всій країні заплановані понад дві тисячі акцій. Протести викликані рішенням французької влади підвищити в 2019 році податки на дизельне пальне і бензин. У Парижі цей крок пояснили боротьбою із забрудненням повітря і заявили, що не мають наміру скасовувати рішення про підвищення податків. (Фото Reuters та AFP)

У Києві пройшла Всеукраїнська профспілкова акція протесту під гаслом «Гідність людині, працю Україні, добробут родині!». Близько 5 тисяч мітингарів пройшлись маршем центральними вулицями столиці до урядового кварталу, де біля Кабінету міністрів провели мітинг. Серед основних вимог протестувальників: розвиток вітчизняного виробництва для створення робочих місць в Україні; зупинити відтік робочої сили з України; не підвищувати ціни на споживчі товари, природний газ, тарифи на житлово-комунальні послуги та транспорт. Під час протесту невідомі облили речовиною з неприємним запахом двох депутатів від БПП Сергія Капліна та Олександра Сугоняко, та одну жінку – учасницю акції протесту. Поліція діалогу поінформувала про двох затриманих.

У ці дні в далекому 1990 році в Києві на Площі Жовтневої революції (зараз Майдан Незалежності) відбувалась «Революція на граніті» (або «Студентська революція на граніті») — кампанія протестного голодування свідомої української молоді. Голодування тривало з 2 жовтня по 17 жовтня 1990 року. Влада змушена була задовольнити майже всі вимоги протестувальників.«Революція на граніті» була ініційована у «Студентським Братством» Львова та «Українською студентською спілкою». Цим організаціям вдалося провести найпотужнішу і найяскравішу акцію часів боротьби за незалежність України.2 жовтня 1990 понад 100 студентів поставили наметове містечко й розпочали голодування на площі Жовтневої революції. Більшість становили студенти з Києва, Львова та Дніпропетровська. На їх підтримку застрайкували і всі вищі навчальні заклади Києва. Мітингувальники перекрили рух транспорту, оточили Верховну Раду, захопили корпуси Університету ім. Шевченка. Після розмови зі студентами демонстративно здав свій квиток члена КПРС відомий письменник Олесь Гончар. Це був масовий рух за ідеї незалежності України.Чимало учасників «Революції на граніті» й у наступні роки виявляли помітну громадянську активність у різних галузях життя України, зокрема: Олесь Доній, Оксана Забужко, В'ячеслав Кириленко, Вахтанг Кіпіані, Соломія Павличко, Тарас Прохасько, Анжеліка Рудницька, Андрій Стецьків, Олег Тягнибок, Володимир Чемерис, та багато інших.

У центрі Києва біля Адміністрації президента відбулася акція «Мовчання вбиває». Активісти пікетували будівлю через, за їхніми словами, «бездіяльність вищого керівництва держави» у зв’язку з нападами на українців з активною громадянською позицією, які значно почастішали останнім часом. Активісти запланували провести «Ніч на Банковій» – пікет у центрі столиці тривав до 3:00 28 вересня. Частина учасників акції «Ніч на Банковій» приїхала до об’єкту «Фортеця», де, як раніше з’ясувала програма розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і каналу «UA:Перший»), проживає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Протестувальники, серед яких активісти Автомайдану та члени організації «С14», нанесли на паркан навколо будівлі заклики розслідувати напади на активістів та облили його червоною речовиною, схожою на кров. Діям активістів ніхто не перешкоджав, але й на дзвінок у вхідні двері об’єкту МВС не зреагували.

20 сентября в зале заседаний Верховной Рады выступил с ежегодным посланием к парламентариям президент Петр Порошенко.  Глава государства много говорил о войне России против Украины, стратегии возвращения Донбасса, о Крыме, реакции Запада на агрессию РФ и будущем санкций, описал достижения и ошибки за прошлый год, а также обрисовал задачи внутренне- и внешнеполитической повестки. Кроме того, Порошенко рассказал о предстоящих парламентских и президентских выборах 2019 года, политических программах некоторых кандидатов, закреплении курса на ЕС и НАТО, автокефалии УПЦ и информационной войне. Была затронута также тема антикоррупционной борьбы. Обращение главы государства к Раде в этому году было короче, чем обычно. 7 сентября 2017 года глава государства более 1,5 часов выступал перед парламентом. На этот раз ему хватило меньше часа. Традиционно за подготовку текста послания президента отвечала рабочая группа во главе с руководителем его Администрации, которым сейчас является Игорь Райнин.