Під будівлею Кабінету міністрів України сьогодні, 29 квітня, проходить акція протесту малих підприємців з вимогою послабити карантинні заходи. Під будівлею Кабміну перебуває декілька сотень протестувальників. За словами організаторів, підприємці вимагають від уряду дозволити роботу малому та мікробізнесу з дотриманням санітарних вимог. Також мітингувальники вимагають забезпечення рівних вимог до роботи під час карантину для всіх: для відомих торговельних мереж, ресторанів і т.д. Протестувальники на авто перекривали рух по вулиці Грушевського, але наразі учасники мітингу забрали свої авто і звільнили вулицю для проїзду. Біля Кабміну чергує декілька нарядів Національної гвардії, а також Поліція діалогу.

Під Кабміном зібралось декілька сотень далекобійників, які також пригнали вантажні фури до будівлі. Протестувальники вимагають від уряду вирішити кризу, яку наразі переживає галузь. Зокрема створити рівні умови отримання дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення незалежно від кількості транспортних засобів у компанії, а також скасувати електронне бронювання всіх видів дозволів на перевезення вантажів територією іноземних держав та забезпечити громадський контроль використання та повернення дозволів. Також мітингарі вимагають: забезпечення унормування попереднього розподілу «дефіцитних» дозволів, збільшення кількості представників галузі у Комісії з розподілів дозволів, проведення переговорів з іншими країнами щодо збільшення квот на міжнародні дозволи, вирішення питання великих черг на західному кордоні України та забезпечення можливості отримати дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів за одну добу. Кількакілометрові ряди з вантажних фур із гаслами на бортах "Чиновники, не знущайтесь із автоперевізників!" помічені також на під'їздах до Києва. Міністр інфраструктури України Владислав Криклій вийшов до протестувальників та запропонував перевізникам надати свої пропозиції на розгляд до міністерства. Також Криклій пообіцяв обговорити питання з польським колегою щодо збільшення квоти на міжнародні вантажні автомобільні перевезення для українських перевізників. "Дефіцит створюється через те, що нам створюють торгові бар’єри деякі країни, які мали б бути партнерами. І тут ми дійсно маємо об’єднувати зусилля. І не тільки під Кабміном порушувати це питання, а й в міжнародній площі. Щоб ті самі поляки, які нам "зрізали" на 20% квоти і контингент дозволів у поточному році, щоб вони повернули квоти принаймні на той рівень який був. Я на цьому наполягатиму, буду відстоювати інтереси абсолютно всіх перевізників і всієї сфери. І наступного тижня я знову зустрічаюся з паном Адамчиком, з міністром інфраструктури Польщі, і буду ставити це питання", - заявив Криклій під час спілкування з мітингарями. У 2019 році Польща знизила до 160 тис. кількість дозволів для перевезень українських вантажів до Польщі або транзитом через Польщу. У 2018 році Польща видала Україні 260 тис. таких дозволів. У листопаді 2019 року стало відомо, що Польща надасть додатково 10 тисяч дозволів на міжнародні вантажні перевезення на 2019 рік та ще 10 тисяч дозволів на 2020 рік, які можна буде використати до кінця 2019. У січні 2020 року в Україні запрацювало е-бронювання дозволів на міжнародні вантажні превезення через Транспортний портал електронних послуг. Через портал із 1 січня 2020 року можна зробити попереднє замовлення 60% всіх видів дозволів, 40% залишаються для оформлення та видачі за усним зверненням до Пункту видачі дозволів (ПВД).

В Палестинской автономии и секторе Газы проходят акции протеста против опубликованного американской администрацией проекта ближневосточного урегулирования – так называемой "сделки века", отвергнутой "Организацией освобождения Палестины", ФАТХом, ХАМАСом, "Исламским джихадом" и другими организациями. Судя по всему, сопротивление этому проекту администрации президента Дональда Трампа только начинается. ЦАХАЛ, пограничники и спецслужбы усиливают меры безопасности на границе Газы, в Иерусалиме, а также в Иудее и Самарии.

Під парламентом триває одразу кілька акцій, зокрема, проти запровадження ринку землі. Під час акцій виникли заворушення, які переросли у сутички окремих мітингувальників з правоохоронцями. Представники «Національного корпусу» хотіли встановити намети перед будівлею парламенту. Поліцейські спецпризначення запитали, чи є у них дозвіл на це. Після цього сталися сутички протестувальників з правоохоронцями. Зокрема, представники «Національного корпусу» облили поліцейських зеленкою, а ті, у свою чергу, використали сльозогінний газ. Відомо, що у сутичках постраждали двоє журналістів – Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін. Їх забризкали сльозогінним газом. Також у журналістки з рук вибили телефон, коли вона фільмувала бійку. Мітинг організували низка політичних сил, серед яких «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», «Аграрна партія» та «Національний корпус». Загалом, за даними поліції, в акції протесту беруть участь 1,5-2 тисячі людей.

Рекордные протесты и общенациональная забастовка охватили Францию из-за пенсионной реформы, предложенной президентом страны Эммануэлем Макроном. В четверг, 5 декабря, на улицы вышли как минимум 800 тыс. человек в более чем 100 городах Франции — таковы официальные данные полиции. Профсоюзы же уверяют, что в демонстрациях участвовало до 1,5 млн протестующих. Их недовольство вызвано пенсионной реформой, которая предполагает пересмотр нынешней системы, когда представители отдельных профессий могут выходить на пенсию раньше или получать повышенные выплаты из-за тяжелых условий труда. С 2025 года все существующие 42 «специальных режима» выхода на пенсию должна заменить универсальная система. Выходить на пенсию можно будет с 62 лет, а получать полную пенсию без вычетов — с 64 лет. Этот возраст планируется постепенно повышать. Размер пенсии будет зависеть от накопленных за всю карьеру баллов. Грядущая отмена льгот спровоцировала социальный взрыв. Демонстрации стали крупнейшими во Франции за последние годы, даже с учетом многомесячных акций «желтых жилетов». По меньшей мере 65 тыс. человек протестовали в Париже. Кроме того, акции с участием десятков тысяч человек прошли в Бордо, Тулузе, Марселе, Нанте, Лилле, Руане, Гренобле, Страсбурге и других городах. К протестам примкнули бастующие железнодорожники, учителя, медики и представители других профессий. По данным RFI, из-за этого 5 декабря во Франции было закрыто две трети школ, практически парализовано железнодорожное сообщение. Работу прекратили 86% машинистов поездов и почти 60% диспетчеров. Было отменено 90% высокоскоростных поездов TGV и 80% региональных экспрессов. Многие транспортные компании заявили, что их забастовка будет бессрочной. Бастуют и энергетики: профсоюзы утверждают, что на атомных и тепловых электростанциях бастует более 85% персонала. Кроме того, была прекращена работа на семи из восьми французских нефтеперерабатывающих заводах. По предварительным данным правительства, 5 декабря к общенациональной забастовке примкнул каждый пятый из 5,5 млн французских госслужащих. Акции протеста не обошлись без столкновений. В Париже и Нанте полиция применила слезоточивый газ к наиболее радикально настроенным протестующим, сопровождавшим марш профсоюзов. В столице Франции они переворачивали машины, жгли мусор, разбили витрины и автобусную остановку. В Нанте — забрасывали правоохранителей камнями. К концу дня было арестовано более 70 человек, полиция провела 9 тыс. обысков, сообщает The Guardian. Издание напоминает, что крупнейшая со времен Второй мировой пенсионная реформа — часть предвыборной программы Макрона и один из главных проектов его президентства. Однако протестующие видят дело иначе. «Это вопрос жизни или смерти для французской социальной системы, которую демонтирует Макрон, — заявила The Guardian 52-летняя Изабель Жарриве, 20 лет проработавшая в администрации одного из северных пригородов Парижа. — Нас возвращают во времена до 1945 года, и мы рискуем потерять систему социальной защиты. Частные пенсионные фонды ждут своего часа, чтобы получить выгоду».

Представители движения "SaveФОП" совместно с Федерацией профсоюзов Украины проводят митинг на площади Конституции под стенами Верховной Рады с требованием об отмене законов 128-IX и 129-IX о внесении изменений в Налоговый кодекс (о детенизации расчетов в сфере торговли и услуг), которыми физических лиц предпринимателей обязывают иметь кассовые аппараты. Протестующие называют эти реформы уничтожением упрощенной системы налогообложения и микропредпринимательства в целом.

Розбиті вулиці, купа сміття й охоплені вогнем барикади – протести в Гонконзі, які локалізувалися біля Політехнічного університету, дедалі більше нагадують зону бойових дій. У ніч на понеділок поліція спробувала взяти територію штурмом, застосувавши водомети і сльозогінний газ. Але протестувальники підпалили барикади на підступах до головної будівлі вишу. Протистояння триває... Під стінами Політехнічного університету в Гонконзі не вщухають сутички. Замість студентів на подвір’ї навчального закладу загони спецназу. Місцеві видання пишуть, що колись спокійний район на півострові Коулун перетворився на зону бойових дій. Дороги завалені цеглою та сміттям. У ніч на 18 листопада поліція Гонконгу почала штурм території, яку з минулого вівторка утримують понад 200 протестувальників. Правоохоронці вимагали від активістів скласти саморобну зброю і погрожували притягнути до відповідальності «за участь у заколоті», а також застосувати бойові кулі. Мітингувальники відповіли «коктейлями Молотова», використовуючи для цього, зокрема, саморобні катапульти. За інформацією місцевої поліції, одного з поліцейських поранили в ногу стрілою з лука. Правоохоронні органи, у свою чергу, застосували сльозогінний газ і водомети з синьою фарбою. Це змусило демонстрантів відступити назад на територію університетського містечка. Дорогою вони підпалили барикади на пішохідному мосту, що веде до головної будівлі навчального закладу. Влаштувавши вогняну завісу, демонстранти намагалися не дати правоохоронцям Гонконгу дістатися стін навчального закладу. Зрештою, поліція Гонконгу штурмом взяла містечко Політехнічного університету. Частина мітингарів заблокована в іншій частині будівлі. Кільком студентам, які перебували в заблокованій поліцією будівлі університету, вдалося вибігти на вулицю і виїхати на скутерах і мотоциклах. Кілька десятків людей лишилися в будівлі навчального закладу, за повідомленнями активістів, вони не мають води і продуктів. За даними місцевих ЗМІ, є заарештовані і поранені. Їх кількість уточнюється. Багатотисячні марші протесту почалися в Гонконгу півроку тому, коли уряд запропонував дозволити екстрадицію до основної території Китаю правопорушників, підозрюваних у кримінальних злочинах. Відтоді адміністрація Гонконгу неодноразово оголошувала про відмову від цього законопроєкту, але протести під гаслами захисту автономії Гонконгу в складі Китаю не припинялися. Протестувальники вимагають відправити у відставку владу Гонконгу, провести реформи й розслідувати дії поліції проти демонстрантів, а також оголосити амністію всім затриманим у перебігу протестів.

У Києві біля Офісу президента відбувся протест проти розведення сил у зоні проведення ООС на Донбасі. Ініціатива провести акцію виникла спонтанно. Організатори обіцяють активізувати свої дії і збиратись на масові заходи, щоб донести до влади, що велика частина українських громадян проти здачі українських інтересів. Під час акції було зачитано звернення до президента з вимогою припинити розведення військ. 29 жовтня штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що о 12:00 почався процес розведення сил і засобів у районі Золотого-4 на Луганщині.

Вторую неделю в Чили продолжаются массовые акции протеста, начавшиеся после повышения цен на проезд в метро. Впоследствии демонстранты потребовали отставки правительства, повышения заплат, снижения налогов, достойного бесплатного образования и медицинского обслуживания. Мирные манифестации давно переросли в беспорядки, в ходе которых происходят столкновения с полицией и военными. По данным Национального института прав человека Чили, в ходе столкновений пострадали тысячи граждан, более 1100 из них госпитализированы, причем, по меньшей мере, каждый второй – с огнестрельным ранением. Сожжены и разграблены сотни магазинов по всей стране. Причинен огромный ущерб общественному и частному транспорту. Фото Getty Images

У Гонконзі пройшов багатотисячний марш продемократично налаштованих активістів. Щоб розігнати демонстрантів поліція застосувала газ, а також поливала учасників акції фарбою блакитного кольору. У Чилі під час протестних акцій і заворушень постраждало 150 людей. Влада запровадила комендантські години. В Азербайджані пройшли мітинги прихильників опозиційної партії, а жінки виступили проти побутового насильства. Минулого тижня акції у Каталонії переросли в заворушення. У Барселоні під час зіткнень між поліцією і демонстрантами постраждали 100 людей.