Сьогодні, 16 грудня, біля входу на станцію метро «Арсенальна» кияни могли побачити військову техніку – танки, автівки, але не зовсім звичні, а надувні. Як стало відомо, організатором акції виступив підприємець, у якого не залагодилася співпраця з військовою частиною. Бізнесмен стверджує, що виграв тендер на створення навчальних макетів військової техніки та витратив на роботу 1,2 мільйона гривень власних коштів. При отриманні замовлення військова частина відмовилася від макетів та розірвала угоду. Вже виготовлений «товар» і став символом протесту та способом привернути увагу до ситуації, що склалася. Інсталяцію підприємець доповнив плакатом з написом: «Я надув танки, а військові надули мене», а також «Держава обкрадає ФОПів».

У Брюсселі у неділю, 5 грудня, люди вкотре вийшли на вулиці на знак протесту через карантинні обмеження. Деякі демонстранти виступали проти усіх заходів, що запроваджені у зв'язку з пандемією коронавірусу, в той час, як інші незадоволені конкретними заходами, наприклад, впровадженням COVID-сертифікатів. Про акцію проти карантинних обмежень у Брюсселі було відомо заздалегідь – організатори анонсували її не неділю, 5 грудня. Вони вимагали "демократичного, а не диктаторського" підходу до розв'язання пандемічної кризи та запевняли, що цього разу акція буде мирною. До слова, попередні подібні мітинги до цього вже завершилися насильством та заворушеннями. Недільна акція не стала виключенням. Так, деякі учасники почали виявляти агресію до правоохоронців та кидали у них сміття та петарди. У відповідь ті застосували водомети та сльозогінний газ. Все це почалося вже тоді, коли більшість демонстрантів розійшлися – залишилася якась сотня.

Понад 3 тисячі людей зібралися в середу ввечері на Майдані Незалежності, а звідти пройшли маршем до Офісу президента. Акція відбулася у восьму річницю Євромайдану, але також була присвячена останнім політичним подіям. Зі сцени, встановленої на Майдані, лунали критичні заяви на адресу Володимира Зеленського та його команди. Президента критикували за кадрову політику та скандал з "вагнергейтом" - це була спецоперація українських спецслужб із затримання 33 бійців російської ПВК "Вагнер". Зеленського закликали звільнити з посад керівника офісу президента Андрія Єрмака, його заступника Олега Татарова та першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка. Активісти тримали плакати з написами: "Вийди звідси!", "Зеленський зрадник", "Досить зрад". Час від часу учасники кричали "Ганьба!". Дехто закликав до дострокового припинення повноважень нинішньої влади, в тому числі до відставки самого Зеленського. В акції взяли участь представники різних політичних сил, зокрема "Європейської солідарності", "Нацкорпусу", "Голосу", "Демократичної сокири". У зв'язку з масовими акціями 1 грудня - вранці в урядовому кварталі також протестували фізичні особи підприємці - в центрі Києва перекрили автомобільний рух на кількох вулицях, а правоохоронні органи посилили чергування. Як повідомила Нацполіція, до роботи у цей день залучили понад 3 000 правоохоронців та 1 500 бійців Нацгвардії. Близько 20.00 учасники пройшли маршем до офісу президента на вулиці Банковій. Перед цим організатори закликали демонстрантів до організованості та порядку. Мовляв, мета акції "показати, хто господар міста", а не вдаватись до сили та руйнувань. До офісу президента колонна мітингувальників дійшла без сутичок та заворушень. Учасники акції виголошували промови з критикою Зеленського та закликами до імпічменту. Акція проходила спокійно. Учасники акції кидали дрібні монети в бік Офісу президента. Потім частина їх розійшлася, а частина мітингувальників вирішили піти до Верховної Ради.На площі перед ОП було багато правоохоронців, але мітингувальникам ніхто не перешкоджав. Їх пропускали вільно, без огляду речей. Учасники здебільшого не затримувалися біля входу до офісу президента, а проходили повз ходою від вулиці Інститутської до вулиці Лютеранської. Напередодні акції у соцмережах часто іронізували у зв'язку з нещодавньою заявою Зеленського, який під час пресмарафону 26 листопада повідомив, що спецслужби мають записи, які свідчать про запланований на 1-2 грудня держпереворот. "Ми отримали інформацію, що першого числа в нашій державі буде державний переворот. 1-2 грудня… Це не тільки агентурна інформація, а і звукова, де представники з України, скажімо так, з представниками Росії, скажімо так, обговорюють участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні. Що буде залучено мільярд доларів", - заявив тоді президент. Пізніше Рінат Ахметов заявив, що "його обурює поширення такої брехні" від президента.

1 грудня президент України Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді зі щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України. В цей час біля Верховної Ради зібралися ФОПи, а в Урядовому кварталі все перекрито дошками і вантажівками, стягують силовиків. У своїй промові Зеленський розповів досягнення та анонсував низку програм і змін. Виступ закінчився врученням державних нагород військовим, науковцям, медикам, лікарям, волонтерам, спортсменам і вчителям. Парламент від самого ранку під посиленою охороною правоохоронців. О 9:30 біля стін Верховної Ради почався протест прихильників громадського руху "Save ФОП". Сотні людей вже зібрались біля Ради. А о 19:00 заплановане віче Руху опору капітуляції та партії "Демократична сокира" на Майдані Незалежності. Головна вимога - відставка голови офісу президента Андрія Єрмака. Також на Майдан вийде "Національний корпус". Під час пресконференції у п'ятницю президент Володимир Зеленський заявив, що на 1 грудня в Україні може відбутись державний переворот, хоча жодних вагомих аргументів щодо цього не навів. Через це у соцмережах сьогоднішні мітинги, зокрема вечірні, називають "переворотом". Організатори наполягають на мирному характері акції. Користувачі соцмереж спостерігають, що правоохоронці почали готуватись до мітингів ще поночі. Напередодні міністр внутрішніх справ Денис Монастирський звернувся до українців, які планують долучитися до мітингів у Києві 1 грудня, та попросив дотримуватись правил. "Можете не сумніватись, що ті, хто зараз стоять на службі громадського порядку, з повагою ставляться до виявлення громадянської позиції і так само очікують поваги до себе. Вони - на сторожі вашої безпеки і роблять усе для недопущення провокацій", - написав міністр у своєму фейсбуці.

У Києві в середу, 24 листопада, проходить акція протесту противників вакцинації проти коронавірусної хвороби, яку анонсував рух "Права людини" львівського активіста Остапа Стахіва. Учасники акції виступають проти обов’язкової вакцинації представників певних професій. В урядовому кварталі багато правоохоронців. Поліцейські та нацгвардійці чергують на всіх прилеглих до вул. Грушевського вулицях в урядовому кварталі, зокрема, на вул. Липській, Шовковичній та біля Європейської площі.  Учасники мітингу проти обов’язкової вакцинації від коронавірусу пройшли ходою від будівлі Верховної Ради до головного офісу Служби безпеки України. У ході беруть участь близько тисячі людей. Вони пройшли за маршрутом: вул. Грушевського, вул. Хрещатик, вул. Володимирська, де розташована будівля головного офісу СБУ. Через масову акцію, організовану рухом відомого антивакцинатора Остапа Стахіва, поліція майже на увесь день обмежить рух транспорту у центрі Києва, повідомила поліція. Зокрема з 10:30 до 17:00 обмежено рух на вулицях Грушевського, Хрещатику, Європейській площі, бульварі Тараса Шевченка та вулиці Володимирській. Зараз у центрі Києва поліція працює у посиленому режимі. Акцію протесту планували вже давно, але саме 24 листопада у Львові суд розглядатиме апеляцію на арешт Стахіва, якого суд арештував до 16 січня з можливістю внести заставу у мільйон гривень. Остапа Стахіва звинувачують у замаху на повалення конституційного ладу в Україні. Учасники планують передати своє звернення до президента Володимира Зеленського та заявляють, що готові мітингувати під стінами Ради доти, доки не виконають їхні вимоги. Кажуть, навіть готові розбивати намети та ночувати тут.

Десятки тисяч людей, поліція, водомети, сльозогінний газ і вогонь - на вихідних по всій Європі виступали проти посилення коронавірусних обмежень. У містах Бельгії, Австрії, Данії, Хорватії та інших країн відбулися людні мітинги. А подекуди сталися сутички з поліцією. Усе це відбувається на тлі нового посилення коронавірусних заходів через зростання кількості хворих у Європі.

16 листопада у столиці України біля Офісу президента відбулася акція «‎За справжню містобудівну реформу», яку ініціювала Архітектурна палата Національної спілки архітекторів України. Архітектори протестували проти законопроєкту №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», який ухвалений наразі в першому читанні. В акції взяли участь декілька десятків людей. Перед початком акції поліція перешкоджала активістам пройти з плакатами, проте пізніше все ж їх пропустили. Організатори акції вимагали відправити законопроєкт на доопрацювання і здійснити відкритий і прозорий процес написання реформи із залученням усіх учасників ринку. «Ми вважаємо, що пропонована реформа, в першу чергу, обслуговує інтерес забудовників, при чому далеко не всіх, а лише найкрупніших. Ми вимагаємо від Верховної Ради доопрацювати текст законопроєкту та прибрати з проєкту норми, які нищать нашу професію та справедливо врахувати інтереси усіх зацікавлених сторін. Ми також закликаємо інші зацікавлені сторони, зокрема місцеве самоврядування, вимагати справедливого балансу інтересів в галузі містобудування», – зазначили організатори на сторінці акції у Фейсбуці. Архітекторна спільнота заявляє, що проаналізувала проєкт закону та дійшла висновку, що він містить корупційні ризики та загрожує реформі децентралізації. 1 липня Верховна Рада в першому читанні проголосувала за законопроєкт №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності». Багато статей викликали критику. Учасники акції продемонстрували артоб'єкт «Житловий комплекс 5655‎», що, на їхню думку, демонструє те, у що перетворяться міста України у випадку затвердження законопроєкту. Але працівники поліції не пропустили артоб'єкт до Офісу президента. Спільнота архітекторів висунула п'ять вимог: припинити втручання в авторські права архітекторів; заборонити вносити зміни в проєкт та збудований об’єкт без автора; прибрати норму, що дозволяє проєктувати й будувати без архітектора взагалі; повернути видалені положення в закони про архітектурну діяльність та основи містобудування; надати право видачі та позбавлення сертифікатів архітекторів – професійній саморегулівній організації, а не чиновникам. Такі ж акції також пройшли в інших містах: Луцьк, Дніпро, Ужгород, Івано-Франківськ,  Кропивницький, Львів, Одеса, Рівне, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернівці.

Під будівлею Верховної Ради проходить акція противників вакцинації від COVID-19, на яку зібралось більше тисячі мітингарів. За їх словами, люди приїхали відстоювати свої права з різних регіонів України. Учасники акції перекрили в урядовому кварталі вулицю Грушевського та Шовковичну. Їх основні вимоги - скасування карантинних правил, заборона примусової медицини та забезпечення прав людей. Вони скандують: "Ні - медичному терору" і тримають в руках прапори з надписами "Права людини" та плакати "Скажи "Ні" обов'язковій вакцинації", "Руки геть від наших дітей", "МОЗ. Фармація". За ситуацією в урядовому кварталі стежить поліція. На вулиці Садовій та на площі Конституції перед ВР зосереджена велика кількість представників Нацгвардії. За винятком невеликих перепалок з поліцією, ситуація наразі спокійна. Серед ініціаторів акції - екснародний депутат Надія Савченко, яку кілька тижнів тому затримали в аеропорту з фальшивим ковід-сертифікатом.

Представники Федерації профспілок України вийшли у Києві на акцію протесту у Всесвітній день за гідну працю. Майже 10 тисяч людей зібралися під Червоним корпусом КНУ ім.Шевченка. Акція відбувається під гаслом "Захистимо свої трудові права і свободи на об’єднання в профспілки. Здобудемо краще життя!". Люди тримають гасла "Захистимо свої трудові права", "Жодних урізань трудових прав", "Ні диктату корпорацій - Україні гідну працю", "Робочі місця і гідна зарплата - працюємо в Україні". Учасники акції виступають проти "антитрудових та антипрофспілкових законопроєктів" від влади. Зокрема, це проєкт закону №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність, законопроєкт №5388 щодо дерегуляції трудових відносин та законопроєкт №2681 щодо окремих питань діяльності професійних спілок. Мітингарі вимагають ухвалення нового Трудового кодексу, "який захистить людей праці", а також доступні для населення справедливі ціни на український газ, тарифи на електроенергію та комунальні послуги. Окрім того, профспілки виступають за дотримання визначених законами України розмірів грошових виплат і соціального захисту громадян, зокрема: мінімальної заробітної плати – 6900 грн; мінімальної пенсії – 3600 грн; посадового окладу першого тарифного розряду у бюджетній сфері –6500 грн. Також на акції вимагають до кінця цього року виплатити заборговану 140 тисячам працівникам заробітну плату у розмірі майже 4 млрд гривень. Мітингарі також мають намір пройти колоною до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Рух автотранспорту в районі проведення акції частково перекрито, працює поліція діалогу. Ситуація спокійна.

У Києві 14 липня відбувається акція протесту ветеранів силових структур, які вимагають перерахунку пенсій, називаючи свої чинні соціальні виплати «жебрацькими». Під будівлею Верховної Ради між протестувальниками та поліцейськими сталися сутички. Пенсіонери, які працювали в силових структурах, прорвалися до будівлі парламенту після того, як до них на їхню вимогу не вийшов голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Поліція використала сльозогінний газ. Після цього протестувальники перекрили рух транспорту в урядовому кварталі. Згодом учасники акції протесту ходою вирушили до Кабінету міністрів, з Кабміну до протестувальників вийшов представник Міністерства соціального захисту. Українське законодавство передбачає для працівників правоохоронних органів вихід на пенсію у віці 45 років за наявності страхового стажу 25 років і більше. Із цих 25+ років не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців має становити «військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, Податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України».