Всеукраїнська акція рестораторів #МаюПравоПрацювати проходить біля Кабінету Міністрів. Близько 500 людей стоять з гаслами “Нас мільйони. Дайте працювати!”, “Нет карантину выходного дня!”, “Мы безопасней, чем в метро!”, “Людина їсть не тільки в будні!”, “Без бізнесу немає економіки”, “Не можете помочь — не мешайте!”. Одночасно аналогічні акції зібралися у 22 містах України. Зокрема у Львові, Луцьку, Харкові, Рівному, Сумах, Тернополі, Полтаві, Запоріжжі, Маріуполі, Херсоні, Івано-Франківську, Одесі, Дніпрі, Миколаєві, Мелітополі, Черкасах. Головне гасло акції - “Маю право працювати”. За інформацією організаторів, попередньо зареєструвалися близько 2 тисяч учасників акції, але організатори очікують, що загалом їх буде до 5 тисяч. Як зазначили організатори акції, вони протестують тому, що після весняного локдауну їм ніхто не компенсував збитки. І багато закладів не змогли відкритися після завершення карантину. Учасники акції побоюються, що після наступного карантину закриється більшість закладів по всій країні. Вони наполягають, що дотримуються усіх норм карантину і не розуміють, як галузь буде виживати. Найбільше підприємців обурює те, що під такі санкції потрапили лише заклади харчування та розважальні, в той час, як метро, приміром, працює. Учасники акції попереджають, що якщо введуть карантин вихідного дня, то індустрія кінотеатрів “помре через півтора-два місяці, так само як і багато закладів у ресторанному бізнесі”.

Офіційні Єреван і Москва заявили про укладення тристоронньої угоди Вірменії, Азербайджану і Росії про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі, у Баку висловили задоволення такою угодою. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання такої домовленості, яка набула чинності в ніч на 10 листопада, у фейсбуці. За словами Пашиняна, він пішов на таке рішення «в результаті глибокого аналізу воєнної ситуації і оцінки позиції людей, які найкраще її знають». Як вважає вірменський керівник, «це не перемога, але й поразки не буде, поки сам себе не визнаєш переможеним; ми ніколи не визнаємо себе переможеними». Як стверджує Пашинян, «ми боролися до кінця, і ми переможемо – Карабах встояв». Президент Азербайджану Ільгам Алієв висловив задоволення у виступі на телебаченні, що цією угодою «ставиться крапка в урегулюванні карабаського конфлікту», і заявив, що нинішня домовленість приведе до тривалого миру. Він висловив упевненість, що ця угода відповідає інтересам народів і Азербайджану, і Вірменії, і інших країн регіону, і також подякував президентові Росії Володимирові Путіну за особисту участь в урегулюванні карабаського конфлікту.За його словами, ця домовленість «кладе край окупації азербайджанських земель». У Вірменії повідомлення про підписання спільної заяви зустріли протестами і заворушеннями.

Силовики не дозволили провести повноцінний «Марш демократії» в Мінську. Поліцейські та інші силовики жорстоко затримували людей у центрі міста, блокуючи та оточуючи групи демонстрантів, не даючи їм об'єднатися у великі колони. Тринадцять тижнів поспіль у Мінську проходять масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Прихильники змін продовжують вимагати відставки Лукашенка та проведення нових чесних виборів, а також звільнення політичних в'язнів та понесення відповідальності за побиття та катування мирних протестувальників.

Під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. Зібралися на цей захід кілька тисяч осіб. Організатори - Центр протидії корупції, Автомайдан, Фундація DEJURE, Рух опору капітуляції, Демсокира.Люди тримають у руках плакати із надписами "Корупційний Сходняк України", "КСУ: скасовує декларації; Майдан (крадеться)" та інші. "Всі зв'язки з РФ суддів КСУ і людей, які їх контролюють, мають бути зупинені кримінальними розслідуваннями і кримінальними покараннями. Тоді буде справді очищення суду. А після очищення КСУ парламент, де у Президента є більшість, під контролем всієї України має прийняти закон, за яким в КС можуть потрапляти лише справжні конституціоналісти, люди з кришталевою репутацією, люди з розумінням, що таке Конституція і що вони слугують лише українському суспільству", - зазначили організатори. Зі свого боку активіст Віталій Овчаренко зазначив, що КС треба очищувати, але робити це треба відповідно до закону, Конституції. На акції також присутні активісти Катерина Бутко, Сергій Стерненко, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін та інші. Активісти також символічно принесли під КСУ для суддів, які голосували за таке рішення, валізи та спільний квиток до Ростова. Зокрема, плакат у вигляді символічного квитка наклеєний на металеву огорожу перед судом із зображенням експрезидента Віктора Януковича і даними як на посадочному документі на символічний потяг "Київ-Ростов". На цьому символічному квитку зазначається, що він - на вантажний вагон, пропонований сервіс - кайданки, а місця - за ґратами. Згодом Конституційний Суд закидали димовими шашками. Поруч із огорожею під КС стоїть кордон із правоохоронців. 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції. 28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. 29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак - заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів. 29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій. 29 жовтня, близько опівночі, Національне агентство з питань запобігання корупції поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким заборонено проводити аборти через ураження плоду чи невиліковної хвороби ембріону. Відтак жінки не матимуть права перервати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя. Законно зробити аборт дозволяється лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю чи здоров’ю матері. А такі випадки у Польщі становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в сусідній державі протягом року. У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест». Зараз у низці міст країни відбуваються протести проти рішення Конституційного суду.

У столиці Чехії спортивні вболівальники зіткнулися з поліцією після мітингу протесту проти нових заходів, які запровадив уряд у боротьбі з коронавірусним захворюванням COVID-19. 18 жовтня понад 2000 шанувальників футболу та хокею зібралися на демонстрацію проти двотижневої заборони на проведення усіх спортивних заходів. Заборона не стосується міжнародних змагань. Демонстранти кидали пляшки та інші предмети в поліцію, яка пізніше розігнала та витіснила протестувальників із центральної площі Праги за допомогою димових шашок, феєрверків і водометів. Постраждало кілька людей, серед них і офіцери поліції. Як заявили представники поліції, масштабна демонстрація, яка тривала близько години – це порушення чинного наразі в Чехії обмеження на число учасників масових акцій: не більше ніж 500 осіб, причому поділених на групи не більш ніж по 20 із не менш ніж 2-метровими відступами між групами.

В понедельник, 12 октября, представители внутренних органов Беларуси задействовали против пенсионеров и студентов в Минске светошумовые гранаты и слезоточивый газ. Это произошло после того, как ранее Министерство внутренних дел Беларуси заявило о готовности "применять спецсредства и боевое оружие" в отношении протестующих. Как сообщает Telegram-канал NEXTA со ссылкой на очевидцев, возле Белорусского национально-технического университета было слышно минимум пять взрывов. Также отмечается, что силовики начали задерживать студентов, которые пришли на помощь к пенсионерам. "В Минске напротив БНТУ фашисты закидали бабушек и дедушек гранатами. Очевидцы сообщают по меньшей мере о пяти взрывах. Полицаи задерживают студентов, которые пришли к пенсионерам на помощь!", - говорится в сообщении. Кроме того, представители внутренних органов Беларуси перекрыли проспект Независимости, устроив таким образом транспортный коллапс в Минске.

У Бішкеку в ніч на 6 жовтня відбувалися сутички між прихильниками партій, які програли вибори до парламенту, і співробітниками силових органів. Протистояння закінчилося захопленням будівлі «Білого дому», де працює парламент і адміністрація президента. Як виглядали «Білий дім» і площа Ала-Тоо нині – дивіться у фотогалереї Радіо Азаттик, Киргизької редакції Радіо Свобода. Мітинги в Бішкеку спровокували результати парламентських виборів, що відбулися 4 жовтня: за попередніми даними, озвученими ЦВК Киргизстану, в парламент країни пройшли чотири партії, які подолали 7-відсотковий бар’єр, а дві провладні партії, «Бірімдік» і «Мекенім Киргизстан», здобули переконливу перемогу, отримавши приблизно по 24% голосів кожна. Вночі 5 жовтня протестувальники захопили будівлю «Білого дому», де працюють парламент і президент країни, після чого частина демонстрантів попрямувала до будівлі Держкомітету нацбезпеки. З-під варти звільнили колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва, ексдепутата Садира Жапарова й інших колишніх чиновників. 6 жовтня президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков доручив ЦВК вивчити всі факти порушень на виборах і запропонував, у разі необхідності, анулювати результати. ЦВК вирішила анулювати підсумки виборів.

Воскресная акция в Минске, которая на этот раз была посвящена освобождению политзаключенных, собрала больше 100 тысяч человек. Протестующих пытались разогнать водометом, но они дошли до СИЗО на улице Окрестина. Это СИЗО теперь уже известно в мире тем, что там пытали людей. Протесты в Беларуси проходят с 9 августа, когда в стране прошли президентские выборы, на которых, по официальным данным, Александр Лукашенко победил со счетом в 80%.

30 років тому в центрі Києва протягом 16 днів (2–17 жовтня) відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на граніті. За ініціативою Української студентської спілки (УСС) та львівського «Студентського братства» відбулася низка широкомасштабних акцій громадянської непокори. Молоді люди оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі столиці на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності). Головними вимогами Революції на граніті були: – відмова від підписання союзного договору; – проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року; – відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи; – повернення українців строкової служби на територію України; – проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ. 15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, протестувальники захопили, зокрема, червоний корпус Київського університету. 16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля будівлі парламенту. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони. Під тиском вулиці влада почала здавати позиції. Була створена погоджувальна комісія парламенту, яка провела переговори з лідерами протестувальників. 17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді. Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.