Активісти руху #saveФОП сьогодні прийшли на Майдані Незалежності та під Офіс президента з вимогою зберегти спрощене оподаткування для мікробізнесу. Акція протесту супроводжувалась декількома сутичками активістів з поліцією.

Біля будівлі Конституційного суду відбувається акція протесту проти продажу землі. Сьогодні КСУ розглядає подання 48 народних депутатів щодо конституційності закону, ухваленого 31 березня 2020 року, який дозволяє продаж земель сільськогосподарського призначення. Біля будівлі КС зібралися представникі партій "Батьківщина", "Правий сектор", ВО "Свобода", інших, а також низки громадських організацій. Вони закликають суд визнати неконституційним закон, що дозволяє продавати землю сільськогосподарського призначення.

17 травня ізраїльські авіація здійснила серію ударів по декількох районах міста Газа. Це відбулося на тлі закликів проявляти стриманість і покласти край насильству після найсмертоноснішого дня за тиждень бойових дій. Десятки повітряних ударів знову струсили місто вранці 17 травня після хвилі повітряних атак попереднього дня. Ізраїль стверджує, що вразив понад 90 цілей у Смузі Газа. У той же час бойовики «Хамасу» теж обстріляли ракетами ізраїльські міста. Прихильники Палестини, так само як і прихильники Ізраїлю, 15-16 травня виходили на вулиці в європейських містах на вулиці із закликами припинити бойові дії.

21 апреля во многих городах России прошли митинги в поддержку основателя Фонда борьбы с коррупцией, одного из лидеров оппозиции Алексея Навального. Митинги проводились в рамках заявленной акции протеста "Финальная битва между добром и нейтралитетом". Сотни участников этих митингов были задержаны.

У найбільшому місті штату Міннесота сталися сутички між поліцейськими та протестувальниками через вбивство темношкірого чоловіка. Поліція застосувала сльозогінний газ, влада запровадила в місті комендантську годину. Ситуацію порівнюють з протестами, які минулого року спалахнули по всій території США після смерті від рук поліцейських 46-річного Джорджа Флойда. Сутички розпочалися ввечері у неділю - після того, як кілька сотень демонстрантів оточили поліцейський відділок у передмісті Міннеаполіса, місті Бурклін-Сентер, вимагаючи покарати поліцейських, що застрелили 20-річного Данте Райта. Запровадили комендантську годину, телеканал CBS повідомляє, що всі школи міста в понеділок не працюватимуть. Губернатор штату Тім Волц заявив, що слідкує за ситуацією і висловив підтримку родині Райта. Ввечері у неділю поліцейські обороняли від демонстрантів периметр центрального відділку в Бруклін-Сентер, який розташований всього за кілька кілометрів від центру Міннеаполіса. Поліція застосовувала сльозогінний газ і світлошумові гранти. Протестувальники закидали дві поліцейські автівки камінням, повідомляє Reuters. За повідомленнями місцевих ЗМІ, приблизно в той же час в місті пограбували торговельний центр, а в двері поліцейського відділку в сусідньому місті Бруклін-Парк вистрелили з вогнепальної зброї. Агентство Reuters пише, що близько 20 магазинів в околицях міста розгромлені. Після запровадження комендантської години до шостої ранку за місцевим часом мер міста Бруклін-Сентер Майк Елліот закликав протестувальників розійтися. У Бруклін-Сентер влада перекинула більшу частину службовців національної гвардії з Міннесоти, розміщених в місті на випадок безладів через суд над Дереком Шовіном - його звинувачують у вбивстві Джорджа Флойда у травні минулого року. Поліція заявила, що правоохоронці зупинили автомобіль Данте Райта за порушення правил дорожнього руху в неділю. Перевіривши особу водія, вони виявили, що він в розшуку. Після того, як Райта спробували затримати, він застрибнув у свою автівку і намагався втекти. Один із поліцейських вистрілив у Райта, після чого його авто проїхало ще кілька сотень метрів і врізалося в іншу машину. Поліцейські, наздогнавши Райта, знайшли його мертвим. Окрім водія, в машині також перебувала пасажирка - вона отримала поранення, які не становлять небезпеки для життя. У заяві поліції йдеться, що під час інциденту натільні камери на поліцейських були увімкнені. Мама Данте Райта, Кеті, каже, що син зателефонував їй, коли поліція зупинила його машину, щоб запитати номер страхового посвідчення. Після цього вона почула звуки боротьби, зв'язок обірвався:"Через хвилину я передзвонила і мені відповіла його дівчина, яка була разом з ним у машині. Вона сказала, що його застрелили і що тіло мого сина лежить на землі, без ознак життя". В інтерв'ю газеті Star Tribune вона заявила: "Нам ніхто нічого не каже. З нами ніхто не розмовляє. Я попросила, щоб мого сина не залишали лежати на землі". Мер міста Майк Елліот назвав те, що сталося, трагедією. "Наш штат сумує за ще одним чорношкірим чоловіком, чиє життя забрали правоохоронці", - заявив губернатор Міннесоти Тім Уолц. У місті вже третій тиждень триває суд над Дереком Шовіном, колишнім поліцейським, якого звинувачують у вбивстві Джорджа Флойда, яке призвело до протестів проти расизму - як у багатьох містах США, так і по всьому світу. 45-річному Шовіну загрожує до 40 років позбавлення волі. Він не визнає себе винним. Саме Шовін у травні минулого року під час затримання притиснув коліном шию Джорджа Флойда і зберігав таке положення упродовж дев'яти хвилин - після цього Флойд помер. Суд триватиме щонайменше місяць. Поліція очікує, що в ході процесу і після його закінчення в місті можуть знову спалахнути протести.

У столиці на Майдані Незалежності в понеділок, 22 березня, підприємці вийшли на протест з вимогою дати їм можливість працювати під час посилення карантинних заходів. В центрі Києва зібралися сотні людей. Учасники наголошують, що 98-ий день триває акція, метою якої є діалог із владою. Вони виголошують у гучномовець свої вимоги, головна з яких не заважати їм працювати. За дотриманням правопорядку стежать правоохоронці. Біля Майдану припарковані автобуси з силовиками.Протест ФОПів почався пізніше заявленого часу, через проблеми з транспортом не всі змогли доїхати вчасно.З Майдану протестувальники перейшли до КГГА, щоб висловити невдоволення Меру Віталію Кличку. Далі учасники акції протесту пішли до Офісу президента та Кабміну.

Під час протестів проти військового перевороту у М’янмі у понеділок, 15 березня, було вбито щонайменше п’ятьох людей. У місті М’їнджан, за словами свідків, силовики відкрили вогонь по протестувальникам, троє загиблих. Ще двох було вбито у місті Аунглан. Напередодні загинули 38 протестувальників. Всього від початку протестів у М’янмі минулого місяця було вбито понад 120 протестувальників, повідомляють правозахисники. Військовий переворот у М’янмі стався 1 лютого. Згодом розпочалися масові протести, учасники яких вимагали звільнити заарештованих урядовців. Серед узятих під варту – Аун Сан Су Чжі, лідерка партії-переможниці листопадових парламентських виборів, «Національної ліги за демократію». Військові звинувачують цю партію в масштабних фальсифікаціях. Вони розпустили колишній склад виборчкому і заявляють про намір провести через рік нові вибори. Країни Заходу засуджують військовий переворот у М’янмі. Минулого тижня Організація Об’єднаних Націй повідомила про щонайменше 70 людей, яких убили силовики під час протестів.

У М'янмі в неділю поліція відкрила вогонь по демонстрантах, які протестують проти військових, що прийшли до влади в цій країні після час перевороту. Представники ООН повідомляють про "достовірну інформацію" про щонайменше 18 загиблих. Цими вихідними акції протесту відбулися у багатьох містах країни. Як повідомили ВВС активісти і медики, не менше дев'яти вбитих - у столиці країни, Янгоні. Є загиблі і серед учасників протестів у Тавої та Мандалаї. Таким чином ця неділя стала найкривавішим днем після перевороту, що відбувся 1 лютого. Крім вогнепальної зброї правоохоронці використовували проти демонстрантів сльозогінний газ та гумові кулі. Деякі користувачі соцмереж пишуть про 20 вбитих, проте ці дані поки що не підтверджені. Лише за суботу, за інформацією державного телебачення М'янми, було заарештовано майже пів тисячі людей. "Якщо вони підуть на нас, ми повстанемо. Якщо на нас нападуть, ми будемо захищатися. Нас не вдасться поставити на коліна перед військовими чоботами", - цитує одного з учасників протестів Reuters. Масові протести у М'янмі проти усунення цивільної влади не вщухають від початку лютого, коли військові вивели на вулиці солдат і зірвали першу сесію нового парламенту. Цивільні керівники країни, зокрема, і фактична лідерка М'янми Аун Су Чжі, і президент Він М'їн, перебувають під домашнім арештом. Військові запровадили в країні надзвичайний стан на рік та встановили комендантську годину з 8 вечора до 4 ранку у великих містах. На початку акцій протесту поліцейські застосовували проти демонстрантів гумові кулі та сльозогінний газ, але згодом стали стріляти бойовими патронами. Тиждень тому під час демонстрації вбили 20-річну дівчину. Потім від куль загинули ще двоє учасників протестів. За даними Reuters, до вчора під час протестів у М'янмі загинули п'ятеро. Військова влада повідомляє про загибель одного поліцейського. Військові обіцяють провести нові парламентські вибори і твердять, що результати попереднього голосування, в якому перемогла "Національна ліга за демократію", були сфальсифіковані. При цьому переконливих доказів фальсифікацій вони не надають, так само як і не називають дату нових виборів. Військові режими керували М'янмою з 1962 до 2011. У 1988 році під час протестів загинули близько 3 тисяч людей, а у 2007 - близько 30. У 2011 під міжнародним тиском військові ініціювали поступовий перехід до демократії, але залишили за собою 25% місць у парламенті та контроль над силовими відомствами. На усіх виборах, що відбувалися після цього, перемагала партія Аун Су Чжі - "Національна ліга за демократію", яка близько 30 років залишалася визнаним лідером боротьби за демократію у М'янмі.

На несанкціоновані акції протесту з вимогою звільнити ув'язненого опозиційного лідера Олексія Навального у Росії вийшли тисячі людей. Затримання почалися ще до старту акцій, силовики діяли досить жорстко. За інформацією правозахисного проєкту "ОВС-Інфо", кількість затриманих перевищила чотири тисячі. Це рекорд для Росії. Найбільше затриманих у Москві. У МЗС Росії, тим часом, заявили про "закулісну роль Вашингтона" в протестах. Ближче до вечора штаб Навального оголосив про завершення протестної акції в Москві, але затримання ще тривали. Згодом московське метро повідомило, що усі станції, закриті на час акції, запрацювали у штатному режимі. За словами кореспондента ВВС Сергія Горяшка, поліція діяла ще жорсткіше, ніж минулими вихідними: з різних регіонів надходили повідомлення про побиття затриманих кийками, в Петербурзі поліцейський направив на протестувальників табельний пістолет, з Владивостока повідомляли про застосування травматичної зброї проти одного із затриманих. Крім того, московські і петербурзькі поліцейські били затриманих електрошокерами - таке на протестних акціях сталося вперше, зауважує він. В ході протестів затримали зокрема і дружину Олексія Навального Юлію, яка приєдналася до ходи. Її посадили в синій мікроавтобус без розпізнавальних знаків. "Її доставили у відділ поліції, але зв'язку з нею у мене поки що немає", - розповіла "РИА Новости" адвокат Навальної Світлана Давидова. Вона зазначила, що її не допускають до підзахисної і пояснюють це антіковідними заходами. Російські ЗМІ також повідомили про акт самоспалення в центрі Москви. Чоловік облив себе горючою рідиною, після чого загорівся. На допомогу чоловікові прийшли перехожі, він залишився живий і був госпіталізований. Інформацію підтвердили в ГУ МВС по Москві. Поки що незрозуміло, чи пов'язаний цей інцидент із протестними акціями. У поліції кажуть, що попередньою причиною вчинку чоловіка стали "особисті майнові відносини". У Москві колона протестувальників змогла прийти в район, де розташований слідчий ізолятор "Матроська тиша". Саме там перебуває Навальний. Як і центр міста вранці, всі підходи до СІЗО були заблоковані поліцією. Спочатку поліцейські просто не пропускали людей в напрямку ізолятора, але незабаром під'їхали автобуси і автозаки, і людей почали затримувати. У Петербурзі протестувальники вишикувалися перед Маріїнським палацом, перед ними проїхав автомобіль з написом "Відділ із боротьби з палацами". Натовп кричав "Геть царя!". Акції пройшли і в багатьох інших містах Росії. Напередодні мітингу по всій країні пройшли обшуки, затримання та арешти співробітників штабів Навального та інших активістів. У центрі Москви "до особливого розпорядження поліції" ввели обмеження на пересування пішоходів, закриті сім станцій метро, багато магазинів, заборонено паркування автомашин. У МЗС Росії угледіли в протестах "закулісну роль Вашингтона". "Грубе втручання США у внутрішні справи Росії - такий же доведений факт, як і "розкрутка" фейків і закликів до несанкціонованих акцій підконтрольними Вашингтону інтернет-платформами", - йдеться у заяві відомства. Такі дії, на думку офіційної Москви, є "частиною стратегії стримування Росії". Із заявою про те, що акції протесту в Росії підтримують США, МЗС Росії виступило після звернення держсекретаря США Ентоні Блінкена до російської влади. Він закликав відпустити Олексія Навального і "мирних протестувальників".

У центрі Києва відбувається акція протесту підприємців проти фіскалізації. З самого ранку учасники мітингу почали збиратися на Майдані Незалежності, де з 15 грудня триває постійна акція протесту "Податковий Майдан - за конституційні права і свободи!". Протестувальники тримають прапори руху "SaveФОП", а також плакати зі своїми вимогами, зокрема, проти фіскалізації, підвищення тарифів і карантинних обмежень: "Ні вибірковому лоХдауну", "Високі тарифи геноцид для народу", "Беги, Вова, беги", "Ми платимо податки, а доведеться хабарі. Владі потрібні наші хабарі?", "Вова, пора на стадіон!", "РРО і штрафи засунь собі у ... попу", "Дайте працювати!", "Не заганяйте бізнес в тінь! Не робіть з нас нелегалів!" тощо. Після мітингу на Майдані Незалежності учасники мітингу вирішили пройти ходою до Представництва ЄС в Україні та до посольства США в Києві. Основна вимога мітингувальників: прийняти законопроєкти № 3853-1 (2), 3993, спрямовані, за їхніми словами, на захист спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.