Більше двох тисяч людей затримали, ще десятки постраждали на масових мітингах проти російської влади та на підтримку ув'язненого опозиціонера Олексія Навального у різних регіонах Росії. За даними російського сайту "ОВД-инфо", на акціях по всій Росії затримали щонайменше 3,4 тис людей. Як відзначає інше медіа The Bell, це історичний рекорд щодо затримань. Попередній був у червні 2017 року, коли на антикорупційній акції Навального було 1769 затриманих. Найбільше схоплених - понад 1300 - у Москві, також відомо про більше 500 у Санкт-Петербурзі, близько сотні у Новосибірську та десятки - в інших містах. Затримання часто були жорсткими - із застосуванням сили та кийків. Серед затриманих були і лідери протесту - Юлія Навальна (згодом стало відомо, що її відпустили) та Любов Соболь. Також у автозаки потрапили багато журналістів, зокрема відомий блогер Ілля Варламов. На Страсному бульварі у Москві учасники акцій вступили у сутички з ОМОНівцями - сталися групові зіткнення. З одного поліцейського зірвали шолом та гралися ним у футбол. Канал "Дождь" також повідомив, що на одній з вулиць закидали сніжками урядову машину (ймовірно - ФСБ), водію травмували око і його госпіталізували. Російська державна агенція "РИА Новости" з посиланням на анонімне джерело повідомляє про 39 постраждалих серед силовиків. За словами співрозмовника агентства, вони отримали травми під час акцій протесту в столиці. Травми несерйозні, додало джерело. Скільки постраждало учасників акції, точно невідомо. Утім мова точно йде про десятки. Відомо, що у Петербурзі поліцейський вдарив ногою жінку і її забрала швидка. Жінка вдарилася головою об асфальт і отримала струс мозку, закриту черепно-мозкову травму і гематому потилиці, повідомляє Baza. Вона у стані середньої тяжкості. Начальник управління інформації ГУ МВС по Петербургу В'ячеслав Степченко повідомив виданню "Підйом", що у відомстві вивчають відео удару жінки. У кінці московських протестів мітингарі пішли до в'язниці "Матроська тиша", в якій утримують Олексія Навального. Звідти повідомили про жорсткі затримання поліції з застосуванням кийків та побиттям ногами лежачих. Гаслами акцій стали "Путін - злодій", "Геть царя", "Свободу Навальному", а також скандували "Аквадискотека" - це відсилка до розслідування Олексія Навального про "палац Путіна". За оцінками Reuters, у Москві на акцію вийшло близько 40 тисяч людей. Російське МВС називає у десять разів меншу цифру: "На Пушкінській площі міста Москви на несанкціонований захід зібралося близько 4 тисяч людей". "Точну оцінку чисельності дати важко, але вже ясно, що це найбільша несанкціонована акція за останні десять років. Людей вже явно не зупиняє те, що влада не дозволяє мітингувати" - відзначає кореспондент BBC Сергій Горяшко. "Поліція продемонструвала жорсткість, але й учасники мітингу стали сміливішими. По всій Росії у поліцейських кидалися сніжками. Зіткнення в Москві на Страсному нагадували бійки на Болотній площі 6 травня 2012 року. Дуже ймовірно, що аналогії на цьому не закінчаться - Слідчий комітет уже оголосив, що почав перевірку за фактами насильства над поліцейськими", - додає журналіст. Соратник Навального Леонід Волков оголосив про нові акції по всій країні в наступні вихідні. Очевидно, що вони теж будуть несанкціонованими владою.

Група прихильників президента США Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час проходила спільна сесія палат Конгресу Сполучених Штатів. Вона була повинна офіційно затвердити голоси виборників, поданих на виборах, і перемогу демократа Джо Байдена. У засіданні оголосили перерву і поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі. Четверо людей загинули під час штурму. За повідомленнями місцевих медіа, одна із загиблих – жінка, яку госпіталізували з пораненнями, прихильниця Трампа та ветеранка, яка 14 років служила у Військово-повітряних силах США. За повідомленням поліції Вашингтона, ще троє людей померли внаслідок «аварійних медичних випадків», які виникли під час сутичок. За участь у штурмі заарештували 52 людини. Раніше у центрі Вашингтону, поряд із Білим домом, пройшов мітинг прихильників Трампа. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. Трамп звернувся до своїх прихильників, стверджуючи без підстав, що вибори у нього вкрали, і що він ніколи не поступиться Байдену. Конгрес Сполучених Штатів затвердив результати виборів, згідно з якими представник Демократичної партії Джо Байден офіційно переміг на виборах президента США. Таке рішення члени Конгресу затвердили 7 січня, після того, як Капітолій звільнили від прихильників Трампа, що взяли його штурмом. Цей крок є останнім у виборчому процесі для визнання переможцями Байдена і обраної віцепрезидентки Камали Гарріс за підсумками виборів 3 листопада. Тоді Байден змагався за посаду президента із нинішнім очільником держави Дональдом Трампом. Колегія виборників підтримала Байдена 306 голосами проти 232. Інавгурація Байдена відбудеться 20 січня.

У Києві під Офісом Президента проходить Всеукраїнська акція протесту «Стоп Шкарлет - не дамо вбити освіту» проти новопризначеного міністра освіти Сергія Шкарлета. Під ОП зібралися кілька десятків активістів. Також на протести вийшли студенти, науковці, батьки, громадські активісти у багатьох містах України. Акцію організовують студентські та молодіжні громадські організації України. За словами активістів, згідно з рішенням Верховної Ради, 17 грудня Сергій Шкарлет призначений міністром освіти, його кандидатуру обрано незважаючи на протести науковців, студентів, батьків та Освітнього комітету Верховної Ради. Учасники акції вимагають негайного відсторонення Шкарлета від посади. 17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки. Відповідну постанову підтримали 226 народних депутатів. Раніше, у серпні на сайті "Помилки та фальсифікації у наукових дослідженнях" з'явилося повідомлення про наявність академічного плагіату в наукових статтях Сергія Шкарлета до докторської дисертації. 11 вересня на засіданні Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) оголосив про виявлені порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату в науковому доробку в.о. міністра освіти та науки Шкарлета. Сергій Шкарлет із 25 червня виконував обов'язки міністра освіти і науки.

У центрі Києва сталися сутички протестуючих проти карантинних обмежень і фіскалізації малого бізнесу підприємців і поліції, правоохоронці застосували спецзасоби. ФОПи заявили про намір встановити намети прямо на Майдані Незалежності, між правоохоронцями та учасниками акції почалися сутички і штовханина. Поліціянти відібрали кілька наметів і викинули їх за паркан. Під час відступу правоохоронців на кілька секунд виникла запекла бійка з протестуючими. Далі з боку поліцейських розпорошили газ. Поліція проводить із учасниками акції превентивні заходи для відновлення правопорядку на Майдані Незалежності і закликають учасників заходу дотримуватися мирного формату його проведення. Про це інформує пресслужба МВС. Автор фото - Андрій Довгань

Цими вихідними відбулися протести у Білорусі, Молдові та Вірменії. Як проходили мітинги у цих країнах?

Від ранку біля будівлі Верховної Ради відбувається мітинг підприємців. Протестувальники виступають за відтермінування введення РРО для ФОПів. Протестувальники стверджують, що запровадження РРО для більшості ФОПів знищить їхній бізнес в умовах карантину. Представники бізнесу наполягають, що повна фіскалізація може знищити їхній бізнес. Хоча багато експертів наголошують, що запровадження РРО допоможе здолати сірий ринок та полегшить роботу білого бізнесу. І сьогодні Верховна Рада схвалила компромісний проєкт закону, який відкладає запровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для більшості категорій фізичних осіб підприємців щонайменше на рік. Це відбулось після кількох невдалих спроб досягти компромісу у парламенті, масових акцій протесту під стінами Верховної Ради і навіть втручання у ситуацію Володимира Зеленського. Спочатку монобільшість не хотіла відкладати запровадження РРО, проте врешті пішла на компроміс. У парламенті за згоди усіх фракцій за один день розробили та ухвалили спільний документ. Усі фракції погодились застосувати процедуру ad hoc - тобто ухвалили за один день без усіх передбачених регламентом процедур проходження проєкту. "За" проголосували 319 депутатів. Закон передбачає відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. Документ подовжує на рік, до 1 січня 2022 року, застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій. Закон також скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО). Ухвалений документ виключає норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій. Законом визначаються граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації.

С первых дней белорусских протестов на улицы выходит много женщин — они выстраиваются в цепи солидарности, приносят цветы и, кажется, совсем не боятся жесткой реакции силовиков. Белорусская журналистка Юлия Шабловская снимает своих соотечественниц, которые хотят наконец быть услышанными. — С первых дней протестов вместе с мужчинами на улицы выходили и сотни женщин. Красивые, смелые и отважные, они говорили о том, что выборы сфальсифицированы, а их голоса украдены. Многие за это попали в тюрьму: мирные акции протеста режим признал несанкционированными и незаконными. Омоновцы и сотрудники милиции не выбирали слов и не жалели безоружных людей при задержании. Женщин в том числе жестоко «винтили» и избивали, некоторых даже насиловали милицейской дубинкой, унижали, держали сутками без еды, воды и возможности попасть в уборную. Но это не испугало белорусок, а наоборот — разозлило и мотивировало их. Они решили бороться за свои идеалы и убеждения. С цветами в руках они выстроились в цепи солидарности, защищая детей и мужей, отцов и братьев, друзей и себя. «С нас хватит! Нас много, и это наша страна. Всех в тюрьму не посадишь!» — кричат они Лукашенко на каждом митинге. Никогда раньше белорусы, а тем более белоруски не выходили на улицы, чтобы объединиться и говорить об изменениях в своей стране. Это исключительный и прекрасный момент в истории современной Беларуси. «Я могу сделать ваш портрет?» — «Да, конечно!» Впервые за 10 лет работы журналистом я почувствовала: люди перестали бояться. Я не спрашивала тех, кого снимала, о возрасте, о том, где они работают и чем занимаются в свободное время — не было на это времени. Каждая хотела рассказать, как после 9 августа 2020 года изменилась ее страна, как изменилась она сама. Я прекрасно понимаю это воодушевление. Много лет белорусская женщина должна была тихо играть свою роль: работать и заботиться о доме и детях, быть умной, обаятельной и красивой подругой, женой и матерью. Теперь у каждой из них есть голос. И они не собираются молчать. Вместе они говорят четко и громко. И все потому, что в Беларуси революция — это женщина.

Протестувальники удруге за вівторок намагалися прорватися до Ради. Будівлю охороняла поліція. Під парламентом відбулися сутички підприємців з поліцією. Люди спробували прорватися під купол. Поліція застосувала сльозогінний газ. Раніше правоохоронцям доводилось буквально виводити демонстрантів під руки, щоб ті не потрапили в залу засідань. Подекуди люди виривалися з огороджувального кордону поліції та самотужки робили чергові вилазки до Ради. Попередній спробі мітингувальників зайти до депутатів правоохоронці запобігли. Правоохоронці відтіснили мітингувальників від будівлі ВР, затриманих немає. «Аби відновити правопорядок правоохоронці негайно втрутилися в ситуацію та відтіснили мітингувальників. У результаті виникли короткотривалі сутички. Наразі затриманих немає. Інформація про потерпілих уточнюється», - йдеться у повідомленні прес-служби поліції Києва. Сьогодні у Києві біля Кабінету міністрів та Верховної Ради проходила акція протесту представників мікро- та малого бізнесу, а також бізнес-об'єднань та асоціацій з усієї України. Зранку учасники акції перекрили рух вулицею Грушевського. Згодом поліція взяла під посилену охорону середмістя столиці.

17 ноября в Киеве возле Кабинета министров Украины началась акция протеста "Кабмин на карантин!", организованная объединением предпринимателей "Совет Городов Защита ФЛП". В акции участвуют предприниматели малого и среднего бизнеса, а также бизнес-объединения и ассоциации со всей Украины. Одна из причин акции - митингующие выступают за отмену карантина выходного дня. Также митингующие перекрыли проход депутатам к Верховной Раде, из=за чего возникли стычки с полицией. Полицейские частично оттеснили граждан и сделали коридор для прохода нардепов в ВРУ. Как сообщили правоохранители, в этот момент один из участников мероприятия начал вести себя агрессивно и провоцировал драку с полицией. Сейчас 50-летнего правонарушителя, жителя Тернопольской области, доставили в территориальное управление для выяснения всех обстоятельств и привлечения его к ответственности."Грушевского перекрыта в обоих направлениях митингующими", - сообщает Telegram-канал "Киев Сейчас". О митинге в центре Киева сообщает и Telegram-канал "Киев Оперативный" и советует водителям объезжать улицу Грушевского. Участники акции ходят с флагами движения в защиту физических лиц-предпринимателей с надписями SaveФОП.

В воскресенье, 15 ноября, в Минске и других городах Беларуси прошли протестные акции, в которых приняли участие тысячи граждан (точных сведений о числе участников нет). На этот раз акции протеста были посвящены памяти 31-летнего минчанина Романа Бондаренко, который умер в больнице после избиения силовиками. Демонстранты шли под лозунгами "За одного уничтоженного человека поднимутся тысячи", "Я выхожу", "Когда вы убиваете художника, вы убиваете красоту". По данным правозащитного центра "Вясна", были задержаны более тысячи участников акций протеста. Отмечается, что задерживали не только молодых, но и пожилых людей.