У Львові протягом чотириденного воркшопу в Національному реабілітаційному Центрі «Незламні» (UNBROKEN) фахівці із-за кордону навчають українських колег протезуванню верхніх та нижніх кінцівок. «Через війну пацієнтів з важкими пораненнями та ампутаціями постійно більшає. Це значить, що нам потрібно ще швидше та ще якісніше виготовляти штучні кінцівки для захисників та цивільних, які їх втратили. А спеціалістів – не вистачає. Тому зараз ми переймаємо найкращий досвід, щоб вдосконалити свої навички і навчити інших», - розповів протезист Центру протезування Першого медоб’єднання Львова Назар Багнюк. Навчання триватиме 4-7 грудня, його проводять фахівці компанії Fillauer LLC, яка входить у список світових лідерів у галузі ортопедії та протезування. До Львова приїхали учасники з Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Одеси, Полтави, Житомира та Запоріжжя. Це протезисти з досвідом роботи від трьох місяців й до 23 років. У межах тренінгу вже знято мірки з трьох пацієнтів центру, і тепер для них виготовляють штучні кінцівки. Наприкінці воркшопу - цих пацієнтів запротезують. Як зазначають у центрі, десятки тисяч українців потребують протезів, а спеціалістів, які можуть їх виготовити, критично бракує. Цього року лише державним коштом в Україні було встановлено 15 тисяч протезів, експерти припускають, що благодійним коштом становлено не менше. Однак, якщо кількість встановлених протезів нижніх кінцівок вимірюється тисячами, то верхніх - сотнями. У той час як 30% ампутацій нині - це саме руки. Спеціалістів, які вміють «встановлювати руки» - одиниці, тому пацієнтам доводиться чекати на протез пів року і більше. Особливу увагу під час воркшопу приділятимуть виготовленню верхніх кінцівок. Адже одне з основних завдань для протезистів – у співпраці з лікарями визначати найоптимальніше функціональне призначення протеза руки. У програмі інтенсиву - вивчення технічних характеристик протезів, опанування основ спеціального програмного забезпечення, що необхідне для налаштувань високотехнологічних штучних кінцівок, та застосування отриманих знань на практиці. Навчання проводяться в рамках проєкту «Реабілітація та протезування українців в Україні», що реалізується завдяки програмі Український Фонд Швидкого Реагування, яку втілює IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.

Костянтин Ліберов, фотограф: "Сєвєродонецький район. Бої за Кремінну. Одні з найважчих на напрямку. Ця війна - жорстока і кривава. Майже тиждень в одному окопі з лікарями медичної евакуації, майже кожного дня виїзди за пораненими, відчайдушна боротьба лікарів за таке крихке людське життя. Важкі контузії, уламкові поранення, розірвані кінцівки. Крики болю і кров, дуже багато крові. Всі воїни на цих фото, завдяки професіоналізму та небайдужості військових лікарів - вижили. Ті, кого можна врятувати - були врятовані. Однак є ті, кому вже ніяк не можна було допомогти.Сьогодні кращі з кращих віддають своє здоров‘я і життя за нашу свободу в майбутньому і можливість підтримувати ілюзію нормального життя зараз. Ілюзію, адже кожен з нас, в мирному житті, роблячи свої звичайні справи, все одно тримає в голові: як вони там? Ця війна стосується кожного.Донатити, волонтерити, підтримувати інформаційний фронт, пройти хоча б базові підготовки з медичної допомоги та військової справи. Треба розуміти: є хлопці та дівчата, які вже 11 місяців в цьому пеклі. Скільки ще вони протримаються? І якщо їм знадобиться наша допомога - ми маємо бути готові. Ми пройшли вже багато чого з 24 лютого, змінилися й загартувались. А це - наша земля, наш дім, нам немає куди тікати".

Лікарі у місті Бахмут Донецької області ведуть боротьбу за життя кожного пораненого військового. Це місто в останні місяці перетворилося на одну з найгарячіших точок російсько-української війни. У лікарні без електрики надається перша допомога тим, хто прибуває з передової. Знімальна група державного інформаційного агентства Туреччини Anadolu за спеціальним дозволом зняла поранених солдатів у лікарні Бахмута. "Бахмутська лікарня, яка знаходиться під контролем української армії, розташована на лінії фронту, навколо неї ведуться постійні жорстокі ракетно-артилерійські обстріли. Саме в цю лікарню везуть поранених на фронті українських бійців, адже це дуже близько. Окрім надання першої допомоги пораненим бійцям, у госпіталі проводяться також екстрені хірургічні операці", - розповіли турецькі журналісти. (Metin Aktaş/Anadolu Ajansı)

Бахмут, як кажуть військові - один із «найгарячіших» напрямків на лінії фронту. З травня місто в Донецькій області перебуває під обстрілами російської артилерії. Поруч із військовослужбовцями там знаходяться і військові медики, які щодня рятують життя поранених бійців в стабілізаційному пункті. Один день в стабілізаційному пункті із військовими медиками: фоторепортаж Сергія Нужненка

У Львові медики вперше в Україні здійснили операцію трансплантації серця 13-річному хлопчикові, крім того, було проведено операцію пересадки легень 56-річному львів’янину. Про це у Фейсбуку повідомив генеральний директор Клінічної лікарні швидкої допомоги Львова Олег Самчук: «Ми це зробили!!! Перша в Україні трансплантація легень і перша трансплантація серця дитині! За ОДИН день ми у Львові виконали ДВІ унікальні для нашої країни операції. Крім того вилучено рогівку, яку плануємо трансплантувати у четвер. Останньої у Львові посмертно не пересаджували останніх 20 років. А також трансплантовано дві нирки і печінку - із серцем і легенями п’ять органів за один день.  Ми довго готувалися, щоб втілити це в життя! І, без перебільшення, на ці події вся Україна чекала багато років!Наш донор - 54-річний чоловік, який помер внаслідок інсульту. Згоду дала його дружина. Легені отримав 56-річний львів’янин. Він понад десять років мав хронічну хворобу легень, останні чотири майже не виходив з квартири, був киснезалежним. Без нових легень він прожив би не більше кількох місяців. Трансплантацію виконали наші кардіохірурги Ігор Гуменний, Роман Домашич та торакальний хірург Юрій Король з допомогою польських колег Пьотра Пасека (на його рахунку 90 трансплантацій легень і 375 заборів), Мацєк Урліка (130 трансплантацій легень) та Томаша Стонцеля (130 трансплантацій легень). Вони приїхали до нас із Польщі з Сілезького центру хвороб серця м. Забже, де наша команда стажувалася торік.Серце пересадили 13-річному хлопцеві з Волині з села Зарудці. Він хворів від липня. Останній місяць дитина була в реанімації Волинського ОДТМО, останні два тижні - у нас. Стан хлопця був критичним і рахунок ішов на дні. Орган йому пересаджував Борис Тодуров з Гаврилою Ковтуном та лікуючим лікарем дитини Віталієм Петровим.Трансплантувати печінку нашим лікарям вперше допомагала команда столичної Клінічної лікарні «Феофанія». Нирки пересаджували повністю своїми силами. Світла пам’ять донору. Співчуття і вдячність рідним. Трансплантація легень і трансплантація серця дітям відтепер можлива і в нашій країні. Це ще один величезний крок на шляху до трансплантаційної незалежності. Наші громадяни тепер не мусять їхати на таке лікування за кордон, це уже доступно в Україні.Тепер потрібно зробити так, щоб цих операцій були сотні в рік і кожен українець, який потребує донорського органу, його отримав. І над цим ми будемо працювати!».

Вакцинація проти коронавірусу в Україні розпочалася 24 лютого. Упродовж першого дня кампанії провели 159 щеплень проти COVID-19 першою дозою вакцини. У першу чергу вакцинують від COVID-19 медиків госпітальних баз, ковідних лабораторій, мобільних бригад та «швидких». Вакцина від COVID-19 доставлена на всі регіональні склади, повідомив головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Щеплення проводять медики спеціально навчених мобільних бригад. Спочатку лікар оглядає пацієнта. Якщо не виявляє протипоказань – медсестра в сусідній кімнаті вводить вакцину. На Дніпропетровщині перші дози вакцини від коронавірусу AstraZeneca (Covishield) отримали медики 21-ї інфекційної лікарні у Дніпрі. Розпочали із завідувача відділом, 70-річного Анатолія Анчишкина. Анчишкин розповів, що бореться з інфекціями ледве не все життя: працював раніше в СЕС, нині – в інфекційці. «Впевнений у необхідності щеплення. Зараз мені ввели частинку вірусу. Тепер імунна система вироблятиме антитіла. За місяць – повтор. Ризики від вакцинації незрівнянно менші за зустріч із «живим» коронавірусом», – зазначив медик. У Запоріжжі від COVID-19 вакцинували першого медика. Ярослав Наговський працює лікарем-анестезіологом в 7-й запорізькій міській лікарні. «Прийняв рішення вакцинуватися, бо хвороба є небезпечною. Я бачу, які тяжкі наслідки мають люди, які до нас госпіталізуються. Вакцинувався 45 хвилин тому. Почуваю себе добре», - сказав лікар. За словами лікаря мобільної бригади, лікаря вищої категорії Олександра Потапова, сьогодні у Запоріжжі були вакциновані 23 медичні працівники. Побічних дій не було в жодного. Він нагадав, що після вакцинації може бути температура, слабкість, а відкритий флакон може зберігатись 6 годин. «25% відмовляються. Це власна позиція людей. Ще 30% перехворіли і мають відтермінувати щеплення на пів року», - сказала координатор з вакцинації обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я Марина Колерова. У Львові першою від коронавірусу вакцинували лікаря-інфекціоніста Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Тамілу Алексанян. «Я багато років працюю в інфекційній лікарні, бачила багато різних хвороб, їх завершення і наслідки. Я працюю завідувачем 4-го відділення нашої лікарні, яке від початку пандемії лікує хворих на коронавірус і вже я стільки надивилася, як хвороба вимучує людей, що не мала сумнівів щодо щеплення. Адже тільки шляхом вакцинації можна зупинити коронавірус», - розповіла лікар. Алексанян не була інфікована коронавірусом. Після щеплення себе почуває добре, «якби не брали коментарі, то вже б і забула», додала вона. За словами Алексанян, увесь колектив інфекційної лікарні має бажання вакцинуватися, проте зараз зможуть зробити це лише ті, хто перехворів коронавірусом більше як пів року тому, або ті, хто не був інфікованим. На Харківщині 25 лютого вакцинувалися від коронавірусу перші 20 медичних працівників, решта медиків зі списків «першої хвилі» вирішують, чи робитимуть щеплення вакциною Covishield. За словами директора обласної інфекційної лікарні Павла Нартова, вакциною Covishield погодилися привитися 30 співробітників його закладу (всього в лікарні 308 співробітників). «30 співробітників погодилися, і я готовий вакцинуватися, хоча, як ви знаєте, я перехворів. Коли від початку йшлося про вакцину Pfizer, вакцинуватися хотіло значно більше медиків», - зазначив Нартов. 23 лютого в Україну прибула партія з 500 тис доз вакцини проти COVID-19 Covishield, яка розроблена Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca. Цю вакцину для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. Вакцина може зберігатися до шести місяців при температурі від +2 до +8 С. Загалом за державний кошт Україна має закупити 12 млн доз вакцини Oxford/AstraZeneca та NovaVax. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що досягнуто домовленості з Serum Institute про постачання в Україну додаткових 5 млн доз вакцини від коронавірусної хвороби NovaVax. Окрім цього Україна має отримати від глобальної ініціативи COVAX від 8 до 16 млн доз вакцини проти COVID-19. На початку березня очікується поставка 117 тис. доз вакцини Pfizer, також очікується постачання від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року. Наприкінці 2020 року Україна уклала угоду про постачання 1,9 млн доз вакцини китайського виробника Sinovak. Закупівля буде проведена державним коштом через АТ «Лекхім».

В Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова вперше трансплантували печінку, від того ж донора було пересаджено ще серце та дві нирки, відтак вдалося врятувати чотири життя. Про це в Фейсбуці повідомив директор лікарні Олег Самчук: «Трансплантація печінки тепер і у Львові. У Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова ще чотири врятовані життя. У неділю у нашій лікарні пересаджено чотири органи - серце, дві нирки і печінка. Трансплантація печінки відбулася вперше в Західній Україні. Наш медзаклад став другим місцем у країні, де відтепер роблять такі операції». Донор - 47-річна жінка, яка померла від крововиливу в мозок. Розрив аневризми. Після констатації смерті мозку її мама, брат і син дали згоду на донорство. Реципієнткою печінки стала 39-річна жінка із Житомира, яка мала цироз. Орган уже був критично вражений і врятувати її могла лише трансплантація. «Щоб її виконати, на наше запрошення з Києва приїхала команда Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком. Операцію робили спільно з нашими спеціалістами. Вона тривала одинадцять годин», - зазначив Самчук. Серце отримав 45-річний одесит. Після інфаркту його власний орган не міг виконувати свою функцію. Донорське серце було для нього єдиним шансом жити. Цю операцію виконували спільно з командою Інституту серця МОЗ України на чолі з Борисом Тодуровим та Гаврилом Ковтуном. Реципієнтами нирок стали жителі Тернопільщини - 35-річна жінка і 47-річний чоловік. Органи їм львівські трансплантологи на чолі з Mаксимом Овечком пересаджували теж спільно з лікарями інституту Шалімова.

У Львівській клінічній лікарні швидкої допомоги облаштували найбільшу в Україні реанімацію – на 100 ліжкомісць: 50 – для хворих на COVID-19 і 50 – для пацієнтів з іншими хворобами. Про це повідомляє директор Львівської клінічної лікарні швидкої допомоги Олег Самчук у Фейсбуці: «Найбільша реанімація в Україні - 100 реанімаційних ліжок! Саме стільки їх зараз у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова. Від початку пандемії ми збільшували кількість місць, щоб мати змогу рятувати життя львів'янам та жителям області! 50 із них - для пацієнтів із Covid-19. І поряд із кожним - апарат ШВЛ! Укомплектувати ними реанімацію було принципово важливо, і нам це вдалося. Ще 50 ліжок - для пацієнтів з іншими хворобами: політравми, інсульти, інфаркти, сепсис та поліорганна недостатність, а також стани після тяжких операцій.Завдяки портативним ренгтген- та УЗД-апаратам наші лікарі мають змогу оперативно виконувати всю необхідну діагностику. Поряд із реанімацією - КТ і МРТ. У лікарні обладнана сучасна лабораторія. Про фаховість наших співробітників навіть говорити не варто - це за замовчуванням професіонали!Наразі в наших палатах інтенсивної терапії та реанімації перебувають 78 пацієнтів. З них біля 30 з коронавірусною хворобою. На апаратах штучної вентиляції легень наразі 13 людей. Щохвилини працівники відділення анестезіології та інтенсивної терапії працюють над тим, щоб кожен з них зміг впоратися з недугою. Наше завдання - пройти цю пандемію з мінімальними втратами! Ми робимо для цього все, що від нас залежить! І навіть більше!».

В Украине по состоянию на 16 октября показатель активных больных COVID-19 составляет 176,5 человек на 100 тысяч населения. Согласно новому эпидемическому зонированию, Запорожье находится в "желтой" зоне

Вони щодня рятують життя українців, приїжджаючи на виклики. Вони мають різний стаж та професію, проте всі працюють в службі екстреної допомоги. Це – фельдшери, лікарі, водії та диспетчери. Під час критичної ситуації пацієнти не запам’ятовують облич тих, хто прийшов на допомогу та врятував їхні життя. До дня екстреної медичної допомоги (Emergency Medicine Day), який цього року в Європі відзначають 27 травня, Всеукраїнська рада реанімації ініціювала фотопроєкт з портретами медиків з різних регіонів України. Ось вони.