Українські військові під Бахмутом розповідають, як росіяни здаються у полон, не бажаючи воювати. «Вони почали кричати: «Хлопці, ми свої, не стріляйте», – розповідають військові 30-ї бригади імені князя Островського про полонених росіян. – «Вони пішли на нашу позицію, скинули зброю. Були лише у бронежилетах у касках. Коли прийшли, вони були налякані. Ми дали їм води, хліба поїсти із салом». Відео телеканалу «Сьогодні». Автор: Борис Сачалко

Російські військові намагалися обстріляти столицю України - Київ, сьогодні вночі. Силам протиповітряної оборони України вдалося збити 6 аеробалістичних ракет «Кинджал», 9 крилатих ракет «Калібр», три балістичні ракети та усі запущені БПЛА. Атака тривала між 3 та 4 годинами вночі 16 травня. Що бачили та чули у цю ніч мешканці міста?

Міністр оборони Олексій Резніков кілька днів тому на Харківщині покатався на українському танку «Оплот» і сказав, що ухвалив рішення замовити ці танки в «Укроборонпрому» та озброїти ними українське військо. hromadske раніше за міністра побачило найновіший український танк у використанні 3-ї танкової Залізної бригади. «Майже рік ми вчимо, вчимо цю машину, ще не вивчили, їжджу з книжками», — так розповідає про український танк «Оплот» Андрій — головний сержант роти 3-ї танкової Залізної бригади і командир найновішого українського танка. «Оплоту» лише 23 роки. А дістався він 3-й танковій уже під час повномасштабної війни. Бригада воювала на Харківщині, а танк був на заводі в Харкові. Кілька годин інженери пояснювали бійцям, як керувати машиною, а далі вже військові вивчали все самі в бою. hromadske стало свідком того, як з «Оплоту» запускали керовану ракету. 3-тя танкова Залізна бригада до повномасштабної війни була бригадою резерву й налічувала аж 130 військових, котрі ремонтували танки. З 2022 року під час війни вона не лише сформувалась у повноцінну бригаду, а й брала участь у боях на найважчому на той момент напрямку — Ізюмському, а відтак – в контрнаступальній операції на Харківщині. За вдалі бої ця бригада отримала почесне найменування — Залізна, а один з її військових-звання Героя України. 97% бійців — мобілізовані. У цьому репортажі — про те, чим «Оплот» кращий за радянські Т-72, на яких здебільшого воюють і українська, і російська армії, де він уже себе показав і яка мрія командира танка збулася.

Це новий випуск "Як там у нас" з Віктором Розовим, який побував на одній з позицій піхоти 1 штурмбату 3 ОШБр, що воює під Бахмутом. Гарячий бахмутський фронт, поля, вкриті трупами окупантів, погодні умови, що ускладнюють роботу військовим, коли багно в окопах майже по коліна. Однак бійці до всього підходять з гумором і специфічними армійськими жартами. Сьогодні познайомимо вас з другом Процентом, який в цивільному житті був пожежником. Втім, змінивши професію через війну, він продовжує рятувати людей, знищуючи рсню на передовій. Штурмовики також поділяться думками з приводу того, чи існує "снарядний голод", на який скаржився зеківський ватажок пригожин, та розкажуть незабутні історії з передової. Запрошуємо до перегляду!

Звільнення насамперед Півдня, Криму чи всіх окупованих територій? Які очікування від анонсованого контрнаступу ЗСУ в українців, української влади та світових політиків? І чому ці очікування, вважає Міністр оборони України, можуть бути завищені?

У ніч на понеділок, 8 травня, Росія атакувала Україну дронами. Усі 35 безпілотників були знищені силами ППО, більшість із них над Києвом, – повідомили у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ. Це була наймасовіша атака дронами-камікадзе, – заявив міський голова Києва Віталій Кличко. Уламки від збитих БПЛА впали у різних районах столиці, зокрема, влучили у багатоповерхівку. Також відомо про 5 поранених. Наслідки нічної атаки у матеріалі Радіо Свобода.

Сергій Хижняк – спортсмен-екстремал з Запоріжжя. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він разом із трьома колегами перебував у Прип'яті, де екстремали планували встановити неформальний рекорд з хайлайну, ходіння по стропі між багатоповерхівками. Побачивши обстріл зони відчуження, спортсмени вирішили шукати притулок на ЧАЕС. І вже того дня опинилися разом із персоналом та охороною станції у заручниках російських військових. На ЧАЕС сталкери знаходилися до 20 березня, коли було проведено часткову ротацію та евакуацію персоналу станції, разом з якими вони змогли виїхати до Славутича. Автор: Євгенія Назарова

До початку повномасштабного вторгнення Юлія Волкова та Сергій Якимчук із двома синами жили у Маріуполі. Жінка служила у поліції, її чоловік – в «Азові». Російське вторгнення розділило сім'ю у лютому 2022-го. Поки Сергій тримав оборону міста, Юлія з дітьми за першої нагоди зважилася виїхати з оточеного російськими військами Маріуполя. З собою взяла лише ноутбук та поліграф, яким заробляла на життя останніми роками. Переїхавши до столиці, жінка повернулася до роботи поліграфологом та тестувала російських військовополонених на факти цивільних вбивств під час окупації Київської області. Деякі обстежені нею військові РФ вже одержали вироки.

Українські прикордонники захищають небо над Бахмутом від російської авіації. 45-річний Валерій має особливу мотивацію давати відсіч ворогу. У 2014 році йому довелося виїхати з рідного Луганська, а минулоріч – із Сєвєродонецька. Вивезши сім’ю у безпечне місце, чоловік прийшов до військкомату, тому що не хоче втретє ставати переселенцем. Його напарник Василь майже на 20 років молодший. Він з Чопа Закарпатської області. Прикордонник продовжує сумлінно виконувати свою роботу, попри постійно небезпеку. Найголовніше для нього – перемога України.

Штурмова група підрозділу Гонор, в складі батальйону Вовки Да Вінчі, зачищає посадку, яка веде до дороги в Бахмут.