НОВОСТИ ДНЯ: 5 мифов о ВИЧ  Украинские свалки – настоящие газовые месторождения. Сколько их, и каков потенциал?  Один адрес на два дома: жители многоквартирного дома в Киеве не могут создать ОСМД  Штаб ООС показал тренировку артиллеристов  За два года откроют две станции метро на Виноградаре  В Киев прилетел голливудский самолет-акула из боевика Неудержимые-3  В Киеве пенсионерам ограничат количество бесплатных поездок все новости дня
Фоторепортажиметки: Донбасс
  • В окопе на передовой сейчас. Серия «Новые Киборги» от фотографа Сергея Лойко В окопе на передовой сейчас. Серия «Новые Киборги» от фотографа Сергея Лойко

    "На самом "нуле" этой войны. Украинские киборги сегодня". Журналист и писатель Сергей Лойко опубликовал новую серию снимков с Донбасса, на которых запечатлены украинские военнослужащие.

    15.02.2019 14 5174
  • Як виглядають позиції наших бійців неподалік окупованого Донецька Як виглядають позиції наших бійців неподалік окупованого Донецька

    На п’ятому році війни «Бутівка» та «Зеніт» залишаються небезпечними. Пересуватися тут необхідно швидко та окопами, адже до ворога всього кількасот метрів. «Бачиш цю згорілу машину? Це двоє капеланів вирішили зупинитись на узбіччі. В автівку потрапив ворожий снаряд. Люди, на щастя, вижили». Ми швидко їдемо дорогою, яка поєднує Авдіївку та шахту «Бутівка». Вже п’ятий рік поспіль на ній не побачиш цивільних машин. Праворуч зруйнований Донецький аеропорт, попереду – розбитий снарядами асфальт та погнуте залізяччя, яке раніше було парканом на узбіччі автотраси. Ця ділянка фронту «гаряча» з 2014 року, коли почалися бої за Авдіївку. Місто було звільнене від окупантів у липні, до січня 2015-го тривали бої за Донецький аеропорт. Тоді ж українські військові з боями зайняли позицію, а невдовзі терористи знищили вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька». Позиція і сьогодні щодня зазнає обстрілів з боку бойовиків. Йдемо виритими траншеями до спостережного пункту. Іноді неподалік чутно поодинокі вибухи. «Як правило, терористи починають стріляти після 21:00 і буває гатять цілу ніч. Вогонь відкривають з ПК, ДШК, але переважно працюють з автоматів. Також  працюють снайпери»,– розповідає військовий з позивним Отче. Про те, що колись це було шахтою, нагадують лише гори поіржавілого заліза, зрешечений ворожими осколками вентиляційний стовбур та розбита шахтарська каска, яка лежить під ногами. Реалії «Бутівки» –  розбиті кілька років тому машини, міна ОЗМ, яку обходять стороною, доки її не знешкодив сапер, та стійкий запах від буржуйок, які військові розташували серед напівзруйнованих стін. І немає уцілілих дерев – усі гілки посічені осколками. Сюди не ризикують заходити ворожі ДРГ, адже противник добре проглядається – до нього не більше 200 метрів. На потрощеній стіні колишньої шахти написано «Про**ал – убило», і це тут – найголовніше правило, якщо хочеш жити. «Як ми тут? Та все в нас нормально, звикли», – посміхаються військові, які перепочивають у бліндажі. Біля їхньої буржуйки вмостилося маленьке кошеня, а на мотузках сохнуть випрані вручну речі. Виходимо з бліндажу та зупиняємося біля невеличкого каменю. «На цьому місці 1.02.2017 в бою за Україну загинув молодший сержант Бублієнко Роман», – написано на ньому. Таких хрестів та каменів на цій ділянці фронту багато. «Ротація у ворога приблизно щомісяця. Ми їх добре бачимо. Наприклад, якось окупанти намагалися укріплювати бліндаж. Загалом, вони останнім часом розслаблені», – пояснює боєць. З сусідньої позиції «Зеніт» можна побачити околиці окупованого Донецька. За час війни тут також утворився цвинтар підбитої іржавої техніки. «Он із того боку може прилетіти будь-якої миті», – показують військові у бік позицій окупанта. У бліндажі вони вмощуються на дивані, заварюють каву, спокійно й виважено розповідають: ворог відкриває вогонь щоночі. «Противник добре пристрілявся по нашим позиціям і веде прицільний вогонь. З огляду на те, як змінюється темп їхньої роботи, ми припускаємо, коли у них відбувається ротація. Терористи стріляють з ДШК, ПКМ, АГС, бігає снайпер. Відповідь доводиться давати жорстку», – говорить боєць з позивним Рятівник. Пересуватися тут необхідно швидко, виритими траншеями. «Бачиш цю пробоїну? Це просто у бійницю прилетів ПКМ. На щастя, все обійшлося добре», – показує військовий. Навіть перебуваючи у постійній небезпеці, вони пригадують веселі історії. А ще з гордістю показують облаштований у бліндажі спортивний куточок з гантелями. Ми виїжджаємо з позицій, коли звечоріло. З вимкненими фарами, тією ж розбитою дорогою. Вдалині – помаранчеве полум’я від Авдіївського коксохімічного заводу. «То горять сподівання терористів окупувати Україну», – жартують військові.

    31.01.2019 31 5517
  • Зазирніть в очі нашим воїнам: дякуємо за службу! Зазирніть в очі нашим воїнам: дякуємо за службу!

    "Кажуть, люди, які постійно бачать війну, мають особливий погляд. Правда це чи ні - вирішувати вам. Просто зазирніть в очі нашим бійцям. Багато хто з них воює з російськими окупантами вже п'ятий рік", - прес-служба 93-ї окремої механізованої бригади "Холодния Яр".

    30.01.2019 10 3431
  • Киборги: 242 дня обороны Киборги: 242 дня обороны

    К годовщине обороны Донецкого аэропорта знаменитый военный фотограф Сергей Лойко опубликовал серию фотографий, отснятых им во время героической обороны ДАП в 2014 году.

    17.01.2019 50 4443
  • Война на Донбассе в объективе итальянского фоторепортера Роберто Травана Война на Донбассе в объективе итальянского фоторепортера Роберто Травана

    Итальянский военный корреспондент и фотограф Роберто Траван несколько лет снимал российско-украинскую войну на Донбассе и жизнь людей в серой зоне. Траван несколько раз посещал Донбасс для создания фоторепортажей, в феврале 2017 года он был в промзоне Авдеевки, одной из самых горячих точек, где, в частности, запечатлел Сергея Кобченко, который героически погиб спустя два месяца и был посмертно награжден орденом "За мужество" III степени. Снимок высоко оценили, дали ему "золото" в номинации "Последний взгляд" престижного конкурса "Tokyo International Foto Awards". В декабре 2018 фотограф посетил Мариуполь и Широкино.Роберто Траван родился в 1965 году в Италии, занимается работой в газетах с 1989 года. Был в составе итальянской армии в Афганистане и Косово, в рамках своей деятельности наблюдает конфликты в Украине, ЦАР, Тунисе, Нагорном Карабахе и Армении.

    16.01.2019 26 6690
  • Авдіївський коксохім: завод-гігант на околицях війни Авдіївський коксохім: завод-гігант на околицях війни

    Авдіївський коксохімічний завод – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності.

    09.01.2019 14 2957
  • «Дівчата зрізають коси»: жінки, які пішли на війну «Дівчата зрізають коси»: жінки, які пішли на війну

    У Києві презентують книгу «Дівчата зрізають коси» – це спогади жінок-військових, які стали на захист України від російської військової агресії на Донбасі. Кожна з них пішла на фронт, бо відчула, що має боронити рідну землю. Для багатьох найстрашнішим елементом війни виявились не обстріли чи відсутність комфортних умов, а втрата бойових побратимів, яких не змогли врятувати. Усі історії, що увійшли до книги, були записані воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною з листопада 2017-го до липня 2018 року.

    11.12.2018 24 5789
  • Обличчя українських воїнів: передова Обличчя українських воїнів: передова

    Українці відзначають, що за останні чотири роки армія стала сильнішою, витривалішою, більш професійною і такою, що готова дати достойну відсіч ворогу. Радіо Свобода розповідає про тих, хто є частиною цього нового українського війська.

    07.12.2018 10 5170
  • За 40 метрів від ворога: життя солдата на передовій За 40 метрів від ворога: життя солдата на передовій

    Поблизу Кримського, що на Луганщині, щодня точаться бої між солдатами Збройних сил України та керованими Росією силами на Донбасі. Відстань між позиціями від 40 до 200 метрів. На одному із взводно-опорних пунктів служить Євген. У нього позивний «Одуванчик». Походження такого псевдо він не пам’ятає, адже на війні уже четвертий рік. Служить ще з другої хвилі мобілізації (з 2014 року). Досвідчений солдат нерадісно згадує бойовий шлях, ба більше, не хоче про «неприємні речі» говорити вголос. Згадує сім’ю. Ще б пак! За роки війни у нього підріс трирічний син. Коли Євген їхав воювати, старший син ще був дитиною, а тепер, за його словами, – дорослий чоловік. Історія воїна, який нині перебуває на одному з найгарячіших напрямків фронту на Донбасі.

    14.11.2018 16 2584
  • 620 метрів під землею: як працює шахта «Південнодонбаська №1» 620 метрів під землею: як працює шахта «Південнодонбаська №1»

    У вагоні електровоза шахтарі вимикають ліхтарі, і ми їдемо в повній темряві. Через шум старого транспорту чути далекий гуркіт інших машин і легке дзюрчання води. Втрачається орієнтація в часі і просторі, і здається, що ми їдемо цілу вічність. Ми приїхали на шахту «Південнодонбаська №1» біля містечка Вугледар, щоб побачити повний цикл видобування вугілля. А найголовніше – поговорити з тими, для кого спуск на 620 метрів у шахту – це не пригода, а повсякденність: шість чи більше годин, день за днем, керуючи гігантським комбайном чи видовблюючи вугілля з породи відбійним молотком там, де висота стелі не більша від метра. А потім з висоти 80 метрів скипового стволу майже побачити околиці окупованого Донецька, що ховаються в димці осіннього повітря.

    22.10.2018 20 3662